Ухвала

від 16.01.2014 по справі 2а-14494/12/2070

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2014 року м.Київ К/800/27320/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді Гончар Л.Я.,

Стрелець Т.Г.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІОН МОШ» на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІОН МОШ» до Південної митниці Державної митної служби України про скасування рішень про корегування митної вартості товарів, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ІОН МОШ» звернулось до суду із адміністративним позовом до Південної митниці Державної митної служби України, у якому просило скасувати рішення митного поста «Одеса-вантажний» Південної митниці про коригування митної вартості: від 17 серпня 2012 року №500050000/2012/511118/2; від 28 вересня 2012 року №500050000/2012/511154/2; від 19 жовтня 2012 року №500050000/2012/511171/2; від 15 листопада 2012 року №500050000/2012/511212/2; від 11 грудня 2012 року №500050000/2012/511234/2.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив про безпідставність винесення відповідачем рішень про визначення митної вартості товару, оскільки ним надано всі необхідні документи для визначення митної вартості товару за методом 1 (за ціною договору щодо товарів, які імпортуються). Вважає, що прийняті відповідачем рішення про визначення митної вартості та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України є протиправними та необґрунтованими, прийнятими без дотримання основних принципів митного регулювання: законності, додержання прав та охоронюваних законом інтересів осіб та такі, що підлягають скасуванню.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2013 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2013 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивоване тим, що відповідач при прийнятті рішень про коригування митної вартості діяв у межах наданих повноважень, та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю «ІОН МОШ» звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх станцій та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Південна митниця Державної митної служби України у поданих запереченнях просить касаційну скаргу залишити без задоволення, судові рішення - без змін.

Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 24 липня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІОН МОШ» та компанією «SC ION MOS SRL» укладено зовнішньоекономічний контракт №01-07-ВЭС на поставку спецій та харчових домішок.

В межах зазначеного контракту позивачем ввезений на митну територію України товар.

Згідно фактури постачальника від 08 серпня 2012 року №101000329 вартість товару склала 96831,18 доларів США за 19037 кг. Згідно розрахунку ціна складає 5,09 доларів за 1 кг.

Позивачем до митного посту «Одеса-вантажний» були подані: декларація митної вартості від 13 серпня 2012 року; облікова картка суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності від 22 червня 2010 року №80700/4/10/00144; попередня митна декларація від 09 серпня 2012 року №500050000/2012/020242/001, від 09 серпня 2012 року CMR №068102, від 09 серпня 2012 року; книжка МДП; фактура постачальника від 08 серпня 2012 року №101000329; пакувальний лист від 08 серпня 2012 року №101000329; додаткова угода від 16 липня 2009 року №2; контракт від 24 липня 2007 року №01-07-ВЭС; договір про надання послуг митного брокера від 06 серпня 2012 року № 06/08; сертифікат походження від 09 серпня 2012 року № 2965; довідка про транспортні витрати від 09 серпня 2012 року №09/0.

Митним постом «Одеса-вантажний» Південної митниці Державної митної служби України у митному оформленні вказаного товару відмовлено, про що 17 серпня 2012 року складена картка відмови № 500050000/2/01001 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 500050000511118/2 від 17 серпня 2012 року.

У рішенні про коригування була визначена митна вартість у сумі 128119,01 доларів США, тобто 6,73 доларів за 1 кг. Митна вартість була визначена за другорядним методом - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

Згідно фактури компанії «SC ION MOS SRL» від 26 серпня 2012 року № 101000411 на митну територію України був ввезений товар, вартість якого склала 101474,37 доларів США за 19535,50 кг, що згідно розрахунку ціна складає 5,19 доларів за 1 кг.

На підставі поданих документів, митним постом «Одеса-вантажний» Південної митниці Державної митної служби України 28 вересня 2012 року прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 500050000/2012/511154/2.

Крім того, в межах вищевказаного контракту з компанією «SC ION MOS SRL» на поставку, позивачем був ввезений на митну територію України товар: згідно фактури постачальника від 16 жовтня 2012 року №101000449 вартість товару склала 100676,02 доларів CLUA за 19649 кг. Згідно розрахунку ціна складає 5,12 доларів США за 1 кг.

Митним постом «Одеса-вантажний» Південної митниці у митному оформленні було відмовлено, про що 19 жовтня 2012 року складена картка відмови №500050000/2012/01101 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №500050000/2012/511171/2 від 19 жовтня 2012 року.

Згідно фактури постачальника від 12 листопада 2012 року № 101000503 позивачем був ввезений на митну територію України товар, загальна вартість якого склала 104706,30 доларів США за 19625 кг. Згідно розрахунку ціна складає 3,06 доларів за 1 кг.

Митним постом «Одеса-вантажний» Південної митниці у митному оформленні було відмовлено, про що 15 листопада 2012 року складена картка відмови 500050000/2012/01175 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів 500050000/2012/511212/2 від 15 листопада 2012 року.

Згідно фактури постачальника від 07 грудня 2012 року №101000547 позивачем був ввезений на митну територію України товар, загальна вартість якого склала 108466,86 доларів США за 19592 кг. Згідно розрахунку ціна складає 5,53 доларів за 1 кг.

Митним постом «Одеса-вантажний» Південної митниці у митному оформленні було відмовлено, про що 11 грудня 2012 року складена картка відмови 500050000/2012/01211 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №500050000/2012/511234/2 від 11 грудня 2012 року.

Згідно ст.246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до ст.ст.49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно ч.1 ст.51, ст.52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено ч.2 ст.52 Митного кодексу України, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Згідно ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною ч.5 ст.54 Митного кодексу України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно ч.4 ст.57 Митного кодексу України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Частинами 2 та 3 ст.58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Як встановлено ч.ч.9, 21 ст.58 Митного кодексу України, розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню; використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об'єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.

Як встановлено судами, за результатами перевірки поданих для підтвердження заявленої митної вартості документів у митниці виникли обґрунтовані підстави вважати, що в наданих документах зазначені недостовірні відомості, у зв'язку з чим митним органом витребувано у позивача виписку з бухгалтерської документації, каталоги (прас-листи) фірми - виробника товару, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів. Додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості позивачем не надано, про що також позивачем зазначено в деклараціях.

Відповідачем з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості імпортованих товарів було проведено аналіз бази даних ЄАІС ДМСУ та встановлено, що рівень митної вартості подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим ніж рівень митної вартості, який було заявлено декларантом ТОВ «ІОН МОШ» згідно поданих митних декларацій.

За результатом проведених консультацій між митним органом та декларантом було обрано другорядний метод визначення митної вартості - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів відповідно до ст.ст.60-61 Митного кодексу України, про що свідчить відповідний запис та підпис декларанта на деклараціях митної вартості.

З урахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає вірним висновки судів попередніх інстанцій про правомірність рішень Південної митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості.

Доводи касаційної скарги встановлених обставин справи та висновків судів першої та апеляційної інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч.3 ст.220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст.220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІОН МОШ» відхилити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту ухвалення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді