Рішення

від 18.06.2013 по справі 910/7959/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7959/13 18.06.13 За позовом Публічного акціонерного товариства «Морстрой»;

до Закритого акціонерного товариства «Укрбудтрансгаз»;

про стягнення 100 777,30 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники:

Від позивача: не з'явилися;

Від відповідача: не з'явилися.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.2013 р. порушено провадження у справі №910/7959/13, розгляд справи призначено на 16.05.2013 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2013 року відкладено розгляд справи до 30.05.2013 року.

Розпорядженням заступника Господарського суду міста Києва від 30.05.2013 року справу №910/7959/13 передано для розгляду судді Борисенко І. І.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2013 року призначено розгляд справи до 18.06.2013 року.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 03.06.2013 року справу №910/7959/13 передано для розгляду судді Мандриченку О. В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2013 року призначено розгляд справи на 18.06.2013 року.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 100 777,30 грн., а також 2 015,55 грн. витрат по сплаті судового збору з мотивів, вказаних у позовній заяві.

18.06.2013 року від позивача надійшло клопотання про слухання справи без участі представника Публічного акціонерного товариства «Морстрой».

Відповідач був належним чином повідомлений про час, день та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, які містяться в матеріалах справи, однак повноважних представників в судове засідання не направив, позовні вимоги по суті не заперечив, письмовий відзив на позовну заяву не надав.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Між Закритим акціонерним товариством «Укрбудтрансгаз» (фрахтувальник) та Публічним акціонерним товариством «Морстрой» (судновласник) 27.08.2012 року було укладено договір фрахтування судна на час (тайм-чартер) №69, відповідно до умов якого судновласник зобов'язався за погоджену плату (фрахт) надати фрахтувальнику буксир «Антей» з екіпажем для користування на визначений термін для виконання робіт на об'єктах фрахтувальника в районі 150 км. від п. Чорноморськ.

Відповідно до п. 1.3. договору, буксир передається судновласником фрахтувальнику і повертається фрахтувальником судновласнику по акту прийому-передачі в п. Севастополь, бухта Камишова (пристань №232). Акт прийому-передачі підписується уповноваженими представниками сторін.

Згідно з п. 2.1. договору, за користування буксиром по даному договору фрахтувальник сплачує судновласнику фрахт у розмірі:

- 20 000,00 грн. в т. ч. ПДВ 20%, за кожну добу фрахтування буксира «Антей».

Пунктом 2.2. договору передбачено, що фрахт сплачується фрахтувальником на розрахунковий рахунок судновласника за кожні 15 календарних діб, які підлягають оплаті за три дні до початку відходу буксира із п. Севастополь. Наступна оплата проводиться за 5 календарних до початку кожних наступних 15 діб фрахту до моменту повернення судна його власникам.

У п. 2.3. договору зазначено, що фрахтувальник за свій рахунок забезпечує буксири ГЗМ, водою на весь період фрахтування, за свій рахунок організовує агентування і митне оформлення відходів буксира (включаючи оформлення запасів судна), прибуття в порт призначення із порту призначення.

Фрахтувальник зобов'язується:

3.3.2. нести витрати по бункеруванню буксира, включаючи доставку, заправку допливом, маслом, водою, по зняття відходів (в терміни, передбачені технічними можливостями бункера).

3.3.3. нести інші витрати і збори, зв'язані з комерційною експлуатацією буксира, в тому числі по агентуванню, оплаті портових зборів, оплаті лоцманських проводок, оплаті стоянки тощо.

3.3.6. по закінчення строку фрахту фрахтувальник зобов'язаний повернути буксир судновласнику в тому стані, в якому він був одержаний ним з врахуванням нормального зносу.

Відповідно до п. 5.1. договору, початок фрахту - орієнтовно з 27 серпня 2012 року. Термін фрахту - до 30.09.2012 року.

Початок фрахту підтверджується підписанням сторонами акту прийому-передачі каравану від судновласника фрахтувальнику. Закінчення фрахту - поверненням фрахтувальником буксиру судновласнику і підписанням сторонами акту прийому-передачі від фрахтувальника судновласнику.

Згідно з п. 6.7. договору, даний договір вступає в законну силу з дати його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами зобов'язань по ньому.

27.09.2012 року між сторонами було підписано додаткову угоду №1 до договору фрахтування №69, відповідно до якої установлено термін дії договору (строк фрахтування) до 31.10.2012 року.

Додатковою угоду №2 від 31.10.2012 року до договору фрахтування №69 встановлено термін дії договору (строк фрахтування) до 01.12.2012 року.

Згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 2 статті 218 Господарського кодексу України зазначає, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням визначених змістом зобов'язання умов (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають встановлені договором або законом правові наслідки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений договором або законом строк (ч. 1ст. 612 ЦК України).

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві зазначив, що з його сторони було зобов'язання за договором було виконано в повному обсязі, а саме передано буксир у фрахт відповідачеві, однак позивач не надав суду акту прийому-передачі буксиру відповідачеві.

В той же час, факт користування майном відповідачем підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 30.11.2012 року, а також угодою від 01.03.2013 року, у якій зазначається про наявність заборгованості у відповідача за договором №69.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з п. 2.1. договору, за користування буксиром по даному договору фрахтувальник сплачує судновласнику фрахт у розмірі:

- 20 000,00 грн. в т. ч. ПДВ 20%, за кожну добу фрахтування буксира «Антей».

Пунктом 2.2. договору передбачено, що фрахт сплачується фрахтувальником на розрахунковий рахунок судновласника за кожні 15 календарних діб, які підлягають оплаті за три дні до початку відходу буксира із п. Севастополь. Наступна оплата проводиться за 5 календарних до початку кожних наступних 15 діб фрахту до моменту повернення судна його власникам.

У п. 2.3. договору зазначено, що фрахтувальник за свій рахунок забезпечує буксири ГЗМ, водою на весь період фрахтування, за свій рахунок організовує агентування і митне оформлення відходів буксира (включаючи оформлення запасів судна), прибуття в порт призначення із порту призначення.

За користування майном відповідач повинен був сплатити 1 850 786,94 грн., з яких сплачено 1 720 000,00 грн. Тобто, розмір заборгованості відповідача перед позивачем становить 130 786,94 грн. Факт наявності заборгованості у такому розмірі підтверджується актом звірки взаєморозрахунків, на якому містяться підписи представників обох сторін договору та печатки позивача і відповідача.

01.03.2013 року між представниками сторін було підписано угоду про припинення зобов'язань шляхом зарахування зустрічних вимог, у якій зазначається, що Закрите акціонерне товариство «Укрбудтрансгаз» має заборгованість перед Публічним акціонерним товариством «Морстрой» на суму 130 786,94 грн.

Відповідно до п. 2 угоди, сторони прийшли до взаємної згоди про погашення зустрічних грошових вимог згідно даної угоди на суму 30 009,64 грн.

Згідно з п. 6 угоди, сторони домовилися, що станом на 02.03.2013 року заборгованість ЗАТ «Укрбудтрансгаз» перед ПАТ «Морстрой» складає 100 777,30 грн.

Отже, станом на день звернення до господарського суду заборгованість відповідача перед позивачем становить 100 777,30 грн., тому господарський суд вважає позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Мортсрой» такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Укрбудтрансгаз» (інд. 03061, м. Київ, вул. Суздальська, 13, код ЄДРПОУ 24937036) на користь Публічного акціонерного товариства «Морстрой» (інд. 99011, м. Севастополь, вул. Новоросійська, 25/вул. Демидова, 7, код ЄДРПОУ 13792296) 100 777 (сто тисяч сімсот сімдесят сім) грн. 30 коп. заборгованості, 2 015 (дві тисячі п'ятнадцять) грн. 55 коп. витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О. В. Мандриченко Дата складання рішення 25.06.2013 р.