Постанова

від 17.06.2013 по справі 826/6247/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 червня 2013 року 15:08 № 826/6247/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Каракашьяна С.К., при секретарі судового засідання Бабич Г.Ю., за участю представників сторін: представника позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2, представника відповідача Огнарьова Є.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Український центр оптимальних рішень в інформатиці та зв'язку»

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень - рішень від 13.12.2012 №0007682270 та визнання дії протиправними.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Український центр оптимальних рішень в інформатиці та зв'язку» з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби, в якому просить суд:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 13.12.2012 р. №0007682270,

визнати протиправними дії відповідача щодо проведення камеральної перевірки, результати якої оформлено актом від 03.12.2012р. №2006/1-15-225-24086242.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що зазначене рішення винесене на підставі помилкового висновку акта перевірки про відсутність у позивача права на віднесення сум податку на додану вартість, сплаченого контрагенту, до податкового кредиту.

Відповідачем у наданому відзиві позовні вимоги заперечуються повністю з огляду на правомірність прийнятого рішення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Співробітниками Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - відповідач) було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за жовтень 2011 року АТЗТ «УЦОРІЗ» (код за ЄДРПОУ 24086242), за результатами якої складено Акт від 03.12.2012 №2006/1-15-225-24086242 (далі - акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.198.3, п.198.6 ст. 198, п. 201.4 ст. 201 Податкового Кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит за жовтень 2011 року на суму 14 865,00 грн. Таким чином, по АТЗТ «УЦОРІЗ» встановлено заниження податку на додану вартість до сплати на 14 865,00 грн.

На підставі висновків вказаного акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.12.2012р. №0007682270, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання в розмірі 18 581,00 грн., з яких за основним платежем - 14 865,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 3 716,00 грн.

В ході проведення перевірки встановлено, що згідно поданої до ДПІ у Голосіївському районі м.Києва ДПС звітності з податку на додану вартість за жовтень 2011 року та аналізом бази даних інформаційно-аналітичної системи ДПА України «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України (контрагенти)», встановлено, що АТЗТ «УЦОРІЗ» задекларовано податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ «МСК-Трейд» (код ЄДРПОУ 37433217) на суму ПДВ 14 865,00 грн., на зазначену суму у позивача є відхилення у задекларованих сумах податкового кредиту між податковими зобов'язаннями, задекларованими ТОВ «МСК-Трейдінг».

Також, в даному акті перевірки відповідач вказує на те, що актом (від 27.12.2011 №26/2200/37433217) Рокитнянської МАПІ від 27.12.2011 про результати перевірки ТОВ «МСК-Трейдінг» встановлено, відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) з 05.05.2011 року по 30.11.2011, які підпадають під визначення ст.135, п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України.

Таким чином, за результатами даної перевірки не підтверджено задекларовані ТОВ «МСК-Трейдінг» податкові зобов'язання з ПДВ за жовтень 2011 року, а також не підтверджено задекларований ТОВ «МСК-Трейдінг» податковий кредит з ПДВ по контрагентам-постачальникам за жовтень 2011 року.

Враховуючи вищевикладене, відповідач дійшов висновку, що правочини, які укладені між позивачем та ТОВ «МСК-Трейдінг», не спричиняють реального настання правових наслідків, та слід розцінювати як такі, що укладені з метою, завідомо суперечливими інтересам держави та суспільства, оскільки мають ознаки «фіктивних» правочинів.

Суд із зазначеними посиланнями відповідача не погоджується, виходячи з нижчевикладеного.

Відповідно до статті 198.3 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно зі статтею 198.1 вищезазначеного кодексу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Статтею 198.2 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до статті 201.10 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому, згідно із статтею 201.8, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ТОВ ТОВ «МСК-Трейдінг» було укладено договори в усній формі, а саме:

- постачання товарів (8 приймачів тонального набору, 8 детекторів тональних сигналів, 6 трьохсторонніх конференцій, одна для 6 учасників, 3 порти RS-232 для техобслуговування, вхід для музикального джерела, модем для дистанційної діагностики (8 DRCF); інсталяційний комплект на 200 портів (SW-200G); блок вторинного живлення 48В (PS 19DS-D) на загальну суму 53 192,29 грн., в т.ч. ПДВ- 8 865,38 грн. На виконання даної угоди було оформлено видаткову накладну від 13.10.2011р. 3111013;

- надання послуг з виконання робіт з діагностики та відновлення зв'язку офісної ATC Coral, на загальну суму 3 000,00 грн. в т.ч. ПДВ - 500,00 грн. на виконання даної угоди було оформлено акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 17.10.2011р.;

- надання послуг (виконання робіт) щодо пошуку причин виходу з ладу та псування обладнання зв'язку; конфігурування портів цифрових та аналогових абонентів, зміні номерів і створенню нових номерів в плані нумерації обладнання зв'язку; пошуку ушкоджень на кабельній мережі на придбаному обладнанні на загальну суму 33 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 5500,00 грн. На виконання даної угоди було оформлено акт здачі - прийняття робіт від 28.10.2011 р.

На виконання вищезазначених господарських операцій ТОВ «МСК-Трейдинг» було надано позивачу податкові накладні від 13.10.2011 №42, від 17.10.2011 №47, від 28.10.2011 №76.

Враховуючи вищенаведене, за вищезазначеними договорам позивачем були отримані вищезазначені товари (послуги, роботи). Дані товари (послуги, роботи), отримані позивачем, не є обмеженими в цивільному обороті, отриманими внаслідок вчинення злочину, сама по собі операція з отримання даних послуг також не може бути визначена судом як порушення встановленого порядку.

Матеріали справи містять податкові накладні, виписані позивачу його контрагентом, в той же час акт перевірки позивача не містить жодних зауважень щодо її змісту та інформації про відсутність статусу платника податку у контрагента позивача станом на дату їх виписки.

Отже, відповідачем не заперечується наявність у позивача податкових накладних, виписаних зареєстрованим платником податку.

Щодо посилання відповідача на нікчемність угоди, суд відзначає таке.

Згідно з частиною 1 статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.

За змістом частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України (далі ЦК), правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а, отже, згідно з частиною 2 згаданої статті, є нікчемним.

Як зазначено у частині 2 статті 215 ЦК, визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається.

Відповідно до частини 1 статті 216 ЦК, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім пов'язаних з його недійсністю.

Акт перевірки не містить жодних посилань, з яких підстав відповідач вважає угоди, здійснені позивачем, нікчемними правочинами, в чому саме, на думку відповідача, дані угоди порушують публічний порядок.

Зокрема, в акті перевірки відсутні посилання на ухиляння контрагентами позивача від уплати податків та зборів, визначення їм податкових зобов'язань, винесення вироків посадовим особам підприємств або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

Враховуючи вищенаведене, за вищезазначеними договорами позивачем були отримані товари та послуги з виконання робіт. Дані товари (послуги), отримані позивачем, не є обмеженими в цивільному обороті, отриманими внаслідок вчинення злочину, сама по собі операція з отримання даних послуг (товару) також не може бути визначена судом як порушення встановленого порядку.

Крім того, судом не приймаються посилання відповідача в акті перевірки від 03.12.2012 №2006/1-15-225-24086242 на факт нікчемності угод між позивачем та ТОВ «МСК-Трейдінг» з висновку акту перевірки вищезазначеного підприємства, яким встановлено, що усі операції не спричиняють реального настання правових наслідків, отже, є нікчемними в силу закону. Оскільки не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому, відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом (лист Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11).

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, оскільки дії відповідача щодо складання акту про результати камеральної перевірки, як службового документу, що підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства, не впливають на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов'язків позивача, а також встановлених законом умов їх реалізації.

Отже, в процесі розгляду справи не встановлено порушення прав та охоронюваних Законом інтересів позивача у зв'язку зі складанням акту перевірки та вчинення в процесі складання даного акту відповідачем дій, які б порушували інтереси позивача, тому підстав для задоволення позову в цій частині немає. При цьому, сам по собі акт перевірки прав позивача не порушує, скасуванню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Український центр оптимальних рішень в інформатиці та зв'язку» задовольнити частково.

2.Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби від 13.12.2012 №0007682270.

3.В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя С.К. Каракашьян