Постанова

від 27.06.2013 по справі 814/2210/13-а

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

   Миколаївський окружний адміністративний суд   вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001   П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Миколаїв.    27 червня 2013 року                                                                        Справа № 814/2210/13-а             Миколаївський окружний адміністративний суд  у складі головуючого судді Желєзного І.В. секретар судового засідання  Ткач Г.С.  розглянувши адміністративну справу за позовом Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, (вул. Нікольська, 46, м. Миколаїв, 54001) до Приватного дошкільного навчального закладу „Дитячий садок „Хайа Мушка”, (вул. Чкалова, 110/1,Миколаїв,54003) про стягнення 19 851 гривні 83 копійки, ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 19 851 грн. 83 коп., з яких: 19 733 грн. 33 коп. адміністративно-господарські санкції та 118 грн. 50 коп. пені за порушення термінів сплати-господарських санкцій за 2012 рік, посилаючись на порушення підприємством ст.ст.19, 20 Закону України “Про основи соціального захисту інвалідів в Україні. Представник позивача просив про задоволення позову. Відповідач позов не визнав, надав суду пояснення по суті спору, в яких зазначив про відсутність, на його думку, обов'язку підприємства щодо здійснення пошуку інвалідів для працевлаштування; просив слухати справу за  відсутністю його представника та відмовити в задоволенні позову. Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд приходить до висновку про обгрунтованість позову і можливість його задоволення, виходячи з наступного. У відповідності до ст.19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 21.03.1991р. №875-ХІІ  (надалі – Закон  №875-ХІІ) для всіх підприємств,  установ і організацій,  у тому числі підприємств,  організацій громадських організацій інвалідів,  фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4% від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік,  а якщо працює від 8 до 25 осіб,  - у кількості одного робочого місця. Підприємства,  установи і організації,  у тому числі підприємства,  організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу,  встановленого частиною першою  ст.19 Закону №875-ХІІ,  і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округляється до цілого значення. Як вбачається із матеріалів справи середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу у відповідача у 2012 році складала 15 чоловік. Кількість працівників,  які повинні працювати на робочих місцях,  створених відповідно до вимог  Закону  №875-ХІІ – 1 особа (фактично протягом 2012 року  особи з обмеженими фізичними можливостями не працювали).   Згідно ч.3 ст.19 Закону №875-ХІІ  підприємства,  установи, організації, в тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону. Відповідно до ст.18 Закону  №875-ХІІ забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу,  в тому числі з умовою про виконання роботи вдома,  здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій, чи до державної служби зайнятості. Підприємства,  установи,  організації,  фізичні особи,  які використовують найману працю,  зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів,  у тому числі спеціальні робочі місця,  створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально - економічні гарантії,  передбачені чинним законодавством,  надавати державній службі зайнятості інформацію,  необхідну для організації працевлаштування інвалідів,  і звітувати фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку,  встановленому Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року №70 “Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” затверджений Порядок подання підприємствами,  установами,  організаціями та фізичними особами,  що використовують найману працю,  звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації,  необхідної для організації їх працевлаштування (надалі - Порядок). Згідно з вказаним Порядком інформація про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття. Відповідно до п. 5 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1995 р. за № 314 (із змінами від 10 січня 2002р) (далі —Положення), підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів. Пунктом 14 Положення визначено, що підприємства, зокрема, у межах доведеного нормативу створюють за власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів; інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів; розробляють і затверджують інструкцію про робоче місце інваліда. Крім того, відповідно до п. 10 Положення працевлаштування інвалідів здійснюється державною службою зайнятості, органами Міністерства соціального захисту, місцевими радами, суспільними організаціями інвалідів з урахуванням побажань, стану здоров'я інвалідів, їхніх здібностей і професійних навичок відповідно до висновків МСЕК. Відповідно до п. З Положення робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представника МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введено в дію шляхом працевлаштування інваліда. Наказом Державного комітету статистики від 6 липня 1998 р. № 244 затверджена форма статистичної звітності № 3-ПН “Звіт про наявність вільних робочих місць (вакантних посад)”, яка подається підприємствами, установами та організаціями щомісячно на адресу державної служби зайнятості. За даними Миколаївського обласного центру зайнятості відповідач протягом 2012 року звіти за формою 3-ПН із вакансіями для осіб з обмеженими можливостями  не надавав, тобто відповідачем не вжито заходів, передбачених законодавством для працевлаштування інвалідів та на надано суду будь-яких фактичних даних на підтвердження спроб залучення інвалідів до працевлаштування на підприємстві. Ч. 3 ст. 50 Закону України «Про зайнятість населення» передбачено обов'язок  роботодавців: 1) забезпечувати гідні умови праці, які відповідають вимогам законодавства в сфері оплати праці, охорони і гігієни праці; 2) вживати заходів для запобігання масовим вивільненням, у тому числі шляхом проведення консультацій з профспілками з метою розроблення відповідних заходів, спрямованих на пом'якшення їх наслідків і зменшення чисельності вивільнених працівників; 3) здійснювати інші заходи щодо сприяння зайнятості населення, передбачені колективними договорами та угодами, укладеними на національному, галузевому та регіональному рівнях; 4) своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про: попит на робочу силу (вакансії); заплановане масове вивільнення працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання за два місяці до вивільнення. Відповідно до ст.20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” юридичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Враховуючи викладене, відповідач повинен був самостійно до 16.04.2013року сплатити адміністративно - господарські санкції за 2012 рік у розмірі 19 733 грн. 33 коп. Згідно з ч.2 ст.20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. За порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій позивач нарахував пеню відповідачу в сумі 118 грн. 50 коп. Таким чином, аналізуючи законодавство яке регулює спірні відносини суд приходить до висновку, що позивачем правильно обраховані адміністративно-господарські санкції та пеня за невиконання відповідачем нормативу щодо створення робочих місць інвалідів. Обов'язок відповідача самостійно сплачувати адміністративно-господарські санкції, за невиконання нормативу по створенню робочих місць працевлаштування інвалідів, прямо передбачений ч.1 ст.20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”. Теж саме стосується і обрахуванні та сплати пені за несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій. Право на звернення Фонду соціального страхування інвалідів про стягнення адміністративно-господарський санкцій та пені до суду, передбачено ст.20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”. Враховуючи те, що відповідач не вжив передбачених законодавством заходів для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4% від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу штатних працівників за рік, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обгрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.           Керуючись ст. ст. 11, 70, 71, 86,  159-163, 167, 254 КАС України, суд  - П О С Т А Н О В И В:                Позов задовольнити.               Стягнути з Приватного дошкільного навчального закладу „Дитячий садок „Хайа Мушка” (ідентифікаційний код 31764800) на користь Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів 19 851 гривню 83 копійки.            Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів  в порядку ст. 186 КАС України.   Суддя                                                                                                          І. В. Желєзний