Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Постанова
Іменем України
Справа № 2а-12872/11/0170/17
10.06.13 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кобаля М.І.,
суддів Курапової З.І. ,
Ілюхіної Г.П.
секретар судового засідання Чумаченко Н.Г.
за участю сторін:
представник позивача, Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим- Лук'янець Олена Юріївна, довіреність № 5/10-0 від 01.03.12,
представник відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "БАРС"- Міхайлутіна Ніна Петрівна, паспорт НОМЕР_1, виданий 18.09.2003 Бахчисарайським РВГУ МВС ,
представник відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "БАРС"- Голіков Владислав Михайлович, паспорт НОМЕР_2, виданий 14.02.2003 другим відділом Ялтинського МУ ГУМВС,
розглянувши апеляційні скарги Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим, Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "БАРС" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Папуша О.В.) від 13.03.12 у справі № 2а-12872/11/0170/17
за позовом Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим (вул. М.Залки, буд. 1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95053)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "БАРС" (вул. Шмідта, буд. 8, кв. 13, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95000)
представник відповідача Голіков Владислав Михайлович (вул. Металістів, буд. 3, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95033)
про стягнення
ВСТАНОВИВ:
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.03.12 адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "БАРС", про стягнення, задоволено частково.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "БАРС" до Державного бюджету м. Сімферополь податковий борг загальною сумою 55 876,03 грн., з яких - 23 814,80 грн. - по податку на додану вартість та штрафних санкцій, зараховано на р/р 31114029700002 в Державний бюджет м. Сімферополь, ГУ ДКУ в АР Крим, ЄДРПОУ 34740405, МФО 824026; - 32061,23 грн. - з орендної плати з юридичних осіб та штрафних санкцій, зараховано на р/р 33219812700004 в Державний бюджет м. Сімферополь, ГУ ДКУ в АР Крим, ЄДРПОУ 34740405, МФО 824026.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Не погодившись в частині відмови у задоволенні позовних вимог, позивач звернувся з апеляційною скаргою до суду, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.03.12 та прийняти нове рішення по справі, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Вказує на те, що постанова суду прийнята при неповному та не всебічному досліджені усіх матеріалів справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи.
Також, не погодившись з даним рішенням суду, представник відповідача звернувся з апеляційною скаргою до суду, в якій зазначає, що суд першої інстанції порушив основні принципи податкового законодавства, норми матеріального та процесуального права, тому апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та припинити провадження.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідача, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті постанови в частині задоволених позовних вимог, норм матеріального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову в цій частині, якою в задоволенні позову відмовити повністю, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.
Представники позивача, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті постанови в частині відмови у задоволенні позову, норм матеріального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову в цій частині, якою задовольнити позов у повному обсязі, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, перевіривши рішення суду та доводи апеляційних скарг, дослідивши зібрані у справі докази, вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "БАРС" не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим підлягає частковому задоволенню, судове рішення- скасуванню зважаючи на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, документальною невиїзною перевіркою ТОВ "Фірма "БАРС" з питань дотримання вимог пп. 9.8 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість" в частині визнання умовного продажу залишків ТМЦ та основних фондів у Декларації з ПДВ за результатами якої посадовими особами позивача складено відповідний акт від 29.10.2009 року № 10472/23-2/22264863 (т.1, а.с.24), встановлено порушення платником податків пп.7.2.6, 7.4.1. ст.7 ЗУ "Про податок на додану вартість " № 168/97-ВР, що призвело до зниження податку на додану вартість у 2006 - 2009 року на суму 16 000,00 грн., а саме по періодах за квітень 2007 року.
На підставі акту перевірки від 29.10.2009р. №10472/23-2/22264863 податковим повідомленням-рішенням від 04.02.2010р. № 0014572301/1, повідомлено ТОВ "Фірма "БАРС", що за квітень 2007 року сума основного податку складає 15 880,00 грн., з яких сплачено 175,20 грн., сума нарахованих штрафних санкцій складає 7 940,00 грн. (т.1, а. с. 22), рішенням від 16.06.2010 № 0021132301/0 року визначено платнику податків штрафні санкції розміром 170,00 грн. (т.1, а.с.33) загальна сума податкового боргу на додану вартість складає 23 814,80 грн.
07.06.2010р. співробітниками Державної податкової служби проведена планова виїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007р. по 31.12.2009р. ТОВ «Фірми «Барс».
На підставі акту перевірки від 07.06.2010 року №8581/23-2/22264863 податковим повідомленнями - рішеннями від 16.06.2010 № 0021162301/0 та №0021132301/0 повідомлено ТОВ "Фірма "БАРС", що сума податкового зобов'язання по сплаті орендної плати з юридичних осіб складає 36220,35 грн., з яких основний податок 24 146,35 грн., сума нарахованих штрафних санкцій складає 12 074,00 грн. (т.1, а.с.33-34), сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними санкціями з складає 170,00 грн. Як зазначає позивач, відповідачем частково погашено зобов'язання розміром 4 159,12 грн.
Як, вбачається з матеріалів справи, декларацією орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2010 рік № 4846 ТОВ "Фірма "БАРС" самостійно визначена сума податку до сплати розміром 451,09 грн., строк уплати до 30.07.2010р., декларація №4846 основний податок розміром 451,09 грн., строк уплати до 30.08.2010р., декларація №4846 основний податок розміром 451,09 грн., строк уплати до 30.09.2010р., декларація №4846 основний податок розміром 451,09 грн., строк уплати до 01.11.2010р., декларація №4846 основний податок розміром 451,09 грн., строк уплати до 30.11.2010р., декларація №4846 основний податок розміром 451,09 грн., строк уплати до 30.12.2010р., декларація №4846 основний податок розміром 451,09 грн., строк уплати до 30.01.2011р.
Декларацією орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2011 рік № 5145 ТОВ "Фірма "БАРС" самостійно визначена сума податку до сплати розміром 1804,37 грн., строк уплати до 02.03.2011р., декларація №5145 основний податок розміром 41804,37 грн., строк уплати до 30.03.2011р.
За висновками позивача загальна сума податкового боргу з податку на додану вартість та штрафних санкцій на момент звернення до суду складає 23 814,80 грн. та орендної плати з юридичних осіб та штрафних санкцій у сумі 38827,62 грн., а всього 62642,42 грн.
Оскільки до теперішнього часу загальна сума заборгованості, що була визначена у податкових повідомленнях-рішеннях, а також у податкових деклараціях у сумі 62 642,42 грн. відповідачем не сплачена, що на думку позивача, свідчить про невиконання вказаним суб'єктом господарювання зобов'язання перед бюджетом, тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення коштів з рахунків платника податків у сумі 62 642,42 грн.
Суд першої інстанції, приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог про стягнення частини податкового боргу, виходив з того, що позивач не виконав всі приписи Податкового кодексу України щодо процедури погашення податкового боргу в примусовому порядку. Відповідно, за висновками суду, з урахуванням положень п. 2 ст. 19 Конституції України, у справі відсутні законні підстави для задоволення позову у повному обсязі, у спосіб, не передбачений чинним законодавством. Тому, враховуючи те, що відповідачем частково погашено податкові зобов'язання, наявні підстави для часткового стягнення суми заборгованості та відповідно часткового задоволення позову.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на вимоги діючого на час спірних правовідносин податкового законодавства та фактичні обставини справи.
Порядок узгодження сум податкових зобов'язань визначений у ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", норми якого були чинними на час виникнення спірних правовідносин.
Згідно пп. 5.2.1 та пп. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 вказаного Закону податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.
У відповідності до пп. 5.2.5 п. 5.2 ст. 5 зазначеного Закону з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення. У цьому випадку зазначене рішення контролюючого органу не підлягає адміністративному оскарженню.
З наведеної норми вбачається, що платнику податків надано альтернативне право оскаржити рішення контролюючого органу як із застосуванням процедури адміністративного оскарження, так і шляхом звернення до суду.
При цьому, адміністративне оскарження рішення контролюючого органу не позбавляє платника податку права в подальшому звернутися до суду з відповідним позовом, проте -звернення до суду з позовом у подальшому позбавляє його права на застосування процедури адміністративного оскарження.
Вказане зумовлено тим, що законом встановлені різні строки, протягом яких платник податків має право адміністративного та судового оскарження.
Як свідчать матеріали справи, на адресу ДПІ в м. Сімферополі надійшла скарга директора Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Барс" Шайдовського О.Я. від 02.12.09р. №40 (вх. ДПІ в м. Сімферополі від 03.12.09р №30/10) на податкове повідомлення-рішення від 19.11.09р. №0014572301/0 (реєс. №17/10/1/23-2) про сплату податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 16000, 00грн. та застосованої штрафної (фінансової) санкції у сумі 8000,00грн.
Під час розгляду скарги встановлено, що порушення, відображене в акті перевірки від 29.10.09р. №10472/23-2/22264863 спричинили заниження податкового зобов'язання з ПДВ в жовтні 2008р. на 942.00грн.; листопаді 2008р. - на 7863.00грн.; грудні 2008р. - на 2238,00грн.: січні 2009р. - на 4016,00грн.: лютому 2009р. - на 821,00грн; та безпідставне користування від'ємним значенням об'єкту оподаткування за серпень 2009р. в сумі 120,00грн.
Таким чином, за результатами розгляду скарги керівництва ТОВ фірма "Барс" контролюючий орган дійшов висновку про те, що підлягає зменшенню на 120,00грн. залишок від'ємного значення за серпень 2009р:, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26 декларації з ПДВ).
Враховуючи зазначене та керуючись п.п.2 п.9 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби (затверджено ДПА України від 11.12.96р. №29 і зареєстровано в Мін'юсті України 18.12.96р. за №723/1748, із змінами та доповненнями), ДПІ в м. Сімферополі скасувало податкове повідомлення-рішення від 19.11.09р. №0014572301/0 (реєс. №17/10/1/23-2) у частині 120.00грн. нарахованого податкового зобов'язання з податку на додану вартість та застосованої штрафної (фінансової) санкції у сумі 60.00грн.. а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін.
Крім того, як свідчать матеріали справи, у Державну податкову адміністрацію в Автономній Республіці Крим також направлялась скарга директора товариства з обмеженою відповідальністю фірма „Барс" Шайдовського А.Я. від 25.06.10 №48 (вх.№1195/10 ДПА в АР Крим від 29.06.10) на податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі від 16.06.10. №0021162301/0 в загальній сумі 36220,35грн. (24146,35грн.- орендна плата з юридичних осіб та 12074,00грн.-штрафні санкції з орендної плати з юридичних осіб).
З рішення ДПА в АР Крим від 16.07.2010 за вих.№1590/10/25-025 вбачається, що при розгляді скарги директора товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Барс" Шайдовського А.Я. від 25.06.10 №48 (вх.№1195/10 ДГПА в АР Крим від 29.06.10) на податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі від 16.06.10 №0021162301/0 про визначення податкового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб у загальній сумі 36220,35грн. з'ясовано, що первинна скарга ТОВ фірма „Барс" на вищевказане податкове повідомлення-рішення, яке отримано підприємством 18.06.10, в ДПІ у М.Сімферополі станом на 14.07.10 не надходила, (лист ДПІ у м. Сімферополі №7938/8/25-017 від 15.07.10).
Отже, в даному випадку при незгоді платника податків з рішенням ДПІ у м. Сімферополі, прийнятим за результатами розгляду первинної скарги, ТОВ фірма „Барс" мало право звернутися до ДПА в АР Крим з повторною скаргою протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання рішення ДПІ у м. Сімферополі, проте доказів надіслання первинної скарги відповідача до ДПІ у м. Сімферополі матеріали справи не містять та судом не встановлено.
Згідно абзаців другого та п'ятого підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" та абзаців другого і шостого пункту 12 Положення про порядок подачі і розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби процедура адміністративного оскарження закінчується останнім днем строку, передбаченого підпунктом 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 вищевказаного Закону і підпунктом 5.1 пункту 5 Положення про порядок подачі і розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, для подачі заяви (скарги) про перегляд рішення контролюючого органа, у випадку якщо така заява (скарга) не була подана в зазначений термін. День закінчення процедури адміністративного оскарження - вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків.
З огляду на викладене, сума податкового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб, визначена в податковому повідомленні-рішенні Державної податкової інспекції у м.Сімферополі №0021162301/0 від 16.06.10, вважається узгодженою та зазначене податкове повідомлення-рішення не підлягало подальшому адміністративному оскарженню, однак у межах строків давності могло бути оскаржено в суді в порядку, передбаченому чинним законодавством України (пп. 5.2.5 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" і абзац другий п.3 зазначеного Положення), про що відповідача і було проінформовано у рішенні ДПА в АР Крим від 16.07.2010 за вих.№1590/10/25-025 (т.1, а.с.150-152).
Таким чином, під час апеляційного розгляду справи не знайшли свого підтвердження обставини, вказані судом першої інстанції стосовно того, що матеріали справи не містять доказів ініціювання відповідачем процедури адміністративного оскарження відповідно до пп. 5.2.2, п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
У відповідності до п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) -у рівних пропорціях.
Формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу є грошовий платіж.
Систему, порядок і форми платежів, відповідно до п. 6 ст. 7 Закону України "Про Національний банк України" визначає Національний банк України.
У відповідності до п. 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України № 22 від 21 січня 2004 року, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з п. 3.8 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.
З наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням пп. 16.5.2 п. 16.5 ст. 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.
Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.
Підпунктом 16.3.3 ст. 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначено, що при частковому погашенні податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку. Податковий борг, що погашається частково і сплачується разом зі сплатою пені, нарахованої відповідно до такої частки, єдиним платіжним документом, в якому суми такого податкового боргу та такої пені визначаються окремо. Платіжні документи, які не містять окремо виділену суму податкового боргу та суму пені, не приймаються до виконання. Якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація.
Виходячи із аналізу вказаних нормативних положень суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що норми Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" дійсно передбачають пріоритет погашення податкового боргу перед сплатою податкових зобов'язань по відповідному податку. Разом з тим, зазначені вище норми цього ж Закону не встановлюють порядок та черговість (а також право) зарахування податковими органами платежів, що направлені платниками податків та мають цільове призначення, вказане у відповідних платіжних дорученнях, та не встановлюють відповідний порядок для примусового стягнення податковим органом добровільно сплачених платником податків сум податкового зобов'язання для погашення податкового боргу, що виник раніше.
При цьому слід звернути увагу на те, що нормами п. 16.3.3 ст. 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковим органам надається право розподілу суми, сплаченої платником податків в рахунок погашення податкового боргу (який відповідно до п. 1.3 Закону включає суму пені), на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини) на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу, або якщо визначення відповідних сум боргу та пені платником податків було зроблено з порушенням відповідної пропорції.
В той же час, відповідно до п.87.9 ст.87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Тобто, нормами податкового законодавства чинними після 01.01.2011 року передбачено , якщо у платника податків є наявним податковий борг, а платник податків здійснює сплату коштів із визначенням іншого напряму сплати, то податковий орган зобов'язаний зараховувати такі кошти в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення. Отже, спочатку повинен погашатись податковий борг, який виник раніше, а податковий борг, який виник пізніше погашається після погашення попереднього податкового боргу.
При дослідженні матеріалів справи колегією суддів встановлено, що приймаючи судове рішення, суд першої інстанції помилково вважав, що платіжними дорученнями, наданими відповідачем (а.с.155-168) повністю погашено податкові зобов'язання по орендній платі за 2010 рік. Однак, такий висновок не ґрунтується на матеріалах справи.
Так, матеріалами справи підтверджується, що платіжним дорученням № 627 від 02.03.2011 в розмірі 451,00 грн., платником податків визначено призначення платежу -орендна плата за землю за січень 2011 року. (т.1,а.с. 155); платіжним дорученням № 398 від 29.07.2010 визначено призначення платежу - орендна плата за землю за липень та серпень 2010 року в розмірі 904,00 грн.(т.1,а.с.162); платіжним дорученням №354 від 25.06.2010 в розмірі 170,00 грн. визначено призначення платежу штраф згідно пов. № 0021132301/0 від 16.06.2010 (т.1, а.с.75).
За встановлених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем лише частково погашено податкові зобов'язання по орендній платі за липень - серпень 2010 року та за січень 2011 року та сплачено суму нарахованих штрафних санкцій згідно податковому повідомленню-рішенню від 16.06.10р.№0021132301/0 у загальному розмірі на суму 1525,00 грн.
Судом встановлено, що розглядувана сума податкового боргу у розмірі 62642,42 грн. виникла на підставі податкового повідомлення-рішення від 04.02.2010р. № 0014572301/1, про визначення податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за основним платежем 15880,00 грн. та за штрафними санкціями 7940, 00 грн., податкового повідомлення- рішення від 16.06.2010 №0021132301/0 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними санкціями у розмірі 170,00 грн. , в загальному розмірі 23814,80 грн. (враховуючи часткове погашення у сумі 175,20 грн.) (т.1, а.с. 22) на підставі податкового повідомлення - рішення від 16.06.2010 № 0021162301/0 про визначення податкового зобов'язання по сплаті орендної плати з юридичних осіб у сумі 36220,35 грн., з яких основний податок 24 146,35 грн., сума нарахованих штрафних санкцій складає 12 074,00 грн. (т.1, а.с.34)., та суми заборгованості, які самостійно визначені відповідачем деклараціями орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2010 рік № 4846 розміром 451,09 грн., строк уплати до 30.07.2010р., основний податок розміром 451,09 грн., строк уплати до 30.08.2010р., основний податок розміром 451,09 грн., строк уплати до 30.09.2010р., основний податок розміром 451,09 грн., строк уплати до 01.11.2010р., основний податок розміром 451,09 грн., строк уплати до 30.11.2010р., основний податок розміром 451,09 грн., строк уплати до 30.12.2010р., основний податок розміром 451,09 грн., строк уплати до 30.01.2011р. та декларацією орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2011 рік № 5145 ТОВ "Фірма "БАРС" самостійно визначена сума податку до сплати розміром 1804,37 грн., строк уплати до 02.03.2011р., основний податок розміром 41804,37 грн., строк уплати до 30.03.2011р. При цьому факт часткового погашення відповідачем зобов'язання розміром 4 159,12 грн. позивачем визнається.
Отже, наявними в матеріалах справи документами, приймаючи до уваги погашення заборгованості 1525,00 грн., враховуючи скасування податкового повідомлення-рішення від 19.11.09р. №0014572301/0 у частині 120,00грн. нарахованого податкового зобов'язання з податку на додану вартість та застосованої штрафної (фінансової) санкції у сумі 60,00грн.за результатами адміністративного оскарження, колегія суддів приходить до висновку, що підтверджено правомірність визначення позивачем податкового боргу в загальному розмірі 60937,31 грн., з яких 23464,80 грн. по податку на додану вартість та штрафних санкцій; 37 472,51 грн. - з орендної плати з юридичних осіб та штрафних санкцій, в рахунок погашення якого заявлені вимоги про стягнення коштів з рахунків у банках.
Судова колегія не приймає до уваги інші платіжні документи, надані відповідачем в якості доказів сплати податкової заборгованості, які містяться в матеріалах справи (т.1, а.с.156-161, 163-67) з огляду на відсутність вказівки платника податку цільового призначення у відповідних платіжних дорученнях, оскільки за приписами п. 16.3.3 ст. 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у такому разі податковому органу надається право самостійного розподілу суми, сплаченої платником податків в рахунок погашення податкового боргу, що виник раніше.
Відповідно до п.41.5. ст. 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.
Як вже зазначалося, податковий борг виник протягом 2006-2010 років у зв'язку з своєчасною несплатою податкових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом. Як свідчать матеріали справи, процедура погашення такого податкового боргу була розпочата у 2010 році за нормами Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Зокрема, відповідно до пп. 6.2.1, 6.2.3 ст. 6 Закону України № 2181 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" відповідачеві направлені перша податкова вимога № 1/2007 від 01.07.2010р. , розміщено на дошці оголошень 13.07.2010р., та друга податкова вимога № 2/2514 від 12.08.2010р., розміщено на дошці оголошень 30.08.2010р. (т.1, а.с. 62,63), що у відповідності до норм п.п. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" вважається врученням таких вимог відповідачу.
Рішенням позивача від 08.10.2010 року № 536/24-1 було запроваджено стягнення коштів та продаж інших активів відповідача в рахунок погашення його податкового боргу, відповідно до вимог п.п. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".(т.1, а.с.64).
Таким чином, позивачем було дотримано процедури стягнення податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі, що також передбачено вимогами п. 95.1 ст. 95 Податкового Кодексу України.
Відповідно висновки суду першої інстанції про відсутність доказів щодо вжиття заходів по погашенню податкового боргу, яким був наділений податковий орган на час існування податкового боргу, є необґрунтованими.
Таким чином, заходи прийняті податковим органом щодо стягнення податкового боргу, не призвели до їх погашення, строки їх добровільної сплати сплинули, тому колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення коштів з рахунків платника податків підлягають задоволенню частково у сумі 60 937,31 грн. ., з яких - 23 464,80 грн. - по податку на додану вартість та штрафних санкцій; 37472,51 грн. - з орендної плати з юридичних осіб та штрафних санкцій, у зв'язку з чим позов підлягає частковому задоволенню.
Враховуючи наведене вище, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи неповно встановлено обставини справи, висновки суду частково не відповідають обставинам справи, постанова суду винесена з частковим порушенням норм матеріального права.
У відповідності до статті 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного суду України, викладених в пункті 1 постанови від 29.12.1976 №11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи з загальних засад і змісту законодавства України.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати.
Судова колегія вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції таким вимогам не відповідає, доводам позивача не надана відповідна оцінка, судом неповно з'ясовані обставини справи, а отже суд не дотримався положень ст. 7 та ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України в частині прийняття рішення за наслідками всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення заявленого позову з вищевикладених мотивів.
Доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "БАРС", не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду постанови суду першої інстанції, а отже є необґрунтованими, у зв'язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "БАРС" задоволенню не підлягає.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи.
Керуючись статтями 195, 196, пунктом 3 статті 198, пунктом 1 частини першої статті 202, частиною другою статті 205, статтями 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "БАРС",-залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим,-задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Папуша О.В.) від 13.03.12 у справі № 2а-12872/11/0170/17,-скасувати.
Прийняти нову постанову.
Адміністративний позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "БАРС" до Державного бюджету м. Сімферополь податковий борг загальною сумою 60 937,31 грн., з яких - 23 464,80 грн. - по податку на додану вартість та штрафних санкцій р/р 31114029700002 в Державний бюджет м. Сімферополь, ГУ ДКУ в АР Крим, ЄДРПОУ 34740405, МФО 824026; - 37472,51 грн. - з орендної плати з юридичних осіб та штрафних санкцій р/р 33219812700004 в Державний бюджет м. Сімферополь, ГУ ДКУ в АР Крим, ЄДРПОУ 34740405, МФО 824026.
Постанова набирає законну силу з моменту проголошення.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 17 червня 2013 р.
Головуючий суддя підпис М.І. Кобаль
Судді підпис З.І.Курапова
підпис Г.П.Ілюхіна
З оригіналом згідно
Головуючий суддя М.І. Кобаль
Суд | Севастопольський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 10.06.2013 |
Оприлюднено | 27.06.2013 |
Номер документу | 32039186 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Севастопольський апеляційний адміністративний суд
Кобаль Михайло Іванович
Адміністративне
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим
Папуша О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні