Постанова

від 20.06.2013 по справі 2а-15547/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-15547/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б.

Суддя-доповідач: Хрімлі О.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого суддів Хрімлі О.Г., Ганечко О.М., Літвіної Н.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 листопада 2012 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000621730 та № 0000611730 від 02 листопада 2012 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 листопада 2012 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Зважаючи на те, що у справі відсутні клопотання від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, колегія суддів вирішила справу розглянути у порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обґрунтована та підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказів № 937 від 06 вересня 2012 року, № 1162 від 28 вересня 2012 року та направлень на перевірку № 1141, 1142, 1143, 1144 від 17 вересня 2012 року, виданих ДПІ у Подільському районі м. Києва, проведена виїзна планова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_4 за період з 01 липня 2009 року по 31 грудня 2011 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт № 37/17-205/НОМЕР_1 від 12 жовтня 2012 року, в якому встановлено, що позивачем порушено вимоги п. 138.2 ст. 138, п. 167.1 ст. 167, п. 177.4 ст. 177, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України та п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме: позивачем безпідставно завищено суму податкового кредиту у зв'язку з включенням до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, не підтверджених податковими накладними.

На підставі висновків акту перевірки, ДПІ у Подільському районі м. Києва прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000621730 та № 0000611730 від 02 листопада 2012 року, якими збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ та з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 87 374, 13 грн.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

З матеріалів справи вбачається, що СПД ОСОБА_4 з 01 липня 2009 року по 30 вересня 2009 року та з 01 квітня 2010 року по 30 червня 2010 року перебував на спрощеній системі оподаткування та був платником єдиного податку та податку на додану вартість.

З 01 жовтня 2009 року по 31 березня 2010 року та з 01 липня 2010 року по 30 квітня 2011 року перебував на загальній системі оподаткування, підприємницькою діяльністю не займався, доходів не отримував.

Проте, з 01 травня 2011 року по 31 грудня 2011 року перебував на загальній системі оподаткування, був платником податку з доходів фізичних осіб та податку на додану вартість. Розрахунки здійснювалися у безготівковій формі.

Як вбачається з матеріалів перевірки, за червень 2011 року містяться розбіжності у формуванні оподатковуваного доходу та завищення валових витрат на суму 513 100, 00 грн. шляхом віднесення до валових витрат суми коштів на оплату транспортно-експедиційних послуг ТОВ «Альтман-Груп» у розмірі 615 720, 00 грн., у т.ч. ПДВ - 102 620, 00 грн., що призвело до заниження чистого оподатковуваного доходу на суму 513 100, 00 грн., чим порушено ст. 177 Податкового кодексу України.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Альтман-Груп» (виконавець), з однієї сторони, та ФОП ОСОБА_4 (експедитор), з іншої сторони, укладено договір на організацію перевезень вантажів та інформаційно-експедиційних послуг № 0505/11 від 05 травня 2011 року.

Згідно зі Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (серія А01 № 650193), ТОВ «Альтман-Груп» 12 серпня 2010 року зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Згідно зі Свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100299107 (серія НБ № 419200), ТОВ «Альтман-Груп» зареєстроване як платник податку на додану вартість 25 серпня 2010 року.

Факт реального виконання укладеного договору підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами: податкові накладні, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), товарно-транспортні накладні.

Західною МДПІ м. Харкова у відповідь на запит надано акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Альтман Груп» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період - червень 2011 року № 66/15-314/37241926 від 13 квітня 2012 року.

Згідно з інформацією, наведеною в акті, провести зустрічну звірку ТОВ «Альтман Груп» неможливо у зв'язку з тим, що підприємство не знаходиться за юридичною адресою, про що свідчить довідка ВГІМ Західної МДПІ м. Харкова про невстановлення місцезнаходження платника за податковою адресою № 115/26-12 від 26 березня 2011 року.

За змістом наведеного акту встановлено, що відповідно до декларації з податку на прибуток основні фонди ТОВ «Альтман Груп» відсутні, реєстр 1ДФ до ДПІ не надавався, стан підприємства - « 9» (запит на встановлення місцезнаходження (місце проживання), що свідчить про відсутність у ТОВ «Альтман Груп» основних засобів та кваліфікованих працівників.

Судом першої інстанції зроблено висновок, що наведені у акті № 66/15-314/37241926 від 13 квітня 2012 року обставини та висновок, наданий ВПМ Західної МДПІ м. Харкова щодо відсутності факту реального здійснення господарської діяльності, а також відсутність фізичних, технічних та технологічних можливостей для вчинення задекларованих господарських операцій свідчать, що за червень 2011 року господарська діяльність ТОВ «Альтман Груп» з поставки та придбання по ланцюгах не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин систематичного придбання та продажу товарів та не спричиняють реального настання юридичних наслідків.

Крім того, між ПП «Фавор Альянс» (виконавець), з однієї сторони, та ФОП ОСОБА_4 (експедитор), з іншої сторони, укладено договір на організацію перевезень вантажів та інформаційно-експедиційних послуг № 0104/11 від 01 квітня 2011 року.

Згідно зі Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (серія А01 № 339627), ПП «Фавор Альянс» 18 грудня 2009 року зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Згідно зі Свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100269708 (серія НБ № 114660), ПП «Фавор Альянс» зареєстроване як платник податку на додану вартість 13 лютого 2010 року.

Факт реального виконання укладеного договору підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами: податкові накладні, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), товарно-транспортні накладні, рахунки-фактури, виписки з особового рахунку ОСОБА_4.

Також, між ФОП ОСОБА_4 (перевізник) та ТОВ «Напої Плюс» (замовник) укладено договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом № 0505/11 від 05 травня 2011 року.

Відповідно до наданих документів, даних податкових накладних за червень 2011 року ФОП ОСОБА_4 сформовано податкові зобов'язання у розмірі 112 750, 00 грн. за рахунок операцій, здійснених з «Напої Плюс» на загальну суму 676 500, 00 грн.

Під час перевірки встановлено, що у червні 2011 року згідно декларації з ПДВ, виписок банку, реєстру податкових накладних, замовником транспортно-експедиційних послуг ФОП ОСОБА_4 виступало ТОВ «Напої Плюс».

Факт виконання укладеного договору підтверджується наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог та їх відповідність чинному законодавству, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п. 201.6 ст.201 ПК України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пп. 2.15 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, визначено, що первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув'язка окремих показників.

При вирішенні даної справи, колегія суддів враховує також правову позицію Вищого адміністративного суду України, висловлену ним в Інформаційному листі від 20 липня 2010 року № 1112/11/13-10, відповідно до якого процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи: 1) встановлення факту здійснення господарської операції; 2) встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; 3) встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку; 4) встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість; 5) встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Як зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11 витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що позивачем було дотримано вимоги щодо документального підтвердження спірних сум податкового кредиту, а, отже, і правомірність відображення їх у податковій звітності.

Колегія суддів враховує посилання позивача в апеляційній скарзі на те, що з акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Альтман Груп» вбачається, що співробітниками податкового органу під час складення акту не здійснювалося співставлення бухгалтерських та інших первинних документів суб'єкта господарювання, тому відповідачем неправомірно наведено вказаний акт як підставу для встановлення факту порушення позивачем податкового законодавства, та складено оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Проаналізувавши наведені законодавчі норми, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що відповідачем неправомірно винесено податкові повідомлення-рішення № 0000621730 та № 0000611730 від 02 листопада 2012 року, оскільки реальність господарської діяльності позивача підтверджена належними та допустимими доказами у справі, а тому наявні підстави для формування спірних сум податкового кредиту за період, який підлягав перевірці відповідачем.

З огляду на вищевказане, враховуючи наявність у матеріалах справи документів, які достовірно свідчать про правомірність формування податкового кредиту, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень є обґрунтованими та засновані на нормах права.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що відповідачем не надано достатньо доказів правомірності дій щодо проведення планової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_4, оформлення її результатів у формі акту та прийняття на його основі податкових повідомлень-рішень, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами та наведеними законодавчими нормами.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим постанова підлягає скасуванню з ухваленням нової про задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 листопада 2012 року - скасувати та ухвалити нову.

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби № 0000621730 та № 0000611730 від 02 листопада 2012 року.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.Г. Хрімлі

Судді О.М. Ганечко

Н.М. Літвіна

Головуючий суддя Хрімлі О.Г.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.