Постанова

від 19.08.2013 по справі 908/1269/13

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

19.08.2013р. справа №908/1269/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді (доповідача): Будко Н.В.

Суддів: Манжур В.В., М'ясищева А.М.

Секретар: Пеленова О.О.

За участю представників сторін:

від прокуратури: Русланова Г.М. за посвідченням, Коваленко О.О. за наказом;

від позивача: не з'явився;

від відповідача-1: Чмут С.В. по дов.;

від відповідача-2: не з'явився.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника прокурора Запорізької області, м. Запоріжжя

на рішення господарського суду Запорізької області від 25.06.2013р. (повний текст від 27.06.2013р.) у справі №908/1269/13 (суддя Серкіз В.Г.)

за позовом Прокурора Новомиколаївського району Запорізької області, смт. Новомиколаївка Запорізької області, в інтересах держави в особі Барвінівської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області, с. Барвінівка Новомиколаївського району Запорізької області

до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Барви», с. Барвінівка Новомиколаївського району Запорізької області, 2) Новомиколаївської районної державної адміністрації Запорізької області, смт. Новомиколаївка Запорізької області

про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та додаткової угоди до нього, повернення земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Новомиколаївського району Запорізької області, смт. Новомиколаївка Запорізької області, звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом в інтересах держави в особі Барвінівської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області, с. Барвінівка Новомиколаївського району Запорізької області, до відповідачів, Товариства з обмеженою відповідальністю «Барви», с. Барвінівка Новомиколаївського району Запорізької області, Новомиколаївської районної державної адміністрації Запорізької області, смт. Новомиколаївка Запорізької області, про визнання недійсним договору оренди земельних ділянок загальною площею 29,1284га від 01.11.2010р., зареєстрованого відділом Держкомзему у Новомиколаївському районі Запорізької області від 18.04.2011р. за №23236000400027, укладеного між Новомиколаївською районною державною адміністрацією Запорізької області та ТОВ «Барви», визнання недійсною додаткової угоди від 24.03.2012р. до вказаного договору оренди, а також про повернення земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею 29,1284га ріллі, з них: 9,3054га в контурі поля №167 (кадастровий №2323680400:03:018:0005), 6,2230га в контурі поля №200 (кадастровий №2323680400:03:013:0006), 13,6000га в контурі поля №246 (кадастровий №2323680400:05:004:0002), у розпорядження Барвінівської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області.

Рішенням від 25.06.2013р. у справі №908/1269/13 господарський суд Запорізької області у задоволенні позову відмовив в повному обсязі з посиланням на те, що з огляду на чинність розпорядження голови Новомиколаївської районної державної адміністрації №309 від 13.10.2010р., на підставі якого було укладено спірний договір оренди, вказаний договір не може бути визнаний недійсним з підстав відсутності у голови райдержадміністрації повноважень при винесенні вказаного розпорядження щодо передачі спірних земельних ділянок в оренду ТОВ «Барви». Крім того, суд першої інстанції визнав безпідставними твердження прокурора та позивача про необхідність передачі спірних земельних ділянок в оренду на конкурсних засадах, оскільки зазначена норма закону набрала чинності з 14.10.2010р., тобто після надання першому відповідачу дозволу на розроблення проекту землеустрою та прийняття рішення про передачу землі йому в оренду, а також зазначив про необґрунтованість посилань на наявність заборгованості орендаря з орендної плати за землю, так як вказані обставини не є підставою для визнання недійсним спірного договору, а можуть бути застосовані лише в разі заявлення вимог про його дострокове розірвання.

Не погодившись з винесеним рішенням, заступник прокурора Запорізької області звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на те, що всупереч тверджень господарського суду жодною законодавчою нормою не пов'язано дійсність правочину з дійсністю рішення про його укладення. Крім того, апелянт наголошує на невмотивоване посилання суду першої інстанції на приписи Роз'яснення Президії ВАСУ №02-5/111 від 12.03.1999р., оскільки на час прийняття рішення вони вже втратили чинність.

Разом з цим, за твердженням скаржника, судом всупереч ст. 42 ГПК України не було надано жодної оцінки доводам прокурора про відсутність у другого відповідача повноважень щодо розпорядження спірною земельною ділянкою.

Також апелянт наголошує, що відмову у задоволенні позову суд першої інстанції обґрунтував тим, що положення ст. 124 ЗК України щодо конкурсної реалізації права на використання спірної земельної ділянки на момент передачі землі в оренду ТОВ «Барви» не діяли, проте оскільки укладення договору відбулось 01.11.2010р., а його державна реєстрація - 18.04.2011р., зміни до ст.124 ЗК України щодо обов'язковості передачі землі в оренду виключно на конкурсних засадах, вже діяли.

Отже, за твердженням апелянта, спірний договір оренди укладено з порушенням вимог ст.ст.1, ч.1ст.2, ст.6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», ст.ст.12,17,122, ч.2ст.127, ч.1ст.134,п.п.1,12 Перехідних положень Земельного кодексу, що тягне за собою визнання його недійсним у судовому порядку.

Вищевикладене, на думку скаржника, є підставою для скасуванні незаконного та необґрунтованого рішення суду першої інстанції.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач-1 вважає викладені в ній доводи необґрунтованими, просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідач-2 дотримується аналогічної позиції у відзиву на апеляційну скаргу, а також клопотанням від 16.08.2013р. №01-01-17/0745 просить суд розглянути справу за відсутності свого представника. Клопотання судовою колегією задоволено.

Представник позивача у судове засідання не з'явився з невідомих підстав, про час та місце його проведення був повідомлений належним чином. Враховуючи, що ухвалами про порушення апеляційного провадження та відкладення розгляду справи явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності вказаного представника за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення прокурорів та представника відповідача-1, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що розпорядженнями голови Новомиколаївської районної державної адміністрації №247 від 08.08.2007р. та №414 від 29.12.2007р. ТОВ «Барви» було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення (ріллі) площею 13,6га в контурі №246 та площею 15,53га (в контурі поля №200 - 6,22га, в контурі поля №167 - 9,31га) за межами населених пунктів на території Барвінівської сільської ради із земель державної власності.

В подальшому, розпорядженням голови Запорізької обласної державної адміністрації №322 від 01.10.2010р. «Про розмежування земель державної та комунальної власності за межами населеного пункту на території Барвінівської сільської ради» було залишено у державній власності 253,6746га земель, а 656,1987га земель передано до комунальної власності. Згідно листа Відділу Держкомзему у Новомиколаївському районі Запорізької області №06-08/2007 від 05.11.2012р., земельна ділянка загальною площею 29,1284га (рілля) відноситься до земель комунальної власності, на підтвердження чого надано відповідний картографічний матеріал.

Разом з цим, згідно з матеріалами справи, розпорядженням голови Новомиколаївської районної державної адміністрації №309 від 13.10.2010р. ТОВ «Барви» було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 29,1284га ріллі в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а також передано вказаному підприємству в оренду строком на 20 років зазначені земельні ділянки з яких: 9,3054га в контурі поля №167, 6,2230га в контурі поля №200,13,6000га в контурі поля №246, із земель державної власності.

Згідно вказаного розпорядження 01.11.2010р. між Новомиколаївською районною державною адміністрацією (орендодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Барви» (орендарем) було укладено договір оренди земельної ділянки (зареєстрований у Відділі Держкомзему у Новомиколаївському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис №232360004000027 від 18.04.2011р.), за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення із земель державної власності, що знаходяться за межами населених пунктів на території Барвінівської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Пунктом 2.1 договору сторони визначили, що в оренду передаються земельні ділянки загальною площею 29,1284га, у тому числі 29,1284га ріллі, з яких:

- 9,3054га в контурі поля №167 (кадастровий номер 2323680400:03:018:0005);

- 6,2230га в контурі поля №200 (кадастровий номер 2323680400:03:013:0006);

- 13,6000га в контурі поля №246 (кадастровий номер 2323680400:05:004:0002).

Відповідно до п.3.1 договору, його укладено на 20 років з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою.

Зазначені земельні ділянки були передані орендарю за актом прийому-передачі.

Додатковою угодою від 24.03.2012р. до вказаного договору сторони внесли зміни до п.2.3 відносно нормативної грошової оцінки земельної ділянки, та до п.4.1 відносно розміру орендної плати за землю. Відповідно до п.3, вказана додаткова угода є невід'ємною частиною договору оренди земельної ділянки від 01.11.2010р. (зареєстрована у Відділі Держкомзему Новомиколаївського району Запорізької області 17.07.2012р. за №232360004000126).

Разом з цим, прокурор Новомиколаївського району Запорізької області звернувся до господарського суду Запорізької області в інтересах держави в особі Барвінівської сільської ради з позовом про визнання недійсним вказаного договору оренди з додатковою угодою до нього, а також про повернення земельної ділянки, посилаючись при цьому на відсутність у голови районної державної адміністрації повноважень на розпорядження спірною земельною ділянкою, передачу землі в оренду не на конкурсних засадах всупереч ст.124 ЗК України, а також на наявність заборгованості орендаря зі сплати орендних платежів за землю.

Як вже зазначалось вище, суд першої інстанції відмовив прокурору у задоволенні позову в повному обсязі.

Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія погоджується з таким висновком з наступних підстав.

Статтею 3 Земельного кодексу України передбачено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Статтею 2 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Пунктом 12 Розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України (чинний на момент прийняття розпорядження про передачу землі в оренду та укладення оспорюваного договору) закріплено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Відповідно до ст.116 Земельного кодексу України (в редакції на момент прийняття розпорядження та укладення договору), громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» (у відповідній редакції), до повноважень місцевої державної адміністрації відноситься розпорядження землями державної власності відповідно до закону.

Частинами 1,3 статті 122 Земельного кодексу України (у відповідній редакції) визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) сільськогосподарського використання; б) ведення водного господарства, крім випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті; в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті.

З матеріалів справи вбачається, що передана згідно розпорядження голови Новомиколаївської районної державної адміністрації №309 від 13.10.2010р. земельна ділянка площею 29,1284га увійшла до земель, переданих до комунальної власності згідно розпорядження голови Запорізької обласної державної адміністрації №322 від 01.10.2010р. «Про розмежування земель державної та комунальної власності за межами населеного пункту на території Барвінівської сільської ради». Викладене підтверджується листом Відділу Держкомзему у Новомиколаївському районі Запорізької області №06-08/2007 від 05.11.2012р. та наданим до нього картографічним матеріалом.

Тобто, в силу наведених приписів ст. 122 ЗК України, відповідач-2 не мав законних повноважень на передачу спірної земельної ділянки площею 29,1284га в оренду відповідачу-1.

Водночас, зі змісту позовної заяви та наявних в матеріалах справи пояснень вбачається, що заявляючи вимоги про визнання недійсним спірного договору оренди та додаткової угоди до нього, а також про повернення земельної ділянки, прокурор не просить визнати недійсним розпорядження голови Новомиколаївської районної державної адміністрації №309 від 13.10.2010р., на підставі якого спірна земля була передана в оренду відповідачу-1. Крім того, вказане розпорядження на сьогодні є чинним та у встановленому законом порядку не оскарженим та не скасованим.

Так, в пункті 2.24 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 6 (зі змінами і доповненнями) «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» висловлено правову позицію про те, що для правильного вирішення спору про визнання недійсним договору оренди суттєве значення має з'ясування правового режиму спірної земельної ділянки та дотримання сторонами порядку передачі її в оренду згідно з вимогами статей 84, 118, 123, 124 ЗК України з урахуванням необхідності у певних випадках дотримання порядку її вилучення. З огляду на це судам потрібно встановлювати наявність у відповідної ради повноважень для вирішення питання щодо затвердження проекту відведення і передачі спірної земельної ділянки в оренду, а отже й дійсність укладеного договору, що оспорюється.

З огляду на це судам необхідно враховувати, що оскільки договір оренди укладається на виконання рішення органу місцевого самоврядування чи виконавчої влади, то без скасування таких рішень у встановленому законом порядку відсутні правові підстави для визнання відповідних договорів недійсними з підстав відсутності повноважень у відповідної місцевої ради чи органу виконавчої влади на затвердження проекту відведення та передачі спірної земельної ділянки в оренду.

Враховуючи викладене, за умови відсутності доказів скасування у встановленому порядку відповідного розпорядження, судова колегія не вбачає підстав для задоволення передчасно заявлених позовних вимог про визнання недійсним спірного договору оренди землі із додатковою угодою до нього.

За таких обставин, похідні позовні вимоги в частині зобов'язання повернути земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 29,1284га у розпорядження Барвінівської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області також заявлені необґрунтовано та задоволенню не підлягають.

Що стосується посилань заявника апеляційної скарги на положення п. 2.9 Постанови Пленуму ВГСУ від 29.05.2013р. № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними», апеляційний господарський суд зазначає, що до спірних правовідносин повинно в першу чергу застосовуватись земельне законодавство та зроблені на його основі рекомендації і пояснення, оскільки норми земельного закону є в даному випадку спеціальними по відношенню до загальних приписів цивільного законодавства.

Апеляційний господарський суд також погоджується із висновками суду першої інстанції відносно того, що посилання прокурора у позовній заяві на наявність заборгованості відповідача-1 з орендної плати за землю, тобто неналежне виконання останнім обов'язків за спірним договором, є необґрунтованим, оскільки вказана обставина не може бути підставою для визнання оскаржуваного договору недійсним. До того ж, з огляду на наявні в матеріалах справи докази надання ТОВ «Барви» дозволу на розроблення землевпорядної документації щодо відведення спірних земельних ділянок ще у 2007 році, безпідставними є посилання прокурора на порушення відповідачем-2 конкурсного порядку передачі вказаної землі в оренду.

Крім того, судова колегія апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу прокурора на той факт, що в резолютивній частині позовної заяви останнім заявлені вимоги про визнання недійсним договору від 01.11.2010р., зареєстрованого 18.04.2011р. за №232360004 000 27, проте відповідно до запису про державну реєстрацію на самому договорі, його було зареєстровано відділом Держкомзему у Новомиколаївському районі 18.04.2011р. за №232360004 0000 27.

Разом з цим, судова колегія звертає увагу, що при винесенні оскаржуваного рішення місцевим господарським судом зроблено безпідставне посилання на роз'яснення ВАСУ №02-5/111 від 12.03.1999р., оскільки вказаний документ на час прийняття рішення вже втратив чинність. Проте, оскільки зазначене посилання не призвело до прийняття неправильного по суті рішення, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для застосування у даному випадку ст.104 ГПК України.

З огляду на наведене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України, рішення господарського суду Запорізької області від 25.06.2013р. у справі №908/1269/13 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, тому підлягає залишенню без змін.

Доводи апеляційної скарги, з огляду на вищевикладене, не знайшли свого підтвердження, спростовуються матеріалами справи та приписами чинного законодавства, у зв'язку з чим судовою колегією до уваги не приймаються.

Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. 99, ст.101, ст.102, ст.103, ст.105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Запорізької області від 25.06.2013р. (повний текст від 27.06.2013р.) у справі №908/1269/13 - залишити без змін.

Апеляційну скаргу Заступника прокурора Запорізької області, м. Запоріжжя, на рішення господарського суду Запорізької області від 25.06.2013р. (повний текст від 27.06.2013р.) у справі №908/1269/13 - залишити без задоволення.

Головуючий суддя (доповідач): Н.В. Будко

Судді: В.В. Манжур

А.М. М'ясищев

Надруковано примірників - 8

1-у справу

1-позивачу

2-відповідачам

2-прокуратурі

1-господарському суду

1-ДАГС