Рішення

від 26.06.2013 по справі 915/797/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" червня 2013 р. Справа № 915/797/13

за позовом: ОСОБА_1 / 54034, АДРЕСА_1/

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Плюс-О.Р." /54034, м. Миколаїв, вул. Південна, 39а/1/

третя особа-1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Виконавчий комітет Миколаївської міської ради /54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20/

третя особа-2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 / 54001, АДРЕСА_3 /

про визнання рішення загальних зборів учасників відповідача недійсним

Суддя Бездоля Д.О.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: ОСОБА_3 (ордер №000,15 від 22.05.13р.)

від відповідача: Віштал Л.В. (довіреність від 20.05.13р.)

від третьої особи-1: не з'явився

від третьої особи-2: ОСОБА_2

СУТЬ СПОРУ: позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про:

- визнання недійсним рішення загальних зборів учасників відповідача про виключення позивача зі складу учасників товариства, оформлене п. 3 протоколу зборів учасників відповідача від 12.10.2006р.;

- визнання недійсним рішення загальних зборів учасників відповідача про прийняття нової редакції статуту товариства, оформлене п. 5 протоколу зборів учасників відповідача від 12.10.2006р.

Ухвалою суду від 26.06.13р. провадження у справі в частині позовної вимоги позивача до відповідача про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників відповідача про прийняття нової редакції статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Плюс-О.Р.", оформленого п. 5 протоколу загальних зборів учасників відповідача від 12.10.2006р. № 4, було припинене на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Заявлений позов позивач обґрунтовує наступним:

- позивач належним чином не був повідомлений про проведення 12.10.06р. спірних загальних зборів учасників відповідача, а тому спірне рішення відповідача суперечить ст. 61 Закону України "Про господарські товариства";

- питання про виключення позивача зі складу учасників відповідача не вносилось до порядку денного спірних загальних зборів учасників відповідача 12.10.06р., а тому спірне рішення відповідача суперечить ст. 61 Закону України "Про господарські товариства";

- позивач належним чином виконував усі обов'язки учасника відповідача, не перешкоджав своїми діями досягненню цілей відповідача, а тому спірне рішення відповідача суперечить ст. 11, 64 Закону України "Про господарські товариства".

Відповідач проти задоволення позову позивача заперечив, мотивуючи наступним:

- позивач належним чином був повідомлений про час та місце проведення спірних загальних зборів учасників відповідача - за місцем реєстрації;

- підставою для виключення позивача зі складу учасників відповідача є недодержання позивачем статуту відповідача та не сприяння позивачем у здійсненні відповідачем господарської діяльності. На підтвердження наявності даних обставин відповідач подав суду два докази: лист від 06.10.06р. № 41 та протокол від 12.07.06р. № 3/1. Жодних інших доказів відповідач суду не подав та на запитання суду щодо їх наявності вказав, що не може надати суду відповідні докази за спливом часу зберігання.

Також, 27.05.13р. відповідач подав до суду клопотання про застосування строків позовної давності.

Третя особа-1 пояснила господарському суду, що реєстраційні дії відносно відповідача були проведені державним реєстратором без порушення вимог ст. 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Третя особа-2 повністю підтримала заперечення відповідача проти задоволення позову позивача.

Ухвалою суду від 29.04.13р. провадження у справі було порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи призначений на 23.05.13р. о 11 год. 30 хв. Цією ж ухвалою до участі у справі на стороні відповідача була залучена третя особа-1 без самостійних вимог на предмет спору.

У судовому засіданні 23.05.13р. судом оголошувалась перерва до 27.05.13р. о 17 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 27.05.13р. розгляд справи був відкладений на 10.06.2013р. о 14 год. 00 хв. у зв'язку з необхідністю витребування нових доказів по справі.

Ухвалою суду від 10.06.13р. розгляд справи був відкладений на 26.06.2013р. о 14 год. 00 хв. Цією ж ухвалою до участі у справі на стороні відповідача була залучена третя особа-2 без самостійних вимог на предмет спору.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення присутніх представників учасників судового процесу, суд -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з статутом відповідача, затвердженим рішенням загальних зборів учасників відповідача від 15.01.01р., оформленим протоколом № 1 (далі - статут відповідача від 15.01.01р.):

- позивач (прізвище після одруження 16.03.02р. - ОСОБА_1) є учасником відповідача з часткою 30% статутного капіталу;

- іншим учасником відповідача є третя особа-2, з часткою 70% статутного капіталу.

Місцем проживання позивача згідно з п. 1.5. статуту відповідача від 15.01.01р. вказано: АДРЕСА_1.

Згідно з паспортом позивача (серія НОМЕР_1) останній з 23.01.04р. по 03.02.09р. був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2.

Про проведення спірних позачергових загальних зборів учасників відповідача 12.10.06р. позивач повідомлявся головою загальних зборів відповідача листом (а.с. 36), направленим позивачу 12.09.06р. (фіскальний чек № 0401) за адресою по місцю реєстрації: 54044, АДРЕСА_2. Доказів отримання вказаного листа позивачем відповідачем суду не подано, позивач факт отримання згаданого листа заперечує.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", в редакції станом на 12.09.06р., реєстрація - внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації.

Згідно з ст. 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання.

Відповідно до ч. 5 ст. 61 Закону України "Про господарські товариства" про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів.

Отже, вказаними нормами права, які діяли станом на 12.09.06р., передбачено, що реєстрація містить відомості про про місце проживання або місце перебування фізичної особи, між тим, фізична особа може мати кілька місць проживання, а про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються виключно передбаченим статутом способом.

Статутом відповідача від 15.01.01р. чітко визначено місце проживання позивача: АДРЕСА_1. Відповідачем, в порядку ст.ст. 33, 34 ГПК України, не подано суду належних та допустимих доказів подання позивачем відповідачу повідомлення про зміну свого місця проживання та з проханням здійснювати повідомлення позивача про проведення загальних зборів учасників відповідача за іншою адресою, як-то: АДРЕСА_2.

Так, позивач пояснив суду, що у 2003 році позивачем була придбана квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_2, в якій позивач був зареєстрований в січні 2004 року, проте місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 позивач не змінював і проживає за вказаною адресою по даний час.

Відповідач, в свою чергу, пояснив суду, що про вказану адресу він дізнався з копії паспорту позивача, а тому вважав, що належним є повідомлення позивача саме за адресою місця реєстрації. При цьому, відповідач послався на ст. 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" в редакції, яка діяла з 06.12.12р., а тому не може бути застосована судом до спірних правовідносин між сторонами.

З цього приводу, пленум Верховного суду України у п. 21 постанови від 24.10.08р. № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" вказав, що рішення загальних зборів господарського товариства можуть бути визнаними недійсними в судовому порядку у випадку недотримання процедури їх скликання, встановленої статтями 43, 61 Закону про господарські товариства. Права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо. При вирішенні спорів про визнання недійсними рішень загальних зборів господарського товариства з підстав недопущення до участі в них акціонерів (учасників) товариства судам необхідно з'ясувати, чи могла їх відсутність (або наявність) істотно вплинути на прийняття рішення, яке оскаржується.

Також, президія Вищого господарського суду України у п. 2.15, 2.16. рекомендацій від 28.12.07р. № 04-5/14 "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" роз'яснила, що якщо судом встановлено, що позивач - учасник (акціонер) господарського товариства не повідомив товариство або реєстратора про зміну свого місця проживання (місцезнаходження), посилання позивача на неповідомлення його про скликання загальних зборів не може бути підставою для визнання рішень загальних зборів недійсними. Позивачеві не може бути відмовлено у задоволенні відповідних вимог тільки з мотивів недостатності його голосів для зміни результатів голосування з прийнятих загальними зборами акціонерів рішень, оскільки вплив акціонера на прийняття загальними зборами рішень не вичерпується лише голосуванням.

За встановлених обставин, господарський суд, враховуючи, що присутність позивача могла істотно вплинути на прийняття відповідачем спірного рішення про виключення позивача з товариства, вважає, що відповідач не забезпечив у передбачений статутом відповідача від 15.01.01р. спосіб участь позивача у спірних загальних зборах учасників відповідача, що є окремою підставою для визнання спірного рішення відповідача недійсним з підстав його суперечності п. "а" ч. 1 ст. 10, ч. 5 ст. 61 Закону України "Про господарські товариства".

Далі, згідно з п. 9.11., 9.12. статуту відповідача від 15.01.01р. збори учасників товариства скликаються не менш як 4 рази на рік. Голова товариства має право скликати позачергові збори, якщо це необхідно для товариства в цілому, а також у випадку вирішення питань, які відносяться до виключної компетенції зборів учасників.

Як встановлено судом, про проведення спірних позачергових загальних зборів учасників відповідача 12.10.06р. позивач повідомлявся головою загальних зборів відповідача листом (а.с. 36), направленим позивачу 12.09.06р. за адресою по місцю реєстрації: 54044, АДРЕСА_2.

Згідно з цим листом у порядок денний позачергових загальних зборів учасників відповідача 12.10.06р. були включенні наступні питання:

- зміна юридичної адреси товариства;

- підписання нової редакції статуту товариства.

Іншим листом від 06.10.06р. № 41 (а.с. 97), направленим вже за підписом генерального директора відповідача позивачу також за адресою: 54044, АДРЕСА_2, який останній не отримав, що підтверджується повідомленням відділення зв'язку на конверті наступного змісту "адресат не проживає" (а.с. 37), відповідач нагадував позивачу про необхідність переоформлення статутних документів відповідача у зв'язку зі зміною позивачем паспортних даних. Також, в цьому, не отриманому позивачем листі, відповідач звертав увагу позивача на те, що відповідач має кредитні відносини з банківськими установами і невідповідність документів виключає переоформлення договірних зобов'язань, що тягне за собою збитки в розмірі 4500 грн. щомісяця. У зв'язку з цим, відповідач просив позивача з'явитись 12.10.06р. на позачергові загальні збори учасників відповідача, в протилежному випадку буде вирішуватись питання про виключення позивача зі складу учасників відповідача.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що спірне питання про виключення позивача зі складу учасників відповідача в порядок денний спірних позачергових загальних зборів учасників відповідача до 12.10.06р. включено не було. На підтвердження іншого відповідачем не подано суду жодного доказу.

12.10.06р. за участі третьої особи-2, без забезпечення участі позивача, були проведені спірні загальні збори учасників відповідача, оформлені протоколом № 4.

Згідно з вказаним протоколом № 4 питанням 3 порядку денного даних зборів є: "Про виключення зі складу учасників Товариства ОСОБА_1.".

Відповідно до ч. 5 ст. 61 Закону України "Про господарські товариства" з питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Згідно з п. 9.14. статуту відповідача від 15.01.01р. збори учасників мають право приймати рішення тільки з питань, включених до порядку денного, який має бути розісланий учасникам не пізніше як за 15 днів до початку зборів.

З цього приводу, президія Вищого господарського суду України у п. 2.11. рекомендацій від 28.12.07р. № 04-5/14 "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" роз'яснила, що підставою недійсності рішень загальних зборів, зокрема, є обставина прийняття рішення з питання, не включеного до порядку денного загальних зборів.

З протоколу від 12.10.06р. № 4 не вбачається, яка саме особа запропонувала внести зміни до порядку денного шляхом включення до нього питання про виключення позивача з товариства, чи було щодо вказаної зміни порядку денного прийнято відповідне рішення загальними зборами учасників відповідача.

За цих обставин, господарський суд вважає, що спірне рішення відповідача суперечить ч. 5 ст. 61 Закону України "Про господарські товариства" та п. 9.14. статуту відповідача від 15.01.01р., який діяв станом на 12.10.06р., що є окремою підставою для задоволення господарським судом даного позову позивача.

Рішенням загальних зборів учасників відповідача від 12.10.06р., оформленим п. 3 протоколу від 12.10.06р. № 4, у спірній частині: вирішено виключити позивача зі складу учасників відповідача згідно з ст. 64 Закону України "Про господарські товариства".

Також, згідно з цим пунктом 3 протоколу рішенням зборів учасників відповідача визначено передати частку, що належала позивачу - 30% статутного капіталу, відповідачу.

Крім цього, рішенням загальних зборів учасників відповідача від 12.10.06р., оформленим п. 4, 5 протоколу від 12.10.06р. № 4, вирішено: вважати юридичною адресою відповідача: 54034, м. Миколаїв, вул. Південна, 39А/1; прийняти нову редакцію статуту відповідача.

Отже, у спірному рішенні відповідача від 12.10.06р. взагалі не вказано - які ж саме обставини стали підставою для виключення позивача з товариства.

Відповідно до ст. 64 Закону України "Про господарські товариства" учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. При цьому цей учасник (його представник) у голосуванні участі не бере.

З цього приводу, президія Вищого господарського суду України у п. 3.10. рекомендацій від 28.12.07р. № 04-5/14 "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" роз'яснила, що у рішенні про виключення учасника з господарського товариства повинно бути обґрунтовано причини такого виключення і зазначено, які саме факти невиконання статутних обов'язків стали підставою виключення учасника з товариства, в чому полягає систематичність невиконання учасником товариства його обов'язків, якими саме діями (бездіяльністю) учасник перешкоджає досягненню цілей товариства. Відсутність відповідних відомостей у рішенні про виключення учасника з товариства може бути підставою визнання такого рішення недійсним за позовом даного учасника.

Отже, відсутність відомостей у спірному рішенні відповідача про підстави виключення позивача з товариства вже є достатньою підставою для визнання вказаного рішення відповідача недійсним у зв'язку з його невідповідністю ст. 64 Закону України "Про господарські товариства" та відповідно для задоволення позову позивача.

Разом з цим, в матеріалах справи є лист відповідача від 12.10.06р. № 48, знов направлений позивачу за адресою: 54044, АДРЕСА_2, який, як і попередній, останній не отримав, що підтверджується повідомленням відділення зв'язку на конверті наступного змісту "адресат не проживає" (а.с. 37).

Згідно з цим листом підставою для виключення позивача з товариства є неявка позивача на позачергові загальні збори учасників відповідача 12.10.06р., де розглядались питання порядку денного про зміну юридичної адреси відповідача та підписання нової редакції статуту відповідача.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про господарські товариства", в редакції станом на 12.10.06р., учасники товариства мають право: а) брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом; б) брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів; в) вийти в установленому порядку з товариства; г) одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів. Учасники можуть мати також інші права, передбачені законодавством і установчими документами товариства.

Згідно з ст. 11 Закону України "Про господарські товариства", в редакції станом на 12.10.06р., учасники товариства зобов'язані: а) додержувати установчих документів товариства і виконувати рішення загальних зборів та інших органів управління товариства; б) виконувати свої зобов'язання перед товариством, в тому числі і пов'язані з майновою участю, а також вносити вклади (оплачувати акції) у розмірі, порядку та засобами, передбаченими установчими документами; в) не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність товариства; г) нести інші обов'язки, якщо це передбачено цим Законом, іншим законодавством України та установчими документами.

Відповідно до п. 4.1. статуту відповідача від 15.01.01р. кожний з учасників, зокрема, має право брати участь в управлінні справами товариства.

Згідно з п. 4.3. статуту відповідача від 15.01.01р. учасники товариства зобов'язані:

- виконувати свої зобов'язання перед товариством, в тому числі пов'язані з майновою участю, а також вносити вклади у розмірі та порядку, передбаченими установчими документами;

- не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність товариства;

- виконувати вимоги установчих документів та рішення загальних зборів учасників;

- виконувати взяті на себе зобов'язання;

- надавати товариству інформацію, необхідну для вирішення окремих питань щодо його діяльності;

- сприяти товариству в здійсненні ним своєї діяльності.

Отже, згідно з наведеними нормами права та положеннями статуту відповідача, участь позивача в управлінні справами відповідача є правом позивача, а не обов'язком, а тому сама по собі неявка позивача на позачергові загальні збори учасників відповідача 12.10.06р. не може бути підставою для виключення позивача з товариства. Більше того, закон передбачає, що для виключення учасника з товариства необхідна систематичність в його діях, тобто два і більше рази, щодо невиконання або неналежного виконання своїх обов'язків учасника.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З цього приводу, пленум Верховного суду України у п. 29 постанови від 24.10.2008р. № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» роз'яснив, що при вирішенні спорів, пов'язаних з виключенням учасника з товариства, господарські суди, як випливає зі змісту статті 64 Закону про господарські товариства, повинні дослідити всі обставини, пов'язані з виключенням учасника з товариства, дати оцінку його поведінці, встановити наявність негативних для товариства наслідків у зв'язку з діями (бездіяльністю) учасника. Якщо негативні наслідки ще не настали, потрібно правильно визначити вірогідність їх настання. Необхідно встановити причинний зв'язок між діями (бездіяльністю) учасника товариства та негативними наслідками для товариства, а також дослідити мотиви поведінки учасника, форму вини тощо. Вирішуючи питання про наявність факту перешкоджання учасником своїми діями досягненню цілей товариства, необхідно встановити, що поведінка учасника суттєво ускладнює діяльність товариства чи робить її практично неможливою.

На підтвердження обставин наявності підстав для виключення позивача з товариства відповідач подав суду лише два докази: лист від 06.10.06р. № 41 та протокол від 12.07.06р. № 3/1. Жодних інших доказів відповідач суду не подав та на запитання суду щодо їх наявності вказав, що не може надати суду відповідні докази за спливом часу зберігання.

Проте дані докази не підтверджують систематичного невиконання або неналежного виконання позивачем своїх обов'язків як учасника відповідача, відповідачем навіть не подано суду доказів повідомлення позивача про проведення загальних зборів учасників відповідача 12.07.06р., протокол № 3/1 щодо проведення яких, як доказ, поданий суду відповідачем. Також, відповідачем не подано суду жодного належного та допустимого доказу перешкоджання позивачем своїми діями досягненню цілей відповідача, наявності негативних наслідків для відповідача, спричинених саме поведінкою позивача. Господарський суд також враховує обставину неналежного повідомлення відповідачем позивача про проведення позачергових загальних зборів учасників відповідача 12.10.06р., що свідчить про відсутність в діях позивача вини у неявці на дані загальні збори.

При цьому, пояснення відповідача та третьої особи-2 про обставини отримання відповідачем кредитних коштів та бездіяльність позивача не підтверджуються жодним доказом, та повністю заперечуються таким же засобом доказування - поясненнями позивача. Так, позивач стверджує, що його жодним рішенням загальних зборів учасників відповідача не зобов'язано вчинити які-небудь дії, які він не вчинив, також загальними зборами не приймалось рішення про збільшення статутного капіталу відповідача, а тому у останнього відсутній обов'язок щодо внесення майнового вкладу. Відповідач дані обставини жодним чином не спростував.

За цих обставин, господарський суд вважає, що відповідачем не доведено суду належними та допустимими доказами систематичного невиконання або неналежного виконання позивачем обов'язків учасника відповідача, перешкоджання позивачем досягненню цілей відповідача, які могли бути дійсною правомірною підставою для прийняття відповідачем спірного рішення про виключення позивача з товариства.

Дана обставина є окремою підставою для задоволення судом позову позивача.

Крім того, господарський суд окремо враховує, що третя особа-2 станом на 12.10.06р. була учасником відповідача з часткою 70% статутного капіталу, а згідно з ч. 2, 3 ст. 59 Закону України "Про господарські товариства" з питань, зазначених у пунктах "а", "б" статті 41 цього Закону, а також при вирішенні питання про виключення учасника з товариства рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. З решти питань рішення приймається простою більшістю голосів.

Також, господарський суд окремо враховує, що обставина відсутності підстав для виключення позивача спірним рішенням відповідача зі складу учасників товариства підтверджується діями третьої особи-2, яка була єдиним присутнім учасником відповідача на загальних зборах 12.10.06р. та голосувала за вказане рішення. Дані дії полягають в укладенні третьою особою-2 з позивачем угоди від 28.11.07р., тобто після прийняття спірного рішення, про купівлю у позивача корпоративних прав у товаристві. Факт укладення даної угоди не заперечується жодним учасником судового процесу.

Щодо клопотання відповідача про застосування строків позовної давності, то господарський суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з ст. 256, 268 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Позовна давність не поширюється на вимогу, що випливає із порушення особистих немайнових прав, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 269 ЦК України особисті немайнові права належать кожній фізичній особі від народження або за законом . Особисті немайнові права фізичної особи не мають економічного змісту. Особисті немайнові права тісно пов'язані з фізичною особою. Фізична особа не може відмовитися від особистих немайнових прав, а також не може бути позбавлена цих прав. Особистими немайновими правами фізична особа володіє довічно.

Згідно з ст. 100 ЦК України право участі у товаристві є особистим немайновим правом і не може окремо передаватися іншій особі.

У п. 5.4. постанови від 29.05.13р. № 10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішення господарських справ» пленум Вищого господарського суду України роз'яснив, що у разі якщо особа захищає корпоративні права, пов'язані з її майновим правом, то до відповідних правовідносин застосовуються положення про позовну давність.

Оскільки позивач шляхом подання даного позову захищає корпоративні права, не пов'язані з майновим правом (як-то: на отримання дивідендів, на отримання вартості частини майна товариства, на отримання частки прибутку тощо), то господарський суд вважає, що на заявлену у даній справі позовну вимогу позивача позовна давність не поширюється.

З огляду на наведе, клопотання відповідача про застосування строків позовної давності не підлягає задоволенню судом.

Окрім іншого, даний висновок суду підтверджується судовою практикою, зокрема постановою Вищого господарського суду України від 26.09.12р. у справі № 5002-11/3248.1-2011.

Господарським судом не приймаються до уваги заперечення відповідача та третьої особи-2 проти задоволення позову позивача, оскільки вони не підтверджуються поданими суду доказами та не грунтуються на нормах діючого законодавства України.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 4-3, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Плюс-О.Р." від 12.10.2006р. в частині виключення ОСОБА_1 зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Плюс-О.Р.", оформлене пунктом 3 протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Плюс-О.Р." від 12.10.2006р. № 4.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Плюс-О.Р." (54034, м. Миколаїв, вул. Південна, 39а/1, код 31319043) на користь ОСОБА_1 (54034, АДРЕСА_1, паспорт НОМЕР_2, виданий Ленінським РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області 19.02.04р., місце народження - м. Миколаїв, дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1.) 1147 (одна тисяча сто сорок сім) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повне рішення складено 01.07.2013р.

Суддя Д.О.Бездоля