Рішення

від 27.06.2013 по справі 918/817/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

    ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26 А

---

РІШЕННЯ   ІМЕНЕМ УКРАЇНИ      "27" червня 2013 р.                                                                                          Справа № 918/817/13        Господарський суд Рівненської області у складі судді Павленка Є.В., розглянувши матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Альт Фуд" (далі – ТОВ "Альт Фуд") до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ніко-Вест" (далі – ТОВ "Ніко-Вест") про стягнення заборгованості в сумі 57 005 грн. 90 коп., за участі представників: позивача: не з'явився, відповідача: не з'явився, ОБСТАВИНИ СПРАВИ: У травні 2013 року ТОВ "Альт Фуд" звернулося до господарського суду Рівненської області з вказаним позовом, посилаючись на те, що на виконання умов дистриб'юторської угоди № 9-4/12, укладеної 9 квітня 2012 року між позивачем та ТОВ "Ніко-Вест", останньому згідно видаткових накладних від 23 квітня 2012 року № АФ-0001635 та від 27 квітня 2012 року № РН-0000053 було передано у власність продукти харчування. Оскільки відповідач взяте на себе за вказаним договором зобов'язання по оплаті вартості переданого йому товару виконав лише частково, заборгувавши таким чином позивачу 57 005 грн. 90 коп., останній, посилаючись на статті 525-527, 530, 551, 549, 611, 612, 625 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), просив суд стягнути з ТОВ "Ніко-Вест" вищезазначену суму боргу. Ухвалою господарського суду Рівненської області від 3 червня 2013 року (суддя               Павлюк І.Ю.) порушено провадження у справі № 918/817/13, розгляд якої було призначено на               18 червня 2013 року. Відповідно до пункту 3.9.1. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, враховуючи факт обрання судді Павлюк І.Ю. суддею Рівненського апеляційного господарського суду, та на підставі пунктів 3.1.12-3.1.13 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, розпорядженням виконуючого обов'язки керівника апарату господарського суду Рівненської області від 10 червня 2013 року № 01-07/117/2013 було призначено повторний автоматичний розподіл справи № 918/817/13, за результатами якого дану справу передано на розгляд судді Павленку Є.В. Ухвалою суду від 18 червня 2013 року (суддя Павленко Є.В.) розгляд справи відкладено на 27 червня 2013 року. 25 червня 2013 року через канцелярію суду надійшов відзив ТОВ "Ніко-Вест" на позовну заяву від 19 червня 2013 року (а.с. 47), в якому останнє визнало факт наявності заборгованості перед позивачем за укладеною між сторонами дистриб'юторською угодою від 9 квітня 2012 року № 9-4/12, однак зазначило про неможливість погашення даного боргу в добровільному порядку. Сторони про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, проте явку своїх повноважних представників у судове засідання не забезпечили, будь-яких заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи із зазначенням причин своєї неявки на адресу суду не направили. Враховуючи викладені обставини, приписи чинного законодавства, а також той факт, що явка уповноважених представників сторін обов'язковою не визнавалася, суд дійшов висновку про розгляд даної справи за наявними матеріалами без участі представників сторін. Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд ВСТАНОВИВ: 9 квітня 2012 року між позивачем та ТОВ "Ніко-Вест" була укладена дистриб'юторська угода № 9-4/12, за умовами якої останнє зобов'язалося купувати продукцію у продавця та організовувати на території прямі (безпосередньо у роздрібну торгову точку) та непрямі (через посередників) поставки цієї продукції відповідно до вимог, зазначених у додатку № 2, а також виконувати всі інші зобов'язання, визначені цією угодою (а.с. 6-10). Дана угода підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена печатками цих суб'єктів господарювання. Пунктом 5.1 вказаного договору передбачено, що продавець продає та поставляє дистриб'ютору продукцію (на основі прийняття замовлень дистриб'ютора до виконання, що надаються продавцеві) на умовах базису поставки DDP – відповідно до Міжнародних правил тлумачення торгових термінів "Інкотермс", затверджених Міжнародною торговою палатою в 2000 році. Місце поставки кожної партії товару та його кількість визначається у заявці дистриб'ютора. Дистриб'ютор здійснює закупку, зберігання (складування), демонстрацію, розповсюдження та реалізацію продукції роздрібним торговельним точкам та іншим покупцям та території (пункт 6.1 даного договору). Відповідно до пункту 8.1 договору продавець зобов'язується продавати, а дистриб'ютор зобов'язується купувати продукцію за цінами, зазначеними в додатку № 8 до цієї угоди. Продукція поставляється дистриб'ютору на умовах DDP до складу дистриб'ютора згідно Інкотермс, 2000 (пункт 8.2 договору). За умовами пункту 8.3 угоди поставка здійснюється продавцем протягом трьох робочих днів з моменту отримання коштів на розрахунковий рахунок або з дати, вказаної у замовленні, якщо продукція поставляється на умовах відстрочення платежу. Ця угода набирає силу з моменту її підписання обома сторонами (пункт 14.1 договору). Згідно з пунктом 14.2 договору строк дії цієї угоди складає 1 рік з дати її вступу в дію. У випадку, якщо не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії цієї угоди ні одна із сторін не заявить про її припинення, то дана угода вважається пролонгованою на той самий строк і на тих самих умовах. Судом встановлено, що на виконання умов вищезазначеної дистриб'юторської угоди позивач поставив відповідачу продукти харчування на загальну суму 124 180 грн. 72 коп. (у т.ч. ПДВ). Вказана поставка була здійснена за наступними видатковими накладними: від 9 квітня 2012 року № АФ-0001416 на суму 28  825 грн. 81 коп., від 23 квітня 2012 року № АФ-0001635 на суму                15  521 грн. 59 коп., від 27 квітня 2012 року № РН-0000053 на суму 53 222 грн. 40 коп. та від            30 червня 2012 року № АФ-0002743 на суму 26  610 грн. 92 коп. Зазначений факт також підтверджується рахунками від 9 квітня 2012 року № АФ-0001438, від 20 квітня 2012 року № АФ-0001672 та від 25 квітня 2012 року № АФ-0006443, які виставлялися відповідачу на оплату вищенаведених накладних (а.с. 35-37), а також актом звірки взаємних розрахунків (а.с. 34). Водночас продукція, поставлена ТОВ "Ніко-Вест" за видатковою накладною від 30 червня 2013 року № АФ-0002743 на суму 26   610 грн. 92 коп. була повернута останнім позивачу за зворотною накладною від 8 листопада 2012 року № ВН-0000881. Даний факт підтверджується актами звірки взаємних розрахунків (а.с. 13, 34) та не заперечувався представником позивача у судовому засіданні 18 червня 2013 року. Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за дистриб'юторською угодою від                  9 квітня 2012 року № 9-4/12 також свідчить відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення продавцем умов даної угоди. У пункті 8.5 договору сторони погодили, що продавець виставляє рахунки дистриб'ютору, і дистриб'ютор здійснює їх оплату в гривнях. Датою здійснення платежу визначається дата, коли кошти надійшли на зазначений в рахунку банківський рахунок продавця. Згідно з пунктом 8.6 даного договору оплата за поставлену продукцію проводиться протягом 45 календарних днів з моменту поставки відповідної партії продукції. Проте всупереч умовам вищенаведеної угоди ТОВ "Ніко-Вест" взятий на себе обов'язок по оплаті вартості поставленого йому товару у встановлений строк виконало лише частково. Даний факт підтверджується наданими позивачем виписками з його банківського рахунку (а.с. 38-46), актом звірки взаємних розрахунків, підписаним між сторонами 21 червня 2013 року (а.с. 34), та не заперечується самим відповідачем. Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України). Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. За частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Зі змісту позовної заяви ТОВ "Альт Фуд" вбачається, що останнє просило суд стягнути з відповідача 57 005 грн. 90 коп. основного боргу. Згідно з вимогами статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. За приписами частини 2 статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. У той же час при дослідженні матеріалів справи судом встановлено, що сума основного боргу ТОВ "Ніко-Вест" за спірною угодою складає 57 005 грн. 53 коп., що додатково підтверджується і складеним сторонами актом звірки взаємних розрахунків за даним договором (а.с. 34). Оскільки вищезазначена сума підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, не оспорюється відповідачем, і останній на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог ТОВ "Альт Фуд" до ТОВ "Ніко-Вест" в частині стягнення з відповідача 57 005 грн. 53 коп. основного боргу. Відтак даний позов підлягає частковому задоволенню. За частиною 1 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд ВИРІШИВ: Позов задовольнити частково. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ніко-Вест" (33009, місто Рівне, провулок Робітничий, будинок 6, ідентифікаційний код: 35056680) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Альт Фуд" (04111, місто Київ, вулиця Щербакова, будинок 53, ідентифікаційний код: 37147685) 57  005 (п'ятдесят сім тисяч п'ять) грн. 53 коп. основного боргу, а також 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 49 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили. У задоволенні решти позовних вимог відмовити. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Повне рішення складено 27 червня 2013 року Суддя                                                                                                                                    Є.В. Павленко