Рішення

від 25.06.2013 по справі 910/8852/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/8852/13 25.06.13 За позовом Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча

компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу

"Запорізька атомна електрична станція"

До Приватного підприємства "Міком"

про стягнення 370 000,00 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники :

від позивача: Балацький Я.А. (дов. б/н від 28.03.2013.р)

від відповідача: не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 25.06.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" (далі за текстом - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного підприємства "Міком" (далі за текстом - відповідач) про стягнення 370000,00 грн. авансового платежу за договором підряду № 2360-УКБ з виконання робіт на будівництво об'єкта: "Житловий будинок № 155-а з монолітного залізобетону у м. Енергодарі. Запорізька АЕС", також позивач просить покласти на відповідача витрати по оплаті судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.05.2013 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 910/8852/13, розгляд справи призначено на 04.06.2013 року.

Ухвалою Господарського суду м. Києва 04.06.2013 року розгляд справи відкладено на 25.06.2013 року відповідно до ст. 77 ГПК України, у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, необхідністю надання додаткових матеріалів та пояснень по справі.

В судове засідання 25.06.2013 року представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 04.06.2013 року не виконав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, відповідно поштовому повідомленню про вручення поштового відправлення № 03429878.

17.06.2013 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог.

Заяву про уточнення позовних вимог розцінено судом як заяву про зміну предмету позову.

Відповідно ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Судом прийнято заяву про зміну предмету позову у відповідності до ст. 22 ГПК України. Отже, позовні вимоги розглядаються з урахуванням заяви про зміну предмету позовних вимог від 25.06.2013 року.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, суд зазначає, що у відповідності до п. 3.13. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено: неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК. У наведених випадках відповідні докази не повинні прийматися в подальшому й судом апеляційної інстанції.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

01 вересня 2011 року між позивачем (за договором - замовник) та відповідачем (за договором - підрядник) укладено договір підряду № 2360-УКБ/81-11-1-11-1933 (далі по тексту - Договір).

Відповідно до умов Договору (п.1.1.), позивач доручає, а відповідач приймає до свого зобов'язання виконати роботи з будівництва об'єкта: Житловий будинок № 155-а монолітного залізобетонну у м. Енергодарі. Запорізька АЕС» (далі - об'єкт будівництва).

Відповідно до п. 1.3. договору, склад, обсяги і вартість робіт, що доручаються до виконання підряднику визначені проектно-кошторисною документацією, яка є невід'ємною частиною договору.

Згідно п. 2.1. договору, відповідач зобов'язується приступити до виконання робіт за договором не пізніше чим через 10 днів з дня виконання позивачем зобов'язань щодо передачі проектно-кошторисної документації в порядку встановленому розділом 6 договору, надання фронту робіт в порядку визначеному розділом 9 договору.

Відповідно п. 3.1. договору, договірна ціна робіт визначається на основі проектно-кошторисної документації, є твердою і складає 3440872, 00 грн.

Згідно п. 9.2. договору, відповідач забезпечить виконання робіт згідно з календарним графіком їх виконання, який оформляється сторонами в порядку визначеному в п. 2.2. договору.

Пунктом 11.1. договору, встановлено, що позивач перераховує авансові платежі на підставі письмових заявок відповідача в розмірі 30% від вартості річного обсягу робіт відповідно до календарного графіка виконання робіт, оформленого в порядку встановленого п.2.2. договору, але не раніше виконання відповідача умов, встановлених розділом 4 договору, а також після надання відповідачем страхування страховою компанією, яка пройшла відбір у ДП НАЕК «Енергоатом», або відповідної банківської гарантії, на умовах, передбачених п. 11.2. даного договору.

Відповідно п. 16.1. договору, договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими сторонами представниками Сторін та скріплення його печатками сторін і діє до 31.12.2012 року.

Згідно п. 16.2. договору, закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

На виконання умов договору, позивачем було перераховано на рахунок відповідача авансові платежі на підставі заявок підрядника у розмірі 370000, 00 грн., а саме 120000, 00 грн. відповідно платіжного доручення № 2963 від 06.04.2012 року та 250000, 00 грн. відповідно платіжного доручення № 2964 від 06.04.2012 року.

Відповідачем не було виконано свої зобов'язання, щодо використання грошових коштів за призначенням для виконання своїх зобов'язань щодо будівництва об'єкта.

За твердженням позивача на момент подання позовної заяви (25.04.2013 року) відповідач не повернув перерахований авансовий платіж позивачу.

Позивачем було направлено на адресу відповідача листи з проханням вирішити спір мирним шляхом, проте на листи № 08-30/12073 від 11.03.2012 року, 08-30/14173 від 08.06.2012 року, 08-29/15394 від 18.06.2012 року, 08-30/18063 від 17.07.2012 року відповідачем не було надано відповіді або повернуто грошові кошти у розмірі 370000, 00 грн.

21.03.2013 року позивачем було направлено вимогу про повернення грошових коштів за договором № 2360-УКБ від 01.09.2011 року на суму 370000,00 грн. № 28-23/6820/704.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" підлягають задоволенню повністю з урахуванням заяви про зміну предмету спору з наступних підстав.

За своєю правовою природою договір підряду № 2360-УКБ/81-11-1-11-1933 від 01.09.2011 року є договором підряду, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 61 ЦК України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 ЦК України), при цьому сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначення умов договору (ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Як встановлено судом, позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору підряду № 2360-УКБ/81-11-1-11-1933 від 01.09.2011 року, перераховано на рахунок відповідача авансові платежі на підставі заявок підрядника у розмірі 370000, 00 грн., 120000, 00 грн. відповідно платіжного доручення № 2963 від 06.04.2012 року та 250000, 00 грн. відповідно платіжного доручення № 2964 від 06.04.2012 року.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідачем, в свою чергу, грошові кошти не були використані за призначенням для виконання зобов'язань щодо будівництва об'єкту, жодних претензій щодо не виконання або не належного виконання обов'язків позивачем щодо перерахунку авансових платежів не заявлялось та суду не надано. Також відповідачем не було надано жодної інформації про істотні умови, які заважають використати дані грошові кошти для виконання свого зобов'язання до договору.

31.12.2012 року договір підряду № 2360-УКБ/81-11-1-11-1933 від 01.09.2011 року закінчив строк своєї дії (пункт 16.1 договору). За твердженням позивача, сторонами не було погоджено, щодо продовження строку дії договору та його пролонгації. ДОказів протилежного відповідачем не надано.

Отже, протягом строку дії договору відповідачем не було виконано роботи, попередньо оплачені позивачем, строк дії договору сплив та не був поновлений (пролонгований сторонами), а тому, підстава, на якій відповідач отримав грошові кошти від позивача, відпала.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Як встановлено судом, 21.03.2013 року позивач просив відповідача повернути суму передплати за договором в розмірі 370000, 00 грн. у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги шляхом направлення відповідної вимоги № 21-23/6820/704. З моменту пред'явлення позивачем відповідачу вимоги про повернення грошових коштів передплати за контрактом, зобов'язання відповідача щодо поставки товару за контрактом змінилося на зобов'язання по поверненню коштів передплати.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи, що лист позивача про повернення коштів передплати отримано відповідачем 29.03.2013 року, відповідач зобов'язаний був повернути грошові кошти в розмірі 370000, 00 грн. протягом 7 -ми днів з моменту пред'явлення вимоги, тобто до 06.04.2013 року включно. Як встановлено судом, грошові кошти передплати в розмірі 370000, 00 грн. протягом 7 -ми днів з моменту пред'явлення вимоги повернуто відповідачем не було.

Враховуючи, що попередньо оплачені роботи за контрактом відповідачем виконані не були, договір закінчив свою дію, грошові кошти в розмірі 370000, 00 грн. отримані відповідачем без достатньої правової підстави, і відповідно підлягають поверненню позивачу на його вимогу.

Отже, станом на момент подання позовної заяви (25.04.2013 р.) та вирішення спору (25.06.2013 р.) заборгованість відповідача перед позивачем складає 370000, 00 грн., доказів сплати якої відповідачем суду не надано.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів на підтвердження сплати заборгованості у розмірі 370000, 00 грн. відповідачем суду не надано.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором в сумі 370000, 00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк оплати товару, у відповідності до п.3.2. договору є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення суми попередньої оплати у розмірі 370000, 00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу Україні витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. Позов з урахуванням заяви про зміну предмету спору задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Міком" (04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, 2а, код ЄДРПОУ - 30523162; з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем) на користь Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" (71504, Запорізька обл., м. Енергодар, вул. Промислова, 133, код ЄДРПОУ 19355964) 370000 (триста сімдесят тисяч) грн. 00 коп. основного боргу та судовий збір у розмірі 7400 (сім тисяч чотириста) грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 01.07.2013 р.

Суддя Г.П. Бондаренко