Ухвала

від 26.02.2014 по справі 826/3546/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/3546/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

26 лютого 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Мєзєнцева Є.І., Файдюка В.В.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Міністерства доходів і зборів України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «КС» до Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство «КС» (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Міністерства доходів і зборів України (далі - відповідач) про визнання протиправною бездіяльність Державної податкової служби України щодо невнесення до Реєстру платників податку на додану вартість запису про відміну анулювання реєстрації позивача платником податку на додану вартість; зобов'язання Державної податкової служби України внести до Реєстру платників податку на додану вартість запис про відміну анулювання реєстрації позивача платником податку на додану вартість; зобов'язання Державної податкової служби України відновити в Реєстрі платників податку на додану вартість дію свідоцтва № 100145016 про реєстрацію платника податку на додану вартість позивача з дати початку дії свідоцтва - 13.10.2008 року.

Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 04 червня 2013 року адміністративний позов задовольнив.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 червня 2013 року та постановити нову про відмову у задоволенні адміністративного позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, приватне підприємство «КС» (ідентифікаційний код юридичної особи 31181982) зареєстроване 25.09.2000 року виконавчим комітетом Одеської міської ради (Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 507240). Вказане підприємство розташоване за адресою: 65028, Одеська обл., м. Одеса, провулок Високий, будинок 15.

Згідно Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100145016 (форма № 2-ПДВ) від 13.10.2008 року ПП «КС» було платником податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 311819815533).

Рішенням Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси від 26.05.2011 року № 417 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, позивачу анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість та зобов'язано повернути податковому органу відповідне Свідоцтво та всі його засвідчені копії разом із супровідним листом протягом 20 календарних днів від дня прийняття рішення про анулювання.

Позивач, використовуючи надане йому право на оскарження рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за ініціативою податкового органу, звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси від 26.05.2011 року № 417 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість та зобов'язання внести до Реєстру платників ПДВ запис про відміну анулювання реєстрації платника ПДВ.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 07.02.2012 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2012 року адміністративний позов задоволено частково, а саме: рішення ДПІ у Приморському районі міста Одеси від 26.05.2011 року № 417 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПП «КС» скасовано; в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Таким чином, постанова суду першої інстанції набрала законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.01.2013 року (справа № К/9991/77944/12) у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07.02.2012 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2012 року відмовлено.

Позивач, у зв'язку набранням постановою Одеського окружного адміністративного суду від 07.02.2012 року законної сили, неодноразово звертався до Державної податкової служби України із вимогою від 23.01.2013 року № 23/01-02, листом від 28.02.2013 року № 28/02-02 та до Міністерства доходів і зборів України із вимогою від 10.04.2013 року № 10/04-01 щодо виконання рішення суду та внесення до Реєстру платників податку на додану вартість запису про відміну анулювання реєстрації ПП «КС» як платника ПДВ та відновлення інформації про ПП «КС» в базі «Реєстр платників ПДВ».

Листом ДПС України від 20.02.2013 року № 2567/6/18-8515, листами Міністерства доходів і зборів України від 08.04.2013 року № 272/6/99-99-18-06-05-15 та від 21.05.2013 року № 3160/6/99-99-18-06-05-15 позивачу були надані відповіді, що внесення до Реєстру платників ПДВ запису про відміну анулювання реєстрації ПП «КС» як платника податку на додану вартість можливе лише після надходження до ДПС України (Міністерства доходів і зборів України) належним чином оформлених судових рішень.

З приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів зазначає наступне.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Приписами ч. 1 ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

В ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України зазначені випадки набрання судовим рішенням законної сили, зокрема, в ній йдеться, що постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Таким чином, виходячи з зазначеного, колегією суддів апеляційної інстанції встановлено, що постанова Одеського окружного адміністративного суду від 07.02.2012 року залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2012 року, набрала законної сили з моменту проголошення ухвали апеляційного суду, тобто з 23.10.2012 року.

Згідно з ч. 2 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Відповідно до абзацу першого пп. 5.6.1 п. 5.6 розділу V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 року № 1394 (далі - Положення № 1394) підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою податкового органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення податкового органу про скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ під час адміністративного оскарження. Рішення із копіями відповідних документів направляються до центрального органу державної податкової служби для внесення відповідних змін до Реєстру.

Виходячи з системного аналізу вказаної вище норми, вбачається, що норми чинного законодавства вимагають, як підставу для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою податкового органу, наявність, зокрема, рішення суду, яке набрало законної сили, яке із копіями відповідних документів направляються до центрального органу державної податкової служби для внесення відповідних змін до Реєстру.

Таким чином, при вирішенні вказаної справи, колегія суддів виходить з того, що Положенням № 1394 обов'язку позивача направляти вказані рішення з копіями відповідних документів до центрального органу державної податкової служби для внесення відповідних змін до Реєстру, не встановлено.

Під час розгляду справи колегією суддів встановлено, що ДПІ у Приморському районі міста Одеси таких рішень з копіями відповідних документів до центрального органу державної податкової служби не направляла, а відповідач їх не витребовував, обмежившись лише оцінкою оформлення копій, наданих позивачем.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що невнесення до Реєстру платників податку на додану вартість запису про відміну анулювання реєстрації позивача платником податку на додану вартість є бездіяльністю Міністерства доходів і зборів України.

Крім того, відповідно до п. п. 183.12, 183.13 ст. 183 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр платників податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих як платники податку.

Для інформування платників податку центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, щодекади оприлюднює на своєму веб-сайті: дані з реєстру платників податку із зазначенням найменування або прізвища, імені та по батькові платника податку, дати податкової реєстрації, індивідуального податкового номера, номера свідоцтва про реєстрацію платника податку, дати початку його дії; інформацію про осіб, позбавлених реєстрації як платників податку за заявою платника податку, з ініціативи органів державної податкової служби чи за рішенням суду, а саме про анульовані свідоцтва про реєстрацію платника податку із зазначенням індивідуальних податкових номерів, дати анулювання, причин анулювання та підстав для анулювання свідоцтв.

Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідач зобов'язаний внести до Реєстру платників податку на додану вартість запис про відміну анулювання реєстрації позивача платником податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку.

Що стосується вимоги позивача про зобов'язання відповідача відновити в Реєстрі платників податку на додану вартість дію свідоцтва № 100145016 про реєстрацію платника податку на додану вартість позивача з дати початку дії свідоцтва - 13.10.2008 року, то вона суперечить вимогам чинного податкового законодавства. Відповідно до пп. 5.6.2 п. 5.6 розділу V Положення № 1394 у разі відміни рішення про анулювання реєстрації, якщо інше не визначено судовим рішенням, податковий орган видає платнику ПДВ нове Свідоцтво (за новим номером) замість старого Свідоцтва на підставі реєстраційної заяви з позначкою «Перереєстрація» та рішення про відміну анулювання реєстрації. При цьому дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, а датою початку дії нового Свідоцтва та датою анулювання старого Свідоцтва є дата внесення відповідного запису до Реєстру.

Вказана позиція, зокрема, підтверджується ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23 жовтня 2012 року по справі № К/9991/51942/12.

Вимога позивача про встановлення відповідачу строку для виконання рішення суду до 5 робочих днів з дня набрання чинності рішення по даній справі та зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, є також необґрунтованою, оскільки позивачем суду на наведено достатніх доказів обґрунтованості заявленої вимоги, крім того, виходячи з аналізу зазначеної норми права (ч. 1 ст. 267 КАС України), встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах є правом суду, а не обов'язком.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення адміністративного позову частково, а тому апеляційна скарга Міністерства доходів і зборів України підлягає залишенню без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду від 04 червня 2013 року - без змін.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Міністерства доходів і зборів України - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 червня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлений 03.03.2014 року.

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Файдюк В.В.

Мєзєнцев Є.І.