Постанова

від 27.06.2013 по справі 815/3960/13-а

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/3960/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2013 року о 16 год. 15 хв. м. Одеса

У залі судових засідань № 25

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Свиди Л.І.

при секретарі судового засідання - Кочмар М.І.

за участю сторін:

представника позивача - Тогобицький Д.В. (по довіреності)

представника позивача - Глущак О.Г. (по довіреності)

представника позивача - Бредінський А.А. (згідно статуту)

представника відповідача - Павлова В.О. (по довіреності)

представника відповідача - Штока А.Т. (по довіреності)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Арго-Трейдінг Плюс» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Арго-Трейдінг Плюс» з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби №0000312250 від 05.02.2013 року, №0001112250 від 11.04.2013 року.

Представники позивача адміністративний позов підтримали, на заявлених вимогах наполягали з підстав, викладених в позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог (Том ІІ, аркуші справи 19-21), оскільки первинними документами підтверджується здійснення господарських операцій з контрагентом ТОВ «НОВО-КОМ», їх реальність, а тому висновки податкового органу в акті перевірки не відповідають дійсності, а відтак оскаржувані податкові повідомлення-рішення є неправомірними та підлягають скасуванню.

Представники відповідача позовні вимоги не визнали з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов (Том І, аркуші справи 159-163), оскільки операції позивача з його контрагентом не спрямовані на реальне настання правових наслідків, а тому податкові повідомлення-рішення винесені правомірно.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та представників відповідача, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Арго-Трейдінг Плюс» зареєстровано як юридичну особу Виконавчим комітетом Одеської міської ради, знаходиться на обліку як платник податків у Державній податковій інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби та є платником податку на додану вартість, основними видами діяльності якого за КВЕД є роздрібна торгівля пальним, оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, інші вили оптової торгівлі в неспеціалізованих магазинах.

Державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Арго-Трейдінг Плюс» щодо документального підтвердження господарських відносин з ПП «НОВО-КОМ», їх реальності та повноти відображення в обліку за період квітень 2011 року, за результатами якої складено акт перевірки №276/22-5/37352374 від 21.01.2013 року (Том І, аркуші справи 54-60).

Зазначеною перевіркою встановлено порушення ТОВ «Арго-Трейдінг Плюс» п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено суму податку на додану вартість у розмірі 23456,52 грн., ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток у розмірі 26974,9 грн. за 2 квартал 2011 року шляхом включення до складу валових витрат по операціям з ПП «НОВО-КОМ» витрат на загальну суму 117282,6 грн.

Не погодившись із висновками перевірки позивач подав до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби заперечення на акт перевірки (Том І, аркуші справи 61-65), проте вони були залишені без задоволення, висновки акту перевірки - без змін, а на підставі виявлених порушень Державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби винесено податкове повідомлення-рішення №0000322250 від 05.02.2013 року, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 23457 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 5864 грн., №0000312250 від 05.02.2013 року, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання по податку на прибуток на суму 26975 грн. (Том І, аркуші справи 49-52).

Позивач скористався правом на адміністративне оскарження податкових повідомлень-рішень №0000322250, №0000312250 від 05.02.2013 року, звернувшись із скаргою до Державної податкової служби в Одеській області, яку податковим органом задоволено частково, податкове повідомлення-рішення №0000312250 від 05.02.2013 року залишено без змін, а рішення №0000322250 від 05.02.2013 року скасовано та визначено завищення позивачем від'ємного значення з податку на додану вартість на суму 23457 грн. (Том І, аркуші справи 39-48).

При подальшому оскарженні цих податкових повідомлень-рішень до податкового органу вищого рівня, Міністерством доходів та зборів України скаргу позивача залишено без задоволення, податкові повідомлення-рішення - без змін та ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС винесено податкове повідомлення-рішення №0001112250 від 11.04.2013 року, яким зменшено позивачу суму від'ємного значення з податку на додану вартість у сумі 23457 грн. (Том І, аркуші справи 27-38, Том ІІ, аркуш справи 22).

Як вбачається з акту перевірки №276/22-5/37352374 від 21.01.2013 року та наданих пояснень представників відповідача, підставою для висновку щодо заниження позивачем податку на додану вартість та валових витрат став акт Алчевської ОДПІ в Луганській області №315/231-36917481 від 10.02.2012 року «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «НОВО-КОМ» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.02.2011 року по 30.09.2011 року», яким встановлено відсутність необхідних умов для здійснення господарської діяльності цим підприємством, неможливість фактичного здійснення операцій, відсутність первинних документів по операціям з контрагентами (Том І, аркуші справи 164-176) та не підтвердження первинними документами, що надані позивачем реальності здійснення господарських операцій з ПП «НОВО-КОМ».

Суд вважає висновки акту перевірки позивача не обґрунтованими та такими, що спростовуються наданими доказами в справі, виходячи з наступного.

Відповідно до положень п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, відповідно до п. п. 14.1.36 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи.

Згідно із положеннями п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені, зокрема, податковими накладними, не відносяться до податкового кредиту.

Аналізуючи зазначені норми Податкового кодексу України суд приходить до висновку, що право на віднесення сум податку на додану вартість, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання в разі фактичного придбання товару, наявності первинних документів та використання в господарській діяльності цього товару.

Крім того, згідно із положеннями ст. 138, ст. 139 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку таких витрат. До складу витрат не включається витрати, які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

При цьому, відповідно до ст. 1, ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16 липня 1999 року господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складаються під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та повинні мати назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З наданих до суду доказів вбачається, що між ПП «НОВО-КОМ» та ТОВ «Арго-Трейдінг Плюс» 08.04.2011 року укладений договір купівлі-продажу нафтопродуктів №5, за яким ПП «НОВО-КОМ» зобов'язується передати у власність ТОВ «Арго-Трейдінг Плюс» нафтопродукти, а ТОВ «Арго-Трейдінг Плюс» - своєчасно прийняти та оплатити товар (Том І, аркуші справи 66-70).

Зазначений товар був прийнятий позивачем в кількості 15849 літрів палива на суму 140739,12 грн., про що сторонами договору підписаний акт приймання-передачі (Том І, аркуш справи 74) та ПП «НОВО-КОМ» виписано позивачу податкову накладну №754 від 08.04.2011 року на цю суму (Том І, аркуш справи 73).

Крім того, позивачем на підтвердження одержання товару надано до суду видаткову накладну №754 від 08.04.2011 року, на підтвердження транспортування товару надано товарно-транспортну накладну №0007859 від 08.04.2011 року (Том І, аркуші справи 72,88), на підтвердження оплати коштів за придбаний товар надано рахунок-фактуру, виписки з рахунку щодо перерахування коштів на рахунок ПП «НОВО-КОМ» (Том І, аркуші справи 71, 79-82).

Як вбачається з матеріалів справи, транспортування нафтопродуктів здійснювалось ТОВ «Трансойл Компані» згідно укладеного з ТОВ «Арго-Трейдінг Плюс» договору перевезення вантажу №01/11 від 30.03.2011 року (Том І, аркуші справи 83-86), що не суперечить умовам договору №5 від 08.04.2011 року, укладеного позивачем з ПП «НОВО-КОМ».

В підтвердження оплати та виконання транспортування нафтопродуктів позивач надає товарно-транспортну накладну, рахунок на оплату послуг, акт здачі-приймання послуг по перевезенню вантажу, податкову накладну, виписку по рахунку, довіреність на уповноважену особу від позивача на отримання нафтопродуктів (Том І, аркуші справи 87-91, 148), з яких можливо встановити пункти навантаження, розвантаження, транспортні засоби, якими здійснювалось перевезення, осіб, які отримували товар, тощо.

На підтвердження відповідності вимогам ДСТУ 4840:2007 отриманого палива, позивачем надано паспорт №1974 на дизельне паливо підвищеної якості марки Е (Том І, аркуш справи 92).

Крім того, в матеріалах справи містяться докази на підтвердження наявності у позивача приміщень для зберігання придбаного у ПП «НОВО-КОМ» палива, його реалізації на автозаправній станції (Том І, аркуші справи 127-147, 149-156), тобто позивачем доведено можливість та фактичне використання придбаного товару у своїй господарській діяльності.

Таким чином, суд вважає, що позивачем надано до суду всі первинні документи, які підтверджують здійснення спірних господарських операцій з ПП «НОВО-КОМ», транспортування придбаного товару, його використання, здійснення витрат на його придбання, тощо, що дає право позивачу на включення сум коштів по цим операціям до податкового кредиту з податку на додану вартість та до валових витрат.

З акту перевірки Алчевської ОДПІ в Луганській області №315/231-36917481 від 10.02.2012 року вбачається, що на період взаємовідносин з позивачем ПП «НОВО-КОМ» було діючим підприємством та мало свідоцтво платника податку на додану вартість, мало відносити з ТОВ «Торговий Дім «Сокар Україна», яким фактично зберігались на нафтобазі ТОВ «Світанок Ойл Трейд» нафтопродукти, які належали ПП «НОВО-КОМ» та з цієї бази було відвантажено позивачу придбані нафтопродукти, що підтверджується товарно-транспортною накладною (Том ІІ, аркуші справи 47-53).

Крім того, слід зазначити, що розбіжності по базам автоматичного співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань між позивачем та ПП «НОВО-КОМ» відсутні, що підтверджує сплату податкових зобов'язань з податку на додану вартість контрагентом позивача до бюджету.

Також суд звертає увагу на той факт, що акт перевірки ПП «НОВО-КОМ» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за той самий період (з 01.02.2011 року по 30.09.2011 року ) вже був предметом дослідження в судовому порядку та Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 11.01.2012 року по справі №2а-11361/11/1270, яку залишено без змін Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду визнано протиправними дії Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «НОВО-КОМ» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.02.2011 по 30.09.2011 року та визнано протиправними дії Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції щодо визнання нікчемними всіх укладених правочинів між ПП «НОВО-КОМ» та його контрагентами (Том І, аркуші справи 97-101).

Зазначені обставини спростовують доводи відповідача щодо відсутність у ПП «НОВО-КОМ» необхідних умов для здійснення господарської діяльності, персоналу, транспортних засобів, приміщень та матеріальних ресурсів, неможливість здійснення господарської діяльності цим підприємством.

Також суд не погоджується з доводами податкового органу щодо неналежного оформлення товарно-транспортної накладної, оскільки з наданих до суду копій цієї накладної можливо встановити всі необхідні дані щодо транспортування товару та щодо відвантаження паливно-мастильних матеріалів в квітні 2011 року ТОВ «Торговий Дім «Сокар Україна» на адресу ПП «НОВО-КОМ» в кількості меншій ніж придбано позивачем, оскільки ці обставини стосуються взаємовідносин контрагента позивача зі своїми контрагентами та не можуть бути підставою для позбавлення позивача податкового кредиту та зменшення суми валових витрат.

При цьому, суд звертає увагу на підтвердження матеріалами справи фактичного зберігання паливно-мастильних матеріалів на нафтобазі ТОВ «Світанок Ойл Трейд», які належали ПП «НОВО-КОМ», що підтверджує можливість їх відвантаження на адресу, зокрема, позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно із ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає доведеним здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Арго-Трейдінг Плюс» обґрунтовані, відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку із чим підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати розподіляються відповідно до приписів ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Арго-Трейдінг Плюс» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби №0000312250 від 05.02.2013 року, №0001112250 від 11.04.2013 року - задовольнити повністю.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби №0000312250 від 05.02.2013 року, №0001112250 від 11.04.2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Арго-Трейдінг Плюс» (код ЄДРПОУ 37352374) документально підтверджені судові витрати у сумі 504,32 грн .

Постанова набирає законної сили у порядку ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга на постанову подається до Одеського окружного адміністративного суду, та одночасно її копія надсилається до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст постанови складено та підписано 27 червня 2013 року.

Суддя Л.І. Свида

.

.