Постанова

від 17.06.2013 по справі 801/576/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 червня 2013 р. 11:31 Справа №801/576/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В.,

при секретарі Проніні Є.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства «Вертикаль - Т»

до Державної податкової інспекції у м.Ялті АРКрим Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасуванню податкових повідомлень-рішень

за участю представників:

від позивача - Летанина Н.О. -пред-к, дов.№1 від 02.01.2013 р.

від відповідача - не з'явився.

Суть спору: Приватне підприємство «Вертикаль - Т» (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Ялті АРКрим Державної податкової служби (далі відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 28.11.2012 р.№ 0005752301, № 0005762301 та №0005742301. Вимоги мотивовані тим, що представники податкового органу при проведенні позапланової виїзної перевірки зробили помилкові висновки про порушення позивачем вимог ПК України, що призвело до помилкового нарахування податкових зобов'язань , протиправного застосування штрафних санкцій.

Представник позивача наполягав на задоволенні позову з підстав, наведених у позовній заяві.

У судовому засіданні , яке відбулось 28.01.2013 р., представник відповідача надав заперечення на позов (вих.№ 226/9/10 від 21.01.2013 р.) , в яких зазначив,що відсутні підстави для задоволення позовних вимог, представник позивача керуючись ст.49, 51 КАС України, заявив клопотання про уточнення позовних вимог, просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення відповідача від 28.1.2012 р. № 0005752301 та № 0005742301.

Розгляд справи відкладався за клопотанням представників сторін для надання додаткових доказів по справі, виклику свідків.

Суд за результатами розгляду клопотанням позивача ухвалою від 07.02.2013 р. призначив по справі комплексну судову експертизу, зупинив провадження по справі.

Після повернення матеріалів справи, надання експертного висновку провадження по справі поновлено.

У судовому засіданні 13.06.2013 р. представник позивача наполягав на задоволенні позову , зазначивши ,що експертами встановлено реальність правочинів, законність формування податкового кредиту та валових витрат , представник відповідача заявив клопотання про відкладення розгляду справи для вивчення експертного висновку.

У судове засідання, яке відбулось 17.06.2013р., відповідач явку свого представника не забезпечив, надав клопотання про розгляд справи на підставі залучених до неї документів, представник позивача наполягав на задоволенні позову, вважав можливим продовжити розгляд справи на підставі залучених до неї документів.

Суд, вислухавши думку представника позивача, вивчивши клопотання відповідача , керуючись ст.128 КАС України, ухвалив продовжити її розгляд на підставі залучених документів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників позивача та відповідача , суд

ВСТАНОВИВ

Працівниками відповідача проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Бренд Строй» за період грудень 2010р., лютий, березень, квітень 2011 р. , за результатами якої 14.11.2012 р. був складений акт №2378/22-01/31592734/224.

У зазначеному Акті перевірки зафіксовано порушення п.п.14.1.36, п.п.14.1.202, п.п. 14.1.203 п. 14.1 ст.14 , п. 138.1, п. 138.2, п.138.2, п.п. 138.8.5 п. 138.8 ст.138 , п.п. 139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в наслідок чого занижено податок на прибуток на суму 92738 грн. , порушення п.п 14.1.36, п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 ,п. 198.1, п.198.3 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в наслідок чого зменшено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного(податкового) періоду на 11167 грн., та встановлено заниження ПДВ на суму 65723 грн.

За результатами вивчення матеріалів зазначеної перевірки відповідачем 28.11.2012р. прийняти податкові повідомлення-рішення №0005742301, відповідно до якого позивачу донараховане податкове зобов'язання по податку на прибуток у сумі 92738 грн. , застосовані штрафні санкції у розмір 2813 грн., № 0005752301 , згідно з яким позивачу нараховане податкове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 65723 грн. , застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1 грн. та № 0005762301 , відповідно до якого йому зменшено розмір залишку від'ємного значення суми ПДВ за березень 2011 р. на 11167 грн.

Позивач звернувся до ДПС в АРК зі скарго на податкові повідомлення - рішення. Прийняті відповідачем за результати вивчення матеріалів перевірки, викладених в акті №2378/22-01/31592734/224 від 14.11.2012 р.

За результати розгляду скарги позивача ДПС в АРК 29.12.2012 р. прийнято рішення № 4153/10/10-0223 про часткове задоволення скарги позивача, відповідно до якого скасоване податкове повідомлення - рішення відповідача № 0005762301 від 28.11.2012 р.

На час проведення позивачем господарської діяльності у грудні 2010 р. платники податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування , перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій були визначені в Законі України «Про податок на додану вартість».

У п.1.4. ст.1 цього Закону вказувалось, що під поставкою послуг визначались будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг, а поставка послуг, зокрема, включала надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

Згідно з п.п. 1.6 та 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковим зобов'язанням була загальна сума податку , одержана ( нарахована) платнику податку у звітному ( податковому) періоді , визначена згідно з Законом, а податковим кредитом - сума, на яку платник податку мав право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду , визначена цим законом.

Порядок обчислення та сплати податку був визначений у ст.7 вказаного Закону.

Відповідно до п.п.7.3.1. п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів (робіт, послуг) вважалась дата, яка припадала на податковий період, протягом якого відбувалась будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податків.

У п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» було зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначався виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін.

Не підлягали включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), які не підтверджувались податковими накладними чи митними деклараціями (п.п.7.4.5. п. 7.5 ст. 7 Закону).

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважалась дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) ( п.п. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону).

Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягала сплаті ( перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначалась як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми розрахованої згідно з п.п.7.7.1 цього пункту закону, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди , а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, мала від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягала частина такого від'ємного значення, яка дорівнювала сумі податку, фактично сплаченого отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включався до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (пп. 7.7.2 Закону).

На час проведення позивачем господарської діяльності у лютому, березні , квітні 2011 р. набрав чинності Податковий Кодекс України (далі ПК України), розділ ІІІ якого регулює порядок сплати податку на прибуток підприємств , а розділ V визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування.

У п.187.1. ст. 187 ПК України зазначено,що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1.ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення ,зокрема, операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст.198 ПК України).

Згідно з п. 198.3. ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.200.1. ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У п. 200.2 ст. 200 ПК України встановлено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3. ст.200 ПК України).

У п.1 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України зазначено,що р.ІІІ цього кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом, починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.2011 р. , якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Приймаючи до уваги те,що відповідачем перевірялось питання достовірності нарахування і своєчасності сплати податку на прибуток в тому числі за грудень 2010р., лютий, березень, квітень 2011 р, суд вважає,що підлягають застосуванню норми Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств» та ПК України.

Відповідно до п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарською діяльністю визначалась будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

У п.3.1 ст.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» було вказано, що об'єктом оподаткування був прибуток, який визначався шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону, на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно з п.4.1. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» під валовим доходом визначалась загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду. До складу валового доходу включались , зокрема, загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг) , доходи від операцій, передбачених ст.7 зазначеного закону ( п.п. 4.1.1 та п. 4.1.3) .

Ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлювала , що валовими витратами виробництва та обігу була сума будь-яких витрат платника податку у грошовій , матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбавалися (виготовлювалися) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Відповідно до п.5.2.1 п. 5.2. ст.5 Закону до складу валових витрат включались суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну). П.п. 5.3.9 п.5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначав, що не належали до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. У разі знищення або зіпсування зазначених документів платник податку мав право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів .

Відповідно до п. 14.1.36 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п.134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу/

У ст. 135 ПК України встановлений порядок визначення доходів та їх склад, згідно з п. 135.1 якої доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач в акті перевірки №2378/22-01/31592734/224 від 14.11.2012 р. зазначив, що при формуванні податкового кредиту по ПДВ за період часу,що перевірявся, позивач безпідставно відніс до його складу суми ПДВ, сплачені ТОВ «Бренд Строй» при проведенні розрахунків за надані ним послуги. На думку податкового органу діяльність зазначеного суб'єкта господарювання була направлена на проведення транзитних фінансових потоків, надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, укладені з ним договори не мали реального характеру.

Судом встановлено,що основними видами діяльності позивача є будівництво будівель та діяльність у сфері інжинірингу.

До матеріалі справи надані документи, яки свідчать про те,що позивач в період часу ,що перевірявся , здійснюючи свою статутну діяльність, уклав з низкою підприємств договори підряду предметом яких було здійснення ним будівельних робіт на об'єктах замовників.

Так , 08.02.2011р. та 02.03.2011р. платник податків уклав з ДП «Черноморьє» відповідно договори підряду №03/02 та №03/03, предметом яких було встановлення огорожі на виноградниках площею 11.64 га . Вартість робіт була узгоджена сторонами відповідно у сумах 175234 грн. ( в тому числі ПДВ) та 98346 грн. (в тому числі ПДВ) .

Позивач 08.11.2010р., 02.02.2011р. та 08.11.2011 р. уклав з ТОВ «Синтез інженерінг» договори будівельного підряду відповідно №К0811-10 , №К03/02-11 та №К08/11-10, предметом яких було виконання робіт по благоустрію території Еколого - туристичного центру в смт Паркове.

До матеріалів справи залучені докази прийняття ДП «Черноморьє» та ТОВ «Синтез інженерінг» робіт, виконання яких було предметом зазначених вище договорів підряду, перерахування їх вартості.

Під час розгляду справи керівник позивача пояснив,що під час укладення договорів підряду з зазначеними контрагентами у підприємства була відсутні достатня кількість працівників для виконання прийнятих на себе зобов'язань, саме з цих причин були укладені з ТОВ «Бренд Строй» договори субпідряду №2-11/6/284 від 12.02.2011р., , № 2-11/2-104 від 10.02.2011р., предметом яких було виконання робіт , визначених у договорах підряду , укладених з ДП «Черноморьє» та ТОВ «Синтез інженерінг».

До матеріалів справи залучений експертний висновок №13 від 07.05.2013 р. судово-економічної та судово-технічної експертизи, проведеної на виконання ухвали суду від 07.02.2013 р.

При проведені експертизи експертами встановлено,що обсяги фактично виконаних субпідрядних робіт на об'єкті «Еколого - туристичний центр в смт.Паркове» відповідає визначеним в актах приймання виконаних субпідрядних робіт Ф-2 за березень, квітень 2011р. , вартість фактично виконаних робіт по договору субпідряду №2-11/2-104 від 10.02.2011р. дорівнює 193108,8 грн. та відповідає сумам , зазначеним в Актах прийняття виконаних субпідрядних робіт Ф-2 та фінансовим довідкам Ф-3 за березень, квітень 2011р., обсяги фактично виконаних субпідрядних робіт на об'єкті «Виноградники площею 11,64га , розташовані поблизу с.Данілівка у смт. Гурзуф» відповідає визначеним в актах приймання виконаних субпідрядних робіт Ф-2 за березень 2011р. , вартість фактично виконаних робіт по договору субпідряду №2-11/6-284 від 12.02.2011р. дорівнює 111229,20 грн. та відповідає сумам , зазначеним в Актах прийняття виконаних субпідрядних робіт Ф-2 та фінансовим довідкам Ф-3 за березень 2011р.

Також експертами зазначено,що первинним бухгалтерськими документами позивача підтверджено відображення в його бухгалтерської та податкової звітності виконання робіт по договору субпідряду №2-11/2-104 від 10.02.2011р. на суму 193108,8 грн. ( в тому числі ПДВ у сумі 32184,8грн.), по договору субпідряду №2-11/284 від 12.02.2011р. на суму 111229,20 грн. ( в тому числі ПДВ у сумі 18538,2грн.). Відсутня невідповідність відомостей бухгалтерського та податкового обліку.

В порядку, передбаченому ст.71 КАС України, відповідачем не надано доказів того, що висновки експертизи не відповідають дійсним обставинам справи, ТОВ «Бренд Строй» роботи не виконувались в обсягах, відображених в первинних бухгалтерських документах позивача, зазначених в його бухгалтерської та податкової звітності. В матеріалах справи також відсутні докази того,що роботи , зазначені у договорах підряду, укладених з ДП «Черноморьє» та ТОВ «Синтез інженерінг», виконувались працівниками позивача .

Ані в акті перевірки , ані під час розгляду справи не надані докази того,що у позивача була відсутня необхідність укладення субпідряду договорів з ТОВ «Бренд Строй» , він мав достатні можливості для виконання умов укладених зі своїми контрагентами договорів підряду.

Вивчивши наведені вище обставини, вивчивши експертний висновок , приймаючи до уваги відсутність в акті перевірки відомостей щодо спростовування зазначених вище тверджень позивача , суд, вважає доведеним факт виконання ТОВ «Бренд Строй» в період часу,що перевірявся , робіт в обсягах , відображених ним в його бухгалтерської звітності, , правомірності віднесення сплаченої їх вартості до складу його валових витрат, в наслідок чого висновки податкового органу щодо взаємовідносин з цим контрагентом , викладені в акті перевірки №2378/22-01/31592734/224 від 14.11.2012 р. , не відповідають дійсним обставинам справи, у нього були правові підстави для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту за відповідні звітні періоди, зарахування сплачених коштів до складу валових витрат.

За таких обставин існують підстави для задоволення позову.

Під час судового засідання, яке відбулось 17.06.2013р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 25.06.2013 р.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м.Ялті АРКрим Державної податкової служби від 28.11.2012 р. № 0005752301 та № 0005742301.

3. Стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання із рахунку коштів, призначених на утримання Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби , на користь Приватного підприємства «Вертикаль - Т» ( м.Ялта, вул.Чорноморський в'їзд 8/23 , код ЄДРПОУ 31592734) 1612,75 грн. (одна тисяча шістсот дванадцять грн.. 75 коп.) - судового збору, 18130,20 грн. (вісімнадцять тисяч сто тридцять грн. 20 коп.) - витрат на проведення експертизи.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Яковлєв С.В.