Постанова

від 10.06.2013 по справі 1570/11526/09

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 1570/11526/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Одеса

05 червня 2013 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Балан Я.В.

при секретарі судового засідання - Давтян Л.Г.

за участю сторін:

представник позивача - Березовський Д.М.

представник відповідача - Єлістратов К.Ю.

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тіс-Руда» (код ЄДРПОУ 36340567) до державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0001292301/3 від 15.09.2009 року, № 0001302301/3 від 15.09.2009 року, -

В С Т А Н О В И В:

До суду з адміністративним позовом звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Тіс-Руда» (надалі - ТОВ «Тіс-Руда») до державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби (надалі - ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області) про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0001292301/3 від 15.09.2009 року, № 0001302301/3 від 15.09.2009 року. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем неправомірно виключено зі складу валових витрат, витрати на оплату пропускного режиму, пожежної безпеки, обслуговуванню електричних мереж, мереж водопостачання, каналізації, пожежного водозабезпечення, робіт по перевезенню вугільно-рудних вантажів автотранспортом, послуг пов'язаних з використанням вагонів, оскільки первинна документація позивача відповідає вимогам чинного законодавства. Крім того, усі укладені правочини ТОВ «Тіс-Руда» мали реальний характер, виконані повністю.

Постановою Вищого адміністративного суду України № К-27825/10 від 21.02.2013 року адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тіс-Руда» (код ЄДРПОУ 36340567) до державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, надав пояснення та просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні просив в задоволенні позову відмовити обґрунтовуючи тим, що позивачем в порушення норм чинного законодавства надавався комплекс послуг, пов'язаних з обробленням зовнішньоторговельних (експортних) та транзитних вантажів у морському торговельному порту Южний на терміналі ТОВ «Тіс-руда» без дотримання ставок та порядку їх обчислення, передбачених Збірником тарифів на комплекс робіт, пов'язаних з обробленням вантажів у портах України, що призвело до заниження суми податку на прибуток у перевіряємому періоді. Крім того, оскільки акти виконаних робіт не містять вичерпну інформацію щодо фактичних обсягів наданих послуг, місця надання послуг, термінів їх надання, інформацію про те, яким чином послуги надавались, на якій території та об'єктах замовника послуги були надані, а також їх результати, податковим органом було правомірно зменшено валові витрати підприємства та виключено суми податку на додану вартість сплачених постачальниками зі складу податкового кредиту та зменшено податковий кредит відповідно до періодів надання зазначених послуг.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі направлення № 9/23-80 від 19.02.2009 року, відповідно до плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, згідно з ч. 1 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» № 509-ХІІ від 04.12.1990 року, службовими особами ДПІ у Комінтернівському районі та ДПС в Одеській області проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Тіс-Руда» (код ЄДРПОУ 34526544) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 року по 31.12.2008 року валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 31.12.2008 року, за результатами якої, складено акт № 31/23-8009/34526544 від 31.03.2009 року (том І аркуші справи 37-99).

03.04.2009 року позивачем подано до ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області заперечення на зазначений акт перевірки, за результатами розгляду яких, відповідачем надіслано на адресу позивача лист, в якому зазначено, що висновки акту перевірки є обґрунтованими (том І аркуші справи 118-138).

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000432301/0 від 08.04.2009 року та № 0000442301/0 від 08.04.2009 року (том І аркуші справи 139, 140).

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх у адміністративному порядку. За результатами розгляду скарг позивача, (том І аркуші справи 141-151, том ІІІ аркуші справи 29-54, том ІV аркуші справи 219-234) рішення відповідача були частково скасовані та прийняті нові податкові повідомлення-рішення:

- № 0001292301/3 від 15.09.2009 року щодо визначення суми податкового зобов'язання ТОВ «Тіс-Руда» з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 5 219 339 грн. 00 коп., з яких: за основним платежем - 3 008 796 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2 210 543 грн. 00 коп., за порушення пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, п.п 5.3.3 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 , пп. 7.3.3 п. 7.3 ст. 7 , пп. 11.2.1 п. 11.2, пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.94 року (в редакції Закону України № 283/97-ВР від 22.05.1997 року (надалі - Закон України № 283/97-ВР від 22.05.1997 року) (том ІV аркуш справи 235);

- № 0001302301/3 від 15.09.2009 року щодо визначення суми податкового зобов'язання ТОВ «Тіс-Руда» з податку на додану вартість у розмірі 83 076 грн. 00 коп., з яких: за основним платежем - 41 335 грн. 00 коп., за штрафними «фінансовими» санкціями - 41 741 грн. 00 коп., за порушення п. 4.2 ст. 4, пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.51 п. 7.5 ст. 7, п. 17.2 ст. 17 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року (надалі - Закон України № 168/97-ВР від 03.04.1997 року) (том ІV аркуш справи 236).

Судом встановлено, що між Компанією «NVL TRANSZ Ltd.» (замовник) та ТОВ «Тіс-Руда» (виконавець) укладено договір на перевалку № NVL-01/03 від 01.03.2008 року, за яким замовник поручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання по виконанню робіт та наданню послуг по переробці, зберіганню та навантаженню на судно в Морському торгівельному порту Южний на терміналі ТОВ «Тіс-Руда» російського вугілля (концентрата вугільного марки «Г» та/або вугілля енергетичного марки «Г» виробництва ВАТ «Шахта «Заречная»), відправляємого зі станції Ленінськ-Кузнецький-2 Західно-Сибірської залізниці в об'ємах, вказаних в додатку № 2 (том I аркуші справи 152-157).

Відповідно до наданих до перевірки та суду документів (коносаментів та вантажних відомостей, зазначений товар є транзитним, оплата здійснювалась замовником згідно з виставленими для оплати рахунками по поставкам (том I аркуші справи 158-167).

Пунктом 3.1 договору на перевалку № NVL-01/03 від 01.03.2008 року передбачено, що оплата за даним договором навантажувально-розвантажувальних та допоміжних робіт (послуг) на Терміналі, зберігання вантажу та інших належних платежів, здійснюється замовником, згідно виставленим до оплати рахункам виконавця, по ставкам даного договору за додатком № 2, що діяв у період квітень-травень 2008 року. Згідно п. 3 вказаного додатку № 2 (том І аркуш справи 158), сторонами узгоджено ставки на навантажувально-розвантажувальні роботи зберігання та інші допоміжні роботи (послуги) по перевалці вантажу на терміналі. Комплексна ставка навантажувально-розвантажувальних робіт по вантажу концентрат вугілля марки «Г» становить 4,5 дол. США за 1 мт., в тому числі акордна ставка - 2,2 дол. США за 1 мт., стівідорська ставка та експедирування - 2,3 дол. США за 1мт.

За період серпень-вересень 2008 року, сторонами узгоджено ставки на навантажувально-розвантажувальні роботи, зберігання та інші допоміжні роботи (послуги) по перевалці вантажу на термінал згідно додатку № 4 від 30.05.2008 року, за яким комплексна ставка навантажувально-розвантажувальних робіт по вантажу концентрат вугілля марки «Г» становить 4 ,32 Євро за 1мт., в тому числі акордна ставка - 1,42 Євро за 1мт., стівідорська ставка та експедирування - 2,9 Євро за 1мт. (том І аркуші справи 159).

У період вересень-грудень 2008 року, комплексна ставка навантажувально-розвантажувальних робіт по вантажу концентрат вугілля марки «Г», відповідно до п. 2 додатку № 5 від 29.08.2008 року, становить 4,32 Євро за 1мт. за період з 01.09.2008 року по 30.09.2008 року включно та 4,29 Євро за 1мт. за період з 01.10.2008 року по 31.12.2008 року включно, в тому числі акордна ставка - 1,42 Євро за 1мт., стівідорська ставка та експедирування - 2,9 Євро за 1 мт. (з 01.09.2008 по 30.09.2008) та 2,87 Євро за 1 мт. (з 01.10.2008 по 31.12.2008) (том І аркуш справи 160-161).

При перевірці відповідачем зроблено висновок, що оскільки у перевіряємому періоді ТОВ «Тіс-Руда» надавало комплекс робіт (послуг), пов'язаних з обробленням зовнішньоторговельних (експортних) і транзитних вантажів у Морському торговельному порту Южний на Терміналі позивача, то обов'язковим є дотримання позивачем ставок, передбачених Таблицею 2.1.б розділу 2Б Збірника тарифів на комплекс робіт, пов'язаних з обробленням вантажів у портах України та порядку їх обчислення.

Дослідивши вказаний договір, рахунки та акти здачі-прийняття робіт, судом встановлено відповідність вартості наданих робіт ставкам, обумовленим у додатку № NVL-01/03 від 01.03.2008 року.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Тіс-Руда» (виконавець) взяло на себе за договором № 510 від 29.02.2008 року укладеним з ВАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» (замовник) та додатковими угодами № 1 від 04.07.2008 року, № 2 від 29.12.2008 року до нього, зобов'язання по виконанню робіт, пов'язаних з обробленням (накопичування, перевалка та експедирування) зовнішньоторговельних (експортних) вантажів з використанням Терміналу, розташованого в порту Южний, для приймання, накопичення та навантаження на судна вантажу (том І аркуші справи 194-206).

Послуги ВАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» надавались компанії «ERRICCO Limited», Tortola, BVI згідно з договорами:

- № 31/03 від 31.03.2008 року з додатками, укладеним позивачем з компанією «ERRICCO Limited», Tortola, BVI, предметом якого було перенавантаження (розвантаження із залізничних вагонів, накопичення суднової партії на складах, навантаження на судно) вантажів, а також послуги безпосередньо пов'язані з транзитом та експортом вантажів замовника в межах одного пункту пропуску через кордон України на терміналі (том І аркуші справи 168-181);

- № 15/08/08 від 15.08.2008 року з додатками, укладеним між ТОВ «Тіс-Руда» та ТОВ «Метекс», за яким позивачем прийнято зобов'язання по перенавантаженню (розвантаження із залізничних вагонів, накопичення суднової партії на складах, навантаження на судно) вантажів, а також по послугам, безпосередньо пов'язаним із транзитом та експортом вантажу замовника в межах одного пункту пропуску через кордон України на терміналі (том І аркуші справи 182-193).

З урахуванням встановлених обставин, дослідивши вказані договори, надані до перевірки документи - коносаменти, вантажні відомості вбачається, що вантажі по яких позивачем виконувались послуги були відвантажені за межі території України, тобто є зовнішньоторговельними.

Послуги по виконанню вищевказаних договорів (навантажувально-розвантажувальних робіт) ТОВ «Тіс-Руда» надавало із використанням робіт/послуг, придбаних у ТОВ з іноземними інвестиціями «Трансінвестсервіс» за договорами № 01/10-2 від 01.10.2008 року та № 10/04 від 10.04.2007 року, якими сторони погодили можливість взаємної співпраці по експлуатації морського перевантажувального комплексу на причалі № 18 порту Южний та перелік послуг, які будуть надані ТОВ з іноземними інвестиціями «Трансінвестсервіс» і взаємних зобов'язань в межах забезпечення господарської діяльності позивача по даному договору. Згідно п. 6.1, даний договір діє у період з 01.10.2008 року по 31.12.2008 року (том І аркуші справи 207-209, 217-219). Придбаваємі ТОВ «Тіс-Руда» товари та послуги визначені у додатках до договорів про співпрацю (том І аркуші справи 210-216, 220-225).

Крім того, для здійснення навантажувально-розвантажувальних робіт, ТОВ «Тіс-Руда» придбало роботи/послуги у Одеської залізниці за користування вагонами та інші послуги, визначені договором №1159108/320 від 30.01.2007 року «Про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення вантажів та надані залізницею додаткові послуги» з доповненням та додатковими угодами (том VI аркуші справи 48-54).

Загальна сума отриманих робіт/послуг у ТОВ з іноземними інвестиціями «Трансінвестсервіс» та Одеської залізниці згідно актів здачі-прийняття робіт та розрахунків склала 6 411 172 грн. 76 коп., в тому числі податок на додану вартість, сплачені як відшкодування за подачу-прибирання вагонів та подачу-прибирання та залізничні послуги, подачу-прибирання вагонів на фронти вивантаження, а також обслуговування шляхів, за користування вагонами та інші додаткові послуги, які були надані Одеською залізницею.

Під час перевірки відповідачем зроблено висновок, що вартість робіт, які не оплачуються за акордними ставками за період липень 2008 року - грудень 2008 року складає 6 411 172 грн. 76 коп. Різниця між вартістю навантажувально-розвантажувальних робіт згідно первинних документів та вартістю таких робіт відповідно розміру акордних ставок, визначених у Таблиці 2.1.1а розділу 2А Збірника за період липень 2008 року-грудень 2008 року складає 1 692 292 грн. 23 коп. Таким чином, надані ТОВ «Тіс-Руда» на користь замовників навантажувально-розвантажувальні роботи у сумі 4 718 880 грн. 53 коп. є безоплатно наданими та входять до складу валових доходів, оскільки вартість таких послуг повинна сплачуватись замовниками, як плата за роботи, що не оплачуються за акордними ставками.

Зі змісту Збірника тарифів на комплекс робіт, пов'язаних з обробленням вантажів у портах України, затвердженого Наказом Міністерства транспорту України № 392 від 31.01.1995 року вбачається, що він регулює лише питання державних фіксованих та регульованих цін на роботи, пов'язані з обробленням вантажів в портах України. З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що вказаний Збірник не може бути застосований до відносин позивача з контрагентами, оскільки вартість робіт з оброблення вантажу в порту Южний, що виконувались ТОВ «Тіс-Руда» за договорами із замовниками не стосується державних фіксованих та регульованих цін.

За загальним правилом, згідно положень ст. 632 Цивільного Кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Лише у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (ставки, тарифи тощо), які встановлюються або регулюються контролюючими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Вичерпний перелік випадків застосування державних фіксованих та регульованих цін встановлено ст. 191 Господарського Кодексу України та ст. 9 Закону України № 507-XII від 03.12.1990 року «Про ціни та ціноутворення», згідно яких державні фіксовані та регульовані ціни застосовуються: на ресурси, що справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, на продукцію та послуги, що мають суттєве значення для населення та перелік яких затверджує Кабінет міністрів України, на продукцію, товари і послуги, виробництво яких зосереджено на підприємствах, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку.

Оскільки ТОВ «Тіс-Руда» не займає монопольного становища на ринку, виконувані ним роботи пов'язані з обробленням вантажів в порту Южний не справляють визначальний вплив на рівень та динаміку цін, а також не мають суттєвого значення для населення, то їх вартість не може бути предметом державного регулювання шляхом встановлення фіксованих та регульованих цін. За таких обставин визначення вартості робіт/послуг, які надавались позивачем повинно здійснюватись за вільними цінами, шляхом визначення їх вартості за згодою сторін.

Зазначені обставини відповідають приписам ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки були встановлені рішенням окружного адміністративного суду м. Києва у справі № 8/41 за позовом ВАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» до Міністерства транспорту та зв'язку України, треті особи: ТОВ «Тіс-Руда», Міністерство економіки України, Міністерство юстиції України, Державний комітет з питань регуляторної політики підприємництва, про визнання незаконним наказу № 321 від 19.04.2007 року. Зазначене рішення набрало законної сили 03.12.2008 року, згідно ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2008 року (том IV аркуші справи 237-245).

На підставі зазначеного, суд дійшов висновку про протиправність застосування відповідачем державних цін для розрахунку додаткової бази оподаткування ТОВ «Тіс-Руда» та збільшення валових витрат з донарахуванням податку на прибуток підприємства, а відтак висновок відповідача щодо порушення ТОВ «Тіс-Руда» пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України № 283/97-ВР від 03.04.1997 року не відповідає дійсним обставинам справи.

Крім того, перевіркою встановлено завищення валових витрат на суму 4 776 546 грн. 00 коп. за період з 01.10.2007 року по 31.12.2008 року по взаємовідносинам з ТОВ з ІІ «Трансінвестсервіс» за договорами № 10/04 від 10.04.2007 року та № 01/10-2 від 01.10.2008 року. На думку податкового органу вищезазначені витрати не є валовими та не пов'язані безпосередньо з веденням власної господарської діяльності, оскільки під час проведення перевірки позивачем не було надано вичерпних, належним чином оформлених згідно вимог чинного законодавства документів, на підставі яких можливо було б встановити намір використання придбаних ТОВ «Тіс-Руда» послуг у власній господарській діяльності.

Проте, суд не погоджується із такими висновками податкового органу, оскільки матеріалами справи підтверджується реальний характер укладених угод, їх подальше використання у власній господарській діяльності. У ході розгляду справи було встановлено, що послуги, які замовлялись позивачем у контрагента ТОВ з ІІ «Тарнсінвестсервіс» були необхідні для належного виконання договірних зобов'язань з оброблення вантажів у порту Южний.

На підтвердження реальності виконання позивачем своїх договірних зобов'язань з оброблення вантажів у порту Южний, а також в підтвердження економічної можливості здійснення господарської діяльності, наявності у ТОВ «Тіс-Руда» трудових та інших потужностей, суду надано наступні документи, які стали підставою для віднесення понесених витрат до складу валових та включення сум сплаченого податку на додану вартість у ціні придбаних послуг/робіт до складу податкового кредиту: рахунки (інвойси) (том ІІ аркуші справи 125-146, 148), акти здачі-прийняття робіт (послуг) (том І аркуші справи 226,233, 240, 246, том ІІ аркуші справи 5, 10, 18, 25, 33, 147, 150, 152, 154, 156, 159, 162, 164, 166, 168, 170, 172, 174, 176, 178, 180, 182, 184, 188-247), рахунки-фактури (том ІІ аркуші справи 149, 151, 153, 155, 157-158, 160-161, 163, 165, 167, 169, 171, 173, 175, 177, 179, 181, 183, 185-187), відомості плати за користування вагонами (том І аркуші справи 229-231, 237-238, 243-244, 250, том ІІ аркуші справи 1-2, 4, 7-9, 12-17, 19, 23, 24, 29-32, ), акти про затримку вагонів (том І аркуші справи 228, 235-236, 242, 248-249, том ІІ аркуші справи 5-6, 11, 20-22, 26, 34, 37-40), накопичувальні картки (том І аркуші справи 227, 232, 234, 239, 241, 245, 247том ІІ аркуші справи 27-28, 35, 36, ), рапорти (том ІІІ аркуші справи 1-16), платіжні доручення та рахунки на підтвердження обставини щодо здійснення оплати за придбані роботи/послуги (том ІІ аркуші справи 51, 52), аналіз рахунку та журнал проводок (том ІІІ аркуші справи 17-19, том ІV аркуші справи 199-200), розподільчий баланс ТОВ «Трансінвестсервіс» та акт (том ІV аркуші справи 195-198), претензії з відповіддю (том VІ аркуші справи 28-37, 39).

В обґрунтування позиції позивача щодо наявності у нього технологічних можливостей здійснення зобов'язань про обробці вантажів у порту Южний в матеріалах справи наявні робочі технологічні картки перевантаження, схеми, описи технологічних процесів (том ІІ аркуші справи 53-124).

Згідно договору № 04/07 від 07.04.2007 року, укладеного між ТОВ «Тіс-Руда» та ТОВ «Трансінвестсервіс» на предмет купівлі-продажу обладнання відповідно до специфікації (том ІV аркуші справи 202-203). На підтвердження виконання умов зазначеного договору суду надано: специфікацію, журнал проводок, накладні та довіреності (том ІV аркуші справи 204-218).

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України № 283/97-ВР від 03.04.1997 року, валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація товарів, які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат, згідно приписів пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України № 283/97-ВР від 03.04.1997 року, включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку із підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, встановлених п.п. 5.3, 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України № 283/97-ВР від 03.04.1997 року, не відносяться до складу валових, витрати на виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено, як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів, підлягають включенню до складу валових витрат фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.

Відповідно до ч. 2 ст. 3, ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996 - XIV від 16.07.1999 року (надалі - Закон України № 996 - XIV від 16.07.1999 року), бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Підприємство самостійно визначає облікову політику, а також розробляє систему і форми внутрішньогосподарського обліку, звітності і контролю господарських операцій.

З аналізу законодавства, чинного на час виникнення спірних правовідносин, яке регулює спірні правовідносини акти виконаних робіт є документом підтверджуючим факт надання послуги. Перелік робіт та послуг визначених у актах виконаних робіт є змістом операції, яку задокументовано відповідним актом. Так, вищевказані та наявні в матеріалах справи акти виконаних робіт по забезпеченню пропускного режиму та пожежної безпеки, по обслуговуванню електричних мереж, по обслуговуванню мереж водопостачання, каналізації, відшкодування витрат понесених ТОВ «Трансінвестсервіс» пов'язаних із використанням вагонів (затримка вагонів через їх неприйняття), за послуги Татра 25т. відповідають законодавчо встановленим вимогам до первинних документів, передбачених ст. 9 Закону України № 996 - XIV від 16.07.1999 року та вказують про обсяг кожної здійсненої операції та її цільове призначення.

Таким чином, суд дійшов висновку про неправомірність виключення податковим органом зі складу валових, витрати понесені ТОВ «Тіс-Руда» на оплату робіт/послуг за актами виконаних робіт, а надані позивачем документи є достатніми доказами понесення ним витрат у зв'язку із здійсненням господарської діяльності.

В судовому засіданні також встановлено віднесення ТОВ «Тіс-Руда» до складу валових витрат вартість придбаного обладнання у сумі 452 090 грн. 92 коп. на час здійснення операції по придбанню вказаного обладнання, витрати на його придбання не підлягали обліку у складі приросту (убутку) балансової вартості товарів, оскільки обладнання призначалось для подальшого введення в експлуатацію у складі основних виробничих фондів підприємства. Законом України № 283/97-ВР від 03.04.1997 року у пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 передбачена амортизація витрат на таке придбання. Дані витрати позивача враховувались на бухгалтерському рахунку 15 та не були віднесені до складу валових, оскільки вказане обладнання не було введено в експлуатацію та не включалось до фактичного розрахунку амортизації. У подальшому ТОВ «Тіс-Руда» згідно договору купівлі-продажу передало вказане обладнання у власність контрагента та включено витрати на його придбання до складу валових відповідно до вимог пп. 8.1.3 п. 8.1 ст. 8 Закону України № 283/97-ВР від 03.04.1997 року.

Відповідно до пп. 5.2.7 п. 5.2 ст. 5 № 283/97-ВР від 03.04.1997 року, до складу валових витрат включаються суми витрат не враховані у минулих податковим періодах у зв'язку із допущенням помилок та виявлених у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобов'язання.

З наведеного вбачається, що позивачем правомірно включено у звітному періоді валові витрати у розмірі витрат на придбання вказаного обладнання, у зв'язку із їх не включенням до складу валових витрат у минулих податкових періодах.

Відповідно до пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 № 283/97-ВР від 03.04.1997 року, датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій що сталась раніше: або дата списання коштів, а вразі їх придбання за готівку - день їх видачі, або дата оприбуткування платником податків товарів, а для робіт/послуг - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

На підставі встановлених обставин, з урахуванням наведених норм законодавства, суд дійшов висновку про неправомірність прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення № 0001292301/3 від 15.09.2009 року, оскільки валові витрати позивачем були сформовані на законних підставах, відповідно до встановлених чинним на час виникнення спірних правовідносин норм законодавства, яке регулює спірні правовідносини. Господарська діяльність позивача включає перевантаження вантажів, транспортно-експедиційну діяльність здійснення якої, без понесення витрат на забезпечення пропускного режиму, пожежної безпеки, постачання електроенергії, водопостачання та інших послугах у технічних цілях, є неможливим, що підтверджує факт придбання цих послуг позивачем виключно в цілях забезпечення власної господарської діяльності.

Також, перевіркою було встановлено заниження ТОВ «Тіс-Руда» у період з 01.10.07 року по 31.12.08 року податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у квітні 2008 року у сумі 41 335 грн. 00 коп. та завищення суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню у сумі 2 171 611 грн. 00 коп. в порушення вимог Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 року, підприємством до складу податкового кредиту віднесено суму податку на додану вартість, сплачену при придбанні послуг, за відсутністю підтвердження подальшого зв'язку такого придбання із здійсненням власної господарської діяльності.

В результаті зменшення валових витрат ТОВ «Тіс-Руда» за вищенаведеними судом договорами з ТОВ з ІІ «Трансінвестсервіс» та ТОВ «Строй Інвест Тур» на суму 3 684 728 грн. 00 коп., податковим органом виключені суми податку на додану вартість, сплачені постачальниками та відшкодовані позивачем у ціні замовлених послуг та зменшений податковий кредит відповідних періодів надання зазначених послуг: авто послуги Татра 25т, відшкодування витрат контрагента пов'язаних з використанням вагонів (неприйняття вантажів), забезпечення пропускного режиму, обслуговування мереж водо забезпечення, каналізації та спору та обслуговування електричних мереж.

Суд не погоджується із позицією відповідача щодо недоведеності факту подальшого використання придбаних у ТОВ «Тіс-Руда» та у ТОВ «Строй Інвест Тур» послуг з огляду на наступні обставини.

З урахуванням виду господарської діяльності позивача, місця надання послуг (місце розташування виробничих потужностей для виконання господарської діяльності у порту Южний), суд вважає за доцільне зазначити, що наданими документами (схемами, планами тощо) підтверджується необхідність ТОВ «Тіс-Руда» здійснювати витрати на забезпечення пропускного режиму, пожежної безпеки, постачанню електричної енергії, водопостачанню, експлуатації сітей водопостачання, каналізації, пожежного та водо забезпечення та транспортних послуг у технологійних цілях, відсутність яких унеможливлює діяльність підприємства.

Оскільки діяльність ТОВ «Тіс-Руда» здійснюється в пункті пропуску через державний кордон «Визирка», то для забезпечення безпеки при потраплянні на територію підприємства встановлено пропускний режим. У зв'язку із тим, що вказаний пункт пропуску знаходиться на території ТОВ з ІІ «Трансінвестсервіс», окремого контрольно-пропускного пункту ТОВ «Тіс-Руда» не має, відповідно позивачу для здійснення власної господарської діяльності необхідно замовляти у ТОВ з ІІ «Трансінвестсервіс» послуги щодо забезпечення пропускного режиму (том VI аркуші справи 57-61, 63-64). Тобто замовлені послуги необхідні були для належного виконання договірних зобов'язань позивача з оброблення вантажів у порту Южний.

Відповідно до п. 1.7 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 року, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 року, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 року не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

В процесі встановлення обставин у справі, судом з'ясовано, що в діях позивача щодо віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту відсутні будь-які порушення норм податкового законодавства чинного на час виникнення спірних правовідносин.

Наявна в матеріалах справи первинна документація (акти, рахунки, накладні та інші) складені без порушень, містять необхідний обсяг інформації про виконувані роботи/послуги, що дає можливість стверджувати про реальний характер господарських операцій позивача.

Фактична можливість надання послуг по обробці вантажів у порту Южний підтверджується наявністю у позивача на праві власності єдиного майнового комплексу по перевантаженню і зберіганню навалочних вантажів на причалі № 18, до якого входять: мережі енергопостачання, мережі технічного водопроводу, побутового та пожежного водопроводу, дощової каналізації, відповідні споруди причалу № 18, мережі освітлення території комплексу, трансформаторна підстанція ТП-58, які введені в експлуатацію на підставі акту державної приймальної комісії 05.03.2007 року. З наявних в матеріалах справи схем вбачається місце розташування вказаних мереж, зазначений перелік обладнання (том VI аркуші справи 23-27, 38, 40-44).

На підставі встановлених обставин, з урахуванням наведених норм законодавства, суд дійшов висновку про неправомірність прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення № 0001302301/3 від 15.09.2009 року, оскільки в судовому засіданні позивачем доведено дотримання всіх умов, встановлених чинним законодавством, під час формування податкового кредиту за рахунок сум податку на додану вартість сплачених у ціні товару по взаємовідносинам з контрагентами, що є критеріями, за наявності яких виникає право на формування податкового кредиту. Суми податку на додану вартість, за рахунок яких було сформовано податковий кредит підтверджені відповідними первинними документами. За таких обставин податкове повідомлення-рішення № 0001302301/3 від 15.09.2009 року підлягає скасуванню, як таке, що прийняте з порушенням норм чинного податкового законодавства.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог п. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінюючи надані у справу докази, виходить із принципів адміністративного судочинства - змагальність, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин справи, згідно із яким розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, оцінюючи надані сторонами у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем доведено правомірність віднесення витрат, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності (навантажувально-розвантажувальні роботи у порту Южний) до складу валових та формування податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентами, оскільки задекларовані ТОВ «Тіс-Руда» суми податків підтверджені належним чином оформленою первинною документацією, яка також підтверджує реальність здійснюваних операцій (виконання робіт, надання послуг) та фактичну їх виконаність. За таких обставин, винесені відповідачем податкові повідомлення-рішення № 0001292301/3 від 15.09.2009 року, № 0001302301/3 від 15.09.2009 року від є необґрунтованими та підлягають скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись Податковим кодексом України, ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 71, 72, 86, 94, 159-164, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Тіс-Руда» (код ЄДРПОУ 36340567, місцезнаходження: 67543, Одеська область, Комінтернівський район, с. Визирка, вул. Чапаєва, 50) до державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0001292301/3 від 15.09.2009 року, № 0001302301/3 від 15.09.2009 року - задовольнити у повному обсязі.

Податкове повідомлення-рішення № 0001292301/3 від 15.09.2009 року , прийняте державною податковою інспекцією у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби, щодо визначення суми податкового зобов'язання ТОВ «Тіс-Руда» з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 5 219 339 (п'ять мільйонів двісті дев'ятнадцять тисяч триста тридцять дев'ять) грн. 00 коп. - скасувати.

Податкове повідомлення-рішення № 0001302301/2 від 30.06.2009 року, прийняте державною податковою інспекцією у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби щодо визначення суми податкового зобов'язання ТОВ «Тіс-Руда» з податку на додану вартість у розмірі 83 076 (вісімдесят три тисячі сімдесят шість) грн. 00 коп. - скасувати.

Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 10 червня 2013 року.

Суддя Я.В. Балан

.