Рішення

від 25.06.2013 по справі 923/629/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2013 р. Справа №923/629/13

Господарський суд Херсонської області у складі судді Александрової Л.І. при секретарі Гололобові М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонтрансгруп", м. Херсон

до:

відповідача-1 - товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-Інтергал", м. Львів

відповідача-2 - товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер", м. Херсон

про стягнення 2026248 грн. 46 коп.

за участю представників:

позивача: Дворянська О.В., представник, дов. від 10.06.2013 р.

відповідача-1: Гойдик В.М., представник, дов. № 01/02/13/01 від 01.03.2013 р.

відповідача-2: не з'явився

Фіксація судового процесу за клопотанням відповідача-1 здійснювалась за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Херсонтрансгруп" заявлено позов до товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-Інтергал" та товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер" про стягнення солідарно боргу на підставі договору поставки №14/02 від 14.02.2013 року та договору поруки від 14.02.2013 року у розмірі 2026248 грн. 46 коп.

Відповідач-1 відзиву на позовну заяву та витребуваних судом документів не надав.

Завив клопотання від 07.06.2013 р. про визнання відповідача-2 неналежним та виключити його зі справа, а також зупинити провадження у зв'язку з порушенням правил підсудності та передати справу за підсудністю до господарського суду Львівської області за місцезнаходженням відповідача-1.

Вказане клопотання судом відхиляється як безпідставне та необґрунтоване виходячи з наступного.

Заявником не зазначено правових підстав на обґрунтування заявленого клопотання.

Згідно ч. 1 ст. 4 ГПК України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст. 23 ГПК України позов може бути подано кількома позивачами чи до кількох відповідачів. Кожний з позивачів або відповідачів щодо іншої сторони виступає в судовому процесі самостійно.

Статтею 24 ГПК України встановлено, що господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.

Господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем.

При цьому, ані господарським процесуальним кодексом України, ані іншим нормативно правовим актом України не передбачено повноважень господарського суду на виключення відповідача з участі у справі.

Вибір особи, до якої спрямовуються позовні вимоги є виключним правом позивача.

У поданому відповідачем-1 клопотанні в якості підстави для зупинення провадження у справі зазначено порушення правил підсудності.

Частинами 1, 2 ст. 79 ГПК України визначено перелік підстав за яких провадження у справі може бути зупинено. Так, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках:

1) призначення господарським судом судової експертизи;

2) надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів;

3) заміни однієї з сторін її правонаступником.

Заявником у клопотанні від 07.06.2012 р. не наведено визначених законом підстав для зупинення провадження у справі.

Щодо передачі справи за підсудністю до господарського суду Львівської області за місцезнаходженням відповідача-1 суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. 15 ГПК України справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача.

Справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

Позов у даній справі заявлено до двох відповідачів ТОВ "Компанія-Інтергал" місцезнаходженням якого є м. Львів та ТОВ "Партнер", яке знаходиться в м. Херсоні.

Отже, виходячи з правил підсудності встановлених ч. 3 ст. 15 ГПК України вказана справа може розглядатись за вибором позивача або в господарському суді Львівської області, або в господарському суді Херсонської області. Позов подано до господарського суду Херсонської області, у зв'язку з чим відсутні підстави для надсилання справи до господарського суду Львівської області.

Крім того, відповідачем-1 заявлені клопотання від 11.06.2013 р. №1049 та від 20.06.2013 р. №1101 про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням Галицького районного суду м. Львова у справі №461/6670/13-ц за позовом Бобка А.В. до ТОВ "Компанія-Інтергал" про визнання недійсним договору поставки №14/02 від 14 лютого 2013 року, укладеного між позивачем та відповідачем-1, а також до набрання законної сили рішенням господарського суду Херсонської області у справі №923/757/13 за позовом ТОВ "Компанія-Інтергал" до ТОВ "Херсонтрансгруп" та ТОВ "Партнер" про визнання недійсним договору поруки б/н від 14 лютого 2013 року.

Відповідно до частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

За змістом даної правової норми, взаємна пов`язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення.

Водночас, неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає у тому, що обставини, які розглядаються іншим судом не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі, зокрема, внаслідок непідвідомчості господарському суду певного виду спорів, обмеженості предметом позову, неможливістю розгляду тотожної справи, певної черговості розгляду вимог.

При цьому, наявність одразу обох цих обставин може бути достатньою процесуальною підставою для застосування ч. 1 ст. 79 ГПК України.

Однак, наведені підстави для зупинення провадження у даній справі відсутні, з огляду на те, що розгляд справ №461/6670/13-ц та №923/757/13 не може бути перешкодою для встановлення, у відповідності зі ст. 43 ГПК України, істотних обставин у справі №923/629/13 при її розгляді господарським судом.

Крім того, відповідач-1 у разі необхідності не позбавлений права в подальшому звернутись із заявою про перегляд рішення у даній справі за нововиявленими обставинами.

Отже, вказані клопотання про зупинення провадження у справі судом відхиляються.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, стверджуючи про не отримання продукції від позивача, посилаючись на відсутність його печатки на акті приймання-передачі товару. Також, зазначав про відсутність транспортних документів, які б підтверджували поставку йому продукції.

Відповідач-2 позовні вимоги визнає та зазначає, що 14.02.2013 року ТОВ "Партнер" поручилось перед ТОВ "Херсонтрансгруп" за виконання ТОВ "Компанія-Інтергал" договору Поставки №14/02 від 14.02.2013 року.

14.05.2013 року ТОВ "Партнер" отримано вимогу від ТОВ "Херсонтрансгруп" у п'ятиденний строк сплатити заборгованість за договором поставки №14/02 від 14.02.2013 року в сумі 2026248,46грн. на підставі договору поруки від 14.02.2013 року.

На даний час заборгованість за зазначеним договором ТОВ "Партнер" не погашено.

Дослідивши наявні у справі матеріали та заслухавши пояснення представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

Між ТОВ "Компанія-Інтергал" та ТОВ "Херсонтрансгруп" 14 лютого 2013 року укладений договір поставки №14/02 (далі - договір поставки), відповідно до умов якого ТОВ "Херсонтрансгруп" (позивач у справі) зобов'язався передати у власність ТОВ "Компанія-Інтергал" (відповідач-1 у справі) сільськогосподарську продукцію, а відповідач-1 приймає у власність та сплачує продавцю загальну вартість товару.

У п. 2.3. договору поставки сторони узгодили, що загальна вартість товару складає 10944000 грн. (+/- 5%) з ПДВ.

Згідно пунктів 3.1., 3.2. договору поставки оплата покупцем загальної вартості товару здійснюється у строк до 30 квітня 2013 року. Оплата за товар здійснюється в національній грошовій одиниці (гривні) відповідачем-1, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок позивача, зазначений у реквізитах цього договору.

З метою забезпечення виконання відповідачем-1 зобов'язань з оплати продукції за договором поставки між ТОВ "Херсонтрансгруп" та ТОВ "Партнер" укладений договір поруки від 14 лютого 2013 року (далі - договір поруки), відповідно до умов якого відповідач-2 поручився перед позивачем за виконання відповідачем-1 зобов'язань за договором поставки №14/02 від "14" лютого 2013 р.

У пункті 3.1. договору поруки сторони встановили, що поручитель (відповідач-2) зобов'язаний у разі порушення боржником (відповідачем-1) обов'язку за основним договором, самостійно виконати зазначений обов'язко боржника перед кредитором (позивачем) в строк 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання вимоги від кредитора шляхом сплати грошових коштів на поточний рахунок кредитора.

Договір поставки та договір поруки на час розгляду справи є дійсними та діючими.

За період дії договору поставки позивач поставив, а відповідач-1 прийняв товар загальною вартістю 10 976 832 грн., що підтверджується видатковою накладною №184 від 20 березня 2013 р. та актом приймання-передачі товару від 20.03.2013 р.

Як вбачається з виписки з особового рахунку позивача відповідач-1 "03" квітня 2013 року перерахував в якості оплати за продукцію згідно договору поставки 8950583,54 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача-1 перед позивачем за переданий на підставі договору поставки товар становить 2026248,46 грн.

Позивач звертався до відповідача-1 з претензією викладену в листі №17/04 від "17" квітня 2013 р. про сплату заборгованості в сумі 2026248,46 грн. Вказаний лист отриманий відповідачем-1 19.04.2013, проте заборгованість не сплачена.

В подальшому 14.05.2013 р. позивач звернувся до відповідача-2 як до поручителя з вимогою про сплату заборгованості відповідача-1. Проте відповідачем-2 сума боргу також сплачена не була.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За статтею 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтями 553, 554 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Враховуючи наведені норми, позовні вимоги підлягають задоволенню. З відповідачів має бути солідарно стягнуто на користь позивача 2026248,46 грн. боргу.

Заперечення представника відповідача-1 про неотримання від позивача продукції спростовуються матеріалами справи та не можуть бути прийняті судом до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні документи для надання їм юридичної сили та доказовості, у відповідності до вимог ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" мають бути складені на паперових або машинних носіях і повинні містити такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Наявні в матеріалах справи видаткова накладна №184 від 20 березня 2013 р. та акт приймання-передачі товару від 20 березня 2013 р. відповідають вимогам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а тому є первинними обліковими документами, які підтверджують передачу позивачем відповідачу 3009 т жмиху соняшнику органічного вартістю 10976832 грн. та наявність господарських операцій з купівлі-продажу відповідної товарної продукції на підставі договору №14/02 від 14.02.2013 р.

При огляді в судовому засіданні оригіналів видаткової накладної №184 від 20 березня 2013 р. та акту приймання-передачі товару від 20 березня 2013 р. судом встановлено, що їх підписано сторонами та скріплено печатками всіх сторін підписантів.

На копії вказаного акту, що додана до матеріалів справи дійсно не відображено печатки відповідача-1, проте при дослідженні його оригіналу в судовому засіданні встановлено, що відбиток печатки ТОВ "Компанія-Інтергал" міститься на підписі Вдовиченко А.П. в графі "СТОРОНА 2".

Посилання представника відповідача-1 на відсутність транспортних документів, які б підтверджували поставку йому продукції також не приймаються судом до уваги, оскільки з акту приймання-передачі від 20 березня 2013 року вбачається, що товар був переданий відповідачу на складі.

Крім того, транспортні документи не є первинними обліковими документами, які можуть свідчити про здійснення господарської операції з купівлі-продажу товару.

Судові витрати покладаються на відповідачів в рівних частинах.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-Інтергал" (пл. Старий Ринок, 8, м. Львів, 79019, код ЄДРПОУ 35286991, п/р 26004002002392 в АТ "Дельта Банк", МФО 320854) та товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер" (вул. Декабристів, 17, м. Херсон, 73000, код ЄДРПОУ 30593601, п/р 26003300000244 в ПАТ "Діамантбанк", МФО 320854) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонтрансгруп" (вул. Богдана Хмельницького, 2-Д, с. Зеленівка м. Херсон, код ЄДРПОУ 37631522, п/р 2600735314044 в ПАТ "Діамантбанк", МФО 320854) - 2026248 грн. 46 коп. боргу та 40524 грн. 97 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 27.06.2013 р.

Суддя Л.І. Александрова