Рішення

від 20.06.2013 по справі 925/707/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2013 року Справа № 925/707/13

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Кенкеч О.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, юридична адреса: АДРЕСА_1, (поштова адреса: АДРЕСА_2)

до товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАНА», м. Київ, вул. Туполєва, 14а

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Черкаська міська рада, м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького, 36

про розірвання договору про спільну діяльність та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_3 - за довіреністю;

від відповідача: ОСОБА_4 - адвокат - за довіреністю;

від третьої особи: участі не брав.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся в господарський суд Черкаської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАНА», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Черкаська міська рада, в якому просить:

- визнати розірваним договір про спільну діяльність, укладений 10 червня 2006 року між ТОВ «ПРАНА» та ФОП ОСОБА_1 і посвідчений 22 червня 2006 року нотаріусом Другої Черкаської державної нотаріальної контори Фіщуком С.О. і зареєстрований в реєстрі за №2-1100;

- зобов'язати ТОВ «ПРАНА» (код ЄДРПОУ 31927378) усунути перешкоди у користуванні ФОП ОСОБА_1 земельною ділянкою, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, шляхом проведення будівельних робіт по розбиранню фундаментів на об'єкті «Добудова до адмінбудівлі торгово-офісних приміщень по АДРЕСА_3; та відшкодування судових витрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконує взяті на себе зобов'язання по договору про спільну діяльність про забудову земельної ділянки, яка знаходиться у користуванні позивача, а позивач не має можливості самостійно використовувати цю земельну ділянку і позбавлений права використовувати її на власний розсуд, оскільки на цій земельній ділянці знаходиться незакінчений будівництвом об'єкт - фундамент, який заважає позивачу використати цю земельну ділянку на свій власний розсуд.

Третя особа, належним чином повідомлена про дату та час судового засідання, у судове засідання представника вдруге не направила, про причини неявки суду не повідомила. Письмовою заявою позовні вимоги підтримала повністю, та просила позов задовольнити.

До початку судового засідання, що відбулось 23.05.2013р. від представника позивача до суду надійшла заява від 22.05.2013р. про уточнення вимог, в якій просить пункт 2 прохальної частини позовної заяви від 07.05.2013р. викласти в такій редакції: «розірвати договір про спільну діяльність, укладений 10 червня 2006 року між ТОВ «ПРАНА» та ФОП ОСОБА_1, що посвідчений 22 червня 2006 року нотаріусом Другої Черкаської державної нотаріальної контори Фіщуком С.О. і зареєстрований в реєстрі за № 2-1100». Решта позовних вимог залишено без змін. Заяву прийнято судом до розгляду на підставі ст. 22 ГПК України.

До початку судового засідання представник відповідача подав відзив від 20.06.2013р. вих. №20-06/13-02 на позов, в якому в задоволені позову просить відмовити повністю, оскільки позов є необґрунтованим і не відповідає вимогам діючого законодавства. Спірний договір вже припинив свою дію, тому не може бути розірваний, як того вимагає позивач, оскільки розірваним може бути тільки діючий правочин. Оскільки позивач відмовився продовжувати дію спірного договору про спільну діяльність, то відповідно до положень п. 5 ч.І ст. 1141 ЦК України даний договір припинив свою дію в зв'язку зі спливом строку його дії, тобто він припинився 10.06.2010р.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, з підстав, викладених в позовній заяві, та просив позов задовольнити. Пояснив, що відповідач на вказаній земельній ділянці розпочав будівництво торгівельно-офісної споруди «Бізнес-центру». Однак, без будь-якого обгрунтування чи пояснення, відповідач, в порушення умов договору та вимог статей 526, 629 ЦК України, статті 193 ГК України, влітку 2008 року припинив будівництво «Бізнес-центру».

Представник відповідача проти позову заперечив повністю, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, та просив в задоволенні позову відмовити повністю. Зазначив, що твердження позивача про те, що він передав дану земельну ділянку, не зрозуміло в якому розмірі, ТОВ «ПРАНА», нічим, крім припущень позивача не підтверджується, оскільки жодних актів приймання-передачі даної земельної ділянки ТОВ «ПРАНА» не підписувало і фактично дану земельну ділянку не приймало, а отже жодним чином не може перешкоджати в користуванні земельною ділянкою позивачу, що нібито знаходиться у нього в оренді. Стосовно нібито наявних фундаментів на даній земельній ділянці, то вони є результатом спільної діяльності сторін. Оскільки через припинення з 10.06.2010р. Договору про спільну діяльність, то всі отримані сторонами за Договором про спільну діяльність результати, витрати і збитки розподіляються відповідно до умов розділів 9 та 10 спірного Договору в пропорціях, визначених в розділі 7 даного Договору.

До цього часу між сторонами за договором не здійснено розподілу результатів, та не здійснено розподілу витрат і збитків, а отже до цього часу ТОВ «ПРАНА» не має можливості розпоряджатися самостійно результатами спільної діяльності з ФОП ОСОБА_1 за договором, в тому числі і вищезазначеними фундаментами, які можуть належати ТОВ «ПРАНА» лише на 77,36% відповідно до положень п. 7.1.2 Договору про спільну діяльність, в той час як частка права власності позивача на вищезазначені фундаменти відповідно до положень п. 7.2.2 може становити 22,64%.

ТОВ «ПРАНА» не володіє даними про те, чи було оформлене право власності на дані фундаменти і за ким на сьогоднішній день зареєстроване право власності і оренди на вищезазначену земельну ділянку.

Оскільки вищезазначені фундаменти є результатами спільної діяльності сторін, про що стверджує позивач в своїй позовній заяві, і в разі наявності у нього бажання здійснити будівельні роботи по розбиранню даних фундаментів, то витрати по їх знесенню в тому числі повинен нести і він, щонайменше у розмірі 22,64% від вартості таких робіт і при умові компенсації ТОВ «ПРАНА», щонайменше 77,36% вартості даних фундаментів.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені такі взаємовідносини сторін.

10.06.2006р. між товариством з обмеженою відповідальністю «ПРАНА» (Відповідач по справі), в особі директора Юхименко Юрія Вікторовича, що діє на підставі Статуту, та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Позивач по справі) було укладено договір про спільну діяльність (далі - Договір), за умовами якого сторони домовились про організацію спільної діяльності на умовах дольової участі для досягнення наступних господарських і комерційних цілей:

- проведення проектних робіт з метою побудови 9-ти поверхової торгівельно-офісної споруди, в подальшому «Бізнес-центр» за адресою: АДРЕСА_3;

- підготовка будівельного майданчику під наступне будівництво: знесення тимчасових споруд та приміщень у відповідності до вимог ППР і ПОБ та проведення інших необхідних робіт згідно чинного законодавства;

- капітальне будівництво 9-ти поверхової споруди «Бізнес-центру» за адресою: АДРЕСА_3, загальною площею 9270м.кв.

Відповідно до п. 2.1 Договору для досягнення мети за даним договором сторони зобов'язались обмінюватись інформацією, що знаходиться в їх розпорядженні, з тематики спільної діяльності, спільно проводити консультації для обговорення питань спільної діяльності.

Відповідно до п. 15.5 Договору цей договір діє з моменту його підписання і до 10 червня 2009 року, не пізніше остаточного виконання сторонами своїх зобов'язань і отримання усіх необхідних документів, які підтверджують право на офісні приміщення.

Відповідно до п. 15.6 Договору, з моменту початку робіт Договір не може бути розірваний на вимогу однієї із сторін. Розірвати договір можна тільки за рішенням суду.

В Розділі 3 Договору встановлено, що Відповідач взяв на себе зобов'язання:

- прийняти на себе функції «Замовника будівельних робіт»;

- невідкладно приступити до здійснення комерційних проектів відповідно до програми робіт за договором: прийняти на себе його організацію та фінансування з повноваженням представництва перед третіми особами;

- замовити проектно-кошторисні роботи, забезпечити для виконання цих робіт необхідними матеріалами;

- прийняти на себе зобов'язання по веденню спільних справ у відповідності до чинного законодавства України;

- після завершення робіт та вводу «Бізнес-центру» в експлуатацію в установленому порядку передати Позивачу його частину нежилих приміщень.

В Розділі 4 Договору встановлено, що Позивач зобов'язується надати земельну ділянку на період з 10.06.2006р. по 10.06.2009р. за адресою: АДРЕСА_3 під будівельний майданчик для будівництва «Бізнес-центру», яка належить позивачу у відповідності до Рішення 9-ї сесії Черкаської міської ради від 09.03.2006р. та договору оренди землі від 28.04.2006р.

20.10.2006р. Позивач та Відповідач уклали доповнення №1 до Договору, яким внесено зміни до розділу 1 «Предмет договору», а саме: підпункт 1.1.1. викладено в такій редакції - «проведення проектних робіт з метою добудови до адміністративної будівлі 10-ти поверхової торгово-офісної споруди, в подальшому «Бізнес-центр» за адресою: АДРЕСА_3» та підпункт 1.1.3. викладено в такій редакції - «капітальне будівництво 10-ти поверхової споруди «Бізнес-центру» за адресою: АДРЕСА_3, загальною площею 9100 м.кв.».

13.06.2008р. Позивач та Відповідач уклали доповнення №2 до Договору, яким продовжено термін дії договору до 10 червня 2010 року, не пізніше остаточного виконання сторонами своїх зобов'язань і отримання усіх необхідних документів, які підтверджують право власності офісні приміщення.

З матеріалів справи вбачається, що до дня укладення між Позивачем та Відповідачем Договору, на земельній ділянці, яку Позивач передав для розміщення будівельного майданчику під будівництво «Бізнес-центру», були розташовані нежитлові будівлі та споруди, які позначені літерами на схематичному плані інвентаризаційної справи на домоволодіння №44 по вул. Смілянській, м. Черкаси: 3-1, з, И, Ж, Е, О, Н, Д, В, Б, Г, а, р. та перебували у приватній власності Позивача на підставі договору купівлі-продажу від 08 жовтня 2002р., посвідченого Товарною біржою «Всеукраїнська біржа нерухомості» за №31-1 та реєстраційного посвідчення, виданого Черкаським обласним об'єднаним бюро технічної інвентаризації 24 жовтня 2002 року (а.с. 36-56).

Виконуючи зобов'язання по договору, Позивач за власний рахунок здійснив демонтаж нежитлових будівель та споруд, зазначених вище, що підтверджується: договором №5 від 24 травня 2007 року, укладеного між позивачем та підрядною організацією - приватне виробничо-комерційне підприємство «ЛОСК» (а.с. 57-59), договірною ціною на демонтаж будівель по АДРЕСА_3 (а.с. 60-61), зведеним кошторисним розрахунком вартості будівництва від 24 травня 2007 року (а.с. 62-63), довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за червень-серпень 2007 року (а.с. 64), актом №1 приймання виконаних підрядних робіт за червень-серпень 2007 року (а.с. 65-68) і передав земельну ділянку для розміщення будівельного майданчику під будівництво «Бізнес-центру».

Відповідач, в свою чергу, на вказаній земельній ділянці розпочав будівництво торгівельно-офісної споруди «Бізнес-центру». Однак, без будь-якого обгрунтування чи пояснення, відповідач, в порушення умов договору та вимог статей 526, 629 ЦК України, статті 193 ГК України, влітку 2008р. в односторонньому порядку припинив будівництво «Бізнес-центру». Факт припинення будівництва, невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором про спільну діяльність підтверджується висновком №72/10 експертного будівельно-технічного дослідження, складеного судовим експертом - Таран Владиславом Івановичем 01 жовтня 2010р. (а.с. 69-72).

01.02.2009р. Позивач направив Відповідачу лист-звернення, в якому зазначив, що зупинення відповідачем будівництва «Бізнес-центру» завдає позивачу значних фінансових втрат і незакінчене будівництво завдає шкоди цілісності 4-х поверховій адміністративній будівлі, яке є власністю позивача на підставі договору купівлі-продажу від 08 жовтня 2002р., оскільки вказана будівля межує з будівельним майданчиком і при виконанні нульового циклу земляних робіт були оголені стіни торця адміністративної будівлі, що призводить до затікання води у підвал будівлі. Позивач запропонував відповідачу до 01 березня 2009р. привести будівельний майданчик в належний стан та законсервувати об'єкт будівництва згідно вимог ДБН (а.с. 73).

Вказаний лист-звернення Відповідач залишив без відповіді та задоволення.

21.05.2009р. Позивач направив Відповідачу лист про надання інформації стосовно того, хто несе відповідальність за охорону та санітарний стан будівельного майданчику за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 74) та лист від 21.05.2009р., в якому зазначив суми збитків, які несе позивач за результатом зупинення відповідачем будівництва «Бізнес-центру», та звернувся з вимогою до відповідача виконати умови договору про спільну діяльність, шляхом продовження будівництва «Бізнес-центру» (а.с. 75).

Вказані листи отримані представником відповідача 22.05.2009р., про що свідчить його підпис на копіях листів.

Однак і ці звернення Відповідач залишив без відповіді та задоволення.

11.06.2009р. Позивач направив Відповідачу лист, в якому зазначив про погіршення стану будівельного майданчику, оскільки відповідач не проводить будівельних робіт і залишив його без контролю, та запропонував відповідачу провести зустріч з метою усунення недоліків на будівельному майданчику та обговорити подальшу співпрацю (а.с. 76).

Відповідач проігнорував намір позивача на врегулювання конфлікту.

07.12.2009р. Позивач направив Відповідачу лист з проханням надати пояснення в письмовій формі стосовно ситуації, яка склалася на будівництві «Бізнес-центру» і щодо подальшої співпраці (а.с. 77).

Вказаний лист-звернення Відповідач залишив без відповіді.

12.05.2010р. Позивач направив цінним листом з описом Відповідачу лист №10-05-10 від 10.05.2010р., в якому зазначив, що 10 червня 2010р. закінчується термін дії договору про спільну діяльність, і що відповідачем не виконано зобов'язання за вказаним договором, а тому позивач просив направити уповноваженого представника відповідача для вирішення питання подальшого використання побудованої частини фундаменту «Бізнес-центру» (а.с. 78).

Вказаний лист Відповідач отримав 27.05.2010р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 79).

09.06.2010р. листом №1/06 Відповідач надав відповідь, в якій пояснив, що термін будівництва повинен бути продовжений, оскільки відсутні необхідні кредитні ресурси, за рахунок яких планувалося здійснити будівництво «Бізнес-центру», та запропонував продовжити термін дії договору до 10 червня 2012р. (а.с. 80).

На вказаний лист відповідача з пропозицією продовжити термін дії договору Позивач направив цінним листом з описом відповідь (лист №1-22-06 від 22 червня 2010р.) в якій зазначив, що сторони уже продовжували термін дії договору про спільну діяльність, що підтверджується укладеним Доповненням №2 до Договору, однак відповідач не проводив будівництво 10-ти поверхової споруди «Бізнес-центру», а невиконання відповідачем взятого на себе зобов'язання завдає збитків позивачу, оскільки останній позбавлений можливості використовувати земельну ділянку, на якій розміщений будівельний майданчик - за призначенням, при тому, що позивач відповідно до договору оренди землі від 28.04.2006р. щомісяця сплачує орендну плату за вказану земельну ділянку. Не беручи до уваги негативні наслідки, які завдає позивачу така спільна діяльність, з урахуванням терпимості та порядності, Позивач запропонував Відповідачу надати підтверджуючі документи своєї фінансової спроможності виконати зобов'язання за договором про спільну діяльність і позивач, в свою чергу, розгляне питання продовження терміну дії договору про спільну діяльність(а.с. 81-82).

Вказаний лист Позивача залишений Відповідачем поза увагою.

13.08.2010р. Позивач направив Відповідачу листи №12-08-2 від 12.08.2010р. (а.с. 84-85) та №12-08-1 від 12.08.2010р. (а.с. 86), в яких зазначив, що за сплином строку договору простого товариства (спільна діяльність) відповідно до частини другої статті 1141 ЦК України - відповідач має повернути позивачу земельну ділянку, яка була передана останнім як вклад учасника спільної діяльності, провести демонтаж бетонного фундаменту, зведеного частково в процесі виконання умов договору про спільну діяльність. В разі не виконання відповідачем демонтажу фундаменту та повернення земельної ділянки позивач змушений буде провести демонтаж вказаного фундаменту силами підрядної організації, а фінансові витрати по демонтажу - покласти на відповідача. Занедбаний стан будівельного майданчику з вини відповідача призводить до скарг жителів сусідніх будинків до муніципальної інспекції м. Черкаси. З урахуванням цього позивачем було запропоновано відповідачу негайно огородити будівельний майданчик новою огорожею або повернути демонтовану залізобетонну огорожу та привести майданчик у належний санітарний стан до 31.08.2010р.

Відповідач залишив вказані листи без виконання.

Враховуючи, що Відповідач не завершив і не продовжує будівництво «Бізнес-центру», таким чином завдає перешкоди Позивачу у користуванні земельною ділянкою, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3. Вказана земельна ділянка передана Позивачу Черкаською міською радою в оренду на підставі договору оренди землі від 28.04.2006р. і зареєстрований у Державному реєстрі земель 25.05.2006р. за №040677500287 (а.с. 27-31).

Позивач сплачує орендну плату, що також є суттєвим у даному позові, а саме:

2006 рік - 29 533, 08 грн.;

2007 рік - 68 621, 22 грн.;

2008 рік - 97 178, 22 грн.;

2009 рік - 111 229, 49 грн.;

2010 рік - 118 026, 46 грн.;

2011 рік - 118 554,00 грн.;

2012 рік - 42 487, 50 грн.;

Разом - 585 629, 97 грн. - Акт звірки по сплаті орендної плати від 20.06.2012р. (а.с. 88-89).

Вказані обставини і стали підставою для звернення Позивача до суду за захистом порушених прав користування земельною ділянкою, яка знаходиться у володінні позивача.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення, з огляду на таке.

Згідно положень Пленуму ВГСУ від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення» при прийнятті рішення суд має врахувати майнові інтереси сторін, не надаючи переваги одному учаснику над іншим. Рішення має грунтуватися на повній та всебічній оцінці доказів у конкретній справі.

Позивач та відповідач є суб'єктами господарювання та на свій ризик здійснюють господарську діяльність з метою отримання прибутку.

Спірні відносини між сторонами є спільною діяльністю, що врегульована положеннями ЦК та ГК України.

Згідно ст. 1130 Цивільного кодексу України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.

В ст. 1132 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором простого товариства сторони (учасники) беруть зобов'язання об'єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети.

З 2008р. спільна діяльність не здійснюється в зв'язку з одностороннім припиненням відповідачем будівництва офісного центру.

Відповідно до статті 93 Земельного Кодексу України та статті 1 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно ст. 152 Земельного Кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав та визнання угоди недійсною.

У відповідності до ст. 25 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що Орендар земельної ділянки має право: самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі та отримувати продукцію і доходи.

Однак, це право позивача обмежено існуючим недобудованим фундаментом відповідача, а тому позивач не може самостійно користуватися земельною ділянкою за її призначенням.

Відповідно ст. 27 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що Орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці громадянами і юридичними особами України, іноземцями, особами без громадянства, іноземними юридичними особами, у тому числі міжнародними об'єднаннями та організаціями.

Використовуючи це, позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права шляхом усунення перешкод у користуванні належною йому земельною ділянкою та розірвання договору про спільну діяльність.

Згідно ч.1 ст. 173 ГК України зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.

Згідно ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Статтею 1137 ЦК України визначено, що порядок відшкодування витрат і збитків, пов'язаних із спільною діяльністю учасників, визначається за домовленістю між ними. У разі відсутності такої домовленості кожний учасник несе витрати та збитки пропорційно вартості його вкладу у спільне майно. Умова, за якою учасник повністю звільняється від участі у відшкодуванні спільних витрат або збитків, є нікчемною.

В ст. 1143 ЦК України встановлено, що якщо договір простого товариства не був припинений за заявою учасника про відмову від подальшої у ньому участі або у разі розірвання договору на вимогу одного з учасників, учасник, участь якого в договорі припинилася, відповідає перед третіми особами за спільними зобов'язаннями, які виникли в період його участі в договорі простого товариства як учасника договору.

Позивач та відповідач зазначили у пункті 11.3 Розділу 11 Договору, що в будь-якому випадку за порушення умов договору про спільну діяльність винна сторона відшкодовує спричинені цим збитки, зокрема втрачену вигоду, в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Стаття 218 ГК України наводить підстави господарсько-правової відповідальності, зокрема - учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. Відповідач в листі від 09 червня 2010р. №1/06 пояснив свою неспроможність виконати господарське зобов'язання по договору про спільну діяльність - відсутністю необхідних коштів, при тому, що відповідно до пункту 3.1.2. договору, фінансування будівництва є обов'язком відповідача і згідно пункту 7.1.1. договору грошові кошти є внеском відповідача.

Крім того, відповідно до частини другої статті 218 ГК України - у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважається такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, які до інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

В п. 15.6 Договору встановлено, що з моменту початку робіт договір не може бути розірваний на вимогу однієї із сторін. Розірвати договір можна тільки за рішенням суду.

Відповідач на спірній земельній ділянці розпочав будівництво торгівельно-офісної споруди «Бізнес-центру», а влітку 2008 року припинив будівництво, посилаючись на тяжке фінансове становище та відсутність коштів.

Враховуючи, що законодавством, а саме ст. 525 ЦК України - встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а сторони договору про спільну діяльність не передбачили можливість односторонньої відмови від зобов'язання,

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права. Доводи Позивача не спростовані Відповідачем належними та допустимими доказами, в належний спосіб.

Суд враховує, що власником будівельних матеріалів - фундаменту споруди офісного центру на спірному майданчику - є відповідач. Відповідач не довів належними доказами прав власності інших осіб на фундамент та не спростував доводів позивача про виконання робіт саме відповідачем.

Суд вважає за необхідне вимоги Позивача задовольнити повністю, розірвавши договір про спільну діяльність від 10 червня 2006р. та зобов'язавши Відповідача усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_3, шляхом проведення будівельних робіт по розбиранню (демонтажу) фундаментів на об'єкті «Добудова до адмінбудівлі торгово-офісних приміщень по АДРЕСА_3.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на відповідача повністю та стягнути на користь позивача 2 294,00 грн. судового збору за двома немайновими вимогами.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Розірвати договір про спільну діяльність від 10 червня 2006р., що укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Прана», м. Київ, вул. Туполєва, 14а, ідентифікаційний код 31927378, та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, юридична адреса: АДРЕСА_1, (поштова адреса: АДРЕСА_2), ідентифікаційний номер фізичної особи-платника податків НОМЕР_1, на майбутнє - з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Усунути перешкоди в користуванні позивачем фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, юридична адреса: АДРЕСА_1, (поштова адреса: АДРЕСА_2), ідентифікаційний номер фізичної особи-платника податків НОМЕР_1, земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_3, шляхом зобов'язання відповідача - товариством з обмеженою відповідальністю «Прана», м. Київ, вул. Туполєва, 14а, ідентифікаційний код 31927378, вчинити дію - провести демонтаж фундаментів на об'єкті «Добудова до адмінбудівлі торгово-офісних приміщень по АДРЕСА_3.

Стягнути з відповідача - товариством з обмеженою відповідальністю «Прана», м. Київ, вул. Туполєва, 14а, ідентифікаційний код 31927378, р/р 26002109359001 в АТ КБ «Експобанк», МФО 322294

на користь позивача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, юридична адреса: АДРЕСА_1, (поштова адреса: АДРЕСА_2), ідентифікаційний номер фізичної особи-платника податків НОМЕР_1, номер рахунку в банку невідомий

2 294,00 грн. судового збору за двома немайновими вимогами.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через Господарський суд Черкаської області.

Повне рішення складено 25.06.2013р.

Суддя Г.М. Скиба