КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 823/741/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Тимошенко В.П. Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.
У Х В А Л А
Іменем України
18 червня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Грищенко Т.М.,
суддів Лічевецького І.О., Мельничука В.П.,
при секретарі Киш С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, згідно ч.1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2013 р. у справі за адміністративним позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Лан" до Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2013 р. позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення форми «Р» Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби від 28 лютого 2013 року № 0000012200. Стягнуто з Державного бюджету України на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Лан» (ідентифікаційний код 03791663) 197 (сто дев'яносто сім) грн. 60 коп. судового збору.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовує тим, що рішення суду першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а постанову суду - без змін, виходячи із наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, з 30.01.2013 по 01.02.2013 державним податковим ревізором-інспектором проведено позапланову невиїзну документальну перевірку СТОВ «Лан» щодо дотримання вимог податкового та іншого законодавства з питань взаємовідносин з ТОВ «Шоковіта» за вересень 2012 року та ТОВ «Агролідер 2010» за жовтень 2011 року. За результатами перевірки складений акт від 08.02.2013 № 263/22/3791663, згідно з висновками якого встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, зокрема п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість (скороченій) в періоді, що перевірявся, на загальну суму всього 15807 грн, в тому числі за вересень 2012 року в сумі 15530 грн. та жовтень 2011 року в сумі 277 грн.
На підставі акту перевірки від 08.02.2013 № 263/22/3791663 відповідачем винесене податкове повідомлення - рішення від 28.02.2013 року № 0000012200, яким позивачу збільшено розмір грошового зобовязання за платежем - податок на додану вартість на загальну суму 15807 грн. та нараховані штрафні (фінансові санкції) на суму 3952 грн..
Судом встановлено, між позивачем та ТОВ «Агролідер 2010» відбувалися господарські операції. Зокрема, у жовтні 2011р. позивачем придбано у ТОВ «Агролідер 2010» запчастини до сільгосптехніки на загальну суму 1660 грн, у тому числі ПДВ 277 грн., що підтверджується первинними бухгалтерськими документами: видатковою накладною № 1037 від 25.10.2011, податковою накладною № 815 від 25.10.2011 р., платіжним дорученням № 1511 від 04.11.2011. На виконання умов Договору поставки № 28-9/1 від 28.09.2011 року, укладеного у письмовій формі, ТОВ «Агролідер 2010» надало запчастини до сільгосптехніки, а саме: гідророзподілювач Р-100 на суму 800 грн., гідроциліндр (рем) ЦС 55 на суму 341 грн. 67 коп, насос НШ-32 А (рем). Доручення на отримання даного товару не виписувалось, оскільки, його отримувала завідуюча матеріальним складом Булаткіна Ю.М., з якою укладений договір про матеріальну відповідальність.
Судом встановлено, що у вересні 2012 року між позивачем та ТОВ «Шоковіта» на виконання умов договору поставки № 24093 від 24.09.2012 відбулася господарська операція по придбанню макухи соняшникової на загальну суму 93177 грн., у тому числі ПДВ - 15529, 50 грн., що підтверджується наступними первинними бухгалтерськими документами: видатковою накладною № РН - 0000028 від 26.09.2012, податковою накладною № 1574 від 26.09.2012, товарно-транспортною накладною від 25.09.2012, платіжними дорученнями № 1266 від 11.10.2012, № 97 від 10.10.2012, № 1248 від 10.10.2012 ( а.с. 33-38). Даний товар отримувала завідуюча матеріальним складом Булаткіна Ю.М., з якою укладений договір про матеріальну відповідальність.
Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-14) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Вимоги до первинного документу встановлені статтею 9 Закону № 996-14: первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Таким чином, видаткові накладні, податкові накладні, складені за результатами проведених операцій по поставці товарів (робіт, послуг) - є первинними документами у розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (996-14).
Як вбачається із акту перевірки, перевіряючими для підтвердження реальності господарської операції, зокрема факту отримання позивачем товарно-матеріальних цінностей (запчастин) у ТОВ «Агролідер 2010», від позивача вимагалися товарно-транспортні накладні. Як вірно зазначено судом, що законодавець не ставить в залежність наявність транспортних документів на перевезення вантажу з наслідками формування бази оподаткування податком на прибуток та ПДВ. Крім того, товарно-транспортна накладна не відображає відомості про господарську операцію з поставки товару, а відображає відомості про господарську операцію з перевезення.
Як вбачається з матеріалів справи, у позивача наявна товарно-транспортна накладна по перевезенню продукції (соняшникової макухи), придбаної у ТОВ «Шоковіта».
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія Київського апеляційного адміністративного суду зазначає наступне.
Колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених по ціні придбаних товарів (надання послуг) від контрагентів.
Так, податкові накладні № 1574 від 26.09.2012 та № 815 від 25.10.2011 (виписані ТОВ «Агролідер 2010» та ТОВ «Шоковіта») оформлені відповідно до вимог Податкового кодексу України, тому мають право бути у складі податкового кредиту відповідного податкового періоду.
А як свідчать первинні бухгалтерські документи, запчастини до сільгосптехніки використані для ремонту тракторів та соняшникова макуха використана для виробництва комбікормів, а тому придбані товари стосуються господарської діяльності підприємства.
Враховуючи вищенаведене, наявні у позивача податкові та видаткові накладні, товарно-транспортні накладні відповідають вимогам, визначеним Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», мають необхідні обов'язкові реквізити, зміст та обсяг господарських операцій, чітко вказано, який саме товар був поставлений контрагентом та отриманий позивачем, з їх змісту прослідковується як конкретний підхід до виконання договору так і факт його виконання.
Колегія також погоджується з судом, що в акті перевірки податковим органом безпідставно зазначено про протиправний характер угод по придбанню позивачем товару у контрагентів, в зв'язку з цим відповідач неправомірно дійшов висновку, що податкові накладні, виписані ТОВ «Агролідер 2010» та ТОВ «Шоковіта» не створюють юридичних наслідків, а тому не дають права на податковий кредит у зв'язку із порушенням пунктів 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не навів жодних обставин та доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цих операцій для цих осіб, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або у сукупності могли свідчити про фіктивність вчинених операцій, відсутність факту поставки продукції, а також того, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.
Так, позивач здійснював податковий облік та формував податковий кредит у спірний період відповідно до вимог чинного законодавства України, а отже правових підстав для невизнання права позивача на відображення спірних сум в складі податкового кредиту не має, що свідчить про те, що оскаржуване рішення не враховує фактичних обставин та вищезазначених приписів законодавства, а отже є необґрунтованим.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.
Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2013 р. - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Т.М.Грищенко
Судді І.О.Лічевецький
В.П. Мельничук
.
Головуючий суддя Грищенко Т.М.
Судді: Лічевецький І.О.
Мельничук В.П.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 18.06.2013 |
Оприлюднено | 02.07.2013 |
Номер документу | 32135029 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Грищенко Т.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні