Рішення

від 25.06.2013 по справі 620/315/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц / 790 /3938 /13

Справа № 620/315/13-ц Головуючий І-ої інстанції: Огієнко Д.В.

Категорія: договірні Доповідач: Коростійова В.І.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Коростійової В.І.,

суддів: - Ізмайлової Г.Н., Гуцал Л.В.,

за участю секретаря - Огар І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Комінтерн-М» на рішення Зачепилівського районного суду Харківської області від 30 квітня 2013 року по справі за об'єднаними позовами ОСОБА_3, ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю «Комінтерн-М», за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, - відділу Держземагентства у Зечепилівському районі Харківської області, реєстраційної служби Зачепилівського районного управління юстицій Харківської області про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним та скасування його державної реєстрації,-

в с т а н о в и л а:

8 квітня 2013 року ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Комінтерн-М». Просила визнати недійсним договір оренди належної їй земельної ділянки площею 4,4048 га, укладений між нею і ТОВ «Комінтерн-М» 30 березня 2005 року і зареєстрований у Державному реєстрі земель за №423 та скасувати його державну реєстрацію.

8 квітня 2013 року ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом до ТОВ «Комінтерн-М». Просила визнати недійсними договір оренди належної їй земельної ділянки площею 5,4807 га, укладений між нею і ТОВ «Комінтерн-М» 30 березня 2005 року і зареєстрований за №535, а також додаткову угоду до цього договору, зареєстровану у Державному реєстрі земель 14 грудня 2010 року, та скасувати їх державну реєстрацію.

В судовому засіданні ОСОБА_3, ОСОБА_4, в особі свого представника ОСОБА_5, просили визнати недійсними договори оренди земельних ділянок у зв'язку з тим, що у договорах не зазначені такі їх суттєві умови: кадастровий номер земельної ділянки; порядок та періодичність перегляду орендної плати; конкретні умови збереження стану об'єкта оренди; не визначена сторона, яка несе ризик випадкового знищення або пошкодження об'єкта оренди у період прострочення орендодавцем або орендарем установлених договором оренди землі строків передачі об'єкта оренди; в договорі зазначено, що він укладається на п'ять років, проте не вказана дата його закінчення.

Сторонами не було підписано акт приймання-передачі земельної ділянки.

Крім того, ТОВ «Комінтерн-М» недобросовісно виконує свої обов'язки за договором, не сплачує орендну плату у розмірі 3% вартості земельної ділянки.

Ухвалою Зачепилівського районного суду Харківської області від 10 квітня 2013 року позови ОСОБА_3 і ОСОБА_4 об'єднані в одне провадження.

ТОВ «Комінтерн-М», в особі свого представника, проти позову заперечувало, посилаючись на його безпідставність.

Рішенням Зачепилівського районного суду Харківської області від 30 квітня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_3 і ОСОБА_4 задоволено частково.

Визнано недійсним: договір оренди земельної ділянки від 30 березня 2005 року, укладений між ОСОБА_3 і ТОВ «Комінтерн-М», на земельну ділянку площею 4,4048 га, кадастровий номер 6322283000:07:000:0003, зареєстрований за №423; договір оренди земельної ділянки від 30 березня 2005 року, укладений між ОСОБА_4 і ТОВ «Комінтерн-М» на земельну ділянку площею 5,4807 га, кадастровий номер 6322283000:05:000:0053, зареєстрований за №535 та додаткову угоду до нього, укладену 11 березня 2009 року.

В іншій частині позову відмовлено.

Постановлено стягнути з ТОВ «Комінтерн-М» на користь ОСОБА_3 і ОСОБА_4 витрати по сплаті судового збору - по 114,70 грн. - кожній.

В апеляційній скарзі ТОВ «Комінтерн-М» просе рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким ОСОБА_3 і ОСОБА_4 у позові відмовити. При цьому посилається на: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального і процесуального права.

Інші особи, які брали участь у справі, рішення суду не оскаржили, письмових заперечень на апеляційну скаргу не подали.

Перевіряючи законність і обґрунтованість судового рішення відповідно до вимог ч.1 ст.303 ЦПК України - у межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з підстав, передбачених п.п.3,4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, з ухваленням нового про відмову ОСОБА_3, ОСОБА_4 у позові.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку від 25 липня 2003 року є власницею земельної ділянки площею 4,4048 га, розташованої на території Новомажарівської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.11).

Судом встановлено і підтверджено наявними у справі доказами, що 30 березня 2005 року ОСОБА_3 уклала з ТОВ «Комінтерн-М» договір оренди належної їй земельної ділянки строком на п'ять років. Договір зареєстрований у Державному реєстрі земель за №423 (а.с.8).

Задовольняючи позов ОСОБА_3 про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, суд першої інстанції виходив із того, що у ньому відсутні істотні умови договору, передбачені ч.1 ст.15 Закону України "Про оренду землі" від 6 жовтня 1998 року №161-XVI (далі Закон №161-XVI), а саме: дані про кадастровий номер земельної ділянки; пункти 13 "Розмір орендної плати переглядається" і 17 "Умови збереження стану об'єкта оренди" - не заповнені.

Відсутність у договорі оренди земельної ділянки хоча б однієї з його істотних умов, є підставою для визнання договору недійсним.

Погодитися з таким висновком не можна, оскільки він не відповідає обставинам справи і вимогам закону.

За законодавством, яке діяло на час виникнення спірних правовідносин, договір оренди землі вважався вчиненим з моменту його державної реєстрації. Так, ч.1 ст. 210 ЦК України було передбачено, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Згідно ст.125 ЗК України право оренди земельної ділянки виникало з моменту державної реєстрації.

Відповідно до Закону №161-XVI договір оренди землі набирав чинності з моменту його державної реєстрації.

Оспорюваний ОСОБА_3 договір оренди земельної ділянки був зареєстрований у Державному реєстрі земель 30 березня 2005 року. Строк дії договору - 5 років.

Таким чином строк дії оспорюваного договору сплинув 30 березня 2010 року.

За вимогами ст.654 ЦК України додаткова угода до договору оренди землі фактично є змінами до нього, тому така угода, як зміна договору, повинна бути укладеною у тій же самій формі, що і сам договір, а отже, повинна була бути зареєстрованою у Державному реєстрі земель.

ОСОБА_3 і ТОВ "Комінтерн - М" додаткову угоду щодо продовження дії договору оренди землі у порядку, встановленому законом, діючим на час виникнення спірних правовідносин, не уклали.

Договір оренди землі, укладений ОСОБА_3 і ТОВ "Комінтерн - М", припинив своє існування 30 березня 2010 року, і цей факт визнає відповідач у своїй апеляційній скарзі.

За змістом ст.631 ЦК України закінчення строку договору за загальними правилами припиняє права і обов'язки сторін.

ОСОБА_3 має право розпоряджатися своєю земельною ділянкою на свій розсуд.

Перебування земельної ділянки у відповідача, без законних підстав, може бути підставою для пред'явлення ОСОБА_3 позову про витребування земельної ділянки, а не для визнання договору оренди земельної ділянки, який припинив свою дію, недійсним.

У розумінні ст.16 ЦК України ОСОБА_3 неправильно обрала спосіб захисту свого цивільного права.

З цих підстав, судова колегія скасовує рішення суду першої інстанції про визнання договору оренди земельної ділянки, укладеного 30 березня 2005 року між ОСОБА_3 і ТОВ "Комінтерн - М" і відмовляє ОСОБА_3 у позові.

Задовольняючи позов ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив із того, що договір оренди земельної ділянки, укладений між ОСОБА_4 і ТОВ "Комінтерн -М", і додаткова угода до нього не містять суттєвих умов: відсутні дані про кадастровий номер; пункти 13 "Розмір орендної плати переглядається" і 17 "Умови збереження стану об'єкта оренди" - не заповнені.

Погодитися з таким висновком не можна, оскільки він не відповідає обставинам справи і вимогам закону.

ОСОБА_4 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку від 13 червня 2005 року є власницею земельної ділянки площею 5,4807 га, розташованої на території Новомажарівської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.22).

30 березня 2005 року ОСОБА_4 уклала з ТОВ «Комінтерн-М» договір оренди належної їй земельної ділянки строком на п'ять років. Договір зареєстровано у Державному реєстрі земель за №535, а 11 березня 2009 року - додаткову угоду до договору оренди землі, яку зареєстровано у Державному реєстрі земель 14 грудня 2010 року (а.с.23-26).

Згідно додаткової угоди сторони продовжили дію договору оренди землі від 30 березня 2005 року та внесли зміни до окремих його пунктів.

На час укладення договору оренди земельної ділянки від 30 березня 2005 року і додаткової угоди до нього від 14 грудня 2010 року, ст.15 Закону №161-XVI не передбачала як обов'язкову умову договору оренди землі дані про кадастровий номер.

Безпідставним є і посилання на незаповнення розділу 13 договору, оскільки у ньому зазначено, що розмір орендної плати переглядається у разі:

- зміни умов господарювання, передбачених договором;

- зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;

- в інших випадках, передбачених законом.

Додатковою угодою від 14 грудня 2010 року змінено розділ 17 договору оренди від 30 березня 2005 року та зазначено, що умови збереження стану об'єкта оренди сторони визначають відповідно до чинного законодавства.

Додатковою угодою змінено розділ 23 договору оренди земельної ділянки та зазначено, що ризик випадкового знищення або пошкодження об'єкта оренди чи його частини несе орендодавець.

А отже посилання на це ОСОБА_4 є безпідставним.

Спростовується матеріалами справи і посилання ОСОБА_4 на відсутність акту приймання-передачі об'єкта оренди.

Ксерокопія такого акту від 30 березня 2005 року знаходиться на а.с.66.

Безпідставним є і посилання на відсутність строку дії договору.

Із додаткової угоди вбачається, що договір оренди укладається строком на 5 років.

Згідно додаткової угоди сторонами досягнуто угоди щодо зміни п.8 договору та викладено його в такій редакції: "Договір укладено строком на 5 (п'ять ) років. Якщо орендодавець до закінчення строку дії договору не повідомив письмово орендаря про незгоду на продовження строку дії договору, то договір вважається автоматично пролонгованим на той самий строк".

Визначення і обчислення строку врегульовано Главою 18 ЦК України.

З огляду на це, підстав для застосування ч.2 ст.15 Закону України №161-XVI і визнання договору оренди і додаткової угоди до нього, укладеного між ОСОБА_4 і ТОВ "Комінтерн - М", недійсними і скасування його державної реєстрації не має.

Судова колегія скасовує рішення суду у частині задоволення позову ОСОБА_4 і відмовляє їй у позові.

Посилання ОСОБА_4 на невиконання умов договору оренди земельної ділянки є підставою для його розірвання, а не визнання його недійсним.

Керуючись ч.1 ст.303, ст.304, п.2 ч.1 ст.307, п.п.3,4 ч.1 ст.309, ст.313, ч.2 ст.314, ст.ст. 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Комінтерн-М» задовольнити.

Рішення Зачепилівського районного суду Харківської області від 30 квітня 2013 року скасувати.

У позові ОСОБА_3, ОСОБА_4 відмовити у повному обсязі.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий -

Судді: