Ухвала

від 19.06.2013 по справі 2а-14706/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-14706/12/2670

У Х В А Л А

Іменем України

19 червня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Денісова А.О.

Суддів Гром Л.М. та Міщука М.С.

При секретарі Славковій О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ДПІ у Печерському районі м. Києва на постанову окружного адміністративного суду м. Києва по справі за позовом ДПІ у Печерському районі м. Києва до ТОВ «Торгова компанія «Крок», третя особа без самостійних вимог Державний реєстратор Печерської районної в м. Києві державної адміністрації, про визнання недійсними установчих документів та припинення юридичної особи,

ВСТАНОВИВ:

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 18.01.2013 року в задоволені позову відмовлено з підстав не відповідності заявлених вимог діючому законодавству.

На вказану постанову позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову про задоволення позову, мотивуючи тим, що суд неповно встановив обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального права.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

24.10.2012 року ДПІ звернулася до суду з даним позовом, посилаючись на те, що при створенні товариства була відсутня дійсна воля і волевиявлення особи, ім'я якої зазначено в установчих документах, а сам статут ТОВ містить неправдиві данні, що є підставою для визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що згідно з ч.2 ст.38 3У «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (далі Закон № 755-IV) підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, є визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути; провадження діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним місцезнаходженням.

За поясненнями позивача єдиною підставою для звернення до суду з даним позовом став висновок податкового органу про реєстрацію товариства особою, яка не мала наміру займатися підприємницькою діяльністю, тобто державна реєстрація проведена з порушеннями закону, допущеними при створенні юридичної особи, які не можна усунути, а статут містить неправдиві данні, які є достатньою підставою для визнання його недійсним і для припинення юридичної особи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.110 ЦК України юридична особа ліквідується за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом. Вимога про ліквідацію юридичної особи на вказаних вище підставах може бути пред'явлена до суду органом, що здійснює державну реєстрацію, а також учасником юридичної особи (ч.2 ст.110 ЦК України). Оскільки позивач не відноситься до вказаних вище осіб, він не наділений повноваженнями щодо ініціації припинення юридичної особи з підстав здійснення реєстрації юридичної особи у органах державної реєстрації фізичною особою, що не мала наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження. При цьому суд першої інстанції зазначив, що державна реєстрація підприємства на особу, яка за твердженням ДПІ не мала наміру займатися в майбутньому підприємницькою діяльністю, не могла бути на той час достатньою підставою для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи, оскільки вичерпний перелік таких підстав визначений у ч.1 ст.27 Закону №755-IV, а відмова у проведенні державної реєстрації юридичної особи з інших підстав не допускається. Крім того, установчі (засновницькі) документи відповідача не були предметом перевірки податкової інспекції, отже посилання на те, що вони містять відомості, що суперечать вимогам законодавства або реально існуючим обставинам не може вважатись обґрунтованим. Доказів, які б підтверджували здійснення ТОВ діяльності, яка б суперечила його статутній діяльності та/або вимогам законодавства, позивач суду не надав.

Згідно ст.20.1.12 ПКУ органи державної податкової служби у випадках, встановлених законом, мають право звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.

В п.11.10 Порядку обліку платників податків, зборів, затвердженого наказом ДПА від 22.12.2010 року № 979 зазначено, якщо платник податків не має заборгованості перед бюджетом та у разі неподання протягом одного року в органи державної податкової служби податкових декларацій, документів податкової звітності, якщо установчі документи суперечать чинному законодавству; провадження діяльності, яка суперечить установчим документам та законодавству; наявності в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням; наявності в органу державної податкової служби передбачених законами України інших підстав для постановлення судового рішення щодо припинення (ліквідації) чи скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання, керівник органу державної податкової служби приймає рішення у вигляді розпорядження відносно платника податків про звернення до суду або господарського суду із заявою (позовною заявою) про постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, відміни державної реєстрації припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.

Судом першої інстанції встановлено, що станом на 20.11.2012 року ТОВ мало зафіксовану переплату у розмірі 37 грн. з ПДВ та 6502,00 грн. з податку на прибуток підприємств, що свідчить про здійснення товариством господарської діяльності, за результатами якої проводились розрахунки з бюджетом. Суду також були надані копії податкових декларацій з ПДВ від 17.08.2011р. № 403370 за липень 2011 року; з податку на прибуток підприємства від 27.01.2011р. № 676048 за 2011 рік і від 03.08.2011р. № 355343 за ІІ квартал 2011 року

За таких умов суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову. Доводи апеляційної скарги вказаних висновків суду першої інстанції не спростовують.

На підставі наведеного та, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 КАСУ, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 18.01.2013 року - без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАСУ.

Головуючий суддя:

Судді:

В повному обсязі ухвала виготовлена 25.06.2013 року.

Головуючий суддя Денісов А.О.

Судді: Гром Л.М.

Міщук М.С.