Постанова
від 26.06.2013 по справі 2/17-2956-2011
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2013 року Справа № 2/17-2956-2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Куровського С.В. - головуючого, Коваленка В.М., Міщенка П.К., за участю: представники сторін не з'явились, розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуБерезівської міжрайонної Державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 29.04.2013 та ухвалугосподарського суду Одеської області від 31.01.2013 у справі№217-2956-2011 за заявоюУправління Пенсійного фонду України в Березівському районі Одеської області доВиробничого управління житлово-комунального господарства селища міського типу Раухівка провизнання банкрутом,

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.07.2011 порушено провадження у справі про банкрутство Виробничого управління житлово-комунального господарства селища міського типу Раухівка на підставі статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду Одеської області від 13.03.2012 (суддя: Бахарєв Б.О.) Виробниче управління житлово-комунального господарства селища міського типу Раухівка визнано банкрутом, відносно боржника відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Ковальчука Олега Миколайовича, зобов'язано його вчинити відповідні дії.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 31.01.2013 (суддя: Бахарєв Б.О.) затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Виробничого управління житлово-комунального господарства селища міського типу Раухівка; ліквідовано ВУ ЖКГ смт. Раухівка; вимоги до боржника, які не задоволені за недостатністю майна визнано погашеними; затверджено оплату послуг арбітражного керуючого Ковальчука Олега Миколайовича в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання своїх обов'язків; стягнено на користь арбітражного керуючого Ковальчука О. М. пропорційно заявлених вимог з Управління пенсійного фонду України в Березівському районі Одеської області грошові кошти - в сумі 51270,81 грн., з Березівського районного центру зайнятості - в сумі 1315,60 грн., з Березовської міжрайонної державної податкової інспекції - в сумі 1111, 55 грн.; зобов'язано ліквідатора провести заходи щодо ліквідації підприємства, забезпечити збереженість архівних документів банкрута і за погодженням зі спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства або уповноваженою ним архівною установою, визначити місце подальшого їх зберігання у відповідності до вимог ч. 2 ст. 34 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", про що повідомити суд; припинено повноваження ліквідатора та провадження у справі.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 29.04.2013 у справі №2/17-2956-2011 (судді: Сидоренко М.В., Жеков В.І., Аленін О.Ю.) ухвалу господарського суду Одеської області від 31.01.2013 залишено без змін.

В касаційній скарзі Березівська міжрайонна ДПІ Одеської області Державної податкової служби просить, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, скасувати постанову суду апеляційної інстанції та п.5 ухвали суду першої інстанції.

Скаржник посилається на те, що ухвалення підпункту 3 п. 5 оскаржуваної ухвали винесено без участі Березівської міжрайонної ДПІ Одеської області ДПС, як кредитора, оскільки останню не було повідомлено про дату та час судового засідання. Крім того, скаржник зазначає, що МДПІ є бюджетної установою, яка діє в межах бюджетного кошторису, а кошторисом на 2013р. не передбачено видатки на оплату послуг арбітражного керуючого. До того ж, скаржник вважає, що судом завищено суму розрахунку оплати послуг ліквідатора банкрута, яка не відповідає встановленому чинним законодавством розміру мінімальної заробітної плати у відповідні періоди.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, на засіданні зборів кредиторів боржника від 06.03.2012 (протоколом № 1) було прийнято рішення клопотати до господарського суду про затвердження оплати послуг арбітражного керуючого в розмірі двох мінімальних заробітних плат на місяць з дня порушення справи про банкрутство; визначити, що відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків, відшкодовуються з 5% від витрат у зв'язку з оподаткуванням арбітражного керуючого СПД як платника єдиного податку (ІІІ група 5%). Джерелом виплат визначено кошти підприємства боржника або кредиторів. За затвердження вказаного питання було проголосовано членами комітету кредиторів одноголосно.

Звіт ліквідатора боржника станом на 31.01.2013 свідчить про те, що майна у боржника виявлено не було, тому розрахунки з кредиторами не відбулись.

Відповідно до частин 10, 11 статті 3 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків здійснюються в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника. Оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за період від дня винесення господарським судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство і до дня першого засідання комітету кредиторів, на якому встановлюється розмір оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, здійснюється кредитором або боржником, за заявою якого порушено справу, у максимальному розмірі, визначеному цією статтею. Кредитори можуть створювати фонд для оплати послуг, відшкодування витрат та виплати додаткової винагороди арбітражному керуючому (розпоряднику майна, керуючому санацією, ліквідатору). Формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду. Звіт про оплату послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого затверджується рішенням комітету кредиторів та ухвалою господарського суду.

Ініціюючий кредитор зобов'язаний оплатити послуги арбітражного керуючого з моменту призначення та до винесення постанови про визнання боржника банкрутом (у випадку призначення розпорядника майна в момент порушення провадження у справі). В подальшому кредитори (комітет кредиторів) повинні прийняти рішення про утворення фонду для оплати послуг та покриття витрат арбітражного керуючого (ліквідатора) за відсутності активів боржника.

При затвердженні оплати послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) суд повинен керуватися принципом пропорційності голосів кредиторів, при цьому суд вправі застосувати його до розподілу витрат між кредиторами за відсутності коштів від реалізації майна боржника.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.03.2012 визначено розмір оплати послуг ліквідатора Ковальчука О.М. на рівні двох мінімальних заробітних плат щомісячно. Вказана ухвала є чинною та набрала законної сили, та не була оскаржена.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, кредиторами у даній справі є Управління Пенсійного фонду України в Березівському районі Одеської області з грошовими вимогами до боржника у сумі 688 917,03 грн. та Березівський районний центр зайнятості з грошовими вимогами до боржника у сумі 20 752,23 грн. - друга черга; Березівська міжрайонна державна податкова інспекція Одеської області з грошовими вимогами до боржника у сумі 15 464,30 грн. - третя черга; Управління Пенсійного фонду України в Березівському районі Одеської обл. з грошовими вимогами до боржника у сумі 119 091, 77 грн. та Березівська міжрайонна державна податкова інспекція Одеської області з грошовими вимогами до боржника у сумі 2032,30 грн. - четверта черга.

Посилання Березівської міжрайонної ДПІ Одеської області Державної податкової служби на те, що оплата послуг арбітражного керуючого повинна здійснюватись за рахунок боржника є необгрунтованим з тих підстав, що відсутні майнові активи, за рахунок яких можливо оплатити послуги арбітражного керуючого.

Враховуючи неможливість оплатити послуги арбітражного керуючого за рахунок майна банкрута, господарським судом першої інстанції, з чим погодився і суд апеляційної інстанції, правильно здійснено розподіл витрат арбітражного керуючого Ковальчука О.М. пропорційно грошовим вимогам кредиторів, а саме: Управління пенсійного фонду України в Березівському районі Одеської області в сумі 51270,81 грн., Березівський районний центр зайнятості в сумі 1315,60 грн., Березовська міжрайонна державна податкова інспекція в сумі 1111, 55 грн.

Щодо посилання скаржника на те, що його не було належним чином повідомлено про час та місце слухання питання про оплату послуг арбітражного керуючого, то вони не грунтуються на матеріалах справи, з яких видно, що слухання у даній справі з питань затвердження звіту ліквідатора неодноразово відкладалося відповідними ухвалами, а матеріали справи містять рекомендовані повідомлення про вручення цих ухвал Березівській міжрайонній ДПІ Одеської області ДПС.

Враховуючи вище викладене, постанова апеляційної інстанції та ухвала суду першої інстанції прийняті судами у відповідності до вимог матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, які викладені в оскаржуваній постанові та ухвалі.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 , 111 13 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Березівської міжрайонної Державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 29.04.2013 та ухвалу господарського суду Одеської області від 31.01.2013 у справі №2/17-2956-2011 залишити без змін.

Головуючий Куровський С.В.

судді Коваленко В.М.

Міщенко П.К.

СудВищий господарський суд України
Дата ухвалення рішення26.06.2013
Оприлюднено03.07.2013
Номер документу32149003
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —2/17-2956-2011

Ухвала від 25.02.2020

Господарське

Господарський суд Одеської області

Лепеха Г.А.

Ухвала від 24.02.2020

Господарське

Господарський суд Одеської області

Лепеха Г.А.

Ухвала від 09.04.2013

Господарське

Одеський апеляційний господарський суд

Сидоренко М.В.

Постанова від 11.08.2014

Господарське

Одеський апеляційний господарський суд

Аленін О.Ю.

Ухвала від 07.07.2014

Господарське

Господарський суд Одеської області

Антощук С.І.

Ухвала від 02.07.2014

Господарське

Господарський суд Одеської області

Антощук С.І.

Ухвала від 10.12.2013

Господарське

Господарський суд Одеської області

Бахарєв Б.О.

Ухвала від 03.12.2013

Господарське

Господарський суд Одеської області

Бахарєв Б.О.

Постанова від 26.06.2013

Господарське

Вищий господарський суд України

Куровський C.B.

Ухвала від 12.06.2013

Господарське

Вищий господарський суд України

Куровський C.B.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні