Постанова

від 25.06.2013 по справі 5015/1384/12

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" червня 2013 р. Справа № 5015/1384/12

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Скрипчук О.С.

суддів Дубник О.П. Матущака О.І.

При секретарі судового засідання: Лагутіні В.Б.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юпітер» б/н і дати (вх. № 05-05/925/13 від 23.05.2013 року);

на рішення Господарського суду Львівської області від 23.05.2012 року;

у справі № 5015/1384/12;

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім», м. Калуш Івано-Франківської області;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Юпітер», м. Стрий Львівської області;

про стягнення 413 217,13 грн.

за участю представників:

від позивача: Яковишин З.В. - довіреність № 92/0-108 від 26.04.2012 року;

від відповідача: Шпирка Р.О. - довіреність № 33 від 20.04.2013 року

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ «Карпатнафтохім» звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до ТзОВ «Юпітер» про стягнення 405 460,00 грн. боргу, 2 803,76 грн. інфляційних витрат, 4 953,37 грн. 3% річних.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 23.05.2013 року у справі № 5015/1384/12 (суддя Чорній Л.З.) позов ТзОВ «Карпатнафтохім» задоволено. Суд виніс рішення, яким стягнув з ТзОВ «Юпітер» на користь ТзОВ «Карпатнафтохім» 405 460,00 грн. боргу, 2 803,76 грн. інфляційних втрат, 4 953,37 грн. 3 % річних.

Не погоджуючись з даним рішенням ТзОВ «Юпітер» подало апеляційну скаргу б/н і дати, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 23.05.2013 року.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено норми матеріального і процесуального права. А саме скаржник стверджує, що судом прийнято рішення щодо зобов'язання відповідача перед позивачем без жодних доказів виконання ТзОВ «Карпатнафтохім» умов договору № А201103721 від 18.01.2011 року, в частині поставки фракції С6-С8.

Позивачем подано до суду відзив на апеляційну скаргу № 92/0-82 від 23.05.2013 року, в якому просить апеляційну скаргу ТзОВ «Юпітер» повернути без розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.10.2011 року між ТзОВ «Карпатнафтохім» (продавець) та ТзОВ «Юпітер» (покупець) було укладено договір №А201103721. Згідно умов договору продавець зобов'язався продати, а покупець оплатити і прийняти фракцію С6-С8 (товар) в кількості 1000,00 тонн.

Листами № 01-21-10/11 від 24.10.2011 року, № 1-17-10/11 від 17.11.11 р., які були адресовані ТзОВ «Карпатнафтохім», ТзОВ «Юпітер» погодило відвантаження фракції С6С8 за ціною 8 700 грн. за 1 тону, в кількості 60 тонн.

В подальшому, згідно накладної від 31.10.2011 р. позивачем було відправлено, а відповідачем отримано партію товару в кількості 65,800 тонн. В зазначеній накладній міститься посилання на договір № А201101132 від 08.10.2011 року. В поясненнях позивач зазначив, що у залізничній накладній договір № А201101132 від 08.10.2011 року зазначений помилково.

Відповідно до п. 5.1. договору покупець зобов'язався здійснити оплату за товар в гривнях протягом 10 (десяти) днів з дня відвантаження в розмірі 100% вартості відвантаженої вартості товару шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця.

Позивач при зверненні до суду першої інстанції стверджує, що відповідач здійснив лише часткову оплату за відвантажений товар в сумі 167 000,00 грн., у зв'язку з чим в останнього виник борг в сумі 405 460,00 грн.

Позивачем було направлено на адресу відповідача претензію № 92/0-4/63 від 20.02.2012 року з вимогою сплатити борг в сумі 411 917,43 грн. Проте, дана претензія залишена без відповіді.

При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні ( покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Судом встановлено, що на виконання умов договору позивачем було поставлено відповідачу товар (фракції С6С8в) за ціною 8 700 грн. за 1 тону в кількості 65,800 тонн. на загальну суму 572 460,00 грн. Факт отримання відповідачем зазначеного товару підтверджується залізничною накладною від 31.10.2011 року та не заперечується останнім.

Матеріали справи не містять відомостей про погашення відповідачем перед позивачем заборгованості в сумі 405 460,00 грн. за відвантажений товар.

Оскільки, відповідач частково розрахувався перед позивачем за отриманий товар і не надає документів, які б свідчили про відсутність його вини з невиконання своїх зобов'язань за договором в повному обсязі, то колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд обґрунтовано визнав доведеним факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 405 460,00 грн.

Твердження апелянта про те, що позивачем був відвантажений товар неналежної якості не підтверджуються матеріали справи. Лист ТзОВ «Олімп-С» № 04/12-11 від 04.12.2011 року, який був адресований ТзОВ «Юпітер», щодо того, що наданий зразок фракції С6С8 не відповідає ГОСТу не є належним доказом того, що відвантажений товар, згідно залізничної накладної від 31.10.2011 року був неналежної якості.

Необґрунтованим є твердження апелянта про те, що між сторонами договору не було узгоджено ціни товару. Адже, як вбачається з умов договору сторони погодили, що ціна товару що відвантажується узгоджується помісячно в додатках до даного договору.

В матеріалах справи є лист ТзОВ «Юпітер» № вих. 1-17-10/11 від 17.10.2011 року, адресований ТзОВ «Карпатнафтохім», в якому відповідач зазначив, що розглянув пропозицію та запропонував укласти угоду на відвантаження франкції С6С8 за ціною 8700 грн. за 1 тону. Будь-яких заперечень щодо запропонованої ціни позивач не заявляв. Отже, слід вважати, що сторони погодили ціну товару.

Щодо твердження апелянта про те, що ним згідно умов договору №А201103721 від 18.10.2011 року було сплачено на рахунок позивача крім суми 167 00,00 грн. ще і 60 000,00 грн. в листопаді 2011 року не підтверджуються матеріалами справи.

Посилання апелянта на те, що на залізничній накладній міститься посилання на інший договір, який між сторонами не був укладений, не звільняє відповідача від оплати за отриманий товар.

Разом з тим, колегія суддів бере до уваги, що позивач в поясненнях зазначив, що у залізничній накладній від 31.10.2011 року помилково зазначено договір № А201101132 від 08.10.2011 року, який між сторонами ніколи не укладався.

Товар (фракція С6С8) згідно залізничної накладної від 31.10.2011 року, був поставлений позивачем відповідачу в період дії договору № А201103721 від 18.10.2011 року, предметом якого є товар - фракція С6С8.

В матеріалах справи міститься лист ТзОВ «Юпітер» вих. № 1-20-10/11 від 15.12.2011 року, який адресований в.о. заступника генерального директора по комерційним питанням та транспорту Шахову Є.В., в якому відповідач просив вважати оплату, яка була здійснена по платіжних дорученнях від імені ТзОВ «Юпітер» на розрахунковий рахунок ТзОВ «Карпатнафтохім» як розрахунок за договором № А201103721 від 18.10.2011 року.

Враховуючи вищенаведене, судом встановлено, що товар згідно залізничної накладної від 31.10.2011 року був поставлений позивачем відповідачу на виконання умов договору № А201103721 від 18.10.2011 року.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Колегія суддів погоджується із судом першої інстанції щодо підставності стягнення з відповідача на користь позивача 2 803,76 грн. -інфляційних втрат та 4 953,37 грн. - 3% річних за період з 11.11.11 р. по 30.03.12 р.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 23.05.2013 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Рішення Господарського суду Львівської області від 23.05.2013 року у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Справу направити в Господарський суд Львівської області.

Головуючий - суддя Скрипчук О.С.

суддя Дубник О.П.

суддя Матущак О.І.