Рішення

від 26.06.2013 по справі 914/2169/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.06.13 р. Справа № 914/2169/13

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Валіс» (смт. Черняхів, Житомирська обл.)

до відповідача: Приватного торгівельно-посередницького малого підприємства фірма «Едельвейс» (м. Рава-Руська, Львівська обл.)

про: стягнення заборгованості на суму 182042,82 грн.

Суддя: В.М. Пазичев

При секретарі: В.С. Пшеничній

Представники:

від позивача: Погрузов В.В. - довіреність№91 від 14.06.2013 року.

від відповідача: Бонк О.Р. - довіреність від 28.12.2012 року

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Валіс» (смт. Черняхів, Житомирська обл.) (надалі - ТзОВ «Компанія Валіс») до Приватного торгівельно-посередницького малого підприємства фірма «Едельвейс» (м. Рава-Руська, Львівська обл.) ( надалі - ПТПМП фірма «Едельвейс») про стягнення заборгованості на суму 182042,82 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 05.06.2013 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 12.06.2013 року. Ухвалою суду від 12.06.2013 року розгляд справи відкладено до 20.06.2013 року, у зв'язку з неявкою сторін. Ухвалою суду від 20.06.2013 року розгляд справи відкладено до 26.06.2013 року, у зв'язку з відсутністю представника відповідача.

Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 05.06.2013 року, про відкладення від 12.06.2013 року, від 20.06.2013 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

17.06.2013 року за вх.№22835/13 позивач подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 05.06.2013 року, про відкладення від 12.06.2013 року, від 20.06.2013 року не виконав, явку повноважного представника забезпечив.

12.06.2013 року за вх.№22077/13 відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи.

20.06.2013 року за вх.№23864/13 відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи.

26.06.2013 року за вх.№24489/13 відповідач подав клопотання про долучення додаткових доказів до матеріалів справи.

26.06.2013 року за вх.№24750/13 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги визнав у повному обсязі.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути спір, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст. 85 ГПК України, вступна і резолютивна частини рішення виготовлено, підписано та оголошено 26.06.2013 року.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

Як зазначено у позовній заяві, відповідно до умов договору купівлі- продажу № 59 від 14.06.2011 року (надалі - Договір), ТОВ "Компанія "Валіс" продало, а ПТПМП фірма "Едельвейс" придбало вироби медичного призначення на загальну суму 177309,36 грн. Товар було отримано згідно довіреностей від 17.09.2012 р., 13.09. 2012 р., 30.08. 2012 р., 28.08. 2012 р., 20.08. 2012 р., 15.08. 2012 р., 02.08. 2012 р., 25.07. 2012 р., 17.07. 2012 р. (№ М-451, № Л-2801), 18.07. 2012 р., 22.06. 2012 р., 20.06. 2012 р., 12.06. 2012 р., 05.06. 2012 р. (№ М 368, № Л-2194), 06.06. 2012 р., по видатковим накладним № РН-0000861 від 24.05.2012 р., РН-0000911, РН-0000912, РН-0000913, РН-0000914 від 05.06.2012 р., РН-0001025, РН-0001026, РН-0001028 від 20.06.2012 р., РН-0001151 від 16.07.2012 р., РН-0001157, РН-0001158, РН-0001159 від 17.07.2012 р., РН-0001233 від 01.08.2012 р., РН-0001252 від 03.08.2012 р., РН-0001294, РН-0001296 від 10.08.2012 р., РН-0001368, РН-0001369 від 28.08.2012 р., РН-0001446, РН-0001447, РН-0001449 від 12.09.2012 р.

Позивач зазначає, що відповідно до ст. 5.1. Договору, Продавець продає Покупцю продукцію з умовами оплати, зазначеними в накладній.

Позивач наголошує, що умови оплати, зазначені в кожній накладній - відстрочення платежу на 30 календарних днів від дати поставки. Кожна накладна містить таку умову оплати, в зв'язку з чим, на думку позивача, строк платежу по всім накладним вже настав.

Позивач зазначає, що відповідачем проведена часткова оплата отриманої продукції в сумі 7388,68 грн. (частково оплачена накладна № РН-0000861 від 24.05.2012 року, в зв'язку з чим заборгованість по ній становить 845,60 грн.) Часткова оплата накладної № РН-0000861 відбулась за рахунок погашення заборгованості по накладним попередніх періодів.

Позивач наголошує, що, в зв'язку з частковим погашенням заборгованості, борг відповідача перед позивачем за поставлену продукції станом на 24.05.2013 року становить 169920,68 грн. Зазначена заборгованість виникла з 14.10.2012 року (з урахуванням відстрочки 30 календарних днів). Таким чином, строк оплати заборгованості наступив 14.10.2012 року.

Згідно п.5.1. Договору, неоплата продукції Покупцем у визначений строк свідчить про прострочення оплати та надає Продавцю право нараховувати штрафні санкції за прострочення платежу.

Позивач зазначає, що відповідно до вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», пеня нарахована за несвоєчасну оплату отриманної продукції виходячи із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Позивач наголошує, що станом на 24.05.2013 року, пеня за прострочення виконання зобов'язання по оплаті за поставлену продукцію складає 12122,14 гривень, відповідно до розрахунку, що додається.

Позивач звертає увагу на те, що загальна сума заборгованості на 24.05.2013 року становить 182042,82 (169920,68 + 12122,14) гривень.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що визнає позовні вимоги в повному обсязі щодо стягнення основного боргу на суму 169920,68 грн., пені розмірі 12122,14 грн, а також судового збору в розмірі 3640,86 грн.

На момент розгляду справи відповідач не подав доказів погашення боргу в повному обсязі, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив, відзив на позов подав, в якому повністю визнав позовні вимоги.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Згідно ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного кодексу. Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Як встановлено в ході судового розгляду справи, відповідно до умов договору купівлі - продажу № 59 від 14.06.2011 року (надалі - Договір), ТОВ "Компанія "Валіс" продало, а ПТПМП фірма "Едельвейс" придбало вироби медичного призначення на загальну суму 177309,36 грн. Товар було отримано згідно довіреностей від 17.09.2012 р., 13.09. 2012 р., 30.08. 2012 р., 28.08. 2012 р., 20.08. 2012 р., 15.08. 2012 р., 02.08. 2012 р., 25.07. 2012 р., 17.07. 2012 р. (№ М-451, № Л-2801), 18.07. 2012 р., 22.06. 2012 р., 20.06. 2012 р., 12.06. 2012 р., 05.06. 2012 р. (№ М 368, № Л-2194), 06.06. 2012 р., по видатковим накладним № РН-0000861 від 24.05.2012 р., РН-0000911, РН-0000912, РН-0000913, РН-0000914 від 05.06.2012 р., РН-0001025, РН-0001026, РН-0001028 від 20.06.2012 р., РН-0001151 від 16.07.2012 р., РН-0001157, РН-0001158, РН-0001159 від 17.07.2012 р., РН-0001233 від 01.08.2012 р., РН-0001252 від 03.08.2012 р., РН-0001294, РН-0001296 від 10.08.2012 р., РН-0001368, РН-0001369 від 28.08.2012 р., РН-0001446, РН-0001447, РН-0001449 від 12.09.2012 р.

Відповідно до ст. 5.1. Договору, Продавець продає Покупцю продукцію з умовами оплати, зазначеними в накладній.

Умови оплати, зазначені в кожній накладній - відстрочення платежу на 30 календарних днів від дати поставки. Кожна накладна містить таку умову оплати, в зв'язку з чим, строк платежу по всім накладним вже настав.

Відповідачем проведена часткова оплата отриманої продукції в сумі 7388,68 грн. (частково оплачена накладна № РН-0000861 від 24.05.2012 року, в зв'язку з чим заборгованість по ній становить 845,60 грн.) Часткова оплата накладної № РН-0000861 відбулась за рахунок погашення заборгованості по накладним попередніх періодів.

В зв'язку з частковим погашенням заборгованості, борг відповідача перед позивачем за поставлену продукції станом на 24.05.2013 року становить 169920,68 грн. Зазначена заборгованість виникла з 14.10.2012 року (з урахуванням відстрочки 30 календарних днів). Таким чином, строк оплати заборгованості наступив 14.10.2012 року.

Згідно п.5.1. Договору, неоплата продукції Покупцем у визначений строк свідчить про прострочення оплати та надає Продавцю право нараховувати штрафні санкції за прострочення платежу.

Відповідно до вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», пеня нарахована за несвоєчасну оплату отриманної продукції виходячи із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Станом на 24.05.2013 року, пеня за прострочення виконання зобов'язання по оплаті за поставлену продукцію складає 12122,14 гривень, відповідно до розрахунку, що додається.

Згідно ч. 5 ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову, господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних інтересів інших осіб.

Відповідачем 26.06.2013 року за вх.№24750/13 подано відзив на позовну заяву, згідно якого він повністю визнає позовні вимоги, а саме щодо стягнення основного боргу на суму 169920,68 грн., та пені розмірі 12122,14 грн., а також судового збору в розмірі 3640,86 грн., а у суду немає підстав вважати, що такі дії відповідача суперечать чинному законодавству України, або порушують права і охоронювані законом інтереси інших осіб.

Отже, судом встановлено, що сума основного боргу відповідача перед позивачем складає 169920 грн. 68 коп., про що свідчить, крім поданих позивачем первинних бухгалтерських документів, оригінал Акту звірки взаємних розрахунків станом на 30.04.2013 року, підписаний уповноваженими представниками позивача та відповідача, про що свідчать оригінали відтисків належних печаток сторін, а розмір пені складає 12122,14 грн., що підтверджується відповідачем у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Належних доказів наявності передбачених законом чи договором підстав для звільнення відповідача від відповідальності суду не надано.

На час розгляду справи, відповідач не подав докази погашення боргу в повному обсязі, позовні вимоги визнав в повному обсязі, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач позовні вимоги визнав в повному обсязі, суд прийшов до висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Валіс» (смт. Черняхів, Житомирська обл.) до Приватного торгівельно-посередницького малого підприємства фірма «Едельвейс» (м. Рава-Руська, Львівська обл.) про стягнення заборгованості на суму 182042,82 грн. є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів.

Згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Як доказ сплати судових витрат, позивач подав платіжне доручення №303 від 16.04.2013 року на суму 3 640,86 грн. про сплату судового збору.

Господарські витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 4 3 , 33, 43, 49, 75, 80, 82, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов- задоволити.

2. Стягнути з Стягнути з Приватного торгівельно-посередницького малого підприємства фірма «Едельвейс» (80316, Львівська обл., Жовківський р-н, м. Рава-Руська, вул. Калнишевського, 5, ідент.код. 13808034) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Валіс» (12301, вул. Червоноармійська, 101, смт. Черняхів, Житомирська обл., ідент. код 33868641, рах. 26002060136084 в ЖРУ «Приватбанк», МФО 311744) заборгованість в розмірі 169920 (сто шістдесят девять тисяч дев'ятсот двадцять) грн. 68 коп. основного боргу, пеню в розмірі 12122 (дванадцять тисяч сто двадцять дві) грн. 14 коп. та судовий збір в сумі 3 640 (три тисячі шістсот сорок) грн. 86 коп.

3. Наказ видати, в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Суддя Пазичев В.М.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 01.07.2013 року