Постанова

від 17.06.2013 по справі 801/5273/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 червня 2013 р. 12:57 Справа №801/5273/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Латиніна Ю.А., при секретарі Захаровій М.В., за участю представника позивача - Зленко Р.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельно-виробниче підприємство "Вадим"

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

Суть спору: ТОВ "Торговельно-виробниче підприємство "Вадим" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом у якому просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби від 19.03.2013 року № 0003261501, від 20.03.2013 року №0000521504, від 19.03.2013 року № 0003271501.

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки акту документальної перевірки № 1341/15.4/20704772 від 28.02.2013 року, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення не відповідають дійсності та Податковому кодексу України.

Представники позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на необґрунтованість висновків відповідача, викладених в акті перевірки.

Представник відповідача до суду не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Будь-яких клопотань суду не направив, заперечень на позов не надав.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача, керуючись ст. 128 КАС України, на підставі наявних доказів.

Розглянув матеріали справи, дослідив зібрани докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "Торговельно-виробниче підприємство "Вадим" з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Базис торг» за червень 2011 року, та Будівельно-виробниче підприємство «Строїтель-Плюс» за серпень 2011 року.

За результатами перевірки був складений Акт № 1341/15.4/20704772 від 28.02.2013 року, відповідно якого перевіркою ТОВ "Торговельно-виробниче підприємство "Вадим" встановлено порушення

п. 44.1, ст. 44, п. 138.2, п. 138.6, 138.8, п.п. 138.8.1 п. 138.8 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, Податкового кодексу України, у результаті чого зменшено від`ємне значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток у сумі 27 658 грн., також було встановлено заниження податку на прибуток підприємств в загальній сумі 39 382 гривні, у тому числі за 2-й квартал 2011 року у сумі 20 039 грн, за 3-й квартал 2011 року у сумі 19 343 грн.

п. 185.1 ст. 185, п.198.1, 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість в сумі 34 245 гривні.

На підставі висновків зазначеного Акту ДПІ в м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби прийнято податкове повідомлення-рішення

№ 0003271501 від 19.03.2013 року про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 114785 грн., податкове повідомлення-рішення №0003261501 від 19.03.2013 року про донарахування податку на прибуток на загальну суму 39382грн., у т.ч. основний платіж 39382 грн. податкове повідомлення-рішення №0000521504 від 20.03.2013, донараховано ПДВ на загальну суму 34245 грн. в т.ч. основний платіж 34245 грн. та штрафні санкції 2 823грн.

Не погодившись з зазначеним висновком позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом у якому просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0003271501 від 19.03.2013, №0003261501 від 19.03.2013 , №0000521504 від 20.03.2013.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тому вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби, суд зобов'язаний встановити чи діяв відповідач на підставі закону, чи є його дії обґрунтованими, безсторонніми, добросовісними та розсудливими.

Податковий кодекс України № 2755-VI від 02.12.2010р. визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Згідно з п.п. 14.1.18. п. 14.1. ст. 14 Податкового Кодексу від 02.12.2010р. №2756-VI бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Згідно пункту 14.1.191 статті 14 Податкового Кодексу від 02.12.2010р. №2756-VI 180.1 постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України (п. 185.1 ст.185 Податкового Кодексу)

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (п. 187.1 ст. 187 Податкового Кодексу).

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (п. 198.1 ст.198 Податкового Кодексу)

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п. 198.3 ст.198)

Згідно статті 203 Цивільного Кодексу України від 16.01.2003 року №435-ІV (зі змінами та доповненнями) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частин першої та другої статті 215 Цивільного Кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. -

Згідно статті 228 Цивільного Кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідно до частини першої статті 216 Цивільного Кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Таким чином, виходячи із приписів вищевказаних норм закону, лише відсутність податкової накладної позбавляє платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат.

В акті перевірки ТОВ «Торгівельно-виробниче підприємство «Вадим» з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Базис торг» за червень 2011 року, та Будівельно-виробниче підприємство «Строїтель-Плюс» за серпень 2011 року, встановлено, що позивачем порушено п. 185.1 ст. 185, п.198.1, 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість в сумі 34 245 гривні.

Однак, з даними висновками погодитись не можна з огляду на те, що матеріали справи свідчать про те, що позивачем дотримано вимог законодавства щодо формування податкового кредиту за спірні періоди.

Судом встановлено, що донарахування податкових зобовязань органами ДПІ були зроблені у результаті не прийняття до податкового кредиту з ПДВ та валових витрат з податку на прибуток придбанних робіт (послуг) ТОВ «Торгівельно-виробниче підприємство «Вадим» , які були виконані ПП «Базис торг» за червень 2011 року, та Будівельно-виробниче підприємство «Строїтель-Плюс» за серпень 2011 року. Відповідачем у акті перевірки зроблено висновок, що взаємовідносини з даними контрагентами мають ознаки "фіктивності", та спрямовані на здійснення операцій з надання податкового вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

На думку ДПІ, про зазначене свідчить те, що сумнівний податковий кредит, отриманий ПП «Базис торг» та БВП «Строїтель-Плюс» від контрагентів постачальників фактично не було використано у власній господарській діяльності, а було спрямовано на ухилення від сплати податкових зобов'язань інших суб'єктів господарювання. Враховуючи дані факти, податкова вигода, сформована від сумнівних постачальників підлягає коригуванню по ланцюгу постачання до реальних вигодонабувачів.

Крім того, відповідач в Акті не вказує про те, що у позивача відсутні первині бухгалтерські документи, котрі підтверджують реальне та фактичне виконання угод (копії надаються з позовом).

Так, у акті перевірки зазначено, що взаємовідносини ТОВ «Торгівельно-виробниче підприємство «Вадим» з ПП «Базис торг» та БВП «Строитель-Плюс» мають ознаки фіктивності без документального ствердження даного висновку, посилаючись на акти про неможливість проведення зустрічних звірок вказаних контрагентів: акт від 06.04.2012р № 10/22/36165986 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Базис торг», код ЄДРПОУ 36165986 та акт від 11.04.2012р № 37/22/31263808 "Про неможливість проведення зустрічної звірки БВП «Строитель-Плюс» код ЄДРПОУ 31263808.

Таким чином, перевіркою встановлено, що виконавцями у замовлених роботах (послугах) ТОВ «Торгівельно-виробниче підприємство «Вадим» у перевіряємий період були " БВП "Строитель - плюс", ПП «Базис торг», які мають ознаки "фіктивності" та спрямовані на здійснення операцій з надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

Суд не погоджується з даними висновками відповідача у зв'язку з наступним.

Судом встановлено, що ТОВ «Торгівельно-виробниче підприємство «Вадим» з ПП «Базис торг», БВП «Строитель-Плюс» мав господарські відносини на підставі договорів.

Так, з матеріалів справи вбачається, що у періоді, що перевірявся, позивач мав господарські відносини з ПП «Базис торг» на підставі:

- Договору купівлі-продажу №74 від 01.06.2011 року на загальну суму 55 665, 36 грн., предметом якого є меблі в асортименті. Реальне виконання вказаного договору підтверджується первісними бухгалтерськими документами: рахунок фактура № БТ-0000004 від 01.06.2011 року, видаткова накладна № БТ-0000060 від 01.06.2011 року, податкова накладна від 01.06.2011 року;

- Договору купівлі-продажу №73/168 від 14.06.2011 року на загальну суму 26 454, 96 грн., предметом якого є меблі в асортименті. Реальне виконання вказаного договору підтверджується наступними бухгалтерськими документами: рахунок-фактура № БТ-0000039 від 14.06.2011 року, видатковою накладною № БТ-0000039 від 14.06.2011 року, податковою накладною від 14.06.2011 року;

- Договору купівлі-продажу №76/167 від 09.06.2011 року на загальну суму 43 119, 60 грн., предметом якого є меблі в асортименті. Реальне виконання зазначеного договору підтверджується первісними бухгалтерськими документами: рахунок-фактура №БТ-0000031 від09.06.2011 року, Видатковою накладною № БТ-0000031 від 09.06.2011 року, податковою накладною від 09.06.2011 року;

- Договору купівлі-продажу №75/169 від 01.07.2011 року на загальну суму 12 500,00 грн., предметом якого є іграшковий комплекс в асортименті. Реальне виконання зазначеного договору підтверджується первісними бухгалтерськими документами: рахунок-фактура №БТ-0000059 від 29.06.2011 року, видатковою накладною №БТ-0000059 від 01.07.2011 року, податковою накладною від 29.06.2011 року;

Всі вищенаведені угоди ТОВ «Торгівельно-виробниче підприємство «Вадим» підтверджуються й наявними в матеріалах справи банківськими виписками та податковими деклараціями.

Весь вищевказаний товар був в подальшому реалізований підприємством позивача наступним підприємства: Виконком Красноармійської селищної ради. ТОВ «МПО Криммеблі», та ТОВ «Морська Компанія «РЕЙ», що підтверджується присутніми в матеріалах справи документами, а саме: видаткова накладна №РН-0000016 від 14.07.2011 року, довіреність №25 від 20.07.2011 року на отримання товару, податкова накладна від №23 від 24.06.2011 року (покупець виконком Красноармійської селищної ради), видаткові накладні №РН-0000015 від 15.06.2011 року та №РН-0000014 від 10.06.2011 року, податкові накладні № 27 від 15.06.2011 року, та №26 від 10.06.2011 року (покупець ТОВ «КРИММЕБЛІ»), Накладна № 53 від 06.06.2011 року, рахунок-фактура №СФ-0000053 від 06.06.2011 року, податкова накладна №22 від 04.06.2011 року, довіреність на отримання товару №41 від 06.06.2011 року (покупець ТОВ «Морська компанія «РЕЙ»), (копії первісних бухгалтерських документів присутні в матеріалах справи).

ТОВ «Торгівельно-виробниче підприємство «Вадим» господарські правовідносини з контрагентом БВП «Строїтель-Плюс» також підтверджуються Договором Підряду №79 від 11.09.2011 року, предметом якого є ремонтні роботи м'якої крівлі буд №4, та №27 по вул. Курортна , та б. №23 по вул. Радянська в м. Саки., на загальну суму 67 730, 00 грн.

Так, правомірність формування податкового кредиту підтверджено первісними бухгалтерськими та кошторисними документами: Акти приймання виконаних субпідрядних робіт за серпень місяць 2001 року по формам 184_2-1_ПД _КБ2, 186 _2-1_ПД_КБ2, 185_2-1_ПД_КБ2, податкова накладна №145 від 11.08.2011 року, податкові декларації.

Слід зазначити, що підприємство позивача по вищевказаному договору на проведення ремонтних робіт виступало як підрядник, замовником же робіт було КП «Сакське ЖЕО», а субпідрядником та виконавцем було ТОВ «Строитель-плюс». Вказані обставини підтверджуються документами, які позивач надає разом з даним поясненням, а саме; Договір на виконання ремонтних робіт №62 від 01.09.2011 року, довідка про вартість виконаних робіт та кошторисний розрахунок, Договір №64 на виконання ремонтних робіт від 01.08.2011 року, довідка про вартість виконаних робіт та кошторисний розрахунок, Довідка про вартість виконаних робіт по Договору № 63 від 01.08.2011 року та кошторисний розрахунок до нього.

Отже, проведені БВП "Строитель - плюс" та ПП «Базис торг» роботи та послуги замовлені ТОВ «Торгівельно-виробниче підприємство «Вадим» були реалізовані контрагентами, згідно видаткових накладних на отримання робіт (послуг), податкових накладних, актами виконаних робіт, банківських виписок.

Результати вказаних господарських операцій відображені позивачем у податковому обліку, згідно декларацій з ПДВ з додатком 5 за відповідний період.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що у відповідача не було правових підстав для визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 34245 грн., у зв'язку із виключенням суми у розмірі 34245 грн. з податкового кредиту за період перевіряємий період.

Стосовно донарахування податку на прибуток судом встановлено наступне.

З матеріалів справи вбачається, що правомірність формування валових витрат (витрат, що враховуються при визначені об'єкту оподаткування) підтверджено платіжними дорученнями, актами виконаних робіт, отриманими від ПП «Базис торг»: від 09.06.11 у сумі 43119,60 грн, у т.ч. ПДВ 7186,60 грн. від 29.06.2011 р. № 59 у сумі 12500,00 , у т. ч. ПДВ 2083,33 грн., від 01.06.2011року № 4 у сумі 55665,36 грн., у т.ч. ПДВ 9277,56 грн., від 14.06.2011р. №60 у сумі 26454,96 у т.ч. ПДВ 4409,16 грн.,

Правомірність формування валових витрат підтверджено платіжними дорученнями, актами виконаних робіт, отриманими від БВП "Строитель плюс": №145 від 11.08.11 р. у сумі 67730,00 грн, у т.ч. ПДВ 11288,33 грн.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що висновки щодо заниження позивачем податку на прибуток викладені відповідачем в акті перевірки № 1341/15.4/20704772 від 28.02.2013 р. не підтверджується матеріалами справи, а отже у відповідача не було правових підстав для визначення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 39382грн.

Під час взаємостосунків ТОВ «Торгівельно-виробниче підприємство «Вадим» із ПП «Базис торг» та БВП "Строитель плюс", останні були зареєстровано в єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, що не спростовується даними акта перевірки.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

У відповідності до ч. 2 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 р. № 755-ІУ, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

Відповідно до положень ст. 80 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України) юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку, юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем в суді.

Згідно ч. 2 ст. 104 ЦК України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Між тим, чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку здійснювати перевірку відповідності законодавству установчих документів іншого учасника господарських правовідносин та ставити під сумнів внесені до Єдиного державного реєстру відомості.

З вказаних норм вбачається, що зареєстровани у ЄДРПОУ контрагенти ПП «Базис торг» та БВП "Строитель плюс" є юридичними особами, які наділені цивільною правоздатністю і дієздатністю, має, відповідно до діючого законодавства, право на здійснення господарської діяльності на власний розсуд та ризик, у тому числі з купівлі-продажу товарів.

Крім того, судом встановлено, що під час взаємовідносин позивача з його контрагентами БВП "Строитель плюс" та ПП «Базис торг» останніх було зареєстровано у якості юридичної особи та вони мали статус платника ПДВ, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100326353 (БВП "Строитель плюс") та № 100147207 (ПП «Базис торг») .

Отже, суд вважає, що наданими документами підтверджено, що спільні дії сторін при укладені та виконані договору були направлені на набуття прав та обов'язків, які випливають саме з договорів підряду та, що фактичне виконання робіт підтверджує, що господарські операції виконувалися, тому зазначені договора не мають дефектів ознак або елементів цього правочину, які дають підстави вважати цей правочин нікчемним у зв'язку з його удаваністю, а тому висновки Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби викладені в акті перевірки № 1341/15.4/20704772 від 28.02.2013 року не відповідають дійсності та фактичним обставинам справи.

Отже, всі податкові накладні належним чином оформлені та отримані позивачем, що підтверджується сформованим реєстром отриманих податкових накладних від вказаного постачальника.

Відповідно до п.п "а" п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій за) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

При цьому як зазначено у п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у т.ч. інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання д оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду."

Статтею 198 ПК України, передбачено, датою виникнення права на податковий кредит є або дата списання коштів з банківського рахунку, або дата отримання товару, підтверджена податкової накладної.

Пункт 198.6, ст.198 ПК України передбачає лише одну підставу для зменшення податкового кредиту - відсутність податкової накладної.

У суді знайшов підтвердження факт правомірності формування позивачем податкового кредиту.

Таким чином, всі суми фактично сплачені і підтверджені податковими накладними, а тому, у позивача не було підстав не включати їх в податковий кредит.

Отже, така позиція контролюючого органу, яка викладена в зазначеному акті перевірки від 28.02.2013, суперечить ст. 61 Конституції України згідно до якої юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому не може бути підставою для притягнення підприємства до відповідальності у вигляді заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що позивачем дотримано вимоги Податкового Кодексу України щодо права включення суми сплаченого ПДВ, податку на прибуток за даними фінансово-господарськими правовідносинами до податкового кредиту за червень, серпень 2011 року, що вказує на безпідставність заперечень відповідача та неправомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

На підставі наведеного суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.03.2013 року № 0003261501, від 20.03.2013 року № 0000521504, від 19.03.2013 року № 0003271501 та задоволення адміністративного позову.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Так, судові витрати, сплачені позивачем при зверненні до суду де відповідачем є суб'єкти владних повноважень, стягуються з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунків останнього. Отже, судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду у розмірі 764,50 грн. підлягає поверненню шляхом їх безспірного списання з рахунків суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби .

Під час судового засідання, яке відбулось 17.06.2013 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України постанову складено 21.06.2013 року.

Керуючись ч. 3 ст. 94, ст. ст. 160-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби від 19.03.2013 року № 0003261501, від 20.03.2013 року № 0000521504, від 19.03.2013 року № 0003271501

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ "Торговельно-виробниче підприємство "Вадим" (ЄДРПОУ 20704772) 764,50 грн. судових витрат шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Латинін Ю.А.