Постанова

від 20.06.2013 по справі 2а-12663/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-12663/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І.

Суддя-доповідач: Хрімлі О.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого суддів Хрімлі О.Г., Ганечко О.М., Літвіної Н.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МАС ІНЖИНІРІНГ» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 листопада 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МАС ІНЖИНІРІНГ» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «МАС ІНЖИНІРІНГ» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправною відмови у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2012 року та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р» № 0008291502 від 26 квітня 2012 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 листопада 2012 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою задовольнити адміністративний позов.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Зважаючи на те, що у справі відсутні клопотання від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, колегія суддів вирішила справу розглянути у порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обґрунтована та підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, 17 квітня 2012 року ТОВ «МАС ІНЖИНІРІНГ» надіслало поштою на адресу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва ДПС податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2012 року, яка зареєстрована відповідачем 20 квітня 2012 року (вх. № 14708).

Податкова звітність позивача, на підставі п. 48.1 та п. 48.7 ст. 48 Податкового кодексу України, не визнана відповідачем як податкова звітність, оскільки декларація подана не за встановленою формою, яка затверджена Наказом ДПА України № 1492 від 25 листопада 2011 року «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» (із змінами згідно з наказом МФУ № 143 від 10 лютого 2012 року), а саме: у новому бланку в шапці повинно бути вказано «ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства фінансів України 25.11.2011 р. № 1492 (із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів України № 143 від 10.02.2012 р.)».

Відповідач листом № 3115/10/18-216 від 23 квітня 2012 року запропонував позивачу надати податкову звітність, оформлену відповідно до вимог чинного законодавства.

16 травня 2012 року позивач отримав від відповідача податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0008291502 від 26 квітня 2012 року, яким ДПІ у Дарницькому районі м. Києва нарахувало ТОВ «МАС ІНЖИНІРІНГ» 1020, 00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на підставі «неподання» податкової звітності з ПДВ за березень 2012 року.

Не погоджуючись з діями відповідача та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

З матеріалів справи вбачається. що в наданій позивачем до матеріалів справи копії податкової декларації з ПДВ за березень 2012 року, в шапці не міститься напис «ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства фінансів України № 1492 від 25.11.2011 р. (із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів України № 143 від 10.02.2012 р.)», а міститься тільки напис «ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства фінансів України 25.11.2011 р. № 1492».

З наведеного відповідач дійшов висновку, що така податкова звітність подана позивачем до податкового органу не за встановленою формою, яка затверджена Наказом ДПА України № 1492 від 25 листопада 2011 року «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» (із змінами згідно з наказом МФУ № 143 від 10 лютого 2012 року), тобто за старою формою, яка втратила чинність, замість нової, чинної на час звітування.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог та їх відповідність чинному законодавству, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов'язань. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Згідно з п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Відповідно до п. 49.8 ст. 49 Податкового кодексу України, прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Згідно з п. 48.2 ст. 48 ПК України, обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Обов'язкові реквізити податкової звітності визначені п. 48.3 ст. 48 Податкового кодексу України, відповідно до якого податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити:

- тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);

- звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;

- звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);

- повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;

- код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;

- реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті);

- місцезнаходження (місце проживання) платника податків;

- найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність;

- дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);

- ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків;

- підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

За змістом п. 49.9 ст. 49 ПК України передбачено, що за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.

За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою у разі, якщо орган державної податкової служби із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк. (підпункт 49.9.2 пункту 49.9 статті 49 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 49.11 ст. 49 ПК України, у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Згідно з п. 203.1 ст. 203 ПК України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до п. 120.1 ст. 120 ПК України, неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 грн., за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн. за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Згідно з п. 113.3 ст. 113 ПК України, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Застосування за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), не передбачених цим Кодексом та іншими законами України, не дозволяється.

Згідно з Інформаційним листом Вищого адміністративного суду України № 1503/12/13-12 від 15 червня 2012 року, задоволення судом позовних вимог щодо визнання протиправною відмови прийняти податкову декларацію означає, що відповідне рішення не створило жодних правових наслідків, а податкова декларація є поданою вчасно на підставі пункту 49.13 статті 49 Податкового кодексу України. Тому в такому разі обов'язок платника податків щодо своєчасного подання податкової декларації є виконаним належним чином, а його порушені права цілком відновленими.

Резолютивна частина постанови адміністративного суду про задоволення позовних вимог у справі, предметом оскарження в якій є протиправність відмови податкового органу у прийнятті податкової декларації має містити висновок про визнання протиправною відмову податкового органу прийняти податкову декларацію, а податкової декларації такою, що подана платником податків у день її фактичного отримання органом державної податкової служби (із зазначенням дати).

Проаналізувавши наведені законодавчі норми, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що зазначення в шапці податкової декларації замість напису «ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства фінансів України № 1492 від 25.11.2011 р. (із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів України № 143 від 10.02.2012 р.)», напису «ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства фінансів України 25.11.2011 р. № 1492» не є підставою для відмови у прийнятті податкової декларації, оскільки не передбачено як обов'язковий реквізит податкової звітності ст. 48 ПК України, а тому висновок контролюючого органу щодо відмови у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2012 року є необґрунтованим, а прийняте на його основі податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0008291502 від 26 квітня 2012 року - безпідставним та підлягає скасуванню.

Крім того, наведені контролюючим органом факти не впливають на показники поданої позивачем декларації, не призводять до неможливості або ускладнення перевірки податковим органом зазначених у ній даних, відтак відсутні підстави для невизнання такої декларації документом податкової звітності.

Аналогічна правова позиція викладена в Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 25 березня 2013 року у справі № К-33081/10, Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 09 квітня 2013 року у справі № К-35132/10.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що відповідачем не надано достатньо доказів правомірності дій щодо відмови у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2012 року та прийняття податкового повідомлення-рішення форми «Р» № 0008291502 від 26 квітня 2012 року, що підтверджується наявними матеріалами справи.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим постанова підлягає скасуванню з ухваленням нової про задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МАС ІНЖИНІРІНГ» - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 листопада 2012 року - скасувати та ухвалити нову.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МАС ІНЖИНІРІНГ» - задовольнити.

Визнати протиправною відмову Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва у прийнятті податкової декларації ТОВ «МАС ІНЖИНІРІНГ» з податку на додану вартість за березень 2012 року, викладену в листі № 3115/10/18-216 від 23 квітня 2012 року, а податкову декларацію ТОВ «МАС ІНЖИНІРІНГ» з податку на додану вартість за березень 2012 року - поданою 20 квітня 2012 року.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва форми «Р» № 0008291502 від 26 квітня 2012 року.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.Г. Хрімлі

Судді О.М. Ганечко

Н.М. Літвіна

Головуючий суддя Хрімлі О.Г.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.