Рішення

від 18.06.2013 по справі 922/1426/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2013 р.Справа № 922/1426/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жигалкіна І.П.

при секретарі судового засідання Бережановій Ю.Ю.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Таврика", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків Акваресурс", м. Харків про стягнення 4 405,20грн. за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Банк Таврика", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків Акваресурс" (надалі - Відповідач) заборгованість за Кредитним договором № 3/08 від 11.03.2008 р. у розмірі 4 405,20 грн., за рахунок звернення стягнення на предмет застави автомобіль марки Ореl Astra OTGF69, легковий седан 2008 року випуску, державний номер АХ 7247 ВН, свідоцтво про реєстрацію т/з АХС 088342, видане ВРЕВ № 1 ГУМВС м. Харкова07.03.2008 р.

Суд досліджує матеріали справи та запитує у сторін щодо наявності заяв або клопотань до початку розгляду справи по суті.

Представник Позивача у судове засідання не з'явився. Про причини своєї неявки суд не повідомив. Про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник Відповідача у судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив. Вимоги ухвали суду не виконав.

31 травня 2013 року на адресу суду від Позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, де просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків Акваресурс" заборгованість за Кредитним договором № 3/08 від 11.03.2008 р. у розмірі 4 405,20 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. Дослідивши матеріали справи суд приймає заяву Позивача до розгляду, як таку, що не суперечить чинному законодавству.

Судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75 (з подальшими змінами), а тому суд вважає можливим розглядати справу за наявними в ній матеріалами, як це передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України (надалі - ГПК України), не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 ГПК України розглядає справу за наявними матеріалами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

11 березня 2008 року між Акціонерним банком «Таврика», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Банк Таврика» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Харків Акваресурс» був укладений кредитний договір № 3/08, зі змінами за № 1 від 22.08.2008р. та №2 від 23.12.2010р., (надалі - Кредитний договір), згідно якому Відповідачем був отриманий кредит на придбання автомобіля в розмірі 83 677,00 грн. зі строком погашення заборгованості за кредитом до 11 березня 2011 року та сплатою відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 23 % річних.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 11 березня 2008 року між Позивачем та Відповідачем був укладений договір застави транспортного засобу марки OPEL ASTRA OTGF69, легковий седан 2008 року випуску, державний номер АХ7247ВН, свідоцтво про реєстрацію т/з АХС 088342, видане ВРЕР №1 ГУМВСУ м. Харкова 07.03.2008р.

Кредит в повній сумі Відповідачу був наданий шляхом перерахування коштів з позичкового рахунка на поточний рахунок самого Відповідача.

Таким чином, Позивач виконав свої зобов'язання за кредитним договором в повному обсязі. За умовами п.3.1 та п. 3.3 Кредитного договору Відповідач зобов'язаний щомісячно сплачувати проценти та здійснювати погашення кредиту, згідно встановленого графіку.

Згідно п. 1.1. Кредитного договору, зобов'язання по погашенню заборгованості за кредитом були встановлені на строк до 11 березня 2011 року.

Однак, Відповідач своїх зобов'язань не виконав, тобто не погасив заборгованість за кредитом. Прострочена заборгованість за кредитом станом на 02.04.2013 року становить 3 520,43 грн. (три тисячі п'ятсот двадцять гривень, 43 копійки).

Пункт 3.1 Кредитного договору передбачає, що проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно, за період з першого календарного дня поточного місяця до останнього календарного дня поточного місяця включно, а в останній місяць строку користування кредитом - до дня погашення заборгованості за кредитом.

Станом на 02.04.2013 року Відповідач має прострочену заборгованість за процентами за період з 31.08.2012р. до 29.03.2013р. у розмірі 736,84 грн.( сімсот тридцять шість гривень, 84 копійки) та строкову заборгованість за процентами за період з 29.03.2013 по 02.04.2013р. в розмірі 114,58 грн.

Відповідачу було направлено лист з вимогою щодо погашення існуючий заборгованості, але до цього часу заборгованість за кредитним договором продовжує залишатися непогашеної (т. 1 а.с. 139 - 140).

Крім того, відповідно до п. 5.8 Кредитного договору за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом Відповідач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період прострочки. Сума пені, нарахованої за порушення строків погашення заборгованості за кредитним договором становить 33,35 грн. (тридцять три гривні, 35 копійок) за прострочення сплати нарахованих відсотків за користування кредитними коштами.

Таким чином, станом на 02 квітня 2013 року загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем становить 4 405,20 грн. (чотири тисячі чотириста п'ять гривень, 20 копійок), з яких: З 520,43 грн. (три тисячі п'ятсот двадцять гривень, 43 коп.) - сума заборгованості за кредитом; 851,42 грн. (вісімсот п'ятдесят одна гривна, 42 копійки) - сума прострочених відсотків; 33,35 грн. (тридцять три гривні,3 5 копійок) - сума пені за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами.

Розпорядженням №599-р від 22.11.2012р. за результатами перевірки 20.12.2012 року Постановою Правління Національного банку України №548 ПАТ "Банк Таврика" було віднесено до категорії неплатоспроможних.

Згідно з Постановою Національного банку України «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Таврика" від 20.03.2013 № 97 запроваджено процедуру ліквідації Банку.

Відповідно до Рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 21.03.2013 №18 Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію банку призначено начальника відділу тимчасової адміністрації та ліквідації неплатоспроможних банків - Соловйову Наталію Анатоліївну.

Дослідивши матеріали справи, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог учасників судового процесу, користуючись принципом об'єктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених ГПК України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

На підставі ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків виникають з договорів та інші правочини. Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать ст. 174 Господарського кодексу України.

Статтями 6, 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту. Загальні положення про договір визначені статям 626-637 ЦК України, а порядок укладення, зміна і розірвання договору статями 638-647, 649, 651-654 ЦК України. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. У разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюються або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Згідно статті 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

В силу ст. 1054 Цивільного кодексу України банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Таким чином, Банк, надавши Позичальнику грошові кошти свої зобов'язання виконав в повному обсязі.

Ст. 615 ЦК України передбачає односторонню часткову або в повному обсязі відмову від зобов'язання у разі порушення зобов'язання однією стороною, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно із ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи з загальних засад і змісту законодавства України. Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, а також оцінку всіх доказів. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати. Мотивувальна частина рішення повинна мати також посилання на закон та інші нормативні акти матеріального права, на підставі яких визначено права і обов'язки сторін у спірних правовідносинах.

Статтею 129 Конституції України зазначено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкорюються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією з основних засад судочинства.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами у порядку передбаченому ст. 75 ГПК України.

Враховуючи, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку встановлених законодавством України, та враховуючи те, що Відповідачі не надали до суду жодного документу, що спростовували викладене у позові, суд визнає вимоги Позивача належно обґрунтованими, доведеними матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, оскільки спір з його вини доведено до суду.

На підставі статей 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, статтями 6, 11, 15, 16, 526, 530, 610, 615, 1054, 1056-1 Цивільного кодексу України, статтями 1, 174, 180, 193, 224 Господарського кодексу України, керуючись статтями 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків Акваресурс" (61015, м. Харків, вул.Єлізарова,3, код ЄДРПОУ 34013830) на користь Публічного акціонерного товариства "Банк Таврика" (01135, м. Київ, вул. Дмитрівська,92-94; 61002, м. Харків, вул. Артема,31 Харківське відділення №42 - регіональне управління AT «БАНК «ТАВРИКА, Код ЄДРПОУ 19454139) суму заборгованості за Кредитним договором № 3/08 від 11.03.2008 р. у розмірі 4 405,20 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків Акваресурс" (61015, м. Харків, вул.Єлізарова,3, код ЄДРПОУ 34013830) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) 1 720,50 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 21.06.2013 р.

Суддя (підпис) Жигалкін І.П.