Ухвала

від 22.04.2013 по справі 2а-14494/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2013 р.Справа № 2а-14494/12/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Жигилія С.П.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засідання Волкової А.М.

представника позивача Загребелько А.В., представника відповідача Ліщук В.В.,

представника позивача Арікова Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ІОН МОШ" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2013р. по справі № 2а-14494/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІОН МОШ"

до Південної митниці Державної митної служби України

про скасування рішень про корегування митної вартості товарів,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ІОН МОШ", звернувся до суду з позовом до Південної митниці Державної митної служби України, в якому просив суд скасувати рішення митного поста "Одеса-вантажний" Південної митниці про коригування митної вартості: №500050000/2012/511118/2 від 17.08.2012 року; №500050000/2012/511154/2 від 28.09.2012; №500050000/2012/511171/2 від 19.10.2012 року; №500050000/2012/511212/2 від 15.11.2012 року; №500050000/2012/511234/2 від 11.12.2012 року.

13 лютого 2013 року постановою Харківського окружного адміністративного суду в задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "ІОН МОШ" до Південної митниці Державної митної служби України про скасування рішень про коригування митної вартості товарів відмовлено.

Позивач, не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невірне встановлення обставин справи та порушення норм матеріального права, просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом приписів ст.ст. 53, 54, 55, 57 Митного кодексу України.

Крім того зазначає, що судом не встановлено наявність умов, які підставами для відмови у митному оформленні товару. Вважає, що судом першої інстанції проігноровано неправомірне застосування другорядного методу визначення митної вартості товарів, визначення ціни у розмірі, відмінному від заявленого декларантом.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "ІОН МОШ" (ідентифікаційний код юридичної особи 34770327) зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 05.12.2006 за №10651020000008190. (а.с. 56).

24.07.2007 року "ІОН МОШ" укладено зовнішньоекономічний контракт №01-07-ВЭС з компанією "SC ION MOS SRL" на поставку спецій та харчових домішок. (а.с. 10-14).

06.08.2012 року ТОВ "ІОН МОШ" укладено договір доручення № 06/08 про надання послуг митного брокера з ПП «Макстрейд-500», згідно якого останнє прийняло на себе обов'язки від свого імені та за рахунок позивача здійснювати декларування товарів та їх митне оформлення згідно встановленого діючим законодавством та нормативними актами порядку. (а.с. 19-21).

В межах зазначеного контракту позивачем був ввезений на митну територію України товар. Згідно фактури постачальника № 101000329 від 08.08.2012 року вартість товару склала 96831,18 доларів США за 19037 кг. Згідно розрахунку ціна складає 5,09 доларів за 1 кг. (а.с. 23).

Позивачем до митного посту "Одеса-вантажний" були подані: декларація митної вартості від 13.08.2012; облікова картка суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності № 80700/4/10/00144 від 22.06.2010; попередня митна декларація №500050000/2012/020242/001 від 09.08.2012; CMR №068102 від 09.08.2012; книжка МДП SX68191743 від 09.08.2012; фактура постачальника № 101000329 від 08.08.2012; пакувальний лист № 101000329 від 08.08.2012; додаткова угода № 2 від 16.07.2009; контракт № 01-07-ВЭС від 24.07.2007; договір про надання послуг митного брокера № 06/08 від 06.08.2012; сертифікат походження № 2965 від 09 08.2012; довідка про транспортні витрати №09/0 від 09.08.2012 (а.с. 25-27).

Митним постом "Одеса-вантажний" Південної митниці Державної митної служби України у митному оформленні вказаного товару відмовлено, про що 17.08.2012 була складена картка відмови № 500050000/2/01001 (а.с. 24). та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 500050000511118/2 від 17.08.2012 року (а.с. 25-27).

У рішенні про коригування була визначена митна вартість у сумі 128119,01 доларів США, тобто 6,73 доларів за 1 кг. Митна вартість була визначена за другорядним методом - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

Крім того, згідно фактури компанії "SC ION MOS SRL" № 101000411 від 26.09.2012 року на митну територію України був ввезений товар, вартість якого склала 101474,37 доларів США за 19535,50 кг, що згідно розрахунку ціна складає 5,19 доларів за 1 кг. (а.с. 28-30).

На підставі поданих документів, митним постом "Одеса-вантажний" Південної митниці Державної митної служби України було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 500050000/2012/511154/2 від 28.09.2012 р. (а.с. 31-33).

В межах вищевказаного контракту з компанією «SC ION MOS SRL» на поставку, позивачем був ввезений на митну територію України товар: згідно фактури постачальника №101000449 від 16.10.2012 року вартість товару склала 100676,02 доларів CLUA за 19649 кг. Згідно розрахунку ціна складає 5,12 доларів США за 1 кг. (а.с. 35).

Митним постом "Одеса-вантажний" Південної митниці Державної митної служби України у митному оформленні було відмовлено, про що складена картка відмови №500050000/2012/01101 від 19.10.2012, та відповідач прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №500050000/2012/511171/2 від 19.10.2012 року (а.с. 37, 38).

Крім того, згідно фактури постачальника № 101000503 від 12.11.2012 року позивачем був ввезений на митну територію України товар, загальна вартість якого склала 104706,30 доларів США за 19625 кг. Згідно роз рахунку ціна складає 3,06 доларів за 1 кг. (а.с. 39-41).

Митним постом "Одеса-вантажний" Південної митниці Державної митної служби України у митному оформленні було відмовлено, про що складена картка відмови 500050000/2012/01175 від 15.11.2012, та відповідач прийнято рішення про коригування митної вартості товарів 500050000/2012/511212/2 від 15.11.2012 року. (а.с. 43-45).

На виконання контракту ТОВ «ІОН МОШ» з компанією «SC ION MOS SRL» на поставку товару, позивачем був ввезений на митну територію України товар за фактурою постачальника №101000547 від 07.12.2012 року. За цією фактурою вартість товару склала 108466,86 доларів США за 19592 кг. Згідно розрахунку ціна складає 5,53 доларів за 1 кг. (а.с. 46, 47).

Митним постом "Одеса-вантажний" Південної митниці Державної митної служби України у митному оформленні було відмовлено, про що складена картка відмови 500050000/2012/01211 від 11.12.2012, та відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №500050000/2012/511234/2 від 11.12.2012 року. (а.с. 50-52).

При заявлені 13.08.2012 року, 28.09.2012 року, 19.10. 2012 року, 15.11.2012 року, 10.12.2012 року до митного оформлення товару "Суміші прянощів, ароматизаторів та харчових добавок для використання у м'ясо переробній промисловості у складі м'ясних та ковбасних виробів, не в первинній упаковці. Торговельна марка: HELMUT GRUN. Країна виробництва: RО, Румунія, Фірма виробник-SC ION MOS SRL, Румунія.", в якості документів, що підтверджували митну вартість даного товару, надано: зовнішньоекономічний контракт, рахунок-фактура (інвойс), копія митної декларації країни відправлення.

Відповідно до Порядку застосування автоматизованої системи аналізу та управління ризиками під час митного контролю та митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженого наказом Держмитслужби від 13.12.2010 № 1467, програмним комплексом АСАУР "Інспектор-2006" на МД №500050000/2012/020500, №500050000/2012/025025, було згенеровано форму контролю "121", на МД №500050000/2012/026970, №500050000/2012/029523, №500050000/2012/031843 - згенеровано форму контролю "105-2", відповідно до якої необхідно перевірити достовірність складових митної вартості товарів, а саме: додаткові нарахування до ціни угоди. Можливе страхування оцінюваних товарів. Крім того, можливе заниження митної вартості товару.

Не погоджуючись з винесеними відповідачем рішеннями про коригування митної вартості, позивач звернувся до суду.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що, при прийнятті рішень про коригування митної вартості №500050000/2012/511118/2 від 17.08.2012 року; №500050000/2012/511154/2 від 28.09.2012; №500050000/2012/511171/2 від 19.10.2012 року; №500050000/2012/511212/2 від 15.11.2012 року; №500050000/2012/511234/2 від 11.12.2012 року, відповідач діяв у межах наданих повноважень, та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до статті 246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до статті 248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення.

Статтями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно ч.4, ч.5 статті 58 Митного кодексу України встановлено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Згідно статті 51 Митного кодексу України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. При цьому, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (стаття 52 Митного кодексу України).

Відповідно до статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості (частина п'ята статті 54 Митного кодексу України).

Так, у відповідності до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Частиною дев'ятою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що розрахунки згідно із цією статтею (для застосування методу визначення митної вартості за ціною договору) робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Згідно з частиною 21 статті 58 Митного кодексу України використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об'єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.

Частинами другою та третьою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 Митного кодексу України).

У зв'язку з викладеним, з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості імпортованих товарів за іншим методом, було проведено аналіз бази даних ЄАІС ДМСУ та встановлено, що рівень митної вартості подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим (МД №807100000/2012/413016 від 26.07.2012 - 6,73 дол. США за кг нетто), ніж рівень митної вартості, який було заявлено декларантом ТОВ "ІОН МОШ" згідно поданий митних декларацій (5,13 дол.США за кг нетто).

За результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом було обрано другорядний метод визначення митної вартості - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, про що свідчить відповідний запис та підпис декларанта на деклараціях митної вартості.

Крім того, декларантом власноруч зазначено в деклараціях, що додаткових документів для визначення митної вартості він надати не має можливості. (а.с. 189, 209, 227 )

Згідно із частиною першою статті 64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Пунктом 2 (а) статті VII статті Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року встановлено, що оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватись на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається митом, або аналогічного товару.

Згідно із пунктом 2 (b) статті VII статті Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року під „дійсною вартістю" повинна розумітись ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальному ході торгівлі в умовах вільної конкуренції.

Якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до пункту (b), оцінка для митних цілей повинна ґрунтуватись на найближчому еквіваленті, який може бути встановлений.

Отже, митний орган має впевнитись, що заявлена митна вартість ґрунтується на дійсній вартості товару.

Згідно із статтею 17 угоди про застосування статті VII ГАТТ, ніщо не повинно тлумачитись так, що обмежує або ставить під сумнів право митних адміністрацій упевнитись в істинності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей митного оцінювання.

Колегія суддів зазначає, що відповідач надавав позивачу можливість підтвердження заявленої митної вартості чи корегування митної вартості шляхом надання додаткових документів, однак позивач витребуваних документів у повному обсязі щодо підтвердження заявленої митної вартості не надав без обґрунтувань та підстав щодо неможливості надання додаткових документів. Інших способів, ніж витребування додаткових документів, надання часу для підтвердження заявленої митної вартості товару, у митного органу щодо узгодження митної вартості товару із декларантом законодавчими нормами не передбачено.

Відповідно до статті 361 Митного кодексу України, з метою запобігання, прогнозування і виявлення порушень законодавства України з питань державної митної справи митні органи застосовують систему управління ризиками для визначення товарів, транспортних засобів, документів і осіб, які підлягають митному контролю, форм митного контролю, що застосовуються до таких товарів, транспортних засобів, документів і осіб, а також обсягу митного контролю. При цьому, управління ризиками - це робота митних органів з аналізу ризиків, виявлення та оцінки ризиків, розроблення та практичної реалізації заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків, оцінки ефективності та контролю застосування цих заходів. Цілями застосування системи управління ризиками є, зокрема: запобігання, прогнозування і виявлення порушень законодавства України з питань державної митної справи; забезпечення більш ефективного використання наявних у митних органів ресурсів та зосередження їх уваги на окремих згрупованих об'єктах аналізу ризику, щодо яких є потреба у застосуванні окремих форм митного контролю або їх сукупності, а також у підвищенні ефективності митного контролю (областях ризику); прискорення митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до абзацу першого розділу 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків, затверджених Наказом Державної митної служби України від 13.07.2012 № 362, використовуються спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України.

Згідно із п. 2.5 Методичних рекомендацій, робота посадових осіб з аналізу, виявлення та оцінки ризиків здійснюється шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

На виконання вимог пункту 2.5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів інспектором з митного оформлення проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних товарів, митне оформлення яких вже здійснене.

Згідно п.2 ст.60 МКУ під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.

Колегія суддів зазначає, що в даному випадку митним органом було обрано метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів у зв'язку з неможливістю застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів тому, що згідно опису гр.31 МД від 26.07.12р. №807100000/2012/413016 наявні артикули товару які відсутні у заявленій до митного оформлення МД від 13.08.12р. №500050000/2012/020500, та була відсутня можливість перегляду електронного інвойсу за МД від 26.07.12р. №807100000/2012/413016 для уточнення фактурної вартості згідно артикулів товару, що оформлявся за МД від 13.08.12р. №500050000/2012/020500.

Згідно п.4 ст.60 МКУ ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

При цьому, ст. 61 МКУ визначає застереження щодо умов застосування методів визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних товарів та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів. Зокрема, товари не вважаються подібними (аналогічними) оцінюваним, якщо вони не вироблені в тій же країні, що і товари, які оцінюються. Товари, виготовлені не виробником оцінюваних товарів, а іншою особою, беруться до уваги лише у разі, якщо немає ні ідентичних, ні подібних (аналогічних) товарів, виготовлених особою - виробником товарів, що оцінюється.

Оскільки товар за МД від 13.08.12р. №500050000/2012/020500 був ввезений з тієї ж країни походження, на однакових комерційних умовах, від одного й того ж самого виробника товару, приблизно в однаковій кількості та приблизно в той же час, що товар за МД від 26.07.12р. № 807100000/2012/413016. Зазначені ознаки дали можливість застосувати третій метод визначення митної вартості.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що при прийнятті рішень про коригування митної вартості №500050000/2012/511118/2 від 17.08.2012 року; №500050000/2012/511154/2 від 28.09.2012; №500050000/2012/511171/2 від 19.10.2012 року; №500050000/2012/511212/2 від 15.11.2012 року; №500050000/2012/511234/2 від 11.12.2012 року, відповідач діяв у межах наданих повноважень, та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Отже, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ІОН МОШ" про скасування зазначених рішень є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІОН МОШ" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2013р. по справі № 2а-14494/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Жигилій С.П. Судді (підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Перцова Т.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Жигилій С.П.

Повний текст ухвали виготовлений 26.04.2013 р.