Ухвала

від 12.06.2013 по справі 2а-13205/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2013 р.Справа № 2а-13205/12/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Спаскіна О.А.

Суддів: Сіренко О.І. , Любчич Л.В.

за участю секретаря судового засідання Бутенко Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт АС" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.02.2013р. по справі № 2а-13205/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт АС"

до Регіонального управління департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Харківській області

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2013 року в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт АС" до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення - відмовлено в повному обсязі.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2013 року та ухвалу Харківського окружного адміністративного суду про відмову в задоволенні клопотання про призначенні судової експертизи від 12.02.2013.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати вказану постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги. Скаржник зазначають, що приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, не вірно застосував до спірних правовідносин положення ч. 1 ст. 238 Господарського кодексу України, абз. 9 ч.2 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" та ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо повноти та об'єктивності розгляду справи.

В частині оскарження ухвали Харківського окружного адміністративного суду про відмову в задоволенні клопотання про призначенні судової експертизи від 12.02.2013 у відкритті апеляційного провадження позивачу відмовлено ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2013 року.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу в межах доводів апеляційної скарги відповідно до вимог ст.195 КАС України та керуючись ч.1 ст.41 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Комфорт АС", пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, код 32866017, місцезнаходження: 61057, м. Харків, вул. Римарська, буд. 19 (а.с. 68), перебуває на обліку як платник податків в Державній податковій інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, має ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами.

21.06.2012 р. Регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України в Харківській області було проведено фактичну перевірку ТОВ "Комфорт АС" за місцем здійснення діяльності за адресою: м. Харків, вул. Римарська, буд. 19 з питань дотримання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами. За результатами проведеної перевірки складено акт № 132/213/32866017 від 21.06.2012 року (а.с. 7-8).

Перевірка проведена на підставі наказу начальника регіонального управління від 21.06.2012 року № 235 та направлення № 140/21-3П від 21.06.2012 року. Зазначений наказ вручено та ознайомлено з направленням директора магазину Чернуха М.П. (а.с. 30-31).

В ході перевірки відповідачем встановлено факт реалізації ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто особі, яка не досягла 18-ти річного віку, алкогольних напоїв (однієї пляшки слабоалкогольного сильногазованого напою "РЕВО" - містк. 0,5 л, міцн. 8,5 % об.) та тютюнових виробів (однієї пачки сигарет "КЕНТ"), чим ТОВ "Комфорт АС" порушено вимоги ст.15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Судом першої інстанції також встановлено, що на підставі акту перевірки № 132/213/32866017 від 21.06.2012 року регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України у Харківській області прийнято:

- Рішення №200268/20/30/21-343 від 26.06.2012 року про застосування до ТОВ "Комфорт АС" фінансових санкцій у розмірі 6800,00 грн. за продаж тютюнових виробів особі, що не досягла 18 років (а.с. 12).

- Рішення №200267/20/30/21-343 від 26.06.2012 року про застосування до ТОВ "Комфорт АС" фінансових санкцій у розмірі 6800,00 грн. за продаж слабоалкогольних напоїв особі, що не досягла 18 років (а.с. 13).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що судовим розглядом не встановлено факту порушення відповідачем прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, а оскаржувані рішення відповідають вимогам ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19 грудня 1995 року №481/95-BP з наступними змінами та доповненнями (далі -Закон України №481/95-BP) визначені основні засади державної політики у сфері виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.

Відповідно до п. 5 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 р. № 790 Підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є:

- акт перевірки додержання суб'єктом підприємницької діяльності встановлених законодавством вимог, обов'язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства;

- результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб'єкта підприємницької діяльності, пов'язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

- матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Згідно з п.2 ч.1 ст.15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" № 481 (далі - Закон України № 481), забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.

Згідно з ч. 4, 5 ст. 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів зобов'язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку. У разі відмови покупця надати такий документ продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів такій особі забороняється.

Положення ст. 15-3 Закону України №481/95-ВР носять імперативний характер та підлягають обов'язковому виконанню усіма суб'єктами господарювання.

Отже, продавець-консультант магазину ТОВ "Комфорт АС" зобов'язаний був пересвідчитись в досягненні покупцем 18-річного віку.

Положеннями ст.17 Закону України №481/95-BP передбачена відповідальність за порушення норм цього Закону, щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством. До суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: порушення вимог статті 15-3 цього Закону - 6800,00 гривень.

Контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України. Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених ст.17 Закону України №481/95-BP, встановлений Постановою №790.

Отже, за реалізацію слабоалкогольних напоїв та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років, передбачена відповідальність як посадових осіб та громадян, які безпосередньо здійснили цю реалізацію, так і суб'єкта господарювання, який займається діяльністю з продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів.

Так, судовим розглядом встановлено, що 21 червня 2012 року посадовою особою Дзержинського РВ ГУМВС України в Харківській області був складений протокол про адміністративне правопорушення серії ХА № 626235 відносно громадянки ОСОБА_3 за ч.2 ст.156 КУпАП за здійснення продажу слабоалкогольного напою та пачки тютюнових виробів неповнолітній особі (а.с.59) та начальником Дзержинського РВ ГУМВС України в Харківській області прийнята постанова за справою про адміністративне правопорушення (а.с. 60).

Матеріали перевірки згідно постанови за справою про адміністративне порушення були направлені до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Куп'янської міської ради, яка відповідно до листа від 17.07.2012 року № 206-ап, керуючись ч. 1 ст. 276 КУпАП повернула без розгляду адміністративний матеріалі щодо громадянки ОСОБА_3, у зв'язку з наявними в протоколі серії ХА № 626235 від 212.06.2012 року виправленнями, що є порушенням наказу Міністерства внутрішніх справ № 185 від 22.02.2001 р. "Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення" (а.с. 67).

Колегія суддів зазначає, що рішенням адміністративної комісії при виконавчому комітеті Куп'янської міської ради не спростовується ані наявності в діях продавця ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, ані вчинення адміністративно-господарського правопорушення у вигляді продажу неповнолітній особі алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Зазначеним рішенням також не встановлено підстав для скасування складеного матеріалу про вчинення адміністративного правопорушення.

Як встановлено судовим розглядом, в ході проведеної перевірки відповідачем виявлено продаж тютюнових виробів та слабоалкогольних напоїв неповнолітній особі, а саме: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. Реалізація даної продукції проведена продавцем-консультантом підприємства ОСОБА_3 Матеріали справи містять копію паспорту ОСОБА_2, що підтверджує той факт, що на момент продажу їй пачки тютюнових виробів та пляшки слабоалкогольного напою їй не виповнилось 18 років (а.с. 54).

Факт реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів особі, яка не досягла 18-ти років, підтверджується також поясненнями покупця; продавця-консультанта ОСОБА_3, яка пояснила, що ОСОБА_2 на вигляд було приблизно 18 років, а продукцію вона продала, оскільки покупець повідомила, що купує товари для мами; касовими чеками підприємства, протоколом огляду та вилучення речей, що складений у присутності понятих (а.с. 61, 62-63, 66, 65).

Представником позивача в судовому засіданні суду першої інстанції факт реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів особі, яка не досягла 18-ти років, не заперечувався. Представник позивачва наполягав на тому, що у продавця магазину ОСОБА_3 не виникло сумніву щодо досягнення ОСОБА_2 віку, з якого дозволяється продаж алкогольних напоїв. Однак продавець спростувала зазначені обставини в своїх поясненнях, наданих співробітникам Дзержинського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області, та не скористалась правом на отримання від покупця документів, що підтверджують її вік, та правом відмови у продажі алкогольних напоїв в день реалізації товару ОСОБА_2.

У зв'язку з тим, що чинним законодавством категорично заборонено продаж неповнолітній особі пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів, то це обумовлює необхідність належного рівня обачності суб'єктів господарювання, який би унеможливлював порушення вказаної заборони. За наявності встановленого факту продажу зазначеної продукції неповнолітньому не має значення сумнів або його відсутність у продавця щодо віку покупця, натомість має значення сам факт такого порушення, що має наслідком обов'язкове застосування фінансової санкції до винних осіб.

Таким чином, посилання позивача на те, що сумніву у досягненні покупцем відповідного віку у продавця не виникло, не може бути підставою для звільнення від відповідальності за вказане порушення, а отже, обґрунтовано не було прийнято судом першої інстанції як належний доказ незаконності та необґрунтованості прийнятих відповідачем рішень.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність висновку відповідача про порушення позивачем вимог ст. 15-3 Закону України №481/95-ВР, в частині реалізації слабоалкогольних напоїв та тютюнових виробів особі, що не досягла 18 років.

Щодо посилань позивача на необґрунтованість прийняття відповідачем двох рішень про застосування штрафних санкцій до позивача за одне правопорушення, колегія суддів зазначає наступне.

Роздрібна торгівля алкогольними напоями регулюється Законом України №481 та Правилами роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 30 липня 1996 року №854, роздрібна торгівля тютюновими виробами регулюється Законом України №481 та Правилами роздрібної торгівлі тютюновими виробами, затвердженими наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24.07.02 №218. Позивач здійснював роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами на підставі двох ліцензій, одна з яких є ліцензією на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, а інша - ліцензією на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами.

Законом №481 передбачено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, в тому числі її виробниками, за наявності у них ліцензій.

Так, судовим розглядом встановлено порушення позивачем двох окремих видів ліцензійної діяльності, а саме: порушення у сфері роздрібної торгівлі алкогольними напоями та порушення у сфері роздрібної торгівлі тютюновими виробами, що тягне застосування фінансових санкцій у розмірі 6800,00 грн. за кожне правопорушення.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що враховуючи те, що позивачем не надано доказів прийняття та набрання законної сили судовим рішенням, в якому б суд дійшов висновку про протиправність проведення перевірки та складення протоколу про адміністративне правопорушення, беручи до уваги, що позивачем не наведено обставин, які б свідчили про протиправність проведення перевірки, а також враховуючи надані відповідачем докази про встановлення факту скоєння правопорушення та наявні в матеріалах справи пояснення неповнолітньої особи щодо здійснення нею купівлі алкогольних та тютюнових виробів у торговій точці позивача, Рішення про застосування до позивача фінансових санкцій №200268/20/30/21-343 від 26.06.2012 та №200267/20/30/21-343 від 26.06.2012 року, відповідають вимогам діючого законодавства та фактичним обставинам справи, є законними, обґрунтованими, у зв'язку з чим вказані рішення суб'єкта владних повноважень скасуванню не підлягають.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, та перевіряє чи прийняті вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Отже, доводи апеляційної скарги позивача про порушення судом першої інстанції під час розгляду справи ч. 1 ст. 238 Господарського кодексу України, абз. 9 ч.2 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" та норм ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо повноти та об'єктивності розгляду справи висновків суду не спростовують, оскільки при розгляді справи суд першої інстанції, відповідно до вимог ст. 159 КАС України повно і всебічно, в межах заявлених вимог, з'ясував дійсні обставини справи, дав належну оцінку наявним у справі доказам, правильно вирішив питання щодо правовідносин, зумовлених встановленими фактами, та вирішив справу на підставі норм матеріального права, які регулюють ці правовідносини.

З огляду на вищевикладене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт АС" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.02.2013р. по справі № 2а-13205/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Спаскін О.А. Судді Сіренко О.І. Любчич Л.В.

Повний текст ухвали виготовлений 17.06.2013 р.