cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
17.06.2013Справа № 901/1370/13 За позовом Приватного підприємства «Агрофірма Промінь», Херсонська область,
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «НІЛ ЛТД», м. Сімферополь,
про стягнення 103 444,13 грн.
Суддя О.І. Башилашвілі
Представники:
Від позивача - не з'явився.
Від відповідача - не з'явився.
СУТЬ СПОРУ: Приватне підприємство «Агрофірма Промінь» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «НІЛ ЛТД» з вимогами про стягнення з відповідача 86 354, 25 грн. боргу та 17 089,88 грн. пені.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань щодо своєчасності та повноти оплати одержаного товару на підставі укладеного 01.09.2011 договору поставки №38, в результаті чого, за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 86 354,25 грн., яка до теперішнього часу не погашена, що стало причиною звернення позивача до суду з позовом.
Позивач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, причина неявки не відома, про день, час та місце розгляду справи повідомлений рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення, яке було повернено до суду із зазначенням про отримання поштового відправлення 04.06.2013.
Відповідач у судове засідання явку представника жодного разу не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, про день, час і місце розгляду справи повідомлений рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення, яке було повернено до суду із зазначенням підприємством зв'язку «за зазначеною адресою не значиться». Жодних письмових пояснень, відзиву, заяв чи клопотань на адресу суду на час розгляду справи від відповідача не надходило.
Пунктом 3.9.1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», зокрема, передбачено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що відповідач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Зазначена правова позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 19.10.2011 по справі № 5023/4165/11.
Враховуючи обмеження процесуальним строком розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами у відсутність представників сторін та при неподанні відзиву на позов відповідачем, оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують обставини справи і їх неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.
Розгляд справи відкладався відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України в межах строку, встановленого статтею 69 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, суд
ВСТАНОВИВ:
Положеннями ст. 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).
Відповідно до ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
01.09.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю «НІЛ ЛТД» (далі покупець) та Приватним підприємством «Агрофірма «Промінь» (далі постачальник) укладено договір поставки №38 (далі договір а.с. 9).
Предметом даного договору є те, що постачальник зобов'язується поставляти товари разом з товаросупровідною документацією, відповідно до поданих покупцем замовлень, а покупець зобов'язується приймати такі товари та своєчасно сплачувати їх вартість. Постачальник зобов'язується поставляти покупцю товари, відповідно до отриманого від нього замовлення за цінами й в асортименті зазначеними у специфікаціях, що є невід'ємною частиною договору (розділ 1 договору).
Пунктом 3.1. даного договору сторони обумовили, що вартість товарів, що поставляються, вказуються в специфікаціях і накладних, що з моменту їх підписання, є невід'ємними частинами договору. Ціни вказуються в національній валюті України, включаючи ПДВ, і включають вартість доставки товарів постачальником в місце поставки, зазначене у замовленні.
Умови поставки товару узгоджені розділом 4 договору, так зокрема, згідно п. 4.1., замовлення на поставку товарів передається постачальнику попередньо не менш ніж за 3 календарних дня до дати поставки.
Пунктом 4.2. договору передбачено, що товари поставляються разом із накладною та усією товаросупровідною документацією, яка має бути складена українською мовою та надана покупцю в оригіналах, чи належним чином посвідчених копіях. Покупець має право не приймати товари у разі відсутності та/або неналежним чином оформлених, необхідних документів, та зобов'язати постачальника, протягом 3 банківських днів, надати належним чином оформлені документи.
Постачальник поставляє покупцю товари згідно замовлення, та за цінами діючої специфікації (п. 4.3. договору)
При наданні постачальником всіх, належним чином оформлених, накладних і товаросупровідних документів, покупець оплачує поставлений товар на умовах відстрочки платежу, з дати поставки товару, вказаній в накладній протягом 14 календарних днів (п. 6.1. договору).
При поставці товару на новий торгівельний об'єкт покупця до його відкриття, відстрочка платежу, вказана у п. 6.1 договору, розраховується з дати відкриття торгівельного об'єкта (п. 6.2. договору).
Згідно п. 9.1 договору, цей договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2011., але в будь - якому випадку після виконання сторонам своїх зобов'язань за ним.
Пунктом 9.3 договору передбачено, що якщо жодна зі сторін не попередить письмово іншу сторону про припинення його дії не пізніше ніж за 15 календарних днів до закінчення його дії, вказаного у п. 9.1 договору, він вважається продовженим на один календарний рік.
Сторонами під час розгляду справи суду не надано доказів розірвання чи визнання даного договору недійсним у встановленому законом порядку.
Укладений сторонами договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань в силу статей 173, 174, частини 1 статті 175 Господарського кодексу України.
Як стверджує позивач, Приватним підприємством «Агрофірма Промінь», у виконання взятих на себе договірних зобов'язань, поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю «НІЛ ЛТД» товар - цибулю загальною вартістю 125 354,25 грн., про що свідчать копії наступних документів:
- видаткова накладна №59 від 03.09.2011 на суму 45 839,25 грн.,
- видаткова накладна №60 від 03.09.2011 на суму 26 375,00 грн.,
- видаткова накладна №66 від 03.09.2011 на суму 15 399,00 грн.,
- видаткова накладна №70 від 20.09.2011 на суму 22 000,00 грн.,
- видаткова накладна №72 від 21.09.2011 на суму 15 741,00 грн.
Однак відповідач у визначені умовами договору строки не здійснив оплату поставленого товару у повному обсязі, в результаті чого за ним виникла заборгованість з оплати поставленого товару у розмірі 86354,25грн., тому позивач звернувся з позовом до суду про стягнення даної суми з відповідача в примусовому порядку.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, перевіряючи правомірність та правове обґрунтування заявлених вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенні частково з наступних підстав.
Положеннями статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
При цьому до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Предметом спору у даній справі є виконання відповідачем обов'язку щодо оплати поставленого позивачем товару за договором поставки.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, що визначено ст.175 Господарського кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Так, в силу ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, при цьому, боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Умовами укладеного між сторонами договору поставки визначено, що покупець оплачує поставлений товар на умовах відстрочки платежу, з дати поставки товару, вказаній в накладній протягом 14 календарних днів.
Звертаючись до суду з позовом, позивач стверджував про наявність у відповідача заборгованості за поставлений товар в розмірі 86 354,22 грн.
Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України визначає обов'язок доказування і подання доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Проте, дослідивши надані позивачем до матеріалів справи в якості доказу поставки товару на суму 125 354,25 грн, накладні: №59 від 03.09.2011 на суму 45 839,25 грн., №60 від 03.09.2011 на суму 26 375,00 грн., №66 від 03.09.2011 на суму 15 399,00 грн., №70 від 20.09.2011 на суму 22 000,00 грн., №72 від 21.09.2011 на суму 15 741,00 грн, судом встановлено наступне.
Товар за видатковими накладними №59, №60, №66 від 03.09.2011 та за видатковою накладною №70 від 20.09.2011 отриманий відповідачем, що підтверджується підписом уповноваженої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «НІЛ ЛТД» директора Плакса О.В. та печаткою підприємства.
Разом з тим, видаткова накладна №72 від 21.09.2011 на суму 15 741,00 грн., яка була додана позивачем до позовної заяви містить відомості щодо особи через яку відбувається передача товару, а саме через Плакса О.В. на підставі довіреності №1/09 від 01.09.2011, проте підписана особою - Цимбалюк. При цьому повноваження даної особи не підтверджені документально, окрім того даний підпис не засвідчений печаткою підприємства - отримувача товару, тому суд не приймає накладну №72 від 21.09.2011 в якості належного доказу поставки товару позивачем відповідачу.
У зв'язку з чим, суд в задоволенні позовних вимог щодо стягнення суми боргу в розмірі 15741,00грн. відмовляє, у зв'язку з недоведеністю.
При цьому, з наявних в матеріалах справи копій платіжних доручень №375 від 21.09.2011 та №380 від 26.09.2011, довідки про надходження коштів за період з 20.12.2011 по 31.12.2011, вбачається, що відповідач частково погасив заборгованість перед позивачем у розмірі 39 000,00 грн.
Як стверджує позивач, та зворотне не доведено, під час розгляду справи, решта товару залишилась не сплаченою.
Позивачем не надано суду рахунків, які виставлялись відповідачеві до сплати, та про які зазначається у платіжних документах як призначення платежу, однак факт часткової оплати товару Товариством з обмеженою відповідальністю «НІЛ ЛТД» у сумі 39 000,00 грн. позивач не заперечує.
Решта поставленого товару залишилась не сплаченою. Під час розгляду справи по суті, до прийняття рішення у ній, відповідач не надав доказів оплати відповідної заборгованості, отже, не спростував шляхом надання відповідних доказів тверджень позивача про наявність заборгованості.
За таких обставин, у зв'язку з невиконанням відповідачем в повному обсязі зобов'язання з оплати поставленого йому товару, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 86354,25грн. підлягають частковому задоволенню в сумі 70613,25грн.
Крім того, заявляючи позов, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 17 089,88 грн.
Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.
Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до п. 8.7 договору, за порушення строків оплати, зазначених в п. 6.1. договору, покупець на вимогу постачальника сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від суми належної до сплати, за кожен день прострочення.
Пунктом 6.1. договору передбачено, що при наданні постачальником всіх, належним чином оформлених, накладних і товаросупровідних документів, покупець оплачує поставлений товар на умовах відстрочки платежу, з дати поставки товару, вказаній в накладній протягом 14 календарних днів.
Для всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування штрафних санкцій, річних тощо, і в разі, якщо їх обчислення помилкове зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно (аналогічна правова позиція викладена в ч. 1 п. 18 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005 № 01-8/344 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені в доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році").
Як вбачається із розрахунку пені, позивачем здійснено нарахування пені з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ, по кожній накладній окремо, з урахуванням оплат, однак без дотримання шестимісячного терміну, передбаченого частиною четвертою статті 232 Господарського кодексу України.
У зв'язку з чим судом здійснено перерахунок суму пені, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ, по кожній накладній окремо, з урахуванням оплат, з дотриманням шестимісячного терміну, та за виключенням пені, нарахованої за накладною №72 від 21.09.2011 та її розмір за загальний період по накладних №59, 60, 66 з 18.09.2011 по 18.03.2012 та по накладній №70 з 05.10.2011 по 03.04.2012 становить 5644,75грн. і саме ця сума підлягає задоволенню. В частині стягнення 11445,13грн пені у позові відмовити.
Судові витрати зі сплати судового збору судом покладаються на відповідача в порядку статті 49 Господарського процесуального кодексу України, пропорційно задоволеним вимогам.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повне рішення складено 25.06.2013.
На підставі викладеного, керуючись статтею 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «НІЛ ЛТД» (вул. Беспалова, буд.7 Г, м. Сімферополь, АР Крим, 95007, ідентифікаційний код 20668119) на користь Приватного підприємства «Агрофірма Промінь» (вул. Шобовти, 1, с. Щорсівка, Генічеський Херсонська область, 75554, ідентифікаційний код 21277668) 70613,25грн. заборгованості, 5644,75грн пені, 1525,17 грн. судового збору.
3. В частині стягнення 15741,00грн заборгованості і 11445,13грн пені у позові відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя О.І. Башилашвілі
Суд | Господарський суд Автономної Республіки Крим |
Дата ухвалення рішення | 17.06.2013 |
Оприлюднено | 27.06.2013 |
Номер документу | 32054413 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Автономної Республіки Крим
О.І. Башилашвілі
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні