Постанова

від 04.06.2013 по справі 826/3546/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 червня 2013 року 15:46 № 826/3546/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Погрібніченка І.М., суддів Іщука І.О., Шулежка В.П., при секретарі судового засідання Медведєвій А.С., за участю представників: позивача - Тригубчука О.В.; відповідача - Павловича Д.М.; розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовомПриватного підприємства «КС» доМіністерства доходів і зборів України провизнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 04 червня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

18 березня 2013 року до Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Приватне підприємство «КС» (далі - ПП «КС», позивач) з адміністративним позовом про визнання протиправною бездіяльності Державної податкової служби України щодо невнесення до Реєстру платників податку на додану вартість запису про відміну анулювання реєстрації позивача платником податку на додану вартість; зобов'язання Державної податкової служби України внести до Реєстру платників податку на додану вартість запис про відміну анулювання реєстрації позивача платником податку на додану вартість; зобов'язання Державної податкової служби України відновити в Реєстрі платників податку на додану вартість дію свідоцтва № 100145016 про реєстрацію платника податку на додану вартість позивача з дати початку дії свідоцтва - 13.10.2008 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем, в порушення вимог діючого законодавства України щодо порядку внесення даних до Реєстру платників податку на додану вартість, безпідставно не виконується судове рішення, яке набрало законної сили, яким скасовано рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси від 26.05.2011 р. № 417 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість позивача.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги повністю підтримав та просив їх задовольнити.

14.05.2013 р. в судовому засіданні протокольною ухвалою замінено неналежного відповідача - Державну податкову службу України на належного відповідача - Міністерство доходів і зборів України.

Представник відповідача подав заперечення проти адміністративного позову, в яких зазначив, що відмова ДПС України щодо внесення до Реєстру платників ПДВ запису про відміну анулювання реєстрації позивача платником податку на додану вартість, з причин неналежного оформлення судових рішень, є обґрунтованою.

В наданих запереченнях, представник відповідача просив в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, в судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечував.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство «КС» (ідентифікаційний код юридичної особи 31181982) зареєстроване 25.09.2000 р. виконавчим комітетом Одеської міської ради (Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 507240). Вказане підприємство розташоване за адресою: 65028, Одеська обл., м. Одеса, провулок Високий, будинок 15.

Згідно Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100145016 (форма № 2-ПДВ) від 13.10.2008 року ПП «КС» було платником податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 311819815533).

Рішенням Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси від 26.05.2011 р. № 417 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, позивачу анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість та зобов'язано повернути податковому органу відповідне Свідоцтво та всі його засвідчені копії разом із супровідним листом протягом 20 календарних днів від дня прийняття рішення про анулювання.

Згідно з п. 6 розділу V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 р. № 978, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 р. за № 1400/18695 (яке діяло на момент прийняття рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ), рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за ініціативою податкового органу може бути оскаржене відповідно до чинного законодавства.

Позивач, використовуючи надане йому право на оскарження рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за ініціативою податкового органу, звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси від 26.05.2011 р. № 417 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість та зобов'язання внести до Реєстру платників ПДВ запис про відміну анулювання реєстрації платника ПДВ.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 07.02.2012 р., залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2012 р., адміністративний позов Приватного підприємства «КС» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про визнання протиправним та скасування рішення № 417 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПП «КС» та зобов'язання внести до Реєстру платників податку на додану вартість запис про відміну анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПП «КС» задоволено частково, а саме: рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 26.05.2011 р. № 417 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПП «КС» скасовано; в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Таким чином, постанова суду першої інстанції, за правилами ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, набрала законної сили.

Крім того, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.01.2013 р. (справа № К/9991/77944/12) у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07.02.2012 р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2012 р. відмовлено.

Позивач, в зв'язку набранням постановою Одеського окружного адміністративного суду від 07.02.2012 р. законної сили, неодноразово звертався до Державної податкової служби України із вимогою від 23.01.2013 р. № 23/01-02, листом від 28.02.2013 р. № 28/02-02 та до Міністерства доходів і зборів України із вимогою від 10.04.2013 р. № 10/04-01 щодо виконання рішення суду та внесення до Реєстру платників податку на додану вартість запису про відміну анулювання реєстрації ПП «КС» як платника ПДВ та відновлення інформації про ПП «КС» в базі «Реєстр платників ПДВ».

Листом ДПС України від 20.02.2013 р. № 2567/6/18-8515, листами Міністерства доходів і зборів України від 08.04.2013 р. № 272/6/99-99-18-06-05-15 та від 21.05.2013 р. № 3160/6/99-99-18-06-05-15 позивачу були надані відповіді, що внесення до Реєстру платників ПДВ запису про відміну анулювання реєстрації ПП «КС» як платника податку на додану вартість можливе лише після надходження до ДПС України (Міністерства доходів і зборів України) належним чином оформлених судових рішень.

Невчинення відповідачем певних дій, зволікання з вчиненням останніх, дали позивачу підстави вважати, що зі сторони відповідача має місце бездіяльність, яка полягає у невиконанні особою дій, які вона повинна була і могла вчинити відповідно до покладених на неї посадових обов'язків і згідно з законодавством України.

Незгода з такими діями відповідача та необхідністю вчинення ним певних дій обумовила позивача звернутись до суду.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів частково погоджується з доводами Приватного підприємства «КС», виходячи з наступного.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України, Податкового кодексу України (далі - ПК України), Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 р. № 1394, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.11.2011 р. за № 1369/20107 (далі - Положення № 1394) та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Приписами ч. 1 ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

В ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України зазначені випадки набрання судовим рішенням законної сили, зокрема, в ній йдеться, що постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Таким чином, виходячи з зазначеного, колегією суддів встановлено, що постанова Одеського окружного адміністративного суду від 07.02.2012 р. залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2012 р., набрала законної сили з моменту проголошення ухвали апеляційного суду, тобто з 23.10.2012 р.

Згідно з ч. 2 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Відповідно до абзацу першого пп. 5.6.1 п. 5.6 розділу V Положення № 1394 підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою податкового органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення податкового органу про скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ під час адміністративного оскарження. Рішення із копіями відповідних документів направляються до центрального органу державної податкової служби для внесення відповідних змін до Реєстру.

Виходячи з системного аналізу вказаної вище норми, вбачається, що норми чинного законодавства вимагають, як підставу для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою податкового органу, наявність, зокрема, рішення суду, яке набрало законної сили, яке із копіями відповідних документів направляються до центрального органу державної податкової служби для внесення відповідних змін до Реєстру.

Таким чином, при вирішенні вказаної справи, колегія суддів виходить з того, що Положенням № 1394 обов'язку позивача направляти вказані рішення з копіями відповідних документів до центрального органу державної податкової служби для внесення відповідних змін до Реєстру, не встановлено.

Під час розгляду справи колегією суддів встановлено, що ДПІ у Приморському районі м. Одеси таких рішень з копіями відповідних документів до центрального органу державної податкової служби не направляла, а відповідач їх не витребовував, обмежившись лише оцінкою оформлення копій, наданих позивачем.

Суд зазначає, що бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це пасивна поведінка останнього, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи (наприклад, неприйняття рішення за заявою особи, ненадання допомоги працівниками міліції, неоприлюднення нормативно-правового акта тощо).

Таким чином, оскільки наявності у відповідача рішення суду про скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість позивача, яке набрало законної сили, ним в ході слухання справи не було спростовано, колегія суддів вважає, що невнесення до Реєстру платників податку на додану вартість запису про відміну анулювання реєстрації позивача платником податку на додану вартість є бездіяльністю Міністерства доходів і зборів України.

Крім того, відповідно до п. п. 183.12, 183.13 ст. 183 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр платників податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих як платники податку.

Для інформування платників податку центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, щодекади оприлюднює на своєму веб-сайті: дані з реєстру платників податку із зазначенням найменування або прізвища, імені та по батькові платника податку, дати податкової реєстрації, індивідуального податкового номера, номера свідоцтва про реєстрацію платника податку, дати початку його дії; інформацію про осіб, позбавлених реєстрації як платників податку за заявою платника податку, з ініціативи органів державної податкової служби чи за рішенням суду, а саме про анульовані свідоцтва про реєстрацію платника податку із зазначенням індивідуальних податкових номерів, дати анулювання, причин анулювання та підстав для анулювання свідоцтв.

Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідач зобов'язаний внести до Реєстру платників податку на додану вартість запис про відміну анулювання реєстрації позивача платником податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку.

Разом з тим, вимога ПП «КС» про зобов'язання відповідача відновити в Реєстрі платників податку на додану вартість дію свідоцтва № 100145016 про реєстрацію платника податку на додану вартість позивача з дати початку дії свідоцтва - 13.10.2008 р. суперечить чинним нормам податкового законодавства, а отже, не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до пп. 5.6.2 п. 5.6 розділу V Положення № 1394 у разі відміни рішення про анулювання реєстрації, якщо інше не визначено судовим рішенням, податковий орган видає платнику ПДВ нове Свідоцтво (за новим номером) замість старого Свідоцтва на підставі реєстраційної заяви з позначкою «Перереєстрація» та рішення про відміну анулювання реєстрації. При цьому дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, а датою початку дії нового Свідоцтва та датою анулювання старого Свідоцтва є дата внесення відповідного запису до Реєстру.

Вказана позиція, зокрема, підтверджується ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23 жовтня 2012 року по справі № К/9991/51942/12.

Крім того, не підлягає до задоволення вимога позивача про встановлення відповідачу строку для виконання рішення суду до 5 робочих днів з дня набрання чинності рішення по даній справі та зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 267 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Разом з тим, позивачем суду на наведено достатніх доказів обґрунтованості заявленої вимоги, крім того, виходячи з аналізу зазначеної норми права (ч. 1 ст. 267 КАС України), встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах є правом суду, а не обов'язком.

Згідно з частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 69, 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів всебічно, повно та об'єктивно, за правилами, встановленими статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін по справі, вважає, що позовні вимоги є частково обґрунтованими, в зв'язку із чим, позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 22,00 грн. з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Адміністративний позов Приватного підприємства «КС» задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Міністерства доходів і зборів України щодо невнесення до Реєстру платників податку на додану вартість запису про відміну анулювання реєстрації Приватного підприємства «КС» платником податку на додану вартість.

3. Зобов'язати Міністерство доходів і зборів України внести до Реєстру платників податку на додану вартість запис про відміну анулювання реєстрації Приватного підприємства «КС» платником податку на додану вартість

4. В задоволенні решти позовних вимог Приватного підприємства «КС» відмовити.

5. Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Міністерства доходів і зборів України на користь Приватного підприємства «КС» понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 22,00 грн. (двадцять дві гривні 00 копійок).

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Головуючий суддя І.М. Погрібніченко

Судді: І.О. Іщук

В.П. Шулежко

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 10.06.2013 р.