Постанова

від 19.06.2013 по справі 826/4747/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 червня 2013 року 11:29 № 826/4747/13-а

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі головуючого судді Патратій О.В., за участю секретаря судового засідання Хилі І.В. та представників сторін:

від позивача: Черкашіної Ю.Ю.,

від відповідача: Чабан О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

Товариства з обмеженою відповідальністю «Фогт Медікал Логістик» доКиївської міжрегіональної митниці провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.01.2013 року № 29, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва 03 квітня 2013 року надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фогт Медікал Логістик» (далі за текстом - позивач) до Київської регіональної митниці (далі за текстом - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення форми «Р» від 30.01.2013р. №29.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно нарахував позивачу антидемпінгове мито згідно з рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009 року № АД-216/2009/4402-37 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну шприців походження з Королівства Іспанія, Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії, Федеративної Республіки Німеччини і Китайської Народної Республіки», оскільки під час ввезення товару на територію України дія рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009 року № АД-216/2009/4402-37 була зупинена на підставі ухвал адміністративних судів про вжиття заходів забезпечення позову. Крім того, позивач зазначає, що відповідач не уповноважений на власний розсуд вимагати від позивача сплати антидемпінгового мита, що не було встановлено законодавством, чинним на момент митного оформлення, а також не може вимагати від позивача сплати антидемпінгового мита, що діє зараз, щодо товарів, які імпортувалися позивачем у 2010-2011 роках, коли таке мито не діяло.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 квітня 2013 року відкрито провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду.

Враховуючи вибуття первинного відповідача у справі - Київської регіональної митниці - зі спірних правовідносин, судом на підставі ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України здійснено заміну відповідача на його правонаступника - Київську міжрегіональну митницю.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення законним та обґрунтованим, оскільки судом касаційної інстанції Рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі № АД-216/2009/4402-37 від 29.09.2009 р. було визнано правомірним, а відтак зазначені в ньому антидемпінгові заходи підлягають застосуванню протягом усього строку, на який вони запроваджувалися, в тому числі і в період з 25.11.2010 р. по 16.03.2011 р.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 19 червня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

За результатами розгляду документів і матеріалів поданих сторонами, пояснень їхніх представників, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:

В період з 18 грудня 2012 року по 27 грудня 2012 року Київською регіональною митницею відповідно до підпункту 1 пункту 2 статті 351 Митного кодексу України, наказу Київської регіональної митниці від 11 грудня 2012 року № 1457-к "Про тимчасове переведення працівників митниці", наказу Київської регіональної митниці від 18 грудня 2012 року № 1236 "Про проведення невиїзної документальної перевірки" проведена невиїзна документальна перевірка дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Фогт Медікал Логістик" (код ЄДРПОУ 31988139) вимог законодавства України з питань державної митної справи при декларуванні товару «Шприци» походженням з Королівства Іспанія за період з 01.01.2010р по 31.12.2011р.

Перевіркою було встановлено, що за період з 01.01.2010 по 31.12.2011 позивач імпортував товари «Шприци ін'єкційні одноразового застосування «BD DISCARDIT™ ІІ» з голками та без голок (об'ємом 2мл, 5мл, 10 мл, 20 мл)», виробник - «Becton Dickinson S.А.», країна виробництва - Іспанія, за кодом згідно УКТ ЗЕД 9018 31 10 00 (ставка ввізного мита 0%) за 87 вантажними митними деклараціями, перелік яких наведений у додатку №1 до Акту перевірки. Ввезення здійснювалось без нарахування та сплати антидемпінгового мита, передбаченого Рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну шприців походженням з Королівства Іспанія, Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії, Федеративної Республіки Німеччина і Китайської Народної Республіки» від 29.09.2009 р. № АД-216/2009/4402-37.

Відповідно до пункту 2.4 зазначеного Рішення встановлені остаточні антидемпінгові заходи, що застосовуються шляхом запровадження справляння остаточного антидемпінгового мита щодо імпорту в Україну наступних товарів: для шприців з полімерних матеріалів з голками або без голок, двокомпонентних та трьохкомпонентних: об'ємом 2 мл походженням з Китайської Народної Республіки - 24,36%, об'ємом 5 мл походженням з Китайської Народної Республіки - 54,15%, об'ємом 10 мл походженням з Китайської Народної Республіки - 347,14%, об'ємом 5 мл походженням з Королівства Іспанія -10,54%, об'ємом 10 мл походженням з Королівства Іспанія - 196,38%, об'ємом 10 мл походженням з Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії - 23%, об'ємом 10 мл походженням з Федеративної Республіки Німеччина - 37%.

Також, в ході перевірки було встановлено, що у березні 2010 року ТОВ «Фогт Медікал Логістик», ТОВ «Медік-О-Планет», ТOB «Альянс Фарм» звернулися до суду з адміністративним позовом до Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі про визнання протиправним та скасування Рішення від 29.09.2009 № АД-216/2009/4402-37.

15.09.2010 р. постановою Окружного адміністративного суду м. Києва прийнято рішення про відмову у задоволенні позовних вимог

25.11.2010 р. постановою Київського апеляційного адміністративного суду постанову суду першої інстанції скасовано, а Рішення від 29.09.2009 № АД-216/2009/4402-37 визнано протиправним та скасовано.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.03.2011 року по справі № К-40593/10 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2010 р. скасовано, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.09.2010 р. залишено в силі.

Крім того, судами першої та апеляційної інстанцій, в ході розгляду адміністративної справи, вживалися заходи забезпечення адміністративного позову у вигляді зупинення дії оскаржуваного Рішення від 29.09.2009 № АД-216/2009/4402-37, а саме: судом І інстанції дія Рішення від 29.09.2009 № АД-216/2009/4402-37 зупинялась у період з 12.03.2010 р. по 15.09.2010 p., судом апеляційної інстанції - з 01.11.2010 р. по 25.11.2010 р.

На думку відповідача, ухвала про зупинення дії оскаржуваного акту є лише заходом забезпечення адміністративного позову, не вирішує спір по суті, а має на меті відстрочення виконання вимог такого акту до встановлення судом правомірності його прийняття.

Отже, враховуючи те, що судом касаційної інстанції Рішення від 29.09.2009 № АД-216/2009/4402-37 визнано правомірним, зазначені в ньому антидемпінгові заходи підлягають застосуванню протягом усього строку, на який вони запроваджувались, в тому числі і протягом дії заходів забезпечення позову.

Таким чином, при митному оформленні шприців з полімерних матеріалів з голками або без голок, двокомпонентних та трьохкомпонентних об'ємом 5 мл, походженням з Королівства Іспанія, що класифікуються згідно з УКТ ЗЕД за кодом 9018 31 10 00, необхідно застосовувати остаточні антидемпінгові заходи у вигляді антидемпінгового мита у розмірі 10,54 % від митної вартості товару, об'ємом 10 мл, походженням з Королівства Іспанія, що класифікуються згідно з УКТЗЕД за кодом 9018 31 10 00, необхідно застосовувати остаточні антидемпінгові заходи у вигляді антидемпінгового мита у розмірі 196,38 % від митної вартості товару.

З урахуванням наведених обставин, у акті зроблено висновок про те, що позивач в порушення вимог ст.13 Закону України «Про Єдиний митний тариф» від 05.02.1992р. та п. 2.4 Рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009р. №АД-216/2009/4402-37 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну шприців походження з Королівства Іспанія, Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії, Федеративної Республіки Німеччини і Китайської Народної Республіки» за 87 вантажними митними деклараціями, перелік яких наведений у додатку №1 до Акту перевірки, не здійснив нарахування та не сплатив антидемпінгове мито, що призвело до заниження суми податкового зобов'язання по сплаті антидемпінгового мита на суму 14 717 619,03 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення форми «Р» від 30.01.2013 року № 29, яким позивачу згідно з п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України за порушення ст.13 Закону України «Про Єдиний митний тариф» від 05.02.1992р. та п. 2.4 Рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009р. №АД-216/2009/4402-37 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну шприців походження з Королівства Іспанія, Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії, Федеративної Республіки Німеччини і Китайської Народної Республіки» визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) за платежем «антидемпінгове мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами господарювання» у розмірі 14 632 493,66 грн.

Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його в адміністративному порядку (скарга №24 від 13.02.2013р. - том 1 а.с. 55-64).

Рішенням Державної митної служби України від 04 березня 2013 року № 11.1/2-15.1/2089 про результати розгляду скарги залишено без змін податкове повідомлення-рішення Київської регіональної митниці від 30.01.2013 року № 29, а скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фогт Медікал Логістик" від 13.02.2013р - без задоволення (том І, а.с. 65-66).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Як визначено у ч. 1 ст. 345 Митного кодексу України, документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких митні органи переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів. Згідно ч.2 вказаної статті Митного кодексу України, документальні перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, проводяться митними органами з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України.

Відповідно до ч. 3 ст. 345 МК України митні органи мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо: 1) правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів; 2) обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування; 3) правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення; 4) відповідності фактичного використання переміщених через митний кордон України товарів заявленій меті такого переміщення та/або відповідності фінансових і бухгалтерських документів, звітів, договорів (контрактів), калькуляцій, інших документів підприємства, що перевіряється, інформації, зазначеній у митній декларації, декларації митної вартості, за якими проведено митне оформлення товарів у відповідному митному режимі; 5) законності переміщення товарів через митний кордон України, у тому числі ввезення товарів на територію вільної митної зони або їх вивезення з цієї території.

Згідно ч. 1 ст. 351 МК України предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств. Пунктом 1 частини 2 вказаної статті встановлено, що документальна невиїзна перевірка проводиться у разі, зокрема, виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів.

Відповідно до ч. 3 ст. 351 МК України документальна невиїзна перевірка проводиться на підставі наказу митного органу.

За викладених вище обставин суд вважає, що після прийняття Вищим адміністративним судом України ухвали від 16.03.2011 року по справі № К-40593/10 у відповідача були наявні передбачені п. 1 ч.2 ст. 351 Митного кодексу України підстави для проведення невиїзної документальної перевірки у зв'язку з виявленням ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу 87 митних декларацій, поданих позивачем.

З матеріалів справи встановлено, що у період з 01.01.2010 по 31.12.2011 позивач імпортував товари - «шприци ін'єкційні одноразового застосування «BD DISCARDIT™ ІІ» з голками та без голок (об'ємом 2мл, 5мл, 10 мл, 20 мл)», виробник - «Becton Dickinson S.А.», країна виробництва - Іспанія, за кодом згідно УКТ ЗЕД 9018 31 10 00 за 87 вантажними митними деклараціями.

Нарахування грошового зобов'язання за спірним рішенням здійснено відповідачем на підставі ухвали Вищого адміністративного суду України від 16.03.2011р. про відновлення дії рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009р. № АД- 216/2009/4402-37, за вказаними вище 87 вантажними митними деклараціями, які задекларовано ТОВ «Фогт Медікал Логістик», у зв'язку з тим, що товари підлягають під дію рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009р. № АД - 216/2009/4402-37.

Визначення податкових зобов'язань, належних до сплати при митному оформлення зазначених товарів, здійснювалося за ставками ввізного мита, затвердженими Законом України від 05.04.2001 №2371-111 «Про Митний тариф України», відповідно до вимог Закону України від 05.02.1992 № 2097-XII «Про Єдиний митний тариф», наказу Держмитслужби України від 23.01.2006 № 30 «Про порядок справляння митними органами ввізного (вивізного) та особливих видів мита під час митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України», Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», чинних на день подання ВМД до митного оформлення.

Згідно з Рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі № АД-216/2009/4402-37 від 29.09.2009 року строком на 5 років запроваджено ставки остаточного антидемпінгового мита на імпорт в Україну шприців походженням, зокрема, з Королівства Іспанія (5 мл - 10,54%, 10 мл - 196,38%).

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи, позивач при ввезенні вказаного товару на територію України за вищенаведеними ВМД не обчислював та не сплачував антидемпінгове мито.

В той же час, відповідно до ст. 11 Закону України від 05.02.1992 № 2097-X1I «Про єдиний митний тариф» (далі - Закон), з метою захисту економічних інтересів України, українських виробників та у випадках, передбачених законами України, у paзi ввезення на митну територію України i вивезення за межі цієї території товарiв незалежно від інших видів мита можуть застосовуватися особливі види мита: спеціальне мито; антидемпінгове мито; компенсаційне мито.

Згідно ст. 12 Закону антидемпінгове мито застосовується: відповідно до Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» у paзi ввезення на митну територію України товарів, якi є об'єктом демпінгу, яке заподіює шкоду національному товаровиробнику; у разі вивезення за межі митної території України товарів за ціною, істотно нижчою за ціни інших експортерів подібних або безпосередньо конкуруючих товарів на момент цього вивезення, якщо таке вивезення заподіює шкоду.

У відповідності до ст. 15 Закону особливі види мита справляються на підставі рішень про застосування антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів, прийнятих відповідно до законів України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту», «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту», «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну».

Нормами ст. 5 Закону України від 22.12.1998 № 330-XIV «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» встановлено, що рішення про застосування антидемпінгових заходів приймається Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі.

Рішенням Міжвідомчої комісії від 29.09.2009 № АД-216/2009/4402-37 застосовані остаточні антидемпінгові заходи щодо імпорту в Україну товарів, що мають такий опис:

«Шприци з полімерних матеріалів з голками або без голок, двокомпонентні та трьохкомпонентні: об'ємом 2 мл, 5 мл, 10 мл походженням з Китайської Народної Республіки; об'ємом 5 мл, 10 мл походженням з Королівства Іспанія; об'ємом 10 мл походженням iз Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії; об'ємом 10 мл походженням з Федеративної Республіки Німеччина, які класифікуються згідно з УКТ ЗЕД за кодом 9018 31 10 00».

Відповідно до п. 2.4 розмір ставки остаточного антидемпінгового мита на імпорт в Україну товару становить:

«Для шприців з полімерних матеріалів з голками або без голок, двокомпонентних та трьохкомпонентних:

об'ємом 2 мл походженням з Китайської Народної Республіки - 24,36 %,

об'ємом 5 мл походженням з Китайської Народної Республіки - 54,15 %,

об'ємом 10 мл походженням з Китайської Народної Республіки - 347,14 %,

об'ємом 5 мл походженням з Королівства Іспанія - 10,54 %,

об'ємом 10 мл походженням з Королівства Іспанія - 196,38 %,

об'ємом 10 мл походженням з Сполученого Королівства Великобританія та Північної Ірландії - 23 %,

об'ємом 10 мл походженням з Федеративної Республіки Німеччина - 37 %».

П. 2.9 встановлено, що при імпорті на митну територію України товару без сертифіката про походження здійснюється сплата остаточного антидемпінгового мита у максимальному poзмipi:

«Для шприців з полімерних матеріалів з голками або без голок, двокомпонентних та трьохкомпонентних:

об'ємом 2 мл - 24,36 %, об'ємом 5 мл - 54,15 %, об'ємом 10 мл - 347,14 %». За вантажною митною декларацією № 700000010/2011/002165 від 23.02.2011 року підприємством ТОВ «ФРА - М» задекларовано товари:

товар № 5 - «шприци з голками з пластмасових матеріалів об'ємом 5 мл»;

товар № 6 - «шприц з голками з пластмасових матеріалів об'ємом 10 мл».

В той же час дії Рішення воно зупинялося спочатку ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.03.2010р. (зупинення скасоване ухвалою суду від 15.09.2010 p.), а в подальшому ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2010 р. (зупинення скасоване постановою суду від 25.11.2010 р.) у зв'язку з оскарженням законності акту суб'єкта владних повноважень.

Під час оскарження нормативного акту, до остаточного встановлення судом його (акту) законності позивачем здійснювалося ввезення товару, який підпадав під регулювання, на митну територію України. При цьому позивач, остаточно не обізнаний про законність регуляторного акту, при оформленні та поданні документів для проведення митного контролю дію нормативного акту не застосовував.

Сторонами даний факт не заперечувався, однак були висловлені протилежні позиції щодо юридичних наслідків зупинення дії такого Рішення ухвалою суду.

Також позивач наголошував, що в період з 25.11.2010 року по 16.03.2011 року Рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі № АД-216/2009/4402-37 від 29.09.2009 року було нечинним на підставі постанови Київського апеляційного адміністративного суду по справі №2а-3851/10/2670, а тому антидемпінгове мито за 87 ВМД не підлягає сплаті.

Згідно ч.3 ст.117 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов'язковою для виконання.

Отже, враховуючи зазначене дія Рішення зупинялась лише тимчасово на період з 12.03.2010 р. по 15.09.2010 р. та з 01.11.2010 р. по 25.11.2010 р.

В той же час, суд вважає за необхідне наголосити, що тимчасове зупинення дії нормативного акту чи окремих його положень не припиняє чинності такого акту; після закінчення строку, на який зупинено їх дію, ця дія поновлюється автоматично.

Так, відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Як встановлено під час розгляду справи, законність рішення від 29 вересня 2009 року № АД-216/2009/4402-37 підтверджена Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 16 березня 2011 року, отже рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі не втрачало чинності. При цьому, суд звертає увагу, що Вищий адміністративний суд в своїй ухвалі вказав на те, що рішення суду першої інстанції було помилково скасовано судом апеляційної інстанції.

Згідно частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності , тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Суть положення статті 58 Конституції України про незворотність дії законів та інших нормативно-правових актів у часі, як визначив Конституційний Суд України, полягає в тому, що дія законів та інших нормативно-правових актів поширюється на ті відносини, які виникли після набуття ними чинності (рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 р. № 1-зп), і не поширюється на правовідносини, які виникли і закінчилися до набуття такої чинності (рішення Конституційного Суду України від 5 квітня 2001 р. № 3-рп).

Разом з тим, суд зазначає, що правомірність поведінки особи, зокрема дотримання нею норм митного законодавства, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент вчинення відповідних дій або бездіяльності такої особи.

Таким чином, оцінка правомірності поведінки платників податків здійснюється на підставі норм митного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, що діяло на момент вчинення відповідних дій. Водночас заходи відповідальності, які підлягають застосуванню за вчинені платниками податків порушення, повинні визначатися згідно з нормативно-правовими актами, чинними на час виникнення відповідних правовідносин, тобто на час застосування відповідальності, зокрема винесення відповідних податкових повідомлень-рішень.

Виходячи з сукупності наведених норм права, суд зазначає, що чинність нормативно-правового акту - це його дія, тобто регулювання правовідносин у просторі та часі. Чинність нормативного акта надає йому нормативної обов'язковості в системі законодавства. В свою чергу, зупинення дії нормативного акта необхідно розглядати як одну із форм його тимчасової невиконуваності.

Відтак, твердження позивача про тотожність юридичних наслідків зупинення дії нормативного акта і втрати таким актом чинності є юридично помилковими.

Враховуючи, що дія рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі була зупинена у часі, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для застосування нормативно-правового акта до правовідносин, які існували до поновлення дії такого нормативно-правового акта, оскільки нечинним або незаконним такий акт визнано не було .

Отже, Рішення комісії не втрачало чинності протягом всього часу існування спірних правовідносин, у зв'язку з чим посилання позивача на ст. 58 Конституції України є необґрунтованим.

Обов'язок ТОВ «Фогт Медікал Логістик» по сплаті антидемпінгового мита, встановленого Рішенням комісії, з огляду на чинність цього нормативно-правового акту протягом всього часу з моменту його прийняття, не нівелювався відповідними судовими рішенням про зупинення дії вказаного рішення, а по суті мав характер відкладальної дії, що було реалізовано відповідним податковим повідомленням-рішенням, правомірність якого оскаржується в рамках даної справи.

Відповідно до частини першої статті 3 Митного кодексу України при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно норми законів України та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, чинні на день прийняття митної декларації митним органом України. Аналогічні положення щодо нарахування мита за положеннями закону і ставками, чинними на день подання декларації, містила і частина перша статті 17 Закону України "Про Єдиний митний тариф".

За таких обставин, суд приходить до висновку, що підстави для звільнення позивача від сплати антидемпінгового мита за 87 ВМД відсутні, а тому суд зазначає про правомірність визначення відповідачем ТОВ «Фогт Медікал Логістик» суми податкового зобов'язання по сплаті антидемпінгового мита на товари.

Суд враховує також і те, що відповідач не покладає на позивача провини за не застосування антидемпінгового мита під час проведення процедур, не застосовує до нього штрафні санкції. Рішення лише зобов'язує, у підсумку, сплатити мито, що встановлено нормативним актом, законність якого перевірена судом.

У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, визначений Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, у зв'язку з чим адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Патратій О.В.

Повний текст постанови складено та підписано: 26.06.2013 року.