Рішення

від 27.06.2013 по справі 620/251/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 620/251/13-ц

Провадження № 22-ц/790/3923/13 Головуючий 1 ін. - Огієнко Д.В.

Категорія: «земельні» Доповідач - Бородін М.М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді: Бородіна М.М.,

суддів - Костенко Т.М., Міненкової Н.О.,

при секретарі - Галушко Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Комінтерн - М» на рішення Зачепилівського районного суду Харківської області від 30 квітня 2013 року у справі за позовами ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комінтерн - М», треті особи: відділ Держземагенства в Зачепилівському районі Харківської області, реєстраційна служба Зачепилівського районного управління юстиції про визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними,-

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2013 року ОСОБА_2 звернулася у суд із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комінтерн - М», треті особи: відділ Держземагенства в Зачепилівському районі Харківської області, реєстраційна служба Зачепилівського районного управління юстиції про визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними.

В обґрунтування основної та згодом доповненої позовних заяв вказала, що вона є власником земельної ділянки, розташованої на території Новомажарівської сільської ради Зачепилівського району Харківської області, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку від 16.08.1999 р.

22 червня 2010 р. між нею та TOB «Комінтерн-М» було укладено договір оренди землі строком на п'ять років. При укладені вищезазначеного договору оренди не було додержано вимог ст. 638 ЦК України щодо досягнення сторонами згоди з усіх істотних умов договору. Зокрема, не було підписано акт приймання-передачі земельної ділянки, орендар недобросовісно виконує свої обов'язки в частині виплати орендної плати, не визначено строк на який укладено договір оренди, не проведено нормативно-грошової оцінки землі, а також не визначена сторона, яка несе ризик випадкового знищення або пошкодження об'єкта оренди у період прострочення орендодавцем або орендарем установлених договором оренди землі строків передачі об'єкта оренди.

Враховуючи вищевикладене, позивач просила суд визнати недійсним та скасувати державну реєстрацію договору оренди землі від 22 червня 2010 року.

08 квітня 2013 року ОСОБА_3 звернулася у суд із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комінтерн - М», треті особи: відділ Держземагенства в Зачепилівському районі Харківської області, реєстраційна служба Зачепилівського районного управління юстиції про визнання договорів оренди земельних ділянок недійсним. Вказала, що вона є власником земельної ділянки, розташованої на території Новомажарівської сільської ради Зачепилівського району Харківської області. 11 листопада 2010 року вона уклала з відповідачем договір оренди земельної ділянки. При цьому вважала, що вказаний договір є недійсним та посилалася на такі ж підстави, що і позивач ОСОБА_2 у своїй позовній заяві.

Просила суд визнати недійсним та скасувати державну реєстрацію договору оренди землі від 11 листопада 2010 року.

Зазначені позови ухвалою Запечилівського районного суду Харківської області були об'єднані в одне провадження.

В судовому засіданні суду першої інстанції представник позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив задовольнити позови.

Представник відповідача TOB "Комінтерн-М" проти задоволення позовних вимог позивачів заперечувала. Вказала, що акти приймання - передачі земельних ділянок сторонами підписані, договори були зареєстровані у Зачепилівському реєстраційному відділі Харківської регіональної філії ДП «Центру ДЗК».

Представник третьої особи - відділу Держземагентства у Зачепилівському районі Харківської області в судове засідання не з'явився. Надіслав заяву, в якій просив розглянути справу без його участі.

Представник реєстраційної служби Зачепилівського РУЮ Харківській області, був повідомлений про час та місце розгляду справи належним чином, в судове засідання не з'явився. Надав клопотання про розгляд справи без його участі.

Рішенням Зачепилівського районного суду Харківської області від 30 квітня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комінтерн - М», треті особи: відділ Держземагенства в Зачепилівському районі Харківської області, реєстраційна служба Зачепилівського районного управління юстиції про визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними - задоволені частково.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, який укладено між ОСОБА_2 та ТОВ «Комінтерн-М» та зареєстровано 29 липня 2011 року.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, який укладено між ОСОБА_3 та ТОВ «Комінтерн-М» та зареєстровано 29 липня 2011 року.

Стягнуто на користь ОСОБА_2 з ТОВ «Комінтерн-М» судові витрати в сумі 114, 70 грн.

Стягнуто на користь ОСОБА_3 з ТОВ «Комінтерн-М» судові витрати в розмірі 114. 70 грн.

В апеляційній скарзі ТОВ «Комінтерн-М» просить рішення суду скасувати та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Зокрема апелянт вказує, що у договорі вказані всі істотні умови, визначені Законом України «Про оренду землі», а їх державна реєстрації проведена згідно законодавства.

Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, пояснення з'явившихся учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

При цьому колегія суддів виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 22 червня 2010 року ОСОБА_2 уклала з ТОВ «Комінтерн-М» договір оренди землі та передала земельну ділянку в строкове платне користування для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 9-10).

11 листопада 2010 року ОСОБА_3 також уклала з ТОВ «Комінтерн-М» договір оренди землі (а.с. 67-68).

Загальні вимоги до форми договору оренди встановлені ст. 15 Закону України про Оренду землі». Так, відповідно до ч.1 ст. 15 вказаного Закону істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди;умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про недійсність вказаних договорів оренди, оскільки в договорах від 22 червня 2010 року та від 11 листопада 2010 року, відсутня істотна умова, а саме умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Представник ТОВ «Комінтерн-М» посилається на те, що пунктом 19 договору оренди земельної ділянки ОСОБА_2 передбачено, що право оренди земельної ділянки не може бути передано Орендарем в заставу та внесено до статутного фонду.

Пунктом 17.1 договору оренди земельної ділянки ОСОБА_3 також передбачено, що умовою передачі права оренди земельної ділянки у заставу та внесення вказаного права оренди до статутного фонду (капіталу) господарського товариства або іншого підприємства є погодження цього питання між сторонами договору оренди.

Копії зазначених договорів є в матеріалах справи.

Однак, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про недійсність вказаних договорів оренди, тому що в оригіналах договорів оренди від 22 червня 2010 року та від 11 листопада 2010 року, які були оглянуті в судовому засіданні апеляційного суду, зазначені пункти відсутні, отже відсутня істотна умова договору, а саме умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Проте при постановлені рішення суду було порушено норму матеріального права.

В мотивувальній частині рішення суду вказано, що виходячи з положень розділу 2 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та інших законодавчих актів» від 18 лютого 2010 року реєстрація прав, які виникли та зареєстровані до проведення державної реєстрації прав у порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» здійснюється заново зі звільненням фізичних та юридичних осіб від сплати державного мита. Враховуючи, що доказів нової реєстрації права оренди спірних земельних ділянок сторони по справі не надали, державна реєстрація договорів оренди земельних ділянок, здійснена до 01 січня 2013 року не є чинною.

Проте вказаний висновок суду є помилковим.

Відповідно до ч.4 ст. 3 Закону України « Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом (тобто до 01 січня 2013 року), визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення. Реєстрація спірних договорів оренди була здійсненна відповідно до вимог ст. 20 Закону України «Про оренду землі», що діяла до 01 січня 2013 року.

За таких обставин посилання на те, що державна реєстрація договорів оренди земельних ділянок, здійснена до 01 січня 2013 року не є чинною не відповідає вимогам ст. 4 Закону України « Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

На підставі наведеного та ст. ст. 309, 314, 316, 317 ЦПК колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Комінтерн - М» - задовольнити частково.

Рішення Зачепилівського районного суду Харківської області від 30 квітня 2013 року - змінити.

Виключити з мотивувальної частини рішення суду посилання на те, що державна реєстрація договорів оренди земельних ділянок, здійснена до 01 січня 2013 року не є чинною.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді