ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Головуючий у 1-й інстанції: Жуковська Л.А.
Суддя-доповідач:Хаюк С.М.
УХВАЛА
іменем України
"19" червня 2013 р. Справа № 2а/1770/4851/2012
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Хаюка С.М.
суддів: Бондарчука І.Ф.
Охрімчук І.Г.,
при секретарі Кошиль О.Ю. ,
за участю представника Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби Кузьмич Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Житомирі апеляційну скаргу Державної податкової інспекціії у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "16" січня 2013 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Основа-К" до Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень ,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Основа-К» звернулось до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправними та скасування по податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Рівному № 0005762342 від 11.12.2012 про визначення податку на додану вартість на суму 4600,00 грн. та застосування штрафних санкцій на суму 1150,00 грн. та № 0005752342a від 11.12.2012 року про визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток підприємств на суму 5750,00 та застосування штрафних санкцій на суму 1437,00 грн.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 16 січня 2013 року позов задоволено повністю.
Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби №0005762342, №0005752342 від 11.12.2012р.
Присуджено на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Основа-К" із Державного бюджету судовий збір у розмірі 129,37 грн.
Не погоджуючись з даною постановою податкова інспекція звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у позові відмовити .
Представник податкової інспекції підтримав апеляційну скаргу.
Розглянувши справу в межах, визначених ст. 195 КАС України, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ТзОВ «Основа-К» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Рівненської міської ради з 12.04.2007 року, у періоді, що підлягав перевірці був зареєстрований платником податку на додану вартість згідно із свідоцтвом № 100037344. Основними видами діяльності позивача у періоді, що перевірявся були - виробництво виробів з бетону; будівництво будівель;, інші спеціалізовані будівельні роботи; інші види оптової торгівлі; діяльність автомобільного вантажного транспорту.
30.06.2010 року між ТзОВ «Основа-К» та ТзОВ «Донстройтранс» укладено договір оренди № 30/06/10, предметом якого є надання послуг з оренди механізмів та обладнання згідно акту оренди майна. Орендна плата за користування механізмами та обладнаннями встановлюється у акті оренди майна. Передача та повернення майна проводиться у м. Рівне. Строк дії договору - до 31 грудня 2010 року. Орендар має право достроково повернути предмет оренди, про що сторони складають відповідний акт.
На виконання умов вказаного договору ТзОВ «Донстройтранс» передав для ТзОВ «Основа-К» майно - копер СП -49В - 2 од., молот сваєзабивний СП 6ВМ - 2 од. та ТзОВ «Основа-К» протягом липня 2010 року орендувало вказане майно. про що сторонами складено акт оренди майна від 31 липня 2010 року, в якому визначено вартість оренди на місяць - 27600,00 грн.
30.07.2010 року сторонами складено акт № 300751 здачі-прийняття робіт (надання послуг) - послуг оренди майна. В подальшому орендоване майно повернуто для ТзОВ «Донстройтранс», про що свідчить акт повернення майна від 31.07.2010 року.
Згідно рахунку-фактури №300751 від 30.07.2010 розрахунки за договором в сумі 27600 грн. проведені у повному обсязі 13.08.2010 року через розрахунковий рахунок, про що свідчить виписка руху коштів по банківському рахунку.
ТзОВ «Донстройтранс» видано податкову накладну, суми витрат на підставі вищевказаних документів включено ТзОВ «Основа-К» до складу витрат, а суми податку на додану вартість - до складу податкового кредиту за ІІІ квартал 2010 року.
15.06.2010 року позивач уклав договір підряду № 11/п з товариством з обмеженою відповідальністю «Архіпроектбуд». Предметом договору підряду є роботи по влаштуванню пальового поля в кількості 302 паль на об'єктів «Будівництво багатоповерхового житлового будинку з вбудованими приміщеннями по вул. Соборній, 416 в м. Рівне»
Орендовані у ТзОВ «Донстройтранс» механізми, були використані позивачем під час виконання договірних зобов'язань перед ТзОВ «Архіпроектбуд». Вказані обставини підтверджуються довідками про вартість виконаних будівельних робіт та актами приймання виконання будівельних робіт, підсумковими відомостями ресурсів за липень, серпень 2010 року та податковими накладними ТОВ «Архібудпроект» від 31.07.2010 та 31.08.2010 .
03.12.2012 року ДПІ у м. Рівному складено акт № 646/22-200/35056942 про результати позапланової документальної перевірки ТзОВ «Основа-К» ( код ЄДРПОУ 35056942) з питань правильності проведення взаємовідносин з ТзОВ «Донстройтранс» ( код ЄДРПОУ 36306165) за період з 01.07.2010 року по 30.09.2010 року. У висновках акта перевірки ДПІ у м. Рівному робить висновок про порушення ст. 203., ч. 1, 2 ст. 215, ч. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог вказаних статей в момент вчинення правочину, який не спрямований на реальне настання правових наслідків, обумовлених ним по договору, укладеному ТзОВ «Основа-К» із ТзОВ «Донстройтранс» від 30.06.2010 року, та порушення п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств» тап.п. 744 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на прибуток за ІІІ квартал 2010 року на суму 5750,00 грн. та завищено податковий кредит по розрахунках з ТзОВ «Донстройтранс» за ІІ квартал 2010 року в сумі 4600,00 грн.
На підставі акта перевірки № 646/22-200/35056942 від 03.12.2012 року ДПІ у м. Рівному прийнято податкове повідомлення - рішення № 0005762342 від 11.12.2012, яким визначено податок на додану вартість на суму 4600,00 грн. та застосовано штрафні санкції на суму 1150,00 грн. та податкове повідомлення - рішення № 0005752342 від 11.12.2012 року, яким визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток підприємств на суму 5750,00 та застосовано штрафні санкції на суму 1437,00 грн.
Задовольняючи позовні вимоги , суд першої інстанції виходив з того , що придбання позивачем у ТзОВ «Донстройтранс» послуг з оренди механізмів здійснювалось в межах його господарської діяльності з метою отримання прибутку, а сформовані позивачем за наслідками вказаних операцій витрати та податковий кредит підтверджені відповідними первинними документами. На момент вчинення господарських операцій ТзОВ «Основа-К» та ТзОВ «Донстройтранс» контрагенти володіли право та дієздатністю здійснювати підприємницьку діяльність та мали право на складання податкових накладних. Та обставина, що після здійснення господарських операцій у ТзОВ "Донстройтранс" було анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість не впливає на легітимність раніше складеної податкової накладної.
Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Згідно з ч.ч.2, 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Сформовані позивачем за наслідками вказаних операцій витрати та податковий кредит підтверджені відповідними первинними документами, а саме : договорами оренди, актами здачі-приймання , рахунками фактурами, довідками про вартість виконаних будівельних робіт та актами приймання виконання будівельних робіт, підсумковими відомостями ресурсів за липень, серпень 2010 року та податковими накладним (а.с.21-68).
Відповідно до ч.1 ст. 203 Цивільного кодексу України - зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України - недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
Згідно ст. 215 Цивільного кодексу України - підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України - у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" - якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Відповідно до пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" - право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Згідно п. 9.8 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість" реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках Законом.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що на момент вчинення господарських операцій ТзОВ «Основа-К» та ТзОВ «Донстройтранс» контрагенти володіли право та дієздатністю здійснювати підприємницьку діяльність та мали право на складання податкових накладних. Та обставина, що після здійснення господарських операцій у ТзОВ "Донстройтранс" було анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість не впливає на легітимність раніше складеної податкової накладної.
Наявність в провадженні ГСУ ДПС України кримінальної справи по обвинуваченню осіб у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 28, ч. ст. 205, ч. 5 ст. 27. ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України не являється доказом, що свідчить про безумовне вчинення посадовими особами ТзОВ « Основа-К» фіктивної підприємницької діяльності в співучасті з ТзОВ "Донстройтранс".
У випадку придбання ТзОВ «Основа-К» послуг з оренди механізмів у ТзОВ «Донстройтранс» не встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, наявності протиправного умислу на укладення правочинів (виписування податкових накладних), з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а отже віднесення їх до категорії нікчемних та таких, що не спрямовані на настання реальних наслідків.
З огляду на реальний характер операцій, можливі порушення контрагентом позивача ТзОВ «Донстройтранс» податкової дисципліни та правил здійснення господарської діяльності ( несплата ПДВ та неподання податкової звітності з жовтня 2010 року) не можуть бути підставою для позбавлення добросовісного платника податків ТзОВ «Основа-К» права на податковий кредит з податку на додану вартість.
Належними та допустимими доказами наявними в матеріалах справи підтверджуються реальність надання послуг з оренди механізмів ТзОВ «Донстройтранс» для ТзОВ «Основа-К».
Частиною 2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2,4,7 та 11 до Конвенції" (пункт 1) України визнала обов'язковою юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції. Європейський суд з прав людини розкриває принцип верховенства права через формулювання вимог, які він виводить з цього принципу.
Так, у справі "БУЛВЕС АД проти Болгарії" (№ 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість другий раз, а також сплачувати пеню. На думку суду, такі вимоги стануть надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.
Загальним принципом юридичної відповідальності є вина в порушенні законодавчо встановленого імперативного правила поведінки. Закон не передбачає відповідальності за винні дії іншої особи.
Колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції, дослідивши в судовому засіданні надані сторонами по справі докази, обґрунтовано задовольнив позовні вимоги частково.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки постанову судом першої інстанції винесено відповідно до позовних вимог з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права і суд дав правильну оцінку обставинам справи, то колегія суддів апеляційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення суду першої інстанції у даній справі.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому її потрібно залишити без задоволення, а постанову суду без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "16" січня 2013 р. без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя С.М.Хаюк
судді: І.Ф.Бондарчук І.Г. Охрімчук
Повний текст виготовлено 25.06.2013 року
З оригіналом згідно: суддя
Повний текст cудового рішення виготовлено "25" червня 2013 р.
Роздруковано та надіслано:
1- в справу
2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "Основа-К" вул.Кн.Романа,13/58,м.Рівне,33000
3- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби вул.Відінська, 8,м.Рівне,33023
Суд | Житомирський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 19.06.2013 |
Оприлюднено | 01.07.2013 |
Номер документу | 32068192 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Житомирський апеляційний адміністративний суд
Хаюк С.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні