Постанова

від 25.06.2013 по справі 804/6990/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2013 р. Справа №804/6990/13-а 15 год. 20 хвил. Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіВерба І.О. при секретарі судового засідання Чмоні А.О. за участю представників: позивача відповідача Дураченко Г.О., Бабікова Р.І. Коваленко В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОАЗІС» до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ :

22 травня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Оазіс» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби з позовними вимогами, з врахуванням уточнень про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14 травня 2013 року №0000911510 та №0000901520.

В обґрунтування позову зазначено наступне:

- при проведенні перевірки ТОВ «Оазіс» перевіряючим було надано весь пакет документів якій підтверджував реальність проведеної операції;

- з підприємством ТОВ «Трансторг» позивач працював з квітня 2011 року по червень 2012 року. Підприємство ТОВ «Трансторг» поставляло на адресу: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Старі Кодаки, вул. Юбілейна, 2Б, металопрокат, який працівниками позивача перетворювався в металоконструкції, які в подальшому використовувалися при здійсненні робіт на об'єктах будівництва магазинів «АТБ-Маркет» по різним адресам. За цією адресою знаходяться виробничі приміщення ТОВ «Оазіс», в яких є все необхідне обладнання та персонал для здійснення всіх операцій з металопрокатом. Металопрокат поставлявся ТОВ «Трансторг» власним автотранспортом. При здійсненні кожної поставки ТОВ «Трансторг» надавалися відповідні довіреності від ТОВ «Оазіс», які обліковуються позивачем в електронному вигляді. На кожну партію металопрокату, який закуповувався у ТОВ «Трансторг» надавалися відповідні сертифікати якості металопрокату. З цих підстав позивач не погоджується з висновками перевіряючих, що поставки металопрокату на адресу ТОВ «Оазіс» є нереальними. Весь металопрокат у подальшому використовувався підприємством при здійсненні монтажних робіт на конкретних об'єктах;

- жоден нормативно-правовий акт законодавства України не містить норми щодо солідарної відповідальності за дії контрагентів, отже ТОВ «Оазіс» не відповідає за будь-які дії своїх постачальників та дії контрагентів своїх постачальників, у т.ч. порушення третіми особами податкового законодавства.

- відповідно до акту перевірки господарські операції не могли бути виконані ПП «Пластпромбізнес» у зв'язку з тим, що на підприємстві рахується тільки 12 осіб, а відповідно до висновків Дніпропетровської МДПІ для виконання робіт вказаних у актах виконаних робіт їх повинно бути 36 осіб; всі роботи проводилися на будівельному майданчику, який розташований за адресою: м. Генічеськ, пр. Мира, 68, який досі існує і знаходиться за тією ж адресою, по якій проводились будівельно-монтажні роботи.

Відповідач проти позову заперечив, зазначивши, що матеріалами перевірок встановлено безтоварність операцій із сумнівними контрагентами, що не може мати наслідком відображення таких операцій у податковому обліку.

В судовому засіданні представники сторін підтримали обрані правові позиції.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 24 квітня 2013 року Дніпропетровською міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області ДПС складено акт перевірки №423/150/30878290 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Оазіс» з питання дотримання вимог податкового законодавства України при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з платниками податків ТОВ «Трансторг» за січень, березень, травень 2012 року та ТОВ «Пластпромбізнес» за березень 2012 року їх реальності та повноти відображення в обліку».

Актом перевірки встановлено, що згідно баз даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», ПК «Бест-Звіт» основним постачальником ТОВ «Оазіс» у січні та березні 2012 року було підприємство ТОВ «Трансторг» (код ЄДРПОУ 32457055).

14.12.2012 року між ТОВ «Трансторг» (постачальник) та ТОВ «Оазіс» (покупець) укладено договір купівлі-продажу №ДГ-028, згідно якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов'язується поставити металопрокат (продукцію), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити вартість поставленої продукції. Кількість, ціна та асортимент продукції встановлюється на кожну партію продукції та вказується в видаткових накладних та рахунках-фактурах, які є невід'ємними частинами даного договору. Умови поставки - ОВР (м. Дніпропетровськ), Інкотермс 2010.

ТОВ «Трансторг» виписано наступні податкові накладні на постачання металопрокату на загальну кількість 127,794856 т вартістю 814262,21 грн., в тому числі ПДВ 135710,40 грн.: №7 від 06.01.2012 року на суму 9201,54 грн. в т.ч. ПДВ 1533,59 грн. в кількості 0,985 т; №33 від 18.01.2012 року на суму 42616,24 грн. в т.ч. ПДВ 7102,71 грн. в кількості 1,01т; №38 від 24.01.2012 року на суму 48380,42 грн. в т.ч. ПДВ 8063,40 грн. в кількості 2 т; №44 від 26.01.2012 року на суму 7955,11 грн. в т.ч. ПДВ 1325,85 грн. в кількості 0,871856 т; №57 від 31.01.2012 року на суму 60789,90 грн. в т.ч. ПДВ 10131,65 грн. в кількості 2,5 т; №2 від 01.03.2012 року на суму 13361,50 грн. в т.ч. ПДВ 2226,92 грн. в кількості 0,124т; №23 від 13.03.2012 року на суму 805,00 грн. в т.ч. ПДВ 134,17 грн. в кількості 0,1 т; №69 від 27.13.2012 року на суму 138000,00 грн. в т.ч. ПДВ 23000,00 грн. в кількості 1,33 т; №82 від 29.03.2012 року на суму 82000.00 грн. в т.ч. ПДВ 13666,67 грн. в кількості 0,395 т; №86 від 30.03.2012 року на суму 56480,95 грн. в т.ч. ПДВ 9413,49 грн. в кількості 2,406 т; №12 від 07.05.2012 року на суму 19029,20 грн. в т.ч. ПДВ 3171,53грн. в кількості 2,852 т; №23 від 10.05.2012 року на суму 22267,10 грн. в т.ч. ПДВ 3711,18 грн. в кількості 3,1 т; №28 від 11.05.2012 року на суму 100000,00 грн. в т.ч. ПДВ 16666,67 грн. в кількості 13,268 т; №37 від 14.05.2012року на суму 150000,00 грн. в т.ч. ПДВ 25000,00 грн. в кількості 19,622 т; №42 від 15.05.2012 року на суму 42842,75 грн. в т.ч. ПДВ 7140,46 грн. в кількості 5,961 т; №47 від 16.05.2012 року на суму 11520,00 грн. в т.ч. ПДВ 1920,00 грн. в кількості 1,6 т; №60 від 21.05.2012 року на суму 7232,00 грн. в т.ч. ПДВ 1205,33 грн. в кількості 0,67 т; №72 від 24.05.2012 року на суму 1020,50 грн. в т.ч. ПДВ 170,08 грн. в кількості 0,13 т; №85 від 29.05.2012 року на суму 760,00 грн. в т.ч. ПДВ 126,67 грн. в кількості 0,1 т.

Поряд з цим, ТОВ «Трансторг» та ТОВ «Оазіс» складені акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) на загальну суму 603021,24 грн., в тому числі ПДВ 100503,50 грн.

Актом перевірки встановлено, що вказані у податкових накладних будівельні матеріали використовувались ТОВ «Оазіс» для ведення власної господарської діяльності, а саме: для виконання будівельно-монтажних робіт, у зв'язку з чим до складу валових витрат вартість придбання таких будівельних матеріалів не відносились. ТОВ «Оазіс» до перевірки не надано виписок з книги довіреностей на отримання товарів придбаних у ТОВ «Трансторг» у січні, березні, травні 2012 року; сертифікатів відповідності та/або походження на вищезазначений у податкових та видаткових накладних товар, придбаний у ТОВ «Трансторг», що унеможливлює ідентифікувати товар до виробника.

Згідно акту перевірки: у наданих до перевірки товарно-транспортних накладних не заповнені обов'язкові дані, міститься недостовірна інформація та не відповідають дійсності:

- не зазначено номери подорожніх листів до яких вони видані;

- у графі «пункт навантаження» не зазначено адресу за якою відбувалось завантаження автомобіля (лише вказано м. Дніпропетровськ), не зазначено адресу, за якою відбувалось розвантаження автомобіля (лише вказано с. Старі Кодаки);

- відсутні відомості про вантаж, а саме одиниця виміру, кількість, ціна;

- не вказане прізвище ім'я та по батькові водія, який здійснював транспортування товару.

До перевірки не надано документів, що підтверджують транспортування товару від ТОВ «Трансторг» до ТОВ «Оазіс». У наданих до перевірки товарно-транспортних накладних зазначено, що найбільшу кількість товару було транспортовано наступними автомобілями: Зил 341-93 АА, MAN АЕ 58-61 СС. Згідно інформації, отриманої з Центрального серверу ДАІ, автомобілі з номерними знаками: Зил 341-93 АА , MAN АЕ 58-61 СС, по яким відбувалось більшість перевезень не належать ОСОБА_6.

Таким чином, податковим органом здійснено висновок, що товарно-транспортні накладні оформлені з порушенням Наказу Міністерства транспорту України від 29.12.1995 року №488/346 «Про затвердження типових форм первинного обліку», а саме: не вказано марки автотранспортних засобів, не зазначено номери подорожніх листів, також не вказано адреси навантаження та розвантаження товару, відсутні відомості про вантаж та не вказано ПІБ водія.

Розділом 1 «Терміни та поняття» Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за №128/2568, визначено, що: дорожній лист - документ установленого законодавством зразка для визначення та обліку роботи автомобільного транспортного засобу. Товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу. Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

За відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Наявність вищевказаних доказів стали для податкового органу підставою для встановлення факту нереальності здійснення господарських операцій по ланцюгу постачання, юридичну дефектність первинних документів складених від імені ТОВ «Трансторг» на адресу ТОВ «Оазіс» в частині придбання дизпалива, автозапчастин та послуг з обслуговування та ремонту автомобілів.

Крім того, встановлено наявність розбіжностей між сумою податкового кредиту, сформованого платником за операціями з придбання товарів/послуг, та сумою податкових зобов'язань його контрагента за операціями з постачання таких товарів/послуг, а саме: податкові зобов'язання контрагента ТОВ «Трансторг» за січень 2012 року становлять - 0,00 грн., а податковий кредит ТОВ «Оазіс» задекларовано в сумі 28157,60 грн., тобто розбіжність за січень становить 28157,60 грн., податкові зобов'язання контрагента ТОВ «Трансторг» за березень 2012 року становлять - 0,00 грн., а податковий кредит ТОВ «Оазіс» задекларовано в сумі 48441,25 грн., тобто розбіжність за березень 2012 року становить 48441,25 грн., податкові зобов'язання контрагента ТОВ «Трансторг» за травень 2012 року становлять - 0,00 грн., а податковий кредит ТОВ «Оазіс» задекларовано в сумі 59111,93 грн., тобто розбіжність за травень 2012 року становить 59111,93 грн.

Згідно матеріалів перевірки отриманих від Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська (акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Трансторг» (код ЄДРПОУ 32457055) із ТОВ «Ферріт Д» (код ЄДРГІОУ 36441206) за лютий, березень, травень 2012 року, з ТОВ «РИВС» (код ЄДРПОУ 34914473) за березень, травень 2012 року, з ТОВ «МАТАДОР» (код ЄДРПОУ 31820299) за березень, квітень, липень, серпень, вересень 2012 року та з ТОВ «ЛИГРАН» (код ЄДРПОУ 34656476) за грудень 2011 року, січень 2012 року, ТОВ «ЛІГА» (код ЄДРПОУ 24609852) за січень 2012 року, ТОВ «Таурус Голд» (код ЄДРПОУ 38112590) за вересень 2012 року» від 15.01.2013 року №143/224/32457055 (витяг з акту): «Відділом податкової міліції Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська надано висновок наявності/відсутності ознак фіктивності та наявності/відсутності факту реального здійснення господарської діяльності. Згідно отриманого висновку «на момент проведення перевірки, підприємство за юридичною адресою не знаходиться. Директор підприємства знаходиться у розшуку. У підприємства відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні власні основні фонди, технічний персонал у необхідній кількості, власні виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби у необхідній кількості. Вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру, платник не знаходиться за місцезнаходженням, тому наведені обставини свідчать про відсутність факту реального здійснення господарської діяльності зазначеного підприємства, ці та інші обставини не дають можливості підтвердити факт реального здійснення господарської діяльності ТОВ «Трансторг» за перевіряємий період».

Згідно акту перевірки, вказані угоди не були спрямовані на якісне та своєчасне виконання зобов'язань перед замовником, а лише для збільшення валових витрат та податкового кредиту (заниження податкових зобов'язань з прибутку та ПДВ). З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, за даними перевірки встановлено, що товари начебто придбані у ТОВ «Трансторг», були отримані від невстановленої юридичної та/або фізичної особи всього на суму 814 260 грн., в тому числі ПДВ 135710 грн.), з них за 1 кв. 2012 року на суму 459588 грн., у т.ч. ПДВ 76598 грн., та за 2 кв. 2012 року на суму 354672 грн., у т.ч. ПДВ 59112 грн.

Враховуючи вищевикладене, актом перевірки встановлено порушення підпункту 135.5.4. пункту 135.5. статті 135, пункту 138.2. статті 138, підпункту 139.1.9. пункту 139.1. статті 139 Податкового Кодексу України, що призвело до заниження валових доходів, отриманих від невстановленої юридичної та/або фізичної особи всього на суму 814260 грн.; порушення пунктів 198.3. 198.6 статті 198 Податкового Кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ «Трансторг» всього на суму 135710 грн., в т.ч. за січень 2012 року на суму 28157,60 грн., за березень 2012 року на суму 48441,24 грн., за травень 2012 року на суму 59111,93 грн.

Згідно баз даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», ПК «Бест-Звіт» встановлено, що одним з постачальників ТОВ «ОАЗІС» у березні 2012 року було підприємство ПП «Пластпромбізнес» (код ЄДРПОУ 34358860).

До перевірки надано договір №31/10-1 від 31.10.2011 року, згідно якого ТОВ «Оазіс», замовник, дає завдання, а ПП «Пластпромбизнес», підрядник, зобов'язується на свій ризик виконати з матеріалів замовника роботи про влаштуванню внутрішних мереж водопроводу, каналізації, вентиляції, кондиціювання та систем опалення згідно концепції магазинобудування «АТБ», на об'єкті за адресою: Херсонська область, м. Генічеськ, пр. Миру, 68. Вартість робіт визначається згідно ДБН Д. 1.1-1-2000, проектно-кошторисної документації, поточних цін на продукцію та послуги в будівництві, актів прийняття виконаних робіт Ф-2.

Також, між ТОВ «Оазіс» та ПП «Пластпромбізнес» укладено договір №11/01-2 від 11.01.2012 року, згідно умов якого ТОВ «Оазіс», замовник, дає завдання, а ПП «Пластпромбизнес», підрядник, зобов'язується на свій ризик виконати з матеріалів замовника роботи по влаштуванню внутрішних мереж електропостачання згідно концепції магазинобудування «АТБ», на об'єкті за адресою: Херсонська область, м. Генічеськ, пр. Миру, 68. Вартість робіт визначається згідно ДБН Д. 1.1-1-2000, проектно-кошторисної документації, поточних цін на продукцію та послуги в будівництві, актів прийняття виконаних робіт Ф-2.

ПП «Пластпромбізнес» виписано податкові накладні №89 від 30.03.2012 року за номенклатурою послуг «пристрій внутрішних мереж електропостачання на об'єкті» на суму 420000 грн., у тому числі ПДВ 70000 грн.; №90 від 30.03.2012 року за номенклатурою послуг «пристрій внутрішних мереж водопроводу, каналізації, вентиляції, кондиціювання і систем опалення на об'єкті» на суму 345000 грн., у тому числі ПДВ 70000 грн., разом на суму 765000 грн., у тому числі ПДВ 127500 грн.

ТОВ «Оазіс» та ПП «Пластпромбізнес» 30.03.2012 року складені шість актів прийняття виконаних будівельних робіт на загальну суму 765000 грн., у тому числі ПДВ 127500 грн.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту за березень 2012 року, відображено у реєстрі виданих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до декларації з ПДВ за березень 2012 року.

Податковим органом в акті перевірки зазначено, що в акті виконаних робіт у графі 10 (витрати праці робочих-будівельників на обсяг робіт, люд.-год. зазначено, що витрати праці робочих - будівельників на об'єм робіт складає 5896 чол.-год. та витрати праці робочих, які обслуговують машини на об'єм робіт складає 93 чол.-год. Таким чином, загальна сума витрат праці робочих за актом складає 5989 чол.-год., тобто для виконання робіт зазначених в акті необхідно залучити 36 працівників (при кількості робочих днів у березні 2012 року - 21 день). Згідно баз даних (звіту 1 ДФ за 1 кв. 2012 року) встановлено що на ПП «Пластпромбізнес» рахується лише 12 осіб, що підтверджує неможливість виконання вказаних робіт в об'ємі, указаному в первинних документах.

Крім того, згідно наданих до перевірки актів прийому виконаних будівельних робіт роботи здійснені за допомогою машин та будівельної техніки не могли виконуватись ПП «Пластпромбізнес», так як згідно податкової звітності, у даного підприємства відсутні основні фонди та відсутня інформація про наявність складських приміщень для зберігання будівельної техніки.

Згідно матеріалів перевірки складених Дніпропетровською МДПІ (акт «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Пластпромбізнес» (код за ЄДРПОУ 34358860) щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків та зборів, їх реальності та повноти відображення в обліку за січень, березень, червень, 2012 року) встановлено відсутність наявних матеріальних та трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності ПП «Пластпромбізнес», що не дає можливість розуміння здійсненої господарської операції, тобто зміст господарської операції відсутній. Інших документів, які б свідчили про дійсність здійснення отриманих будівельно-монтажних робіт від ПП «Пластпромбізнес», до перевірки не надано. Надані до перевірки документи не мають юридичної сили та доказовості.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

За відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Наявність вищевказаних доказів є підставою для встановлення факту нереальності здійснення господарських операцій по ланцюгу постачання, юридичну дефектність первинних документів складених від імені ПП «Пластпромбізнес» на адресу ТОВ «Оазіс» в частині придбання дизпалива, автозапчастин та послуг з обслуговування та ремонту автомобілів.

Крім того, встановлено наявність розбіжностей між сумою податкового кредиту, сформованого платником за операціями з придбання товарів/послуг, та сумою податкових зобов'язань його контрагента за операціями з постачання таких товарів/послуг, а саме: податкові зобов'язання контрагента ПП «Пластпромбізнес» за березень 2012 року становлять - 0,00 грн., а податковий кредит ТОВ «Оазіс» задекларовано в сумі 127500 грн., тобто розбіжність за березень 2012р. становить 127500 грн.

Податковим органом здійснено висновок, що ТОВ «Оазіс» завищено податковий кредит по взаємовідносинам з ПП «Пластпромбізнес» за березень 2012 року на суму 127500 грн., по взаємовідносинам з ТОВ «Трансторг» за січень, березень, травень 2012 року на суму 135710 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість всього на суму 263210 грн.

На підставі акту перевірки від 24.13.2012 року №423/150/30878290 Дніпропетровською міжрайонною Державною податковою інспекцією Дніпропетровської області ДПС 14.05.2013 року винесено податкові повідомлення-рішення:

- №0000911510, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 256492 грн., з них за основним платежем 170995 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 85497,50 грн.;

- №0000901520, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 394815 грн., з них за основним платежем 263210 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 131605 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд зазначає, що Цивільний кодекс України, з врахуванням змін, що внесені Законом України від 02.12.2010 року №2756-VI до статей 203, 234, 228, розділяє недійсні правочини на оспорювані, ті що підлягають визнанню недійсними в судовому порядку, та неоспорювані - нікчемні, ті, що не потребують їх визнання недійсними у судовому порядку.

Підстави для визнання правочинів оспорюваними та неоспорюваними є різними.

Так, згідно частин 1, 2 статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

З частин 1, 5 статті 203, частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України вбачається, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; у разі недодержання вимог щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, такий правочин може бути визнаний недійсним в судовому порядку.

Про такий розподіл свідчить й нова редакція назви статті 228 Цивільного кодексу України - «Правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок, вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства».

Таким чином, стаття 228 Цивільного кодексу України з 1 січня 2011 року, дати набрання чинності відповідними змінами, розподіляє правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок, та правові наслідки вчинення правочину з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, його моральним засадам або без мети реального настання правових наслідків, що ним обумовлені.

Суд зазначає, що визнання недійсними оспорюваних правочинів відноситься до компетенції суду, проте податковий орган має право в акті перевірки припустити, що певні правочини можуть бути визнані судом недійсними, або зробити висновок про їх нікчемність, у зв'язку із порушенням правочином публічного порядку.

Проте, в розглянутому спорі відсутні рішення податкового органу, яким би наведені правочини були б визнані недійсними, або нікчемними. Так, відповідно «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року №984, результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка. Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Акт перевірки не є рішенням контролюючого органу, він складається інспекторами відповідного податкового органу, не встановлює обов'язкові правові наслідки та є тільки носієм інформації.

Посилання позивача на відсутність повноважень податкових органів визначати договори недійсними були б обґрунтованими, коли визнання правочину недійсним відбулось би за рішенням, у формі наказу або розпорядження, керівника або заступника керівника органу податкової служби.

У разі, коли податковий орган за відсутності відповідного судового рішення приймає податкове повідомлення-рішення або вживає інших заходів реагування з підстав недійсності оспорюваного правочину, законність такого податкового повідомлення-рішення має бути перевірена судом з урахуванням інших підстав для нарахування податкових зобов'язань або зменшення податкового кредиту - зокрема, встановлення відсутності реального здійснення оподатковуваних операцій, не оформлення або неповне оформлення первинних документів, внесення до них недостовірних відомостей, тобто вирішити питання щодо наявності інших самостійних та достатніх підстав для прийняття такого податкового повідомлення-рішення.

Установлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків у разі якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції.

Надаючи оцінку доводам про протиправність визначення податкових зобов'язань, що нараховані внаслідок встановлення відсутності об'єкту оподаткування в правовідносинах між позивачем та вищевказаними контрагентами, суд виходить із того, що об'єктом оподаткування є певні операції між конкретними суб'єктами господарювання, а не договори, укладені між ними, або незаявленими в таких операціях третіми особами.

Відсутність наміру здійснити реальну господарську операцію та її нездійснення із штучним складанням первинних документів свідчить про відсутність оподатковуваної операції та/або відсутність належних первинних документів, що не може мати наслідком внесення в податковий облік відомостей щодо здійснення таких операції, та, відповідно, отримання податкових переваг у вигляді податкового кредиту або валових витрат.

Окремою підставою для відсутності у платника податків права на отримання зазначених податкових переваг є відсутність необхідних первинних документів, що підтверджують здійснення операцій, недоліки таких документів, або складання таких документів при фактичному нездійсненні заявлених операцій, тобто відображення у первинних документах недостовірних даних.

Для вирішення спору по суті та надання оцінки правомірності проведення позивачем податкового обліку суд перевіряє відповідність вимогам законодавства первинних документів, їх наявність, що вимагається нормативно-правовими актами та безпосередньо укладеними угодами, що в свою чергу в певній мірі свідчить про реальність таких операцій.

Відповідно до статей 1, 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, а первинний документ містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 вказаного Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

При цьому, відповідно до підпункту 198.6. статті 189. Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 Кодексу), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Кодексу.

Згідно підпункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Також належить враховувати вимоги «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88. Так, відповідно до пунктів 2.4., 2.14-2.16 Положення, первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити, у тому числі: зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.

Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

Фактично надані документи, якими не підтверджено зміст і обсяг господарської операції та іншої інформації, згідно з якою можливо зробити висновок щодо реального виконання послуг, зокрема, не зазначення та відсутність подорожніх листів, конкретної адреси як пункту навантаження так і пункту розвантаження, підписів водіїв, уповноваженої особи про отримання товар; відсутні відомості про вантаж, а саме одиниця виміру, кількість, ціну, не вказане прізвище ім'я та по батькові водія, який здійснював транспортування товару.

Щодо доводів позивача про відсутність законодавчих підстав для складення товарно-транспортних накладних, суд зазначає, що згідно «Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні», затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2009 року №207, для водія юридичної особи або фізичної особи - підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах є необхідними фотокопія ліцензії, засвідчена автомобільним перевізником, або ліцензійна картка; товарно-транспортна накладна. Для водія юридичної особи або фізичної особи - підприємця, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб є необхідними накладна або інший документ, який підтверджує право власності на вантаж. Для водія юридичної особи необхідним є також дорожній лист з відмітками про проведення передрейсових медичного огляду водія та огляду технічного стану транспортного засобу.

Наявність вищевказаних документів, із підтвердженням факту переміщення товарів та надання послуг по перевезенню, судом не встановлена, надані ТТН складені формально, не зазначені всі основні відомості, що дають змогу встановити реальність транспортування, не вказано відомості які дають змогу встановити факт заповнення ТТН та отримання товару заявленими в таких операціях особами.

Надаючи оцінку доводам позивача про те, що договори з ПП «Пластпромбізнес» укладені 31.10.2011 року та 11.01.2012 року, коли як роботи закінчились у березні 2012 року, тобто посиланням позивача на тривалість робіт з дати укладення договорів до 30.03.2012 року, наявність у підрядника 12 робітників, можливість залучення субпідрядників, суд зазначає, що у наданих Довідках про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за березень 2012 року, визначені 3 види вартості виконаних робіт: з початку будівництва по звітний місяць, з початку року по звітний місяць включно та за звітний місяць, і визначена вартість у кожній з вказаних граф є тотожною.

Отже, суд доходить висновку про документальне оформлення виконання спірних будівельних робіт за період з 1 по 30 березня 2012 року.

Саме у такому зв'язку є обґрунтованими доводи податкового органу щодо не підтвердження реальності заявлених у поданих позивачем документах операції із ПП «Пластпромбізнес». Поряд з цим, суд вважає, що податковим органом здійснено неповне вивчення кількості працівників, зайнятих на заявлених роботах.

Так, згідно актів прийняття виконаних будівельних робіт за типовою формою №КБ-2в від 30.03.2012 року за березень 2012 року виконані роботи за локальними кошторисами в кількості 5989 люд.-год:

- №2-1-1 на електроосвітлення із затратами праці робочих - будівельників на об'єм робіт в кількості 2691 люд.-год.;

- №2-1-1 на вентиляцію та кондиціювання із затратами праці робочих - будівельників на об'єм робіт в кількості 687 люд.-год.;

- №2-1-10/К на монтаж систем опалення, водопостачання та каналізації із затратами праці на об'єм робіт в кількості 1498 люд.-год.;

- №6-1-1 на зовнішні мережі каналізації із затратами праці на об'єм робіт в кількості 422 люд.-год.;

- №6-1-1 на зовнішні мережі каналізації із затратами праці на об'єм робіт в кількості 177 люд.-год.;

- №3-1-1 на теплогенераторну із затратами праці на об'єм робіт в кількості 514 люд.-год.

Враховуючи заявлені платником податків загальні втрати праці в розмірі 5989 люд.-год., тривалість робіт 30 днів, щоденно мали виконуватись роботи із затратами 199,63люд.- години (5989/30); що при 8-годинній зміні одного працівника безперервно протягом 30 днів складає 24 зміни на добу.

З матеріалів справи суд не встановив об'єктивну можливість виконання заявлених до податкового обліку робіт, у тому числі, із врахуванням послідовності проведення будівельних операцій, що є підставою для визнання доводів позивача про фактичне здійснення заявленого обсягу будівельних робіт у визначений час заявленим підрядником - необґрунтованими.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ОАЗІС» до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14 травня 2013 року №0000911510 та №0000901520 - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 25 червня 2013 року.

Суддя І.О. Верба