Рішення

від 26.06.2013 по справі 927/551/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166, факс 77-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

26 червня 2013 року справа №927/551/13

За позовом: Кримського державного авіаційного підприємства „Універсал-Авіа", вул. Аерофлотська, 5, м. Сімферополь, 95024, до відповідача: Спеціалізованого авіаційного загону оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій, вул. Космонавтів, 90, м. Ніжин, Чернігівська область, 16603, про стягнення 15131,55 грн. боргу. Суддя Блохіна Ж.В.

Представники сторін:

від позивача : не з'явився,

від відповідача: Пащенко О.М., довіреність №31 від 05.06.2013 року.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ:

Кримським державним авіаційним підприємством „Універсал-Авіа" подано позов до Спеціалізованого авіаційного загону оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій про стягнення 15131,55 грн., в тому числі 14380,35 грн. основного боргу за надані послуги, 125,30 грн. 3% річних та 625,90 грн. пені.

Через загальний відділ господарського суду 25.06.2013 року від позивача надійшло уточнення позовних вимог та зменшення суми позову, в якому позивач просить стягнути з відповідача 69,97 3% річних, 805,29 грн. 7% штрафу та 349,86 грн. пені за відповідний період згідно наданого розрахунку, при цьому не зазначається сума, на яку зменшується позов.

Суд приймає уточнення позивача в частині стягнення 69,97 грн. 3% річних та 349,86 грн. пені до розгляду, яке, по своїй суті, не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси.

Уточнення позивача в частині стягнення 805,29 грн. 7% штрафу не приймається судом, оскільки по своїй суті даним уточненням збільшуються позовні вимоги, що суперечить ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, оскільки дана вимога не була заявлена позивачем в позовній заяві.

Позивач представника в судове засідання не направив, але надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи без участі представника.

По суті пред'явленого позову відповідач заперечує його обґрунтованість, посилаючись на те, що оплата наданих позивачем послуг за договором №18 від 04.01.2011р. за період з вересня по грудень 2012 року та в лютому 2013 року у сумі 14380,35 грн. здійснена повністю.

Також відповідач заперечує стосовно стягнення 3% річних та пені, посилаючись на те, що акти здачі-приймання робіт не підписувались відповідачем в день їх складання, а направлялись позивачем поштою, а тому дати, з яких розпочався строк прострочення платежу, зазначені у розрахунку, не відповідають дійсності, а отже невірно проведено і сам розрахунок.

Розглянувши подані матеріали, вислухавши представника відповідача, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

04 січня 2011 року між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) укладено договір про надання послуг по збереженню №18.

Згідно п. 1.1 договору виконавець надає місце стоянки для базування гелікоптера замовника (далі - ВС) і комплекс послуг по збереженню ВС замовника на аеродромі Заводське, а замовник проводить оплату послуг в порядку та на умовах дійсного договору.

Відповідно до п. 3.2 договору оплата здійснюваних виконавцем послуг за фактичну стоянку та збереження проводиться замовником на протязі 5 календарних днів з моменту підписання замовником акту виконаних робіт.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що у випадку прострочки оплати наданих послуг замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який нараховується пеня, за кожен день прострочки платежу від простроченої суми.

В матеріалах справи містяться копії актів здачі-приймання робіт (надання послуг), які підписані сторонами, а саме: №626 від 30.11.2012 року на суму 2876,07 грн., №556 від 31.10.2012 року на суму 2876,07 грн., №585 від 30.11.2012 року на суму 2876,07 грн., №635 від 31.12.2012 року на суму 2876,07 грн. та №72 від 28.02.2013 року на суму 2876,07 грн., всього на загальну суму 14380,35 грн.

Позивач направив на адресу відповідача лист №1.34-167 від 22.01.2013 року з вимогою сплатити борг в сумі 11504,28 грн., який виник станом на 31.12.2012р. До листа було додано акт звірки розрахунків станом на 31.12.2012 року, який, після отримання, підписаний відповідачем без зауважень.

Відповідачем не були здійснені розрахунки за надані послуги за вищевказаними актами здачі-приймання робіт згідно договору №18 від 04.01.2011 року на суму 14380,35 грн.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України ( далі - ГК України) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України ( далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Як встановлено ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.ч. 1, 7 ст. 193 ГК України: "Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином."

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Як зазначає позивач, у зв'язку з тим, що сторони знаходяться у різних містах і обмін кореспонденцією здійснюється поштою, до суду складено представити докази фактичної дати підписання відповідачем актів здачі-приймання робіт (надання послуг). Тому, на думку позивача, відносно настання строку виконання відповідачем зобов'язань повинні застосовуватися норми ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач направив на адресу відповідача лист №1.34-167 від 22.01.2013 року з вимогою сплатити заборгованість. Даний лист відповідач отримав 30.01.2013р., проте залишив його без реагування.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи і підтверджується позивачем у листі про уточнення позовних вимог від 20.06.2013р., відповідач оплатив вартість отриманих послуг в повному обсязі, а саме: оплата послуг по акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №626 від 30.11.2012р. проведена 23.04.2013р. пл. дорученням №542 від 19.04.2013р.; по акту №585 від 30.11.2012р. проведена 23.04.2013р. пл. дорученням №541 від 19.04.2013р.; по акту №556 від 31.10.2012р. проведена 23.04.2013р. пл. дорученням №540 від 19.04.2013р.; по акту №635 від 31.12.2012р. проведена 24.04.2013р. пл. дорученням №649 від 21.05.2013р.; по акту №72 від 28.02.2013р. проведена 24.04.2013р. пл. дорученням №650 від 21.05.2013р.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За таких обставин, провадження у справі в частині стягнення 14380,35 грн. основного боргу підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України за відсутності предмету спору в цій частині.

На підставі п. 4.1 договору позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення 625,90 грн. пені за прострочення платежу з 06.10.2012р. по 28.03.2013р. (згідно уточненого розрахунку від 20.06.2013р. 349,86 грн. пені за період прострочення платежу в сумі 11504,28 грн. з 07.02.2013р. по 22.04.2013р.).

Посилаючись на ст. 625 ЦК України, позивач також просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 125,30 грн. за період з 06.20.2012р. по 28.03.2012р. (згідно уточненого розрахунку від 20.06.2013р. 3% річних становить 69,97 грн. за прострочення платежу в сумі 11504,28 грн. за період з 07.02.2013 року по 22.04.2013 року).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, має на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Для всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування штрафних санкцій, річних тощо, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Частина 1 ст. 216 ГК України передбачає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Суд, здійснивши перевірку розрахунку пені та 3% річних, заявлених до стягнення позивачем у позовній заяві та відповідно до уточненого розрахунку, дійшов висновку про правомірність нарахування 349,86 грн. пені за період прострочення платежу в сумі 11504,28 грн. з 07.02.2013р. по 22.04.2013р. та 3% річних в сумі 69,97 грн. за прострочення платежу в сумі 11504,28 грн. за період з 07.02.2013 року по 22.04.2013 року.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що відповідач взяті на себе зобов'язання по оплаті наданих послуг своєчасно не виконав, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню частково в сумі 419,83 грн., в тому числі 349,86 грн. пені та 69,97 грн. 3% річних.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Припинити провадження у справі в частині стягнення 14380,35 грн. основного боргу.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Спеціалізованого авіаційного загону оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій (вул. Космонавтів, 90, м. Ніжин, Чернігівська область, ідентифікаційний код 33965532, інформація про рахунок відсутня) на користь Кримського державного авіаційного підприємства „Універсал-Авіа" (вул. Аерофлотська, 5, м. Сімферополь, АР Крим, п/р 26003075205001 в КРВ АТ „Брокбізнесбанк", м. Сімферополь, МФО 300249, ідентифікаційний код 01130615) 349,86 грн. пені, 69,97 грн. 3% річних та 860,25 грн . судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Відмовити в решті позову.

Повне рішення складено 01.07.2013 року.

Суддя Ж.В. Блохіна