Рішення

від 18.06.2013 по справі 919/545/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2013 року справа № 919/545/13

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Альошиної С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради

(вул. Луначарського, 5, м. Севастополь, 99011)

до відповідача - Приватного підприємства "Дизайн плюс"

(вул. Токарева, 9, м. Севастополь, 99003),

(вул. Хрулева, буд. 12, кв. 26, м. Севастополь, 99004)

про стягнення 64 634,85 грн.,

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача - Бекетова Н.С. - головний спеціаліст юридичного відділу, довіреність від 29.12.2012,

від відповідача - Великохатський С. А. - директор, наказ № 1 від 09.08.1999,

Суть спору:

Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до Приватного підприємства "Дизайн плюс" про стягнення 65 087,32 грн., у тому числі 142,63 грн. пені, 30% річних у розмірі 309,84 грн. та 64 634,85 грн. штрафу; розірвання договору № 459-11 від 01.12.2011 оренди нерухомого майна та зобов'язання відповідача звільнити (виселитися) нерухоме майно - одноповерхову будівлю механічних майстерень площею 104,8 кв.м, навіс площею 20,0 кв.м, асфальтобетонний майданчик площею 175,00 кв.м, огорожу довжиною 10,5 п. м, ворота за адресою: м. Севастополь, вул. Токарева, 9.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за вказаним договором оренди нерухомого майна, укладеним між сторонами у даній справі, в частині сплати орендної плати, у зв'язку з чим відповідачу були нараховані штрафні санкції та 30 % річних.

Ухвалою суду від 17.05.2013 прийнято позовну заяву до розгляду і порушено провадження у справі № 919/545/13. Справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 03.06.2013.

Представник позивача 03.06.2013 до розгляду справи у судовому засіданні надав через канцелярію суду клопотання від 01.06.2013 про долучення до матеріалів справи додаткових документів у справі, зокрема, платіжних доручень № 431 від 17.05.2013, № 432 від 17.05.2013 та № 448 від 17.05.2013 про сплату позивачем 4 014,50 грн. судового збору за даним позовом.

У судовому засіданні, яке відбулось 03.06.2013, за усним клопотанням представника позивача оголошувалась перерва до 18.06.2013.

Представник позивача 18.06.2013 до розгляду справи у судовому засіданні через канцелярію суду надав пояснення від 18.06.2013, в яких вказав на те, що позивач у пункті 5 прохальної частини позовної заяви помилково не зазначив кому саме необхідно передати орендоване майно, у зв'язку з чим просив суд пункт 5 прохальної частини позовної заяви вважати викладеним у наступній редакції:

"Зобов'язати Приватне підприємство "Дизайн плюс" (99003, м. Севастополь, вул. Токарева, 9, ідентифікаційний код 30423037) звільнити (виселитися) нерухоме майно - одноповерхову будівлю механічних майстерень площею 104,8 кв.м, навіс площею 20,0 кв.м, асфальтобетонний майданчик площею 175,00 кв.м, огорожу довжиною 10,5 п. м, ворота за адресою: м. Севастополь, вул. Токарева, 9 та передати його за актом прийому-передачі Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5, ідентифікаційний код 25750044)".

Представник позивача у судовому засіданні надав суду копії квитанцій, які підтверджують сплату судового збору відповідачем на користь позивача у даній справі у повному обсязі.

Ухвалою суду від 18.06.2013, у зв'язку зі сплатою відповідачем у ході розгляду справи пені та 30% річних, за клопотанням представника позивача, провадження у справі в частині стягнення 142,63 грн. пені та 30% річних у розмірі 309,84 грн. було припинено на підставі пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України.

Ухвалою суду від 18.06.2013, за заявою позивача, на підставі пункту 4 частини першої статті 80 ГПК України, провадження у справі в частині позовних вимог про розірвання договору № 459-11 від 01.12.2011 оренди нерухомого майна та зобов'язання відповідача звільнити (виселитися) нерухоме майно - одноповерхову будівлю механічних майстерень площею 104,8 кв.м, навіс площею 20,0 кв.м, асфальтобетонний майданчик площею 175,00 кв.м, огорожу довжиною 10,5 п. м, ворота за адресою: м. Севастополь, вул. Токарева, 9 та передати його за актом прийому-передачі Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5, ідентифікаційний код 25750044) було припинено.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав решту позовних вимог про стягнення з відповідача 64 634,85 грн. штрафу та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у засіданні суду з рештою позовних вимог погодився частково, з підстав, вказаних у відзиві на позовну заяву від 21.05.2013 та просив суд позовні вимоги задовольнити частково та зменшити розмір штрафу до 1 798,93 грн., посилаючись на те, що заявлений позивачем до стягнення розмір штрафу в сумі 64 634,85 грн. надмірно великий порівняно з розміром орендної плати.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

01.12.2011 між Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради (орендодавець) та Приватним підприємством "Дизайн плюс" (орендар) був укладений договір № 459-11 оренди нерухомого майна.

Відповідно до пункту 1.1 цього договору з метою ефективного використання комунального майна і досягнення найвищих результатів господарської діяльності орендодавець (позивач) передав, а орендар (відповідач) прийняв в оренду майно - одноповерхову будівлю механічних майстерень площею 104,8 кв.м, навіс площею 20,0 кв.м, асфальтобетонний майданчик площею 175,0 кв.м, огорожу довжиною 10,5 п. м, ворота за адресою: м. Севастополь, вул. Токарева, 9, яка перебуває на балансі КП СМР "Аррікон" (далі - об'єкт оренди), вартість якого складає, згідно незалежної оцінки станом на 31 жовтня 2011 року - 143 633,00 грн. (без урахування ПДВ) (додаток № 1).

Пунктом 1.2 договору передбачалось, що об'єкт оренди буде використовуватись під майстерню для виготовлення металовиробів.

Згідно з пунктом 2.5 договору вступ орендаря у користування майном настає одночасно з підписанням акта прийому-передачі об'єкта оренди (додаток № 2 до договору).

Орендодавець зобов'язувався передати об'єкт оренди орендарю на умовах, передбачених розділом 2 цього договору (підпункт 4.2.1 пункту 4.2 договору).

Факт передачі вищевказаного майна в оренду підтверджується відповідним актом прийому-передачі орендованого майна від 01.12.2011, підписаним між сторонами договору, належно завірена копія якого наявна у матеріалах справи.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що розмір орендної плати визначається згідно з рішенням Севастопольської міської Ради № 1617 від 13.03.2007 та складає 21 544,95 грн. на рік. Орендна плата визначена, виходячи з орендної ставки - 15% від вартості об'єкта оренди, визначеної незалежною оцінкою вартості майна, яке передається в оренду (додаток № 2 до договору). Амортизаційні відрахування і вартість послуг орендодавця не включаються в орендну плату.

В орендну плату не включені витрати на комунальні послуги та технічне обслуговування, а також сума компенсації витрат балансоутримувача на оплату за користування земельною ділянкою.

Орендна плата складає 1 795,41 грн. (без ПДВ) за місяць оренди та перераховується орендарем орендодавцю з 01.08.2011 не пізніше 20 числа поточного місяця на відповідний рахунок.

Орендна плата оплачується орендарем щомісячно (пункт 3.2 договору).

Відповідно до пункту 3.3 договору розмір орендної плати за кожний наступний місяць встановлюється шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції, що відповідає попередньому місяцю.

Згідно з підпунктом 4.4.3 пункту 4.4 договору орендар зобов'язувався своєчасно вносити орендодавцю орендну плату, а також здійснювати інші платежі, передбачені підпунктом 4.4.4 договору оренди, пов'язані з використанням об'єкта оренди, у тому числі оплату комунальних та експлуатаційних послуг.

Сторони домовились, що цей договір діє з моменту його підписання, нотаріального посвідчення та державної реєстрації договору строком до 31 березня 2012 року (пункт 7.1 договору).

Пунктом 7.2 договору встановлено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на той же строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до пункту 8.5 договору, у разі порушення терміну внесення орендної плати, визначеного пунктом 3.2 цього договору, орендар сплачує на користь орендодавця понад збитки пеню у розмірі 200% від облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який буде нараховуватися пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Пунктом 8.6 договору встановлено, що у випадку, якщо прострочення внесення орендної плати продовжуватиметься більш ніж 30 календарних днів, орендодавець має право вимагати, а орендар зобов'язаний оплатити на користь орендодавця понад збитки 30% річних від простроченої суми за весь період прострочення (стаття 625 Цивільного кодексу України).

Однак відповідач, у порушення умов вищевказаного договору, свої зобов'язання щодо своєчасного та повного внесення орендної плати виконував неналежним чином, у зв'язку з чим позивачем відповідачу було нараховано 65 087,32 грн., у тому числі 142,63 грн. пені, 30% річних у розмірі 309,84 грн. та 64 634,85 грн. штрафу.

Згідно з пунктом 8.1 договору сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов даного договору.

Вищевикладене свідчить про наявність зобов'язання у відповідача перед позивачем.

Проте, як було зазначено вище, ухвалою суду від 18.06.2013, за клопотанням представника позивача, на підставі пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України було припинено провадження у справі в частині стягнення 142,63 грн. пені та 30% річних у розмірі 309,84 грн.

Що стосується вимоги позивача відносно стягнення з відповідача штрафу в сумі 64 634,85 грн. суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 8.7 договору, у випадку, якщо прострочення внесення орендної плати продовжуватиметься більше 60 календарних днів, орендар сплачує на користь орендодавця понад збитки штраф у сумі, що дорівнює трикратному розміру річної орендної плати за договором.

Для визначення розміру штрафу позивачем за основу взято розмір річної орендної плати, встановлений пунктом 3.1 договору (21 544,95 грн.); загальний розмір штрафу за розрахунком позивача становить 64 634,85 грн. (21 544,95 грн.*3), що є суттєво більшим ніж розмір заборгованості відповідача перед позивачем на день подачі позову до суду.

Частиною першою статті 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

У частині другій цієї статті зазначено, що якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Пунктом 3 статті 83 ГПК України також встановлено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Наведені вище приписи законодавчих актів не містять переліку відповідних обставин, так само як і не надають суду право повністю звільнити винну сторону від сплати неустойки.

Отже, питання про зменшення розміру неустойки вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто сукупності з'ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстави (підстав) для вчинення зазначеної дії.

Таким чином, застосовуючи пункт 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, суду належить об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань; причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання; незначності прострочення у виконанні зобов'язання; невідповідності розміру штрафу наслідкам порушення; негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Надаючи оцінку доводам позивача щодо стягнення з відповідача штрафу в розмірі 64 634,85 грн. суд зазначає, що позивач у порушення вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України не надав суду доказів на підтвердження факту спричинення йому збитків в результаті несвоєчасного внесення відповідачем орендної плати в контексті заявленої суми.

Натомість, виходячи із загальних засад, встановлених статтею 3 Цивільного кодексу України, зокрема, справедливості та розумності, а також, враховуючи часткове виконання відповідачем умов договору оренди нерухомого майна, суд дійшов висновку про можливість зменшення розміру штрафу, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, до розміру місячної орендної плати з урахуванням індексу інфляції на квітень 2013 року у сумі 1 798,93 грн.

Тому, в частині стягнення з відповідача штрафу в розмірі 62 835,92 грн. повинно бути відмовлено.

На думку суду, такий розмір відповідальності є адекватним суті вчиненого відповідачем правопорушення та його наслідкам, і відповідає приписам чинного законодавства.

Беручи до уваги вищевикладене, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 1 798,93 грн. штрафу.

У зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань щодо внесення орендної плати в період у 01.12.2012 по 31.03.2013, позивач також просив суд розірвати договір № 459-11 оренди нерухомого майна від 01.12.2011 та зобов'язати відповідача звільнити (виселитися) вищезазначене нерухоме майно та передати його за актом прийому-передачі Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради.

Однак ухвалою суду від 18.06.2013 за заявою позивача, на підставі пункту 4 частини першої статті 80 ГПК України, провадження у справі в частині позовних вимог про розірвання договору № 459-11 від 01.12.2011 оренди нерухомого майна та зобов'язання відповідача звільнити (виселитися) вищевказане нерухоме майно та передати його за актом прийому-передачі Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради було припинено.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

За правилами статті 49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас, згідно з абзацом четвертим підпункту 3.17.4 підпункту 3.17 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у разі зменшення судом розміру неустойки судовий збір покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Проте, відповідачем сплачений судовий збір у повному обсязі у розмір 4 014,50 грн.

Згідно зі статтею 85 ГПК України у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Керуючись статтями 49, 82, пунктом 3 статті 83, статтями 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2 . Стягнути з Приватного підприємства "Дизайн плюс" (вул. Хрулева, буд. 12, кв. 26, м. Севастополь, 99004, ідентифікаційний код 30423037, п/р 26001041108602 в АТ "УкрСиббанк" у м. Харкові, МФО 351005, або з інших рахунків) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (вул. Луначарського, буд. 5, м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 25750044, на п/р місцевого бюджету міста Севастополя № 33213870700001 в ГУ ДКСУ в місті Севастополі, МФО 824509, код в ЄДРПОУ 38022717, код платежу 22080400) 1 798,93 грн. штрафу.

3. В іншій частині в позові відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Повне рішення складено 21.06.2013.

Суддя С. М. Альошина