Ухвала

від 12.06.2013 по справі 2а-0370/688/11

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2013 року Справа № 21630/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Носа С. П.,

суддів - Дяковича В. П., Рибачука А. І.;

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Турійського районного центру зайнятості на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 18 березня 2011 року про залишення адміністративного позову без розгляду в справі за позовом Турійського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю, -

ВСТАНОВИВ:

14 березня 2011 року Волинським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву Турійського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю.

В обґрунтування вимог позовної заяви зазначено, що відповідач з 07.12.2009 року був зареєстрований в Турійському районному центрі зайнятості як безробітний, у звязку з чим йому в період з 07.12.2009 року по 12.04.2010 року виплачувалась допомога по безробіттю, яка склала 5344,22 грн. В ході проведення перевірки 12.10.2010 року було встановлено, що ОСОБА_1 будучи зареєстрованим як безробітний приховав факт про те, що з 31.08.2009 року по 31.05.2010 року перебував в трудових відносинах з відділом освіти Турійської районної державної адміністрації на посаді тренера викладача ДЮСШ. На вимогу центру зайнятості від 15.10.2010 року відповідач в добровільному порядку коштів не повернув, а тому слід стягнути з ОСОБА_1 5344,22 грн. коштів, отриманих як допомога по безробіттю. Зокрема зазначено, що відповідно до ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» право на отримання допомоги по безробіттю мають лише незайняті (безробітні) особи, тому допомога отримана внаслідок обману або зловживання особою своїми правами, підлягає поверненню до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 18 березня 2011 року адміністративний позов Турійського районного центру зайнятості залишено без розгляду на підставі ст.ст.99, 100 КАС України.

Зазначену ухвалу мотивовано тим, що адміністративний позов поданий з пропуском строку звернення до суду, при цьому не надано жодного доказу поважності причин пропуску встановленого законом строку.

Не погоджуючись з постановленою ухвалою, відповідачем - Турійським районним центром зайнятості, подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову про відкриття провадження в адміністративній справі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що судом першої інстанції не враховано норми Закону України «Про зайнятість населення», а відтак обчислено строк з якого позивач дізнався про порушення своїх прав з неправильної дати, що привело до помилкового рішення суду.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, суд, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи за їхньої відсутності в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Як вбачається із змісту оскаржуваної ухвали, підставою для прийняття судом рішення про залишення позовної заяви без розгляду слугувало те, що позивачем не дотримано шестимісячного строку звернення до суду із розглядуваним позовом.

Проте, на думку суду апеляційної інстанції, такі висновки судді суду першої інстанції про те, що позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав в момент подання відповідачем документів до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду перебування на обліку як безробітного не відповідають нормам процесуального права, фактичним обставинам справи і є помилковими виходячи з наступного.

Відповідно ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до п. 2 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України №60/62 від 13.02.2009 року розслідування здійснюється шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної.

Згідно з п. 5 цього ж порядку перевірка достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, проводиться центрами зайнятості шляхом звіряння наданої особою інформації з відомостями, наявними в Державній податковій адміністрації України, Пенсійному фонді України, у державних реєстраторів.

Слід звернути увагу, що даним порядком прямо передбачено такий спосіб перевірки достовірності даних поданих до центру зайнятості як звіряння наданої особою інформації з відомостями, наявними у державних реєстраторів.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідь на запит Турійського районного центру зайнятості, стосовно порядку розлідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, на підставі внесених даних по безробітних, які перебували на обліку районного центру зайнятості надійшла 02.09.2010 року. За результатами звірки Турійського центру зайнятості з ДПА, 12 жовтня 2010 року був оформлений акт № 8 та встановлений факт перебування ОСОБА_2 за сумісництвом в трудових відносинах з відділом освіти Турійської районної державної адміністрації на посаді тренера викладача ДЮСШ.

Відповідно до п. 6 Порядку у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього порядку належності безробітної особи до зайнятих осіб така особа знімається з обліку як безробітна у встановленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання послуг.

Згідно із п. 7 Порядку рішення про повернення коштів особою оформлюється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.

Пунктом 8 Порядку встановлено, що у разі неможливості вручення повідомлення про необхідність повернення коштів з підстав, передбачених абз. 1 п. 32 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою КМУ від 17 серпня 2002 року № 1155 (зокрема відмови адресата від одержання), відмови особи чи роботодавця повернути кошти, а також у разі неповернення їх у встановлений законом строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що 15 жовтня 2010 року відповідачу надіслано претензію про необхідність сплати у 15-денний термін суми коштів 5344 грн 22 коп (А. с. 27-29).

12 листопада 2010 року дана претензія повернулась позивачу, оскільки відповідач відмовився від одержання такої (А. с. 30)

Таким чином, саме з 12 листопада 2010 року у позивача виникло право на звернення до суду з метою захисту своїх прав, свобод чи інтересів, а отже саме з цього моменту починається перебіг шестимісячного строку для звернення до суду за захистом прав, свобод чи інтересів.

Оскільки позовна заява подана Турійським районним центром зайнятості 14.03.2011 року то судом першої інстанції помилково було застосовано ст. 100 КАС України.

Згідно зі ст. ст. 199 ч. 1 п. 3, 204 ч. 1 п. 4 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, суд апеляційної інстанції скасовує її і направляє справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що ухвала суду першої інстанції ґрунтується на неповно, необ'єктивно і всебічно не з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги частково спростовують висновки суду першої інстанції, а тому таку слід скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 158-160, 195, 197, п. 3 ч. 1 ст. 199, ст. ст. 204, 205, 206, ч. 2 ст. 211, ст. 254, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Турійського районного центру зайнятості задовольнити частково.

Ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 18 березня 2011 року про залишення адміністративного позову без розгляду № 2а-0370/688/11 - скасувати.

Справу № 2а-0370/688/11 направити для продовження розгляду до Волинського окружного адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя: С. П. Нос

Судді: В. П. Дякович

А. І. Рибачук