Рішення

від 23.01.2009 по справі 14/262

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

14/262

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  14/262

23.01.09

Господарський суд міста Києва у складі судді Нарольського М.М.,

розглянувши справу№ 14/262

за позовом Клінічної лікарні “Феофанія”

доТовариства з обмеженою відповідальністю “Автохаус Атлант-М”

простягнення 3817,21грн.

за участю представників сторін:

від позивача- Іванченко В.А.

від відповідача- Лещенко Г.М.

ОБСТАВИНИ  СПРАВИ:

В листопаді 2008 року Клінічна лікарня “Феофанія” (надалі –КЛ “Феофанія”) звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Автохаус Атлант-М” (надалі –ТОВ “Автохаус Атлант-М”) про стягнення 3817,21 грн. неустойки.

В обґрунтування пред'явлених вимог позивач посилається порушення відповідачем строків поставки транспортних засобів за Договором купівлі-продажу № 219 від 14.08.2007 р., в зв'язку з чим останнім нараховано неустойку в розмірі 3817,21 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.11.2008 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено у судовому засіданні, зобов'язано сторони виконати певні дії.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.12.2008 р. відповідно до ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався.

В судовому засіданні 23.01.2009 р. представник позивача підтримав позов повністю, просив його задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив, однак відзиву на позовну заяву у відповідності до ст. 59 ГПК України до суду не подав.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судового засідання, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 23.01.2009 р. за згодою представників сторін оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 14.08.2007 р. між КЛ “Феофанія” (Замовник) та ТОВ “Автохаус Атлант-М” (Постачальник) було укладено Договір купівлі-продажу транспортних засобів для приймального відділення лікарні № 219 від 14.08.2007 р. (надалі - Договір).

Укладений договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст. ст. 173, 174 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 1.1 Договору ТОВ “Автохаус Атлант М” зобов'язувалось поставити та передати у власність позивача, а позивач зобов'язується прийняти та оплатити транспортні засоби для приймального відділення лікарні (надалі - Товар) в кількості 6 шт. на загальну суму 1398920,00 грн. (п. 2.1).

Відповідно до п. 2.2.1 Договору замовник здійснює попередню оплату в розмірі 70% від суми Договору.

Згідно п. 2.2.2 Договору остаточний розрахунок за Договором проводиться протягом 7–и календарних днів з дати підписання накладної та акту приймання Товару.

Згідно п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На виконання умов Договору (п. 2.2.1) КЛ “Феофанія” було перераховано аванс на суму 979244 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 32606 від 10.09.2007 р. (міститься в матеріалах справи).

Згідно п. 3.1 Договору Товар постачається протягом 30 робочих днів після отримання постачальником коштів згідно п. 2.2.1 даного Договору.

Надалі, позивач платіжними дорученнями № 33146 від 21.11.2007 р., № 33211 від 30.11.2007 р., сплатив відповідачу 1396912 грн.

Однак, як вбачається з видаткових накладних № РНА0003454 від 02.11.2007 р., № РНА0003529 від 15.11.2007 р., № РНА0003528 від 15.11.2007 р, № РНА0003618 від 27.11.2007 р. відповідач поставив Товар з порушенням строку встановленого Договором.

Згідно п. 6.2 Договору у разі затримки поставки товару або поставки не в повному обсязі, заявленому замовником, постачальник сплачує неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми непоставленого товару за кожний день затримки.

Згідно з ч. 1 ст. 199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбачених цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Виходячи зі змісту ст. ст. 546, 548, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання.

Крім того, відповідно до вимог ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, сторонами передбачена відповідальність у вигляді сплати пені, як різновиду неустойки.

Згідно розрахунку позивача, загальний розмір неустойки складає суму 8641,67 грн. Як стверджує позивач, на даний час ТОВ “Автохаус Атлант-М” відшкодувало 4652,42 грн., а тому, з відповідача підлягає стягненню 3817,21 грн. неустойки.

31 липня 2008 року позивач направив на адресу відповідача претензію № 1-10/1210 з вимогою оплатити 3817,21 грн. неустойки, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Згідно зі статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач в установленому порядку заявлених до нього вимог не спростував.

Таким чином, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Автохаус Атлант М” (03040, м. Київ, вул. Андрія Бубнова, 18 код 33226134) на користь Клінічної лікарні “Феофанія” (03680, м. Київ, вул. Заболотного, 21, код 05415792), з будь –якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 3817,21 грн. неустойки, 102 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                           М.М. Нарольський

Дата підписання рішення: 30.01.2009 р.