Рішення

від 17.06.2013 по справі 922/1381/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" червня 2013 р.Справа № 922/1381/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жигалкіна І.П.

при секретарі судового засідання Бережановій Ю.Ю.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "ЕРДЕ БАНК", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Альфа+", м. Харків про стягнення 495 160,51грн. за участю представників сторін:

позивача - Проценко Т.Т. (дов. № 2207 від 22.04.2013 р.)

відповідача - Житченко Д.Ю. (дов. № б/н від 01.04.2013 р.)

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "ЕРДЕ БАНК", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Альфа+" (надалі - Відповідач) загальну суму заборгованості по "Договір зростання" Договору про надання овердрафту № 191/11-ОВ від 28.10.2011 року у розмірі 495 160,51 грн.

Суд досліджує матеріали справи та запитує у сторін щодо наявності заяв або клопотань до початку розгляду справи по суті.

Від Позивача заяв та клопотань не надійшло.

Від Відповідача надійшло клопотання про призначення судової економічної експертизи щодо договору зростання № 191/11-ОВ від 27.04.2012 р.; додаткової угоди до договору зростання № 191/11-ОВ від 27.04.2012 р.

Представник Позивача проти клопотання Відповідача про призначення по справі судової економічної експертизи заперечує.

Суд дослідивши матеріали справи та клопотання Відповідача дійшов до висновку щодо відмови у задоволенні клопотання про призначення експертизи, оскільки суд не вбачає, що виникли такі обставини при вирішенні господарського спору, які потребують спеціальних знань.

Суд переходить до розгляду справи по суті.

Представник Позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник Відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечує.

Судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75 (з подальшими змінами), а тому суд вважає можливим розглядати справу за наявними в ній матеріалами, як це передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України (надалі - ГПК України), не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 ГПК України розглядає справу за наявними матеріалами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення присутніх представників, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

28 жовтня 2011 року між Позивачем та Відповідачем (Позичальник) було укладено «Договір зростання» Договір про надання овердрафту № 191/11-ОВ (далі - Договір овердрафту № 191/11-ОВ), що доданий до Позовної заяви, згідно з яким Відповідачу було надано овердрафт на поповнення оборотних коштів з лімітом 200 000,00 гривень (Двісті тисяч гривень нуль копійок) терміном повернення по 27 жовтня 2012 року включно, зі сплатою процентів за користування коштами за ставкою 23 % (двадцять три проценти) річних.

Додатковою угодою № 1 від 27 квітня 2012 року до «Договір зростання» Договору про надання овердрафту № 191/11-ОВ від 28 жовтня 2011 ліміт овердрафту було збільшено до розміру 420 000,00 гривень (Чотириста двадцять тисяч гривень нуль копійок) та встановлена плата за користування кредитними коштами в розмірі 25 (Двадцять п'ять) процентів річних.

Відповідно до пункту 1.1. Договору овердрафту № 191/11-ОВ, укладеного між Позивачем та Відповідачем, Відповідач зобов'язався належним чином прийняти, використовувати і повернути банку отримані кошти, а також здійснювати плату за кредит (встановлені проценти та комісії) у терміни, встановлені Договором овердрафту № 191/11-ОВ.

На порушення умов Договору овердрафту № 191/11-ОВ Відповідач не виконав зобов'язання по своєчасній сплаті процентів за користування коштами та не повернув основну суму боргу за даним договором, у зв'язку з чим у Відповідача виникла заборгованість перед Позивачем.

Банк здійснює кредитні операції відповідно до вимог чинного законодавства України і відображає в обліку за відповідними рахунками «Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України», затвердженого Постановою Національного банку України від 17 червня 2004 року № 280.

Облік кредитів овердрафт в банках здійснюється також згідно з пунктом 2.2. глави 2 Розділу 4 «Інструкції з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України», затвердженої постановою Правління Національного банку України від 27 грудня 2007 року № 481, надалі по тексту - Інструкція № 481: "2.2. Банк відображає в бухгалтерському обліку суму наданих кредитів овердрафт за дебетом рахунків клієнтів (юридичних та фізичних осіб), у результаті чого виникає дебетовий залишок на цих рахунках, і здійснює таку бухгалтерську проводку: Дебет - Рахунки клієнтів; Кредит - Рахунки для обліку грошових коштів і банківських металів, рахунки клієнтів."

Постановою Правління Національного банку України від 09.01.2013 р. № 4 відкликано ліцензію та розпочато ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ЕРДЕ БАНК». Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 10.01.2013 р. № З уповноваженою особою Фонду на ліквідацію AT «ЕРДЕ БАНК» призначено Куреного О.В.

Номер рахунку заборгованості (рахунок клієнта) по кредиту овердрафт Відповідача вказано в пункті 4.1. Договору овердрафту № 191/11-ОВ - 2600.3.07711.001.

У разі неповернення в обумовлений договором термін суми боргу за кредитом овердрафт кредит вважається простроченим і подальший облік кредитної заборгованості здійснюється на рахунках для обліку простроченої заборгованості згідно з вимогами пунктом 2.5. глави 1 розділу 4 Інструкції № 481: "1.1. Банк перераховує дебетовий залишок за рахунком клієнта на рахунок з обліку простроченої заборгованості за наданими кредитами, якщо суму кредиту овердрафт не погашено у визначений договором строк, і здійснює таку бухгалтерську проводку: Дебет - Рахунки для обліку простроченої заборгованості за наданими кредитами; Кредит - Рахунки клієнтів."

Банком відкрито рахунок 2067.8.07711.001 для обліку простроченої заборгованості по кредиту Відповідача. Даний облік нарахованих процентів за користування кредитом овердрафт здійснюється згідно з пунктом 8.2. Договору на рахунку 2607.1.07711.002.

У випадку прострочення сплати процентів за кредитом овердрафт Банк відкриває окремі рахунки обліку прострочених нарахованих відсотків згідно з вимогами пункту 2.4. глави 2 розділу 4 «2.4. Банк відображає заборгованість за нарахованими процентними доходами за кредитом овердрафт, що не сплачена позичальником у визначений договором строк, наступного робочого дня за відповідними рахунками для обліку прострочених нарахованих доходів. У цьому разі здійснюється така бухгалтерська проводка: Дебет - Рахунки для обліку прострочених нарахованих доходів; Кредит - Рахунки для обліку нарахованих доходів за наданими кредитами.»

Банком відкрито рахунки для обліку прострочених нарахованих процентів в розрізі терміну прострочення: - прострочені відсотки до 31 дня - 2069.0.07711.001; - прострочені з терміном 32-60 днів - 2069.0.07711.2.03; - прострочені понад 60 днів - 2069.8.07711.3.02.

Таким чином, загальна сума заборгованості Відповідача, відповідно до Розрахунку його заборгованості перед Банком за Договором овердрафту № 191/11-ОВ, станом на 14 березня 2013 року, становить 495 160,51 гривень (Чотириста дев'яносто п'ять тисяч сто шістдесят гривень п'ятдесят одна копійка), де: простроченої заборгованості за основною сумою овердрафту - 420 000,00 гривень (Чотириста двадцять тисяч гривень нуль копійок); заборгованості за простроченими процентами за користування овердрафтом - 51 371,98 гривень (П'ятдесят одна тисяча триста сімдесят одна гривня дев'яносто вісім копійок); сплата неустойки в наслідок порушення зобов'язання боржником, пунктом 9.1. Договору овердрафту № 191/11-ОВ пеню в сумі 12 600,00 гривень (Дванадцять тисяч шістсот гривень нуль копійок) виходячи з розміру подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

До теперішнього часу зазначена заборгованість Відповідача перед Позивачем не погашена.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши присутніх представників сторін, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог учасників судового процесу, користуючись принципом об'єктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених ГПК України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

На підставі ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків виникають з договорів та інші правочини. Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать ст. 174 Господарського кодексу України.

Статтями 6, 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту. Загальні положення про договір визначені статям 626-637 ЦК України, а порядок укладення, зміна і розірвання договору статями 638-647, 649, 651-654 ЦК України. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. У разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюються або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Згідно статті 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

В силу ст. 1054 Цивільного кодексу України банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Таким чином, Банк, надавши Позичальнику грошові кошти свої зобов'язання виконав в повному обсязі.

Ст. 615 ЦК України передбачає односторонню часткову або в повному обсязі відмову від зобов'язання у разі порушення зобов'язання однією стороною, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно із ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Овердрафт - це можливість сплати Банком платіжних доручень Клієнта на суму, яка перевищує залишок коштів на поточному рахунку Клієнта в межах ліміту овердрафта; Позичальник користується овердрафтом у тому випадку, коли його фінансові зобов'язання перевищують розмір коштів на його рахунку; надходження коштів на поточний рахунок скорочує розмір заборгованості Позичальника.

Даний факт надання Відповідачеві овердрафту отримання отримання грошових коштів підтверджується Виписками по особових рахунках останнього, які надані Позивачем до матеріалів справи.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи з загальних засад і змісту законодавства України. Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, а також оцінку всіх доказів. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати. Мотивувальна частина рішення повинна мати також посилання на закон та інші нормативні акти матеріального права, на підставі яких визначено права і обов'язки сторін у спірних правовідносинах.

Статтею 129 Конституції України зазначено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкорюються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією з основних засад судочинства.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами у порядку передбаченому ст. 75 ГПК України.

Враховуючи, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку встановлених законодавством України, та враховуючи те, що Відповідачі не надали до суду жодного документу, що спростовували викладене у позові, суд визнає вимоги Позивача належно обґрунтованими, доведеними матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, оскільки спір з його вини доведено до суду.

На підставі статей 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, статтями 6, 11, 15, 16, 526, 530, 610, 615, 1054, 1056-1 Цивільного кодексу України, статтями 1, 174, 180, 193, 224 Господарського кодексу України, керуючись статтями 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Альфа+" (61055, м. Харків, вул. Соколова, 33, кв. 12, код ЄДРПОУ 32337587) на користь Публічного акціонерного товариства "ЕРДЕ БАНК" (04070, м. Київ, вул. П.Сагайдачного/Ігорівська, 10/5 літ. "А"; 04071, м. Київ, вул. Гончарна, 20, код ЄДРПОУ 34817907) суму заборгованості по «Договір зростання» Договору про надання овердрафту № 191/11-ОВ від 28.10.2011 року у розмірі 495 160,51 гривень (Чотириста дев'яносто п'ять тисяч сто шістдесят гривень п'ятдесят одна копійка).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Альфа+" (61055, м. Харків, вул. Соколова, 33, кв. 12, код ЄДРПОУ 32337587) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) 9 903,21 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 21.06.2013 р.

Суддя (підпис) Жигалкін І.П.