Постанова

від 14.06.2013 по справі 826/6552/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м.  Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 14 червня 2013 року                      № 826/6552/13-а Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді  Каракашьяна С.К., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом  Заступника  прокурора м. Києва  в інтересах держави в особі Печерської районної у м. Києві державної адміністрації до  Обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу “Тарасівець” про  визнання недійсним запису про державну реєстрацію та припинення юридичної особи Обставини справи: До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся заступник прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Печерської районної у м. Києві державної адміністрації з адміністративним позовом до Обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу “Тарасівець». В позовній заяві прокурор просить суд :           визнати недійсним запис №1 070 102 0000 028508 від 08.06.07 про державну реєстрацію обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу «Тарасівець» (03150, м.Київ, вул.Предславинська, 39, офіс 133, ідентифікаційний код 35196484).           визнати недійсною державну реєстрацію обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу «Тарасівець» (03150, м.Київ, вул.Предславинська, 39, офіс 133, ідентифікаційний код 35196484). припинити у зв'язку з ліквідацією, не пов'язаною з банкрутством юридичну особу - обслуговуючий кооператив житлового кооперативу «Тарасівець» (03150, м.Київ, вул.Предславинська, 39, офіс 133, ідентифікаційний код 35196484) Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією подано до суду клопотання про розгляд справи за відсутності її представника. Позовні вимоги мотивовані тим, що при державній реєстрації відповідача не було дотримано вимог ст.ст. 134, 135, 137 Житлового кодексу Української РСР, Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого Радою Міністрів Української РСР від 30.04.1985 із змінами і доповненнями, і такі порушення не можна усунути. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відповідач повідомлявся судом за адресою, зазначеною в якості адреси юридичної особи. На підставі ч. 6. ст.128 КАС України, судом ухвалено про розгляд справи у письмовому провадженні. Розглянувши подані прокурором документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, - встановив: Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією 08.06.2007             проведено державну реєстрацію юридичної особи Обслуговуючий кооператив житловий кооператив (далі - ОКЖК) “Тарасівець”. Вирішуючи спір по суті, суд приймає до уваги наступне. Відповідно до ст. 5 Закону України “Про кооперацію” від 4 червня 2009 року N 1448-VI (далі - Закон № 1448), законодавство про кооперацію базується на нормах Конституції України і Цивільного кодексу України, цього Закону, інших нормативно-правових актів з питань кооперації. До таких інших нормативно-правових актів з питань кооперації відноситься, зокрема, і Житловий кодекс Української РСР від 30.06.1983 № 5464-X (далі - ЖК України), глава 5 якого регулює відносини щодо забезпечення громадян жилими будинками в будинках житлово-будівельних кооперативів, зокрема, щодо обліку, умов прийому, черговості прийому громадян, які бажають вступити до ЖБК, порядку організації і діяльності ЖБК, тощо. У відповідності до положень статті 3 Закону України "Про правонаступництво України" (№ 1543-XII від 12.09.1991) закони Української РСР та інші акти, ухвалені Верховною Радою Української РСР, діють на території України, оскільки вони не суперечать законам України, ухваленим після проголошення незалежності України. Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що норми ЖК України мають пріоритет як спеціальні над нормами  Закону № 1448, які є загальними. Оскільки саме норми ЖК України визначать такий вид кооперативу як житловий, мету, порядок (включаючи вимоги для цього) створення, суб'єктний склад. В той же час, як випливає з преамбули Закону № 1448, останній визначає лише правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування кооперації в Україні. Тобто, визначає загальні умови до кооперації як такої, проте, такі вимоги не можуть бути застосовані всупереч вимог спеціального законодавства щодо конкретного кооперативу, яким в даному випадку є ЖК України в силу свого змісту та ст. 5 Закону України “Про кооперацію”. Відповідно до змісту статуту ОКЖК “Тарасівець”, мети, завдань та видів діяльності, даний кооператив створений як житлово-будівельний. Частина 1 статті 6 Закону № 1448 встановлює, що кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об'єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану. Відповідно до ст. 7 Закону № 1448, кооператив створюється його засновниками на добровільних засадах. Стаття 133 ЖК України, визначає, що вступити до житлово-будівельного кооперативу і одержати в ньому квартиру вправі громадяни, які потребують поліпшення житлових умов. Відповідно до ст. 134 ЖК України, на облік бажаючих вступити до житлово-будівельного кооперативу беруться громадяни, які постійно проживають у даному населеному пункті (якщо інше не встановлено законодавством Союзу РСР і Української РСР) і потребують поліпшення житлових умов. Потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни, які мають право бути взятими на облік для одержання жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду, а також громадяни, забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається Радою Міністрів Української РСР і Українською республіканською радою професійних спілок. Законодавством Союзу РСР і Української РСР може бути встановлено й інші підстави для взяття громадян на облік бажаючих вступити до житлово-будівельного кооперативу. Облік громадян, які бажають вступити до житлово-будівельного кооперативу, здійснюється у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів. Облік бажаючих вступити до житлово-будівельного кооперативу громадян, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, при яких організуються кооперативи, здійснюється за місцем роботи, а за їх бажанням - також у виконавчому комітеті Ради народних депутатів. Нарівні з ними беруться на облік громадяни, які залишили роботу на цих підприємствах, в установах, організаціях у зв'язку з виходом на пенсію, а також особи, зазначені в частині другій статті 37 цього Кодексу. Порядок обліку громадян, які бажають вступити до житлово-будівельного кооперативу, встановлюється законодавством Союзу РСР і Української РСР. Правила обліку громадян, які бажають вступити до житлово-будівельного кооперативу, затверджуються Радою Міністрів Української РСР і Українською республіканською радою професійних спілок. Громадяни, які перебувають на обліку бажаючих вступити до житлово-будівельного кооперативу, вносяться до єдиного державного реєстру громадян, які потребують поліпшення житлових умов. Відповідно до ч. 2 ст. 135 ЖК України до членів житлово-будівельного кооперативу приймаються громадяни, які постійно проживають у даному населеному пункті (якщо інше не встановлено законодавством Союзу РСР і Української РСР) і перебувають на обліку бажаючих вступити до житлово-будівельного кооперативу або користуються правом позачергового прийому до членів кооперативу, а також громадяни, зазначені в частині першій статті 143, частині другій статті 145 і частині першій статті 146 цього Кодексу. Судом встановлено, що члени (засновники) станом на день створення і державної реєстрації ОКЖК “Тарасівець” на квартирному обліку не перебували, а отже і не потребували поліпшення житлових умов, що підтверджується листами районних у м. Києві державних адміністрацій, які містяться у матеріалах справи. Тому суд приходить до висновку, що члени (засновники) відповідача не відповідають вищезазначеним вимогам ЖК України, а отже, не мали права створювати та здійснювати державну реєстрацію ОКЖК “Технолог”. Відповідно до ст. 137 ЖК України, порядок організації та діяльності житлово-будівельних кооперативів установлюється законодавством Союзу РСР, цим Кодексом, Примірним статутом житлово-будівельного кооперативу та іншими актами законодавства Української РСР. Примірний статут житлово-будівельного кооперативу затверджується Радою Міністрів Української РСР. Житлово-будівельний кооператив діє на основі статуту, прийнятого відповідно до Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу загальними зборами громадян, які вступають до організовуваного кооперативу, і зареєстрованого в установленому порядку.   Підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 статуту відповідача визначено, що метою створення кооперативу є, зокрема, будівництво одноквартирних і двоквартирних жилих будинків садибного типу. Відповідно до абз. 2 п. 3 Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 30 квітня 1985 р. N 186, при будівництві одно- і двоквартирних жилих будинків садибного типу число громадян, необхідне для організації кооперативу, визначається виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів, але не може бути менше 5 чоловік.   При цьому засновниками ОКЖК “Технолог”виступили 4 особи і на станом на день звернення до суду кількість його членів становить 4 особи, що підтверджується матеріалами справи, а відповідачем не спростовано. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 110 Цивільного кодексу України, юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом. Частиною 2 статті 38 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” встановлено, що підставою для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема, є визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути. З урахуванням вищевикладеного, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги в частині визнання недійсною державної реєстрації та припинення ОКЖК “Тарасівець” підлягають задоволенню, оскільки при його створенні допущені порушення, які неможливо усунути. Вони полягають у тому, що (засновники) відповідача станом на день його створення і державної реєстрації не відповідали визначеним ЖК України вимогам, а саме не перебували на квартирному обліку, тобто не були визнані такими, що потребують поліпшення житлових умов. Поряд з цим, враховуючи мету створення відповідача, були порушені вимоги щодо кількості членів кооперативу.   Згідно з частиною 8 ст.38 "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" № 755-IV від 15.05.2003 6., у разі, якщо в судовому рішенні щодо припинення юридичної особи у зв'язку з її ліквідацією не призначена комісія з припинення (ліквідаційна комісія), державний реєстратор не пізніше трьох робочих днів від дати надходження такого судового рішення вносить до Єдиного державного реєстру запис, в якому вказує як голову комісії з припинення (ліквідаційної комісії) юридичної особи керівника органу управління або особу, яка згідно з відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру, має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, якщо інше не встановлено судовим рішенням. Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Доказів, які б спростовували доводи позивачів, відповідач суду не надав. Таким чином, враховуючи вищенаведене у сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову частково. Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають. Керуючись ст. ст. 9, 69-71, 158 – 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, ПОСТАНОВИВ: 1. Адміністративний позов задовольнити повністю.            2. Визнати недійсним запис №1 070 102 0000 028508 від 08.06.07 про державну реєстрацію обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу «Тарасівець» (03150, м.Київ, вул.Предславинська, 39, офіс 133, ідентифікаційний код 35196484).            3. Визнати недійсною державну реєстрацію обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу «Тарасівець» (03150, м.Київ, вул.Предславинська, 39, офіс 133, ідентифікаційний код 35196484). 4. Припинити у зв'язку з ліквідацією, не пов'язаною з банкрутством юридичну особу - обслуговуючий кооператив житлового кооперативу «Тарасівець» (03150, м.Київ, вул.Предславинська, 39, офіс 133, ідентифікаційний код 35196484) Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги. Суддя                                                                                                С.К. Каракашьян