Постанова

від 13.06.2013 по справі 2а-14063/12/0170/6

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 червня 2013 р. 17:35 Справа №2а-14063/12/0170/6

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Латиніна Ю.А.,

при секретарі Захаровій М.В.,

за участю представник позивача - Летаниної Н. О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудвилл групп"

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Гудвилл Групп» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом (з урахуванням уточнень) у якому просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби № 0009972204 від 16.11.2012 року яким позивачу визначено податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) з ПДВ на загальну суму 430177,50 грн, № 0009982204 від 16.11.2012 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) з податку на прибуток на загальну суму 537722,50 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки акту документальної перевірки від 18.10.2012 року № 6837/22-1/32841126, на підставі якого прийняти оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не відповідають дійсності та Законам України "Про податок на додану вартість" та "Про оподаткування прибутку підприємств", а також Податковому кодексу України.

Ухвалою суду від 24.01.2013 року призначено по справі судово-економічну експертизу та зупинено провадження у справі.

Ухвалою від 27.05.2013 року поновлено провадження у справі.

Позивач позов підтримав, клопотав про його задоволеня.

Представник відповідача до суду не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Будь-яких клопотань суду не направив, заперечень на позов не надав.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача, керуючись ст. 128 КАС України, на підставі наявних доказів.

Розглянув матеріали справи, дослідив зібрані докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гудвілл Груп» є юридичною особою, що зареєстрована в в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України ( ЄДРПОУ) 11.06.2007 р. виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради Автономної Республіки Крим.

Підприємство взято на податковий облік в органах державної податкової служби за № 6380 від 11.06.2007р.

Станом на 20.01.2010р перебуває на обліку в Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби

Позивач зареєстрований, як платник податку на додану вартість відповідно до Свідоцтва про реєстрацію № 100047618, серія НБ № 085705 від 19.06.2007р., індивідуальний податковий № 352025504611.

Основними видами діяльності ТОВ «Гудвілл Груп» є виготовлення виробів із гіпсу для будівництва (КВЕД 23.62), інші види оптової торгівлі ( КВЕД 46.71;46.73;46.90), що підтверджено довідкою з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Укрторгпартнер», БВП «Строитель Плюс», ПП «Пан буд», ТОВ «Бренд Строй», КП «Альянс» за період з 01.07.2009 р. по 30.06.2012 р.

За результатами перевірки складений акт № 7534/22-1/35202555 від 15.10.2012 р. (далі -Акт). За висновками Акту встановлено порушення позивачем:

1. п.5.1 ст.5 ,пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 430 178 грн, у т.ч за 4 квартал 2009 р. у сумі 11 776 грн, за 1 квартал 2010 р. у сумі 156 087 грн, 2 квартал 2010 р. у сумі 110 397 грн, за 3 квартал 2010 р. у сумі 122 480 грн, за 4 квартал 2010 р. у сумі 29 438 грн.

2. п.4.1 ст.4, пп.7.4.1, 7.4.2,пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п .7.5 ст.7 Закону України від 03.04.1997 р «Про податок на додану вартість») в результаті чого занижена сума податкового зобов'язання по ПДВ за перевіряємий період у сумі 344 142 грн, у т.ч : квітень 2010 р. - 164 558грн,травень 2010 р.-27 850 грн, червень 2010 р. -30 200 грн, липень 2010 р. -39 517 грн, серпень 2010 р. -26 100 грн, вересень 2010 р. -32 367 грн, жовтень 2010 р.-23 550 грн.

За результатами акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0009982204 від 16.11.2012 р. , яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток в сумі основного платежу 430178 грн., штрафних ( фінансових) санкцій -107544,50 грн. та податкове повідомлення - рішення № 0009972204 від 16.11.2012 р., яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі основного платежу 344 142 грн., штрафних (фінансових) санкцій - 86035,50 грн.

Не погоджуючись з зазначеними висновками та податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ «Гудвилл Групп» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати, як такі, що суперечать діючому законодавству, податкові повідомлення-рішення № 0009972204 та № 0009982204 від 16.11.2012 р.

Оцінюючи правомірність дій ДПІ у м.Сімферополі АР Крим ДПС, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це

повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Ст.67 Конституції України визначає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Тому вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у м.Сімферополі АР Крим ДПС № 0009982204 та № 0009972204 , суд зобов'язаний встановити чи діяв Відповідач на підставі закону, чи являються його дії обґрунтованими, безсторонніми, добросовісними та розсудливими.

Згіно з ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

В ході проведеної перевірки позивача було встановлено порушення позивачем законодавства в частині оподаткування податком на прибуток підприємств, податком додану вартість за період з 01.07.2009 року по 31.12.2010 року

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України, який набрав чинності з 01.01.2011 року.

Розділом ІІІ цього Кодексу визначений порядок оподаткування податком на прибуток підприємств.

Проте, в п.1 Розділу ХІХ Прикінцеві положення ПК України зроблено зауваження про те, що Розділ ІІІ цього Кодексу набирає чинності з 01.04.2011 року.

До набрання чинності Розділом ІІІ ПК України порядок оподаткування податком на прибуток підприємств було врегульовано нормами Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"№334/94-ВР від 28.12.1994 року (зі змінами і доповненнями, далі -Закон №334),(в редакції, чинній на час спірних правовідносин).

Таким чином, при визначенні суми податку на прибуток та інших показників декларації за 2009-2010 роки позивач мав керуватися нормами саме цього нормативно-правового акту.

Відповідно до ст.3 Закону №334 об'єкт оподаткування визначений як прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до п.5.1. ст.5 Закону№334, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону №334 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

В силу п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону №334 датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Вичерпний перелік витрат, які не відносяться до складу валових, наведений у п.5.3 ст.5 Закону №334. Відповідно до п.5.11 ст.5 Закону №334 установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені в цьому Законі, не дозволяється.

Поняття господарської діяльності наведено у п.1.32 ст.1 Закону №334, в силу якого господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

З аналізу вищенаведених норм Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" слідує, що підставою для включення витрат з придбання товарів (отримання робіт, послуг) до складу валових з метою обчислення об'єкта оподаткування є належним чином оформлені розрахункові, платіжні та інші первинні документи.

Необхідність підтвердження проведеної господарської операції відповідними документами було встановлено також нормами Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі - Закон №168).

Цим Законом передбачалось право платника податку на отримання податкового кредиту, яким, згідно з п.1.7. Закону №168 є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Виникнення права на податковий кредит, порядок його нарахування та визначення передбачались ст.7 Закону №168.

Відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, що видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Згідно з п.п.7.2.3 Закону №168 Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Згідно з п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 вказаного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.п.7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону №168 визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону №168 податкова накладна повинна містити наступні реквізити: порядковий номер, дату виписування податкової накладної, назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ, податковий номер платника податку (продавця, покупця), місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ, опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'їм), повну назву отримувача, ціну продажу без врахування податку, ставку податку та відповідну суму у цифровому значенні, загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Форма податкової накладної та порядок її заповнення на час виникнення спірних правовідносин були затверджені Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року №165, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 року за №233/2037.

Отже, зі змісту норм Закону України "Про податок на додану вартість" слідує, що необхідним первинним документом, який дає право платнику податків на формування податкового кредиту, є належним чином оформлена податкова накладна.

Однак, суд зазначає, що наявність у покупця податкової накладної, є достатньою, але не безумовною підставою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".

Згідно з ч.2 ст.3 цього Закону бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.ч.1-2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність").

Вищевикладені положення свідчать, що до складу валових витрат з метою визначення податку на прибуток та до складу податкового кредиту відносяться суми, що сплачені за наслідками господарської операції з придбанням товарів, що фактично мала місце, в результаті якої платник податку використовує придбані товари у власній господарській діяльності.

Так, в акті перевірки № 7534/22-1/35202555 від 15.10.2012 зазначено , що позивачем порушені приписи Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого занижений податок на прибуток в сумі 430178 грн та Закону України «Про податок на додану вартість» в сумі 344142 грн.

Однак з такими висновками погодитись не можна з огляду на те, що матеріали справи свідчать про те, що позивачем дотримано вимог законодавства щодо формування об'єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

З матеріалів справи вбачається, що в період з 01.07.2009 року по 30.06.2012 року (4 квартал 2009 року, 2010 рік)) позивач , в якості покупця мав правовідносини з ПП «Укрторгпартнер», БВП «Строитель Плюс», КП «Альянс» .

В якості постачальника позивач мав стосунки з БВП «Строитель Плюс»,ТОВ «Бренд Строй», ПП «Пан Буд»

Згідно відомостей з Єдиного реєстру юридичних осіб станом на день розгляду справи зазначені контрагенти є юридичними особами та не перебувають у процесі припинення.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 №755-ІУ якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

На підставі вказаного судом встановлено, що контрагенти позивача є юридичними особами, що мають належний обсяг цивільної право та дієздатності.

Під час розгляду справи встановлено, що у позивача наявні необхідні первинні документи, що підтверджують здійснення господарських операцій з придбання товарів та послуг з ПП «Укрторгпартнер», БВП «Строитель Плюс», КП «Альянс»» за період з 01.07.2009 року по 30.06.2012 року (4 квартал 2009 року, 2010 рік ) всього на суму 2064842 грн., у т.ч. 344142 грн. ПДВ.

Також, під час розгляду справи встановлено, що у позивача наявні необхідні первинні документи, що підтверджують здійснення господарських операцій з поставки товарів БВП «Строитель Плюс», ПП Бренд Строй» та ПП «Пан Буд» за період з 01.07.2009 року по 30.06.2012 року (4 квартал 2009 року, 2010 рік ) всього на суму 6710579,99 грн ., у т.ч. 1118430 грн. ПДВ.

З матеріалів справи вбачається що перевіркою правильності визначення скоригованого валового доходу , з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по фінансово-господарським взаємовідносинам з ПП «Укрторгпартнер», ТОВ БВП «Строитель Плюс», ПП «Пан буд», ТОВ «Бренд Строй», КП «Альянс» за період з 01.10.2009 р. по 31.12.2010 р. не встановлено його заниження або завищення».

Також, з матеріалів справи вбачається, що за період з 01.10.2009 р. по 31.12.2010 р. позивачем задекларовано податкових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 3 846 730 грн. Перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань за період з 01.10.2009 р. по 31.12.2010 р. з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податок на додану вартість по фінансово-господарським взаємовідносинам з ПП «Укрторгпартнер», ТОВ БВП «Строитель Плюс», ПП «Пан буд», ТОВ «Бренд Строй», КП «Альянс» за період з 01.10.2009 р. по 31.12.2010 р. не встановлено їх заниження або завищення.

З матеріалів справи вбачається , що позивачем до складу валових витрат були віднесені витрати в сумі 1242667 грн та до податкового кредиту з ПДВ віднесено 248534 грн в результаті придбання позивачем у ПП «Укрторгпартнер» транспортно-експедиційних витрат .

Зазначене підтверджується тим, що 10 лютого 2010 р. позивачем був укладений договір № 04-10/8 на транспортно-експедиційне обслуговування та організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом з приватним підприємством «Укрторгпартнер» ( далі - Договір № 04-10/8).

Відповідно до п.1.1 Договору № 04-10/8 ПП «Укрторгпартнер» , як Експедитор, взяло на себе обов'язок за плату та за рахунок Замовника - ТОВ «Гудвилл Групп» вести переговори та складати від свого ім'я договори на надання транспортних послуг по перевезенню вантажів Замовника автомобільним транспортом.

Згідно з пп.3.2.1 п.3.2 Договору № 04-10/8 Експедитор взяв на себе обов'язок щодо організації перевезення вантажів, що ввірені йому Замовником, транспортними засобами перевізника на найбільш вигідних для Замовника умовах.

Відносини в області транспортно-експедиційної діяльності регулюються в Україні главою 65 Цивільного Кодексу України ( далі - ЦКУ) , ст. 316 Господарського Кодексу України (далі -ГКУ) , Законом України «Про транспорто - експедиторську діяльність» від 01.07.2004 р. № 1955-IV № 1955 (далі - Закон № 1955).

Під договором транспортного експедирування вантажів, згідно зі ст.9 Закону № 1955 , розуміється договір, за яким одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони ( клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

З матеріалів справи вбачається, що придбання транспортно-експедиційних послуг позивачем у ПП «Укрторгпартнер» здійснено з метою доставки сировини та матеріалів для виробництва виробів із гіпсу ,яке здійснювалось в виробничому цеху загальною площею 1687,3 кв.м, що розташований за адресою с. Червоне, вулиця Північна, 1б.

Об'єкт нерухомості належить позивачу на праві власності згідно зі свідоцтвом про право власності САА № 214522 від 09.10.2009 р., виданим виконавчим комітетом Оріхівської сільської ради та підтверджено витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 24107313 від 12.10.2009 р. Кримського республіканського підприємства «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Євпаторії.

Виробничій цех в складі майнового комплексу с. Червоне враховується в бухгалтерському обліку за бухгалтерським рахунком 10 «Основні засоби» за первісною вартістю 305 261 грн.

З метою придбання основної сировини для виготовлення виробів із гіпсу (листів із гіпсокартону) позивачем 04 січня 2010 року був укладений договір № 150 з ЗАТ «Лафарж Гіпс» (далі - Договір № 150) (матеріали справи, т.1 арк.97) , предметом якого є придбання позивачем (Покупцем) у ЗАТ «Лафарж Гіпс» (Продавця) гіпсу фасованого марки Г5.

Відповідно до п.2.1 Договору № 150 умовами поставки гіпсу є EXW склад Продавця або DDP склад або станція Покупця.

Також, з метою придбання упаковки для виробів із гіпсу ( листів гіпсокартону) ТОВ «Гудвилл Групп» 17 серпня 2009 року був укладений договір № 781 з ВАТ «Рубіжанський картонно-тарний комбінат» ( далі - Договір № 781 ), предметом якого є придбання ТОВ «Гудвилл Групп» (Покупцем) у ВАТ «Рубіжанський картонно-тарний комбінат» (Продавця) картону ( матеріали справи, т.1, арк.102).

Згідно з п.1.1 Договору № 781 умовами поставки картону є EXW м.Рубіжне.

Термін EXW (франко-завод) ,згідно з Правилами ІНКОТЕРМС, означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання щодо поставки в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства.

Цей термін покладає мінімальні обов'язки на продавця, а покупець несе всі витрати і ризики у зв'язку з перевезенням товару з площ продавця до місця призначення.

Таким чином, згідно з умовами Договорів № 150 та № 781, обов'язки з доставки товару (гіпсу та картону ) до місця призначення покладені на саме на Покупця - ТОВ «Гудвилл Групп».

Крім того , позивачем в 2010 р. придбався крохмаль модифікований та брус, які підлягали перевезенню.

Як свідчать матеріали справи, брус був використаний позивачем на виготовлення упаковки гіпсокартонних листів в палети, на виготовлення яких використовуються такі матеріали, як брус, скрепи (скоби), пакети- пилотки, лента та скотч пакувальний, що підтверджено даними бухгалтерського обліку за рахунком 204 «Тара і тарні матеріали» за 2010 рік.

Склад та обсяг матеріалів, що використовуються на виготовлення палетів, визначені на підставі актів ТОВ «Гудвилл Групп» проведених випробувань в цеху на виробництво гіпсокартонних листів та затверджень норм списання матеріалів на пакування готової продукції (матеріали справи, т.1, арк. 128-132).

Також, з матеріалів справи вбачається, що крохмаль був використаний позивачем на виробництво гіпсокартонних листів згідно з технологією їх виготовлення та актів проведених випробувань в цеху по виробництву гіпсокартонних листів та затверджень норм списання матеріалів та готової продукції, що підтверджено даними бухгалтерського обліку за рахунком 201 «Сировина та матеріали» за 2010 рік. (матеріали справи, т.1,арк. 125).

За даними бухгалтерського обліку ТОВ «Гудвилл Групп» за бухгалтерським рахунком 10 «Основні засоби» за період з 01.03.2010 р. по 31.10.2010 р. ТОВ «Гудвилл Групп» не мало на балансі транспортних засобів.

Таким чином, придбання позивачем послуг з транспортно-експедиційного обслуговування та організації перевезення вантажів автомобільним транспортом у ПП «Укрторгпартнер» обумовлена необхідністю доставки матеріалів за маршрутами:

- м. Артемівськ - АР Крим, Сакський район, с. Червоне , вул. Північна;

- м. Рубіжне - АР Крим, Сакський район, с. Червоне ,вул. Північна

для виробництва та пакування виробів із гіпсу, яке здійснювалось позивачем в виробничому цеху, що розташований за адресою с. Червоне, вулиця Північна, 1б.

Як свідчать матеріали справи, на виконання розділу 2 Договору № 04-10/8 позивач (Замовник) надавав ПП «Укрторгпартнер» (Експедитор) заявки на перевезення, які містять інформацію про маршрут, адресу вантажовідправника та вантажоотримувача, дату та місце вантаження ,дату та місце повного вивантаження, опис, найменування та вагу вантажу, додаткові умови перевезення .

На підставі заявок позивача Експедитором - ПП «Укрторгпартнер» були надані позивачу транспортно-експедиційні послуги за період з 01.03.2010 р. по 31.10.2010 р. на загальну суму без ПДВ 1242666,67 грн без ПДВ, ПДВ 248533,33 грн, на загальну суму з ПДВ 1491200 грн , що підтверджено актами прийому-передачі послуг та товарно-транспортними накладними.

Таким чином, придбання транспортно-експедиційних послуг позивачем у ПП «Укрторгпартнер» підтверджено такими первинними документами, як акти прийому-передачі послуг та товарно-транспортними накладними.

Господарська операція з придбання позивачем транспортно-експедиційних послуг від ПП «Укрторгпартнер» загальною вартістю з ПДВ 1491200 грн, у т.ч ПДВ 248 533,33 грн відображена в бухгалтерському обліку ТОВ «Гудвилл Групп» в березні-жовтні 2010 р. (матеріали справи, т.1,арк.135) за кредитом бухгалтерського субрахунку № 6852 «Розрахунки з іншими кредиторами» в кореспонденції з дебетом бухгалтерського рахунку №84 «Інші операційні витрати» в сумі 484000 грн.,бухгалтерського рахунку № 80 «Інші матеріальні витрати» в сумі 758666,66 грн,бухгалтерського субрахунку №6441 «Податковий кредит» в сумі 248533,34 грн.

Оплата вартості транспортно-експедиційних послуг ПП «Укрторгпартнер» в сумі 1491200 грн сплачена позивачем, що підтверджено належними платіжними дорученням (матеріали справи, т.2 , арк. 9-28) та відображена в бухгалтерському обліку в березні - жовтні 2010 р. за дебетом бухгалтерського субрахунку № 6852 «Розрахунки з іншими кредиторами» в кореспонденції з кредитом бухгалтерського рахунку №311 «Поточні рахунки в національній валюті» .

В бухгалтерському обліку матеріали, що підлягали перевозці враховані за бухгалтерським рахунком 201 «Сировина та матеріали» та 204 «Тара і тарні матеріали» ( матеріали справи, т.1, арк.125).

Матеріали, що підлягали перевозці, списані на виготовлення готової продукції за кредитом бухгалтерського рахунку 201 «Сировина і матеріали» та 204 «Тара і тарні матеріали» в кореспонденції з дебетом бухгалтерського рахунку 23 «Виробництво».

За період з 01.03.2010 р. по 31.10.2010 р. вироби із гіпсокартону оприбутковані в бухгалтерському обліку ТОВ «Гудвилл Групп» за дебетом бухгалтерського рахунку 26 «Готова продукція» в кореспонденції з кредитом бухгалтерського рахунку 23 «Виробництво» .

Списання реалізованих виробів із гіпсокартону в бухгалтерському обліку ТОВ «Гудвилл Групп» відображена за кредитом бухгалтерського рахунку 26 «Готова продукція» в кореспонденції з дебетом бухгалтерського субрахунку 901 «Собівартість реалізованої готової продукції» та за дебетом бухгалтерського рахунку 93 «Витрати на збут».

Таким чином, витрати позивача , що понесені в грошовій формі в якості компенсації вартості транспортно - екпедиційних послуг у ПП «Укрторгпартнер» в сумі 1242667 грн без ПДВ , в т.ч : за 1 квартал 2010 року в сумі 193417 грн, за 2 квартал 2010 року в сумі 441583 грн, за 3 квартал 2010 року в сумі 489917 грн, за 4 квартал 2010 року в сумі 117750 грн. використані в господарській діяльності позивачем для доставки сировини та матеріалів від постачальників до виробничого цеху ТОВ «Гудвилл Групп», розташованого за адресою: АР Крим, Сакський район, с. Червоне, вул. Північна.

Перевезені сировина та матеріали оприбуткована на склад позивача та використани для виробництва виробів із гіпсокартону з метою їх подальшої реалізації та отримання доходу.

За даними бухгалтерського обліку позивача за період з березня 2010 р. по жовтень 2010 р. ТОВ «Гудвилл Груп» отримано дохід від реалізації виробів із гіпсокартону в загальній сумі 8728626 ,75 грн, у т.ч ПДВ 454771,14 грн ( бухгалтерський субрахунок 701 «Доходи від реалізації готової продукції» .

Витрати, що понесені ТОВ «Гудвилл Групп» на придбання транспортно-експедиційних послуг у ПП «Укрторгпартнер» підтверджені належними розрахунковими, платіжними та іншими документами ( актами прийому-передачі послуг та товарно-транспортними накладними) згідно з пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону № 334..

Що стосується формування податного кредиту з ПДВ, судом встановлено, що ПП «Укрторгпартнер» було платником ПДВ згідно зі свідоцтвом платника ПДВ та відповідно до даних офіційного сайту Міністерства доходів і зборів України www.sts.gov.ua до 19.12.2011 р.

Порядок надання та складання податкових накладних регламентований Наказом Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення» № 165 від 30.05.1997 р. ( далі - Наказ № 165).

Згідно з п.17 Наказу № 165 у разі здійснення поставки товарів (послуг), поставка яких має безперервний або ритмічний характер при постійних зв'язках із покупцем, покупцю може бути виписана зведена податкова накладна, виходячи із визначеної у договорі періодичності оплати поставленої продукції ( 1 раз на п'ять днів;1 раз на десять днів тощо), але не рідше одного разу на місяць і не пізніше останнього дня місяця. При цьому до зведеної податкової накладної обов'язково надається реєстр товарно-транспортних накладних чи інших відповідних супроводжувальних документів, згідно з якими здійснено поставку товарів (послуг).

Надання ПП «Укрторгпартнер» транспортно-експедційних послуг позивачу за договором № 04-10/8 мало ритмічний характер, що підтверджується актами прийому-передачі послуг та товарно-транспортними накладними тому, згідно з п.17 Наказу № 165, ПП «Укрторгпартнер» надавало позивачу зведені податкові накладні один раз на місяць останнім днем місяця на загальну суму 1491200 грн ,у т.ч ПДВ 248533,33 грн, до яких ПП «Укрторгпартнер» були надані реєстри товарно-транспортних накладних .

На підставі податкових накладних, отриманих від ПП «Укрторгпартнер» № 150 від 31.03.10 р., № 196 від 30.04.10 р., № 224 від 31.05.10 р., № 351 від 30.06.10 р., № 465 від 31.07.10 р., № 962 від 31.08.10 р., № 1397 від 30.09.10 р., № 1859 від 29.10.10 р. за березень-жовтень 2010 року , відповідно п.п. 7.2.6. п.7.2. ст. 7. Закону №168, позивач нарахував податковий кредит в загальній сумі 248533,34 грн та відповідно до п.п. 7.2.8. п.7.2. ст. 7. Закону №168 відобразило його у деклараціях з ПДВ ( матеріали справи, т.1, арк.156-197)

Видані податкові накладні на суму ПДВ 248533,33 грн. містять усі обов'язкові реквізити передбачені п.п.7.2.1. п.7.2. ст.7 Закону №168 .

З матеріалів справи вбачається, що 25 листопада 2009 року за видатковою накладною № 5485 ( матеріали справи,т.1 ,арк.113) позивач отримав від БВП «Строитель-Плюс» паливо на суму без ПДВ 47105,20 грн, ПДВ 9421,04 грн, загальна сума з ПДВ 56526,24 грн.

10 грудня 2009 року позивач платіжним дорученням № 532 ( матеріали справи,т.2,арк. 8) здійснив оплату на користь БВП «Строитель Плюс» в загальній сумі 56526,40 грн з призначенням платежу : « За ГСМ по сч. б/н от 25.11.09 г. ( сума 47105,33 грн + ПДВ 9421,07)» ( матеріали справи ,т.2 арк.8).

Видаткова накладна № 5485 від 25.11.2009 р. (матеріали справи, т.1 , арк.113) містить всі обов'язкові реквізити,що передбачені ч.2 ст.9 Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" від 16.07.1999 р. № 996-XIV (далі- Закон № 996) та є первинним документом в розумінні ст.1 Закону № 996.

Господарська операція з придбання позивачем палива вартістю 47105,20 грн без ПДВ, ПДВ 9421,04 грн, загальною вартістю з ПДВ 56526,24 грн від БВП «Строитель-Плюс» відображена в бухгалтерському обліку позивача в листопаді 2010 р. ( матеріали справи, т.1, арк.133) за кредитом бухгалтерського субрахунку № 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» (матеріали справи, т.1, арк.133) в кореспонденції з дебетом бухгалтерського рахунку №281 «Товари на складі » в сумі 47105,33 грн та бухгалтерського субрахунку №6441 «Податковий кредит» в сумі 9421,07 грн.

Оплата вартості палива в розмірі 56526,40 грн відображена в бухгалтерському обліку позивача в грудні 2009 р. за дебетом бухгалтерського субрахунку № 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками » в кореспонденції з кредитом бухгалтерського рахунку №311 «Поточні рахунки в національній валюті» в сумі 56 562,40 грн. ( матеріали справи, т.1,арк.133).

Використання в господарській діяльності позивача підтверджено видатковою накладною № ГГ-0000301 від 25.11.2009 р. ( матеріали справи, т.1, арк.115) , за якою позивач здійснив поставку отриманого від БВП «Строитель-Плюс» палива покупцю ТОВ Фірма «Барс» » з метою отримання доходу на загальну суму без ПДВ 47 380 грн, ПДВ 9476 грн, на загальну суму з ПДВ 56 856 грн,

Таким чином, витрати, що понесені позивачем на придбання пального у БВП «Строитель Плюс» на загальну суму 47105 грн без ПДВ за 4 квартал 2009 року відповідають вимогам п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону № 283/97 та підтверджені належними первинними документами бухгалтерського обліку позивача згідно з пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону № 283/97.

Що стосується формування позивачем податкового кредиту з ПДВ за операціями придбання палива у БВП «Строитель Плюс», судом встановлено, що БВП «Строитель Плюс» було платником ПДВ згідно зі свідоцтвом платника ПДВ та відповідно до даних офіційного сайту Міністерства доходів і зборів України www.sts.gov.ua до 15.05.2012 р.

В листопаді 2009 р. постачальник (БВП «Строитель Плюс») надав покупцю (ТОВ «Гудвилл Групп») податкову накладну № 5485 від 25.11.2009 р. на суму 56526,24 грн, у т.ч ПДВ 9421,04 грн. ( матеріали справи, т.1, арк..114)

Вказана податкова накладна на суму ПДВ 9421,04 грн. містять усі обов'язкові реквізити передбачені п.п.7.2.1. п.7.2. ст.7 Закону №168.

На підставі податкової накладної № 5485 від 25.11.2009 р., отриманої від БВП «Строитель Плюс» в листопаді 2009 р. відповідно п.п. 7.2.6. п.7.2. ст. 7. Закону №168, ТОВ «Гудвилл Груп» нарахувало податковий кредит у сумі 9421,04 грн та відповідно до п.п.7.2.8. п.7.2. ст.7 Закону №168 відобразило його у декларації з ПДВ за листопад 2009 р.

Таким чином, документами бухгалтерського та податкового обліку та звітності ТОВ «Гудвилл Групп» у повному обсязі підтверджується обґрунтованість нарахування ТОВ «Гудвилл Групп» в листопаді 2009 р. податкового кредиту в сумі 9 421,04 грн. по операціях придбання у БВП «Строитель Плюс» палива.

Із матеріалів справи вбачається, що 01 березня 2010 року позивачем був укладений договір поставки № 18/10/2359 з КП «Альянс» ( далі - Договір № 18/10/2359) ( матеріали справи, т.1, арк.117)

За умовами договору № 18/10/2359 постачальник ( КП «Альянс») зобов'язався поставити та передати у власність покупцю ( ТОВ «Гудвилл Групп») товар (Суперпластифікатор Flube CA 40, Продукт Силрес БС 94), а покупець (ТОВ «Гудвилл Групп») зобов'язався прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах , визначених цим договором ( п.1.1. Договору № 18/10/2359).

На виконання умов договору № 18/10/2359 КП «Альянс» поставило позивачу матеріали на суму 430937 грн. без ПДВ, ПДВ 86187 грн ,на загальну суму з ПДВ 517124 грн (Додаток № 3) за видатковою накладною № 540 від 11.03.2010 р. на суму без ПДВ 53103,33 грн, ПДВ 10620,67 грн., на загальну суму з ПДВ 63724 грн ( матеріали справи, т.1, арк.119) та видатковою накладною № 528 від 02.03.2010 р. на суму без ПДВ 377833,33 грн, ПДВ 75566,67 грн, на загальну суму з ПДВ 453400 грн ( матеріали справи,т.1,арк.120)

Придбані у КП «Альянс» матеріали оприбутковані на склад позивача що підтверджено накладними на прихід матеріалів на склад № б/н від 02.03.2010 р. та № б/н від 11.03.2010 р. ( матеріали справи,т.1, арк.123,124)

Видаткова накладна № 528 від 02.03.10 р. ( матеріали справи, т.1 ,арк. 120) та видаткова накладна № 540 від 11.03.10 р. (матеріали справи, т.1, арк.121) містять всі обов'язкові реквізити,що передбачені ч.2 ст.9 Закону № 996 та є первинними документами в розумінні ст.1 Закону № 996.

Господарська операція з придбання позивачем матеріалів вартістю 430937 без ПДВ, ПДВ - 86187 грн, загальною вартістю з ПДВ 517124 грн від КП «Альянс» відображена в бухгалтерському обліку позивача в березні 2010 р. (матеріали справи, т.1, арк..134) за кредитом бухгалтерського субрахунку № 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» в кореспонденції з дебетом бухгалтерського рахунку №201 «Сировина та матеріали » в сумі 430937 грн. та бухгалтерського субрахунку №6441 «Податковий кредит» в сумі 86187 грн.

Вартість матеріалів в загальній сумі 518338 грн відображена в бухгалтерському обліку позивача в березні 2010 р. за дебетом бухгалтерського субрахунку № 631«Розрахунки з вітчизняними постачальниками » в кореспонденції з кредитом бухгалтерського рахунку №311 «Поточні рахунки в національній валюті» та підтверджена належними платіжними дорученнями № 190 від 22.04.10 р., № 230 від 11.05.10 р., № 231 від 11.05.10 р., № 247 від 14.05.10 р.,№ 250 від 17.05.10 р. .

Згідно з актами проведених випробувань в цеху з виробництва гіпсокартонних листів та затвердження норм списання норм матеріалів та готової продукції такі матеріали, як : крохмаль модифікований, сода каустична, продукт Силрес та суперпластифікатор є сировиною для виробництва гіпсокартонних листів.

Зазначені матеріали використані на виробництво виробів із гіпсокартону, що підтверджено актами на списання матеріалів та даними бухгалтерського обліку ТОВ «Гудвилл Груп» за рахунком 201 «Сировина та матеріали» за 2010 рік .

В бухгалтерському обліку списання матеріалів на виготовлення готової продукції відображено в бухгалтерському обліку ТОВ «Гудвилл Групп» за кредитом бухгалтерського рахунку 201 «Сировина і матеріали» в кореспонденції з дебетом бухгалтерського рахунку 23 «Виробництво» .

Вироби із гіпсокартону, що були виготовлені із зазначених матеріалів за період з 01.03.2010 р. по 30.04.2010 р. оприбутковані в бухгалтерському обліку ТОВ «Гудвилл Групп» за дебетом бухгалтерського рахунку 26 «Готова продукція» в кореспонденції з кредитом бухгалтерського рахунку 23 «Виробництво».

Списання реалізованих виробів із гіпсокартону в бухгалтерському обліку ТОВ «Гудвилл Групп» відображена за кредитом бухгалтерського рахунку 26 «Готова продукція» в кореспонденції з дебетом бухгалтерського субрахунку 901 «Собівартість реалізованої готової продукції» та за дебетом бухгалтерського рахунку 93 «Витрати на збут.

За даними бухгалтерського обліку позивача ( бухгалтерський субрахунок 701 «Доходи від реалізації готової продукції») за березень-квітень 2010 р. ТОВ «Гудвилл Груп» отримано доходу від реалізації виробів із гіпсокартону в загальній сумі 2453045,46 грн, у т.ч ПДВ 408840,91 грн.

Витрати, що понесені позивачем на придбання сировини та матеріалів у КП «Альянс» в березні 2010 р. в сумі 430937 грн без ПДВ, використані в господарській діяльності позивача для виготовлення виробів із гіпсокартону з метою їх подальшої реалізації та отримання доходу та відповідають вимогам п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону № 334 та підтверджені належними первинними документами бухгалтерського обліку позивача згідно з пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону № 334.

Що стосується формування податкового кредиту з ПДВ по операціям з поставки КП «Альянс» матеріалів, судом встановлено, що КП «Альянс» було платником ПДВ згідно зі свідоцтвом платника ПДВ та відповідно до даних офіційного сайту Міністерства доходів і зборів України www.sts.gov.ua до 11.04.2012 р.

В березні 2010 р. постачальник (КП «Альянс») видало покупцю (ТОВ «Гудвилл Груп») податкову накладну № 528 від 02.03.10 р. на суму 453 400 грн, у т.ч ПДВ 75 566,67 грн та податкову накладну № 540 від 11.03.10 р. на суму 63724 грн, у т.ч ПДВ 10 620,67 грн. ).( матеріали справи, т.1, арк.121,122).

Вказані податкові накладні на суму ПДВ 86187,34 грн. містять усі обов'язкові реквізити передбачені п.п.7.2.1 п.7.2. ст.7 Закону №168.

На підставі податкової накладної № 528 від 02.03.10 р. та податкової накладної № 540 від 11.03.10 р. , отриманих від КП «Альянс» в березні 2010 р. відповідно п.п. 7.2.6. п.7.2. ст. 7 Закону №168, позивач нарахував податковий кредит у сумі 86187,34 грн.

Позивач отримав вказані податкові накладні на загальну суму 517124 грн, у т.ч ПДВ 86187,34 грн. та відповідно до п.п.7.2.8 п.7.2. ст.7 Закону №168 відобразив їх у розділі I «Отримані податкові накладні» реєстру отриманих та виданих податкових накладних та відобразило його у декларації з ПДВ за березень 2010 р.

Судом встановлено, що позивач формував податковий кредит та валові витрати за реально здійсненими господарськими операціями з ПП «Укрторгпартнер»,БВП «Строитель Плюс», КП «Альянс» яки були окремими платниками податків, а тому за приписами статті 61 Конституції України несуть самостійну (індивідуальну) відповідальність за своєчасність нарахування та повноту сплати податкових зобов'язань за такими господарськими операціями.

Як зазначалось вище, висновок податкового органу про заниження позивачем об'єкту оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість, заснований на тому, що правочин, укладений між позивачем та вищезазначеними контрагкнтами має ознаки "нікчемності" та "безтоварності".

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлена презумпція правомірності правочину. Загальні вимоги чинності правочину передбачені статтею 203 Цивільного кодексу України, у разі порушення яких настають правові наслідки, передбачені параграфом 2 глави 16 Кодексу.

Відповідно до приписів ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.1-3,5,6 ст.203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно зі ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок,є нікчемним.

Відповідно до п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" при кваліфікації правочину за ст.228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Всупереч цьому, відповідачем не було надано суду доказів, які б вказували на нікчемність правочинів, укладених між позивачем та ПП «Укрторгпартнер», БВП «Строитель Плюс», КП «Альянс», зокрема доказів умисного укладення угод з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Не надано відповідачем також рішення суду у цивільній чи господарській справі про визнання правочину недійсним, не надано вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження "безтоварності" здійснених позивачем господарських операцій.

Крім того, стверджуючи про нікчемність правочинів, укладених позивачем з ПП «Укрторгпартнер», БВП «Строитель Плюс», КП «Альянс» при придбанні товарів ( послуг), в акті перевірки (стор.5 Акту в розділі 3.1.1 «Валовий дохід») відповідачем зазначено, що перевіркою правильності визначення скоригованого валового доходу , з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по фінансово-господарським взаємовідносинам з ПП «Укрторгпартнер», ТОВ БВП «Строитель Плюс», ПП «Пан буд», ТОВ «Бренд Строй», КП «Альянс» за період з 01.10.2009 р. по 31.12.2010 р. не встановлено його заниження або завищення.

Так, у Акті в розділі 3.2.1 «Податкові зобов'язання" відповідачем зазначено, що за період з 01.10.2009 р. по 31.12.2010 р. позивачем задекларовано податкових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 3 846 730 грн. Перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань за період з 01.10.2009 р. по 31.12.2010 р. з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податок на додану вартість по фінансово-господарським взаємовідносинам з ПП «Укрторгпартнер», ТОВ БВП «Строитель Плюс», ПП «Пан буд», ТОВ «Бренд Строй», КП «Альянс» за період з 01.10.2009 р. по 31.12.2010 р. не встановлено їх заниження або завищення..

Також, в акті перевірки відповідач зазначив, що за даними Автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА , що підтверджено даними бухгалтерського та податкового обліку позивача , зокрема журналами-ордерами та відомостями за рахунком 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», за період з 01.10.2009 р. по 31.12.2010 р. позивачем було здійснено поставку товарів таким покупцям, як,ТОВ «Бренд Строй» на загальну суму 2 857 719,45 грн, у т.ч ПДВ 476286,58 грн;ПП «Пан Буд» на загальну суму 420 978,70 грн, у т.ч ПДВ 70163,12 грн; ТОВ БВП «Строитель Плюс» на загальну суму 3 431 881,84 грн, у т.ч ПДВ 571 980,31 грн.

Суд враховує, що рішення, дії субєкта владних повноважень не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційно через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес. Суд також враховує, що субєкт владних повноважень зобовязаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів

Тому , підтвердження відповідачем реальності операцій з поставки позивачем товарів БВП «Строитель Плюс» є також підставою для визнання реальності операцій з придбання товарів у того ж самого контрагента БВП «Строитель Плюс.

Крім того, підставою за якою відповідач не визнає правомірність формування платником податків податкового кредиту та валових витрат за операціями з ПП «Укрторгпартнер», БВП «Строитель Плюс», КП «Альянс є неможливість проведення зустрічної звірки, що оформлені актами від 06.04.2012 р. № 19/22/36693415 з ПП «Укрторгпартнер», від 11.04.2012 р. № 37/22/31263808 з БВП «Строитель Плюс», від 11.04.2012 р. № 36/22/32468182 з КП «Альянс».

Так, відповідно до пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Отже, з вказаних норм вбачається, що проведення зустрічних звірок спрямовано на співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Поряд з цим акт перевірки не містить інформації про суб'єктів господарювання, з якими мав взаємовідносини позивач, а також інформації про те, на встановлення реальності яких операцій проведена звірка.

У відповідності до пункту 4 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 №1232, орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

В порушення вказаного порядку замість довідки було складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки, що є порушення податкового законодавства.

Посилання відповідача в акті перевірки на результати досудового слідства у кримінальній справі не є належним доказом у справі, оскільки у відповідності до положень ст.72 КАС України таким доказом може бути лише вирок суду, який набрав законної сили, законодавством не передбачена можливість використання під час проведення перевірок платників податків та складання акта перевірки матеріалів досудового слідства.

Також варто зазначити, що відповідно до статті 121 КПК України дані досудового слідства можна оголосити лише з дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим. Оскільки з акта перевірки неможливо встановити, чи використовуються дані досудового слідства з дозволу слідчого або прокурора, то існують сумніви щодо правомірності використання і розголошення цієї інформації.

На підставі наведеного суд вважає, що акти про неможливість проведення зустрічної звірки не є належними доказами на підтвердження фіктивності проведених позивачем господарських операцій з ПП «Укрторгпартнер», БВП «Строитель Плюс», КП «Альянс» , а за відсутністю інших доказів з боку відповідача та враховуючи надані позивачем докази, вважає доведеними належними чином реальність проведених господарських операцій позивачем.

Невиконання зобов'язань перед бюджетом контрагентом позивача є підставою для застосування заходів відповідальності виключно до такого контрагенту, і само по собі не свідчить про порушення правил оподаткування позивачем.

У зв'язку із цим суд зазначає, що законодавство України, чинне на час виникнення спірних відносин, не ставить виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит та право на декларування понесених витрат в залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Подібної думки дотримується Вищий адміністративний суд України в Ухвалах від 24.01.2012 року №К/9991/2491/11, від 10.04.2012 року №К-19705/10, від 25.04.2012 року №К/9991/75974/11, від 12.07.2012 року №К-14542/08, від 22.08.2012 року №К/9991/43010/12, від 06.09.2012 року №К/9991/90896/11.

Зазначений висновок узгоджується із позицію, викладеною у постанові Верховного Суду України від 31.01.2011 року у справах №21-42а10 та 21-47а10, за позовами Закритого акціонерного товариства "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області, які є обов'язковими для всіх судів України, в силу положень частини першої статті 244-2 КАС України.

Крім того, правомірність такої позиції підтверджується практикою Європейського суду з прав людини, яку суди повинні застосовувати як джерело права, відповідно до положень статті 17 Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Так, у справі "БУЛВЕС"АД проти Болгарії" (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку є первинні документи. Згідно із п.2 ст.3 цього Закону податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Порядок оформлення перевірок платників податків органами державної податкової служби визначений Наказом № 984 від 22.12.10 р. " Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства " ( надалі - Порядок № 984) .

Відповідно до п. 2 розділу I Наказу № 984 документальною перевіркою вважається перевірка яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до п.6 розділу I Наказу № 984 факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до п. 3.11 розділу II Наказу № 984 в акті обов'язково повинні бути зазначена і інформація про документи, які використані при перевірці, згруповані за типами (вказати період охоплення їх перевіркою та метод - суцільний, вибірковий).

Згідно з п.5.2 розділу II Наказу № 984 в акті повинно бути зазначено первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів.

Відповідачем в акті перевірки № 7534/22-1/35202555 від 15.10.2012 р. не зазначено, які первинні документи підлягали перевірки та не наведений перелік первинних документів, на підставі яких відповідачем зроблений висновок про порушення позивачем приписів податкового законодавства, що є порушенням Наказу № 984.

Також суд зазначає, що проведення позапланової невиїзної документальної перевірки позивача, за результатами якої складений акт № 7534/22-1/35202555 від 15.10.2012 р проведено відповідачем на підставі наказу № 2073 від 18.09.2012 р.

Рішенням Окружного адміністративного суду АР Крим від 31.10.2012 р. по справі № 2а-10666/12/0170/28 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Гудвилл Групп» до Державної податкової інспекції у м.Сіміерополі АР Крим Державної податкової служби визнано протиправним та скасовано наказ наказ начальника Державної податкової інспекції у м.Сімферополі АР Крим Державної податкової служби № 2073 від 18.09.2012 р. про призначення та проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Гудвилл Групп» Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2013 р. Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби відмовлено в відкритті апеляційного провадження на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 31.10.2012 рю по справі № 2а-10666/12/0170/28.

Враховуючи таки обставини, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача законних підстав для проведення перевірки позивача та, як наслідок, про відсутність підстав для складання акту перевірки про встановлені порушення та прийняття акту податкових - повідомлень рішень.

З положень частини першої статті 72 КАС України обставини, що встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ч. 3 ст. 70, ч. 2 ст. 71 КАС України докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо невідповідності акту перевірки чинному законодавству України, внаслідок чого, такий акт не може бути прийнятий як належний доказ.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог до ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС про визнання протиправним та скасування як таких, що суперечить діючому законодавству податкових повідомлень - рішень № 0009972204 від 16.11.2012 року та № 0009982204 від 16.11.2012 року задоволення адміністративного позову.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, судові витрати, сплачені позивачем при зверненні до суду де відповідачем є суб'єкти владних повноважень, стягуються з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунків останнього.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що згідно платіжного доручення №558 від 22.05.2013 року за проведення судово-економічної експертизи по ухвалі Окружного адміністративного суду АР Крим по справі № 2а-14063/12/0170 позивачем сплачено 20 000 грн.

Зазначений розмір судових витрат не перевищує граничних розмірів, встановлених ст. ст. 87, 92 КАС України, з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року №590 і Інструкції про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним науково-дослідним установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів, яку затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 1 липня 1996 року №710. Тому суд вважає можливим стягнути на користь позивача суму витрат на проведення судової експертизи у розмірі 20 000 грн., що підтверджено документально.

Отже, судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду у розмірі 2 268 грн. та 20 000 грн. з проведення судової експертизи підлягають поверненню на його користь шляхом їх безспірного списання з рахунків суб'єкта владних повноважень - ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС.

Під час судового засідання, яке відбулось 13.06.2013 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України постанову складено 18.06.2013 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 160-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби № 0009972204 від 16.11.2012 року та № 0009982204 від 16.11.2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України 22 268 грн. судових витрат, з яких сплата за судовій збір у розмірі 2 268 грн. та з проведення судової експертизи у розмірі 20 000 грн., шляхом їх безспірного списання з рахунків суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на користь ТОВ"Гудвилл Групп" (ЄДРПОУ 35202555).

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Латинін Ю.А.