Ухвала

від 19.06.2013 по справі 824/342/13-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 824/342/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Маренич І.В.

Суддя-доповідач: Білоус О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Білоуса О.В.

суддів: Залімського І. Г. Мельник-Томенко Ж. М.

при секретарі: Ковальчук О.В.

за участю представників сторін:

позивача: Попова В.Д.

відповідача: Хабулі А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Чернівцях на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Чернівцігаз" до Державної податкової інспекції у м.Чернівцях про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

ПАТ «Чернівцігаз» звернулося до Чернівецького окружного суду з позовною заявою Державної податкової інспекції у м.Чернівцях про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення . Позовні вимоги мотивовано тим, що в період з 29.11.2012 року по 05.12.2012 року податковим органом проведена документальна позапланова перевірка ПАТ «Чернівцігаз» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків при здійсненні господарських відносин з ТОВ «Ект-Сервіс» за червень, серпень, вересень 2011 року. За результатами перевірки складено акт № 1505/22-2/03336166 від 05 грудня 2012 року, на підставі якого ДПІ у м.Чернівцях прийнято податкове повідомлення-рішення №000002232 від 16.01.2013 року. Вважаючи висновки податкового органу безпідставними, а рішення - неправомірним, просили визнати податкове повідомлення-рішення протиправним та скасувати.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 04.04.2013 року позов задоволено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 04.04.2013 року, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

В судовому засіданні представник відповідача (апелянта) апеляційну скаргу підтримала у повному обсязі за обставин, викладених у ній, просила постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 04.04.2013 року скасувати, дала пояснення, аналогічні доводам, викладеним в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу не визнав у повному обсязі, проти її задоволення заперечив, вважаючи рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим і таким, що відповідає фактичним обставинам справи. Просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. При цьому в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, в період з 29.11.2012 року по 05.12.2012 року податковим органом проведена документальна позапланова перевірка ПАТ «Чернівцігаз» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків при здійсненні господарських відносин з ТОВ «Ект-Сервіс» за червень, серпень, вересень 2011 року. За результатами перевірки складено акт № 1505/22-2/03336166 від 05 грудня 2012 року, на підставі якого ДПІ у м.Чернівцях прийнято податкове повідомлення-рішення №000002232 від 16.01.2013 року. Підставою для його прийняття став висновок про порушення ПАТ «Чернівцігаз» п.44.1 ст.44, п. 198.1.а) п. 198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України та заниження податку на додану вартість на загальну суму 262886,0 грн., в т. ч.: за червень 2011р. в сумі 10784,0 грн., за липень в сумі 191899,0 грн., за серпень в сумі 60203,0 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що 22 липня 2010 року між ПАТ «Чернівцігаз» та ТОВ «Ект-Сервіс» укладено договір № 4506, відповідно до якого ТОВ «Ект-Сервіс» - Постачальник здійснювало постачання комп'ютерної, периферійної оргтехніки, мережевого обладнання та програмного забезпечення тощо ПАТ «Чернівцігаз» - Замовнику.

Отримання товару Замовником протягом періоду червень - вересень 2011 року підтверджується товарними накладними № 19281 від 30.06.2011 р., № 18811 від 30.06.2011 р., № 20678 від 05.07.2011 р., № 19236 від 06.07.2011 р., № 19281.1 від 11.08.2011 р., № 19969 від 11.08.2011 р., № 19281.2 від 12.08.2011 р., № 20691 від 25.08.2011 р., № 20774 від 25.08.2011 р., № 23167 від 31.08.2011 р.

За результатами проведеної інвентаризації основних засобів ПАТ «Чернівцігаз» станом на 31.12.2011 року комп'ютерна техніка наявна в місцях використання основних засобів, про що свідчать вибірково надані Позивачем інвентаризаційні описи основних засобів № 50 від 27.01.2012 р., № 51 від 27.01.2012 р., № 52 від 27.01.2012 р., № 73 від 27.01.2012 р., № 74 від 27.01.2012 р., № 75 від 27.01.2012 р., № 41 від 30.01.2012 р., № 58 від 31.01.2012 р.

Відповідно до п. 5.4. Договору від 22.07.2010 року № 4506 постачальник зобов'язується поставити замовлений товар на склад Покупця в строки, узгоджені сторонами.

Згідно п. 7.1. Договору поставка кожної партії товару здійснюється постачальником на склад покупця за рахунок постачальника. Товар вважається поставленим з моменту надходження товару на склад покупця і підписання товарних накладних його представником.

Отримання товару на складі ПАТ «Чернівцігаз» підтверджується прибутковими ордерами, оформленими під час отримання товару, № 490 від 30.06.2011 р., № 491 від 30.06.2011 р., № 549 від 05.07.2011 р., № 559 від 06.07.2011 р., № 729 від 11.08.2011 р., № 730 від 11.08.2011 р., № 744 від 12.08.2011 р., № 782 від 25.08.2011 р., № 783 від 25.08.2011 р., № 853 від 31.08.2011 р..

Пункт 2.11. акту перевірки від 05.12.2012 р. вказує на те, що при перевірці використано первинні документи щодо взаємовідносин ПАТ «Чернвіцігаз» з ТОВ «ЕКТ-Сервіс»: договори, акти приймання виконаних робіт, податкові накладні, платіжні доручення про перерахування грошових коштів. Факт наявності, оформлених відповідно до чинного законодавства, податкових накладних щодо господарських операцій ПАТ «Чернівцігаз» з ТОВ «ЕКТ-Сервіс», податковим органом в ході судового розгляду не заперечувався.

Вирішуючи по суті існуючий спір, суд першої інстанції керувався тим, що згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

У відповідності до п.п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Колегія суддів зауважує, що згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Вищий адміністративний суд в Інформаційному листі від 20.07.2010 р. N 1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби"звертає увагу на необхідність індивідуалізації кваліфікації дій платників податку з формування податкового кредиту та сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість з огляду на добросовісність такого платника.

Предметом доказування у відповідній категорії спорів є реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV, податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, що ведеться підприємством. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які згідно з вищезазначеним Законом є документами, що містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення.

Позивачем, як доказ здійснення господарських операцій, були надані суду належним чином засвідчені копії документів, які відповідають вимогами первинності в розумінні статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", і являються підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Стосовно посилань ДПІ у м.Чернівцях на результати зустрічних перевірок контрагента позивача, апеляційний суд зазначає наступне. З матеріалів справи вбачається, що ДПІ у Печерському районі м. Києва проведена документальної позапланової невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Ект-Сервіс» (код за ЄДРПОУ 37139302) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Тіса Плюс» (код за ЄДРПОУ 36019896) за період червень 2011 року, серпень - вересень 2011.р. (акт від 26.01.2012р. №243/23-2/37139302). Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 жовтня 2012 року по справі № 2а-11060/12/2670, залишеною без змін Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2012 р., визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва по проведенню зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Ект-Сервіс», за результатами якої було складено Акт від 26 січня 2012 року № 243/23-2/3713902.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи, а тому колегією суддів відхиляються, оскільки не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо задоволення заявлених вимог у спосіб та межах, визначених законом.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Чернівцях, - залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 25 червня 2013 року .

Головуючий Білоус О.В.

Судді Мельник-Томенко Ж. М.

Залімський І. Г.