Рішення

від 25.06.2013 по справі 908/1269/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 13/36/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2013 Справа № 908/1269/13

За позовом Прокурора Новомиколаївського району Запорізької області, смт. Новомиколаївка Запорізької області, в інтересах держави в особі - Барвінівської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області, с. Барвінівка Новомиколаївського району Запорізької області

до:1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Барви», с. Барвінівка Новомиколаївського району Запорізької області

2. Новомиколаївської районної державної адміністрації Запорізької області, смт. Новомиколаївка Запорізької області

про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та додаткової угоди до нього, повернення земельної ділянки

Суддя Серкіз В.Г.

Представники :

Від позивача: Попович Н.О., голова, посв. № 004

Від відповідача 1: Коцило Т.П., директор, протокол зборів від 07.08.2004р.

Кукурудз Р.О., дов. б/н від 20.06.2013р.

Від відповідача 2: Кочіашвілі В.В., дов. № 01-01-17/0463 від 28.05.2013р.

Від прокуратури: Коваленко О.О., посв. № 008965 від 12.10.12р.

Понятенко К.А., посв. № 013456 від 03.12.12р.

Розглядається позовна заява Прокурора Новомиколаївського району Запорізької області, смт. Новомиколаївка Запорізької області, в інтересах держави в особі - Барвінівської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області, с. Барвінівка Новомиколаївського району Запорізької області, до відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю «Барви», с. Барвінівка Новомиколаївського району Запорізької області, та Новомиколаївської районної державної адміністрації Запорізької області, смт. Новомиколаївка Запорізької області, про визнання недійсним договору оренди земельних ділянок від 01.11.2010р., зареєстрованого відділом Держкомзему у Новомиколаївському районі Запорізької області від 18.04.2011р. за № 23236000400027, додаткової угоди до нього від 24.03.2012р., та повернення земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею 29,1284 га ріллі (9,3054 га в контурі поля № 167, 6,2230 га в контурі поля № 200, 13,6000 га в контурі поля № 246) у розпорядження позивача.

11.04.2013р. ухвалою господарського суду порушено провадження у справі № 908/1269/13 та призначено розгляд справи на 15.05.2013р.

У зв'язку із неявкою відповідачів розгляд справи ухвалами суду відкладався на 28.05.2013р., потім на 10.06.2013р.

10.06.2013р. за клопотанням відповідачів ухвалою суду строк вирішення спору на підставі ст.. 69 ГПК України продовжено до 26.06.2013р., судове засідання відкладено на 25.06.2013р.

За клопотанням представників сторін, прокурора, розгляд справи проводився без здійснення технічної фіксації судового процесу.

Прокурор та позивач підтримали позовні вимоги на підставах, викладених у позовній заяві. Позовні вимоги мотивовані наступним: на підставі розпорядження голови Новомиколаївської районної державної адміністрації № 309 від 13.10.10р. 01.11.2010р. між Новомиколаївською районної державною адміністрацією Запорізької області та ТОВ «Барви» був укладений договір оренди земельних ділянок загальною площею 29,1284 га ріллі, з них: 9,3054 га в контурі поля № 167, 6,2230 га в контурі поля № 200, 13,6000 га в контурі поля № 246; спірний договір було укладено всупереч ст.. 124 Земельного кодексу України, оскільки передача земельних ділянок в оренду повинна була здійснюватись Барвінівською сільською радою, як розпорядником цих земель відповідно до розпорядження голови обласної державної адміністрації Запорізької області № 322 від 01.10.2010р., а не головою Новомиколаївської районної державної адміністрації Запорізької області, який вийшов за межі своїх службових повноважень; крім того, відповідно до ч. 2 ст. 127 ЗК України право оренди на вказані земельні ділянки, що відносяться до земель комунальної власності, підлягало продажу на конкурентних засадах у формі аукціону (земельних торгів); також, постійне порушення ТОВ «Барви» зобов'язання за договором щодо своєчасної та повної сплати орендних платежів тягне за собою негативні наслідки та не дозволяє місцевому бюджету планувати свої витрати по затвердженим державним програмам; на думку прокурора та позивача вказані обставини є підставою для визнання недійсним у повному обсязі укладеного між відповідачами договору оренди земельних ділянок від 01.11.2010р.

Відповідач-1 проти позову заперечив, просить відмовити у задоволенні позову, вказуючи на наступне: оскільки спірний договір оренди земельних ділянок укладений на виконання розпорядження голови Новомиколаївської районної державної адміністрації Запорізької області № 309 від 13.10.10р., без скасування цього розпорядження у встановленому законом порядку відсутні правові підстави для визнання договору недійсним з підстав відсутності повноважень у органу виконавчої влади щодо передачі спірної земельної ділянки в оренду; передача 13.10.2010р. земельних ділянок в оренду ТОВ «Барви» без проведення процедури земельних торгів не суперечила чинному на той час законодавству; невиконання чи неналежне виконання правочину, зокрема, порушення порядку та строків внесення орендної плати за договором, не тягне за собою правових наслідків у вигляді визнання його недійсним; позивачем не надано доказів того, що на момент прийняття розпорядження про надання в оренду спірних земельних ділянок повноваження щодо розпорядження ними перейшли до Барвінівської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області, у зв'язку із чим права сільради укладенням договору оренди були порушені.

Відповідач-2 проти позову також заперечив, просить суд відмовити у його задоволенні, посилаючись на наступні обставини: розпорядження голови облдержадміністрації № 322 від 01.10.2010р., яким затверджено проект землеустрою щодо розмежування земель державної та комунальної власності за межами населеного пункту на території Барвінівської сільської ради Новомиколаївського району та передано до комунальної власності 656,1987 га земель, було отримано та взято на контроль Новомиколаївською райдержадміністрацією вже після прийняття розпорядження голови райдержадміністрації № 309 від 13.10.10р. «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ТОВ «Барви»; крім того, відповідно до ст.. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішується питання регулювання земельних відносин, у зв'язку із чим розпорядження голови облдержадміністрації є лише підставою для набуття права комунальної власності на землю, а відповідного рішення Барвінівської сільської ради до Новомиколаївської райдержадміністрації не надходило; спірна земельна ділянка загальною площею 29,1284 га ріллі була передана в оренду ТОВ «Барви» в період дії норми закону ( п. 1 розділу Х «Перехідних положень Земельного кодексу України), яка передбачала передачу в оренду земельних ділянок без проведення земельних торгів (аукціону), у зв'язку із тим, що дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки був виданий до 01.01.2008р., а рішення про передачу спірної земельної ділянки в оренду було прийнято 13.10.2010р., тобто до 14.10.2010р.

В судовому засіданні 25.06.2013р. позивач надав суду письмовий відгук на заперечення відповідачів, в якому зазначив, що розпорядженням № 322 від 01.10.10р. затверджено проект землеустрою щодо розмежування земель державної та комунальної власності та надано Барвінівській сільській раді право здійснювати розпорядження землями комунальної власності за межами населеного пункту на території Барвінівській сільській ради Новомиколаївського району Запорізької області; до комунальної власності були передані у тому числі і земельні ділянки за контурами полів № 167 - 9,3054 га, № 20 - 6,2230 га, № 246а - 13,6000га. при цьому позивач вказав на те, що земельна ділянка контуру поля № 246, передана в оренду за спірним договором оренди від 01.11.2010р., належить до приватної власності (паїв) колишніх членів КСП. У зв'язку із зазначеними обставинами договір оренди земельної ділянки від 01.11.2010р. не може вважатись дійсним.

Прокурор у письмовому відгуку на заперечення зазначив, що чинним земельним законодавством України не передбачено те, що сільські ради зобов'язані виносити на розгляд чергової або позачергової сесії питання про прийняття або відмову у прийнятті права комунальної власності на землю. Щодо дійсності на сьогоднішній час розпорядження голови Новомиколаївської РДА № 309 від 13.10.2010р., на підставі якого були передані в оренду спірні земельні ділянки, прокурор вказав на те, що прокуратурою району готується відповідній позов про скасування вказаного рішення; крім того, на думку прокурора, жодна норма закону не пов'язує дійсність правочину з дійсністю рішення про його укладення. Прокурор наполягає на тому, що ч. 2 ст. 127 ЗК України, якою встановлено продаж земельних ділянок державної або комунальної власності або прав на них виключно на конкурентних засадах у формі аукціону, вже діяла на момент укладення спірного договору оренди землі.

25.06.2013р. спір вирішено, прийнято рішення, вступну та резолютивну частину якого оголошено в судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи та документи, надані сторонами додатково, заслухавши представників сторін, прокурора, суд вважає заявлені позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Судом встановлено, що розпорядженням голови Новомиколаївської районної державної адміністрації Запорізької області № 309 від 13.10.2010р. затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду ТОВ «Барви» загальною площею 29,1284 га ріллі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованих за межами населених пунктів на території Барвінівської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області.

На підставі вказаного розпорядження 01 листопада 2010 року між Новомиколаївською районною державної адміністрацією Запорізької області (Орендодавець) і ТОВ «Барви» (Орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки (надалі - Договір).

Згідно із п.2.1 Договору Орендар прийняв в строкове платне користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення із земель державної власності загальною площею 29,1284 га, у тому числі 29,1284 га ріллі, з них:

- 9,3054 га в контурі поля № 167 (кадастровий номер 2323680400:03:018:0005);

- 6,2230 га в контурі поля № 200 (кадастровий номер 2323680400:03:013:0006);

- 13,6000га в контурі поля № 246 (кадастровий номер2323680400:05:004:0002).

Договір укладено строком на 20 років з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою (п.3.1 Договору).

Додатковою угодою сторін від 24.03.2012р. внесено зміни до Договору, зокрема, до п.п.2.3, 4.1 Договору: змінено нормативну грошову оцінку земельних ділянок з 412 551,35 грн. на 724 414,28 грн. та встановлено розмір орендної плати в сумі 36 220,71 грн. на рік.

Вищевказані земельні ділянки були передані Орендарю за актом прийому-передачі.

Договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Новомиколаївському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 18.04.2011р. за № 23236000400027.

Розпорядженням голови Запорізької обласної державної адміністрації від 01.10.2010р. № 322 «Про розмежування земель державної та комунальної власності за межами населеного пункту на території Барвінівської сільської ради» затверджено проект землеустрою щодо розмежування земель державної та комунальної власності за межами населеного пункту на території Барвінівської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області, залишено в державній власності 253,6746 га та передано до комунальної власності 656,1987 га.

Відповідно до приписів ст.. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В статті 203 Цивільного кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно зі ст.. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 207 ГК України встановлено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Тобто, у даному випадку на позивача покладається обов'язок доказування того факту, що спірний договір оренди земельних ділянок був укладений з порушенням порядку, встановленого нормами діючого земельного законодавства України.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно ч.1 ст. 6 Закону України «Про оренду землі» орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

За змістом ст. 5 цього ж закону, орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.

Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Статтею 16 ЗУ «Про оренду землі» встановлено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Згідно з ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на момент прийняття розпорядження Новомиколаївської РДА № 309 від 13.10.10р. про передачу земельної ділянки в оренду) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Мотивуючи позов, прокурор, позивач вказують на те, що при винесенні розпорядження № 309 від 13.10.10р. про передачу земельної ділянки в оренду ТОВ «Барви» голова Новомиколаївської РДА вийшов за межі своїх службових повноважень, оскільки передача спірних земельних ділянок в оренду повинна була здійснюватись саме Барвінівською сільською радою Новомиколаївського району Запорізької області як розпорядником цих земель згідно розпорядження голови обласної державної адміністрації Запорізької області № 322 від 01.10.2010р. Тобто, у даному випадку оспорюється розпорядження голови Новомиколаївської РДА з підстав відсутності повноважень щодо розпорядження землями при їх передачі в оренду.

За змістом Роз'яснення ВАСУ № 02-5/111 від 12.03.1999р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними", вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

В п.2.24 згаданої вище Постанови зазначено, що для правильного вирішення спору про визнання недійсним договору оренди суттєве значення має з'ясування правового режиму спірної земельної ділянки та дотримання сторонами порядку передачі її в оренду згідно з вимогами статей 84, 118, 124 ЗК України з урахуванням необхідності у певних випадках дотримання порядку її вилучення. З огляду на це судам необхідно враховувати, що оскільки договір оренди укладається на виконання рішення органу місцевого самоврядування чи виконавчої влади, то без скасування таких рішень у встановленому законом порядку відсутні правові підстави для визнання відповідних договорів недійсними з підстав відсутності повноважень у відповідної місцевої ради чи органу виконавчої влади на затвердження проекту відведення та передачі спірної земельної ділянки в оренду.

З викладеного вище вбачається, що право користування землею на умовах оренди відносно конкретно визначеної земельної ділянки виникає за рішенням уповноваженого органу, яке і є підставою для укладення договору оренди. З огляду на це, відповідний договір оренди земельної ділянки державної чи комунальної власності може бути визнаний недійсним з підстав незаконності передання в оренду земельної ділянки чи вилучення в попереднього землекористувача лише за умови визнання недійсним рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування про надання в оренду цієї ділянки.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» акти місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції України, законам України, актам Президента України та Кабінету Міністрів України або інтересам територіальних громад чи окремих громадян, можуть бути оскаржені до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду.

З матеріалів справи та пояснень сторін, прокурора, слідує, що розпорядження голови Новомиколаївської районної державної адміністрації від 13.10.2010р. № 309, на підставі та на виконання якого був укладений спірний договір оренди земельних ділянок від 01.11.2010р., не оскаржувалось ні в адміністративному, ні в судовому порядку та на даний момент є чинним.

Враховуючи вищевикладене, спірний договір не може бути визнаний недійсним з підстав відсутності повноважень у голови Новомиколаївської районної державної адміністрації при винесенні розпорядження від 13.10.2010р. № 309 щодо передачі земельних ділянок в оренду ТОВ «Барви».

Позовні вимоги, викладені у позовній заяві, також мотивовані тим, що при укладанні спірного договору оренди були порушений встановлений земельним законодавством порядок продажу права оренди на конкурентних засадах (шляхом проведення земельного аукціону).

Згідно із абз. 3 п.1 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України, у разі прийняття відповідними органами рішення про погодження місця розташування об'єкта або про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки до 1 січня 2008 року передача в оренду таких земельних ділянок із земель державної та комунальної власності здійснюється без проведення земельних торгів (аукціонів) (Пункт 1 розділу X доповнено абзацом третім згідно із Законом N 509-VI ( 509-17 ) від 16.09.2008 - діє протягом двох років з дня набрання чинності.

Вказана норма була внесена до Земельного кодексу України згідно з абзацем 3 підпункту 17 пункту 2 розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 03.06.2008р. № 309-VI, який набрав чинності з 14.10.2008р.

Таким чином, в період до 14 жовтня 2010 року згідно із вищенаведеними положеннями Земельного кодексу України дозволялась передача в оренду земельних ділянок із земель державної та комунальної власності без проведення земельних торгів (аукціону) за умови надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки до 01.01.2008р.

Як свідчать надані суду документальні докази, розпорядження голови районної державної адміністрації про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо надання земельних ділянок в оренду ТОВ «Барви» були прийняті до 01.01.2008р., а саме: від 08.08.2007р. за № 247 та від 29.12.2007р. за № 414.

Рішення про надання земельних ділянок в оренду ТОВ «Барви» - розпорядження голови Новомиколаївської районної державної адміністрації Запорізької області № 309 - також було прийнято у межах встановленого строку 13 жовтня 2010 року.

Отже, з викладеного вбачається, що передача спірних земельних ділянок в оренду ТОВ «Барви» відбулась у відповідності з приписами норм діючого на момент передачі в оренду земельного законодавства України.

Наведеним вище спростовуються доводи прокурора та позивача про невідповідність спірного договору оренди земельної ділянки Земельному кодексу України у зв'язку із відсутністю конкурсної реалізації права на використання цієї земельної ділянки, оскільки проведення земельних торгів (аукціону) за існуючих обставин законом не вимагалось.

Відтак, договір оренди земельної ділянки, укладений 01.11.2010р. між Новомиколаївською районною державною адміністрацією та ТОВ «Барви», не може бути визнаний недійсним з цієї підстави.

Щодо посилань позивача та прокурора на порушення відповідачем-1 умов договору оренди земельної ділянки в частині своєчасної та повної сплати орендних платежів як підстави для визнання недійсним цього договору, господарський суд вважає за необхідне вказати на наступне.

Як зазначено у п. 2.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.13р. № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» за загальним правилом невиконання чи неналежне виконання правочину не тягне за собою правових наслідків у вигляді визнання правочину недійсним. У такому разі заінтересована сторона має право вимагати розірвання договору або застосування інших передбачених законом наслідків, а не визнання правочину недійсним.

Аналогічна правова позиція викладена в абз. 4 п. 7 Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання право чинів недійсними», де зазначено, що судам необхідно враховувати, що виконання чи невиконання сторонами зобов'язань, які виникли з правочину, має значення лише для визначення наслідків його недійсності, а не для визнання правочину недійсним.

З викладеного слідує, що неповна або несвоєчасна сплата орендних платежів орендарем земельної ділянки не може бути підставою для визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, оскільки для визнання правочину недійсним мають правове значення обставини, які існували саме на момент його вчинення, а не ті, що виникли під час його виконання.

Таким чином, аналіз представлених доказів та фактичних обставин справи дозволяє суду зробити висновок щодо відсутності у даному випадку підстав для визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 01.11.2010р., а також укладеної до нього Додаткової угоди від 24.03.2012р.

У зв'язку із цим вимоги про повернення земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею 29,1284 га ріллі у розпорядження Барвінівської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області також визнаються судом необґрунтованими та безпідставними.

Приймаючи до уваги, що прокурором та позивачем не доведено і судом не встановлено згідно вимог ст. 33 ГПК України підстав для визнання недійсними договору оренди земельної ділянки від 01.11.2010р., укладеної до нього Додаткової угоди від 24.03.2012р., а також підстав для повернення земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею 29,1284 га ріллі, у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 22, 49, 82 - 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову - відмовити.

Суддя В.Г. Серкіз

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 27.06.2013р.