Рішення

від 27.06.2013 по справі 926/508/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" червня 2013 р. Справа № 926/508/13.

За позовом приватного підприємства фірми "Фенікс ВТ", м. Чернівці

до відповідача Чернівецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Чернівці

про визнання недійсним рішення Адміністративної колегії Чернівецького територіального відділення Антимонопольного комітету України № 19 від 28.02.2013 р.

Суддя Гурин М.О.

Представники :

від позивача - Лютікова Н.О., Онуфрійчук Н.В., Січевський С.В. - представники за довіреностями від 27.05.2013 р.

від відповідача - Місюрко В.О. - представник за довіреністю від 03.06.2013 р., Кондель Є.В. - представник за довіреністю від 03.01.2013 р.

СУТЬ СПОРУ: приватне підприємство фірма "Фенікс ВТ" звернувся до суду із позовом до Чернівецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Чернівецького територіального відділення Антимонопольного комітету України №19 від 28.02.2013р. "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладання штрафу". Вказаним рішенням позивача визнано винним в порушенні вимог ст. 15-1 Закону України "Про захист недобросовісної конкуренції" та відповідно до вимог ст. 21 ч.1 наведеного Закону притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 20 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невідповідність оскаржуваного рішення приписам ст. 19 ч.2 Конституції України, ст.ст. 1, 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", ст.ст. 1, 7, 8 Закону України "Про рекламу", п.п. 3, 14, 15, 35, 38, 157 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №295 від 11.04.2012р.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 13.05.2013 р. порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 28.05.2013 р.

Розгляд справи неодноразово відкладався, востаннє ухвалою від 25.06.2013 р. розгляд справи відкладено на 27.06.2013 р.

Станом на день розгляду справи представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили задовольнити позов з підстав зазначених у позовній заяві.

Представники відповідача заперечували проти задоволення позову мотивуючи це його необґрунтованістю.

Заслухавши пояснення представників сторін в судовому засіданні, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне.

Приватне підприємство фірма "Фенікс ВТ" зареєстроване державним реєстратором Виконавчого комітету Чернівецької міської ради 05.01.2006р. та здійснює господарську діяльність на підставі свідоцтва про державну реєстрацію А01 № 175878 (а.с. 11).

Спеціалізовані види діяльності здійснюються позивачем відповідно до вимог ст. 42 Закону України "Про телекомунікації" на підставі ряду ліцензій (а.с. 21-24).

На підставі вищенаведених документів позивач на території Чернівецької області надає послуги інтерактивного цифрового телебачення за технологією IPTV.

У грудні 2012 р. - січні 2013 р. позивачем на будівлі торгового центру "Формаркет" (м. Чернівці) було розміщено рекламний брандмауер з рекламою двох новорічних акцій, які проводилися позивачем: одна з яких передбачає можливість «отримання IPTV приставки безкоштовно*», інша - «три місяці телебачення в подарунок*». Речення «IPTV приставка безкоштовно*» супроводжено знаком «*», а в лівому нижньому куті рекламного оголошення під знаком «*» зроблена виноска в який наведене офіційне інформаційне джерело - офіційний сайт позивача www.opensvit.ua , де можна отримати повну інформацію про деталі акції (а.с. 83).

Відповідно до інформації, розміщеної на офіційному сайті позивача www.opensvit.ua , умови акції "Новорічна акція від Опенсвіт - IPTV приставка безкоштовно*" передбачають наступне: "укладення річного контракту на послугу Цифрового інтерактивного телебачення за тарифним планом IPTV-Безліміт з оплатою авансового платежу по абонплаті за шість місяців за вказаним тарифним планом надає споживачу право придбання приставки IPTV за промо-ціною 1,20 грн. з ПДВ для перегляду інтерактивного телебачення високої якості і рік користування послугами телебачення та Інтернету з необмеженою швидкістю та незмінність тарифу на вказану послугу протягом року" ( а.с. 76).

Викладена на офіційному сайті позивача інформація про умови акції відповідає фактичним умовам її проведення, що визначені у наказі №12/23 від 06.11.2012 р. (а.с.38).

31.01.2013 р. Адміністративною колегією Чернівецького територіального відділення було винесено Розпорядження №4 по справі №02-27/4 "Про початок розгляду справи" відповідно до якого, на підставі подання відділу досліджень і розслідувань від 30.01.2013р., вирішено розпочати розгляд справи проти приватного підприємства фірми "Фенікс ВТ" за ознаками порушення, передбаченого ст. 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", у вигляді поширення інформації, що вводить в оману шляхом повідомлення суб'єктом господарювання безпосередньо невизначеному колу осіб (споживачам) в рекламі неправдивих відомостей, які можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) послуг цього суб'єкта господарювання (а.с. 26-27).

Із змісту зазначеного розпорядження вбачається, що «в результаті здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист від недобросовісної конкуренції суб'єктами господарювання, що діють на ринку надання послуг по забезпеченню доступу до мережі "Інтернет" та цифрового інтерактивного телебачення у грудні 2012 - січні 2013 р. працівниками територіального відділення на фасаді торгового центру "Формаркет" по вул. Стасюка виявлено рекламний брандмауер з інформацією наступного змісту: «ОПЕНСВІТ, телекомунікаційні послуги, IPTV приставка безкоштовно, три місяці телебачення в подарунок». Наведену вище інформацію відповідач вважає недостовірною, оскільки в ній відсутня інформація про необхідність укладення споживачем угоди з рекламодавцем на 1 рік, внесення авансового платежу за шість місяців за певним тарифним планом та придбання приставки за промо-ціною 1грн.20 коп.

Вказані обставини відповідач визнав достатніми для початку розгляду справи проти позивача за ознаками порушення передбаченого ст. 15-1 Закону "Про захист від недобросовісної конкуренції".

Аналогічна інформація викладена в поданні від 15.02.2013 р. про попередні висновки у справі №02-27/4 від 31.01.2013 р. (а.с. 28-30).

На підставі інформації, викладеної в наведених актах Адміністративна колегія Чернівецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України 28.02.2013 року постановлено рішення №19 "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладання штрафу", яким позивача визнано винним в порушенні вимог ст. 15-1 Закону України "Про захист недобросовісної конкуренції" та відповідно до вимог ст. 21 ч.1 наведеного Закону притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 20 000,00 грн. ( а.с. 31-34).

Вказане рішення отримано позивачем наручно 13.03.2013 року та не заперечувалось представниками відповідача в ході розгляду справи.

Статтею 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" визначено ознаки поширення інформації, що вводить в оману, які законодавець визнає порушенням конкурентного законодавства, це повідомлення суб'єктом господарювання, безпосередньо або через іншу особу, одній, кільком особам або невизначеному колу осіб, в тому числі в рекламі, неповних, неточних, неправдивих відомостей, зокрема внаслідок обраного способу їх викладення, замовчування окремих фактів чи нечіткості формулювань, що вплинули або можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) чи реалізації (продажу, поставки, виконання, надання) товарів, робіт, послуг цього суб'єкта господарювання.

Як інформацію, що вводить в оману, вказана правова норма визначає відомості, які зокрема: містять неповні, неточні або неправдиві дані про походження товару, виробника, продавця, спосіб виготовлення, джерела та спосіб придбання, реалізації, кількість, споживчі властивості, якість, комплектність, придатність до застосування, стандарти, характеристики, особливості реалізації товарів, робіт, послуг, ціну і знижки на них, а також про істотні умови договору.

За змістом оскаржуваного рішення склад правопорушення, передбаченого ст. 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" відповідач вбачає в тому, що інформація про безкоштовне надання IPTV приставки не підтверджується фактичними даними, тобто є неправдивою інформацією, яка може ввести в оману споживачів та надати неправомірних переваг відносно конкурентів, що чесно розповсюджують інформацію про свій товар (послугу). Як на доказ, що доводить обґрунтованість рішення, відповідач посилається на інформацію, що розміщена на офіційному сайті позивача www.opensvit.ua щодо умов проведення акції «IPTV приставка безкоштовно*».

Зокрема зазначає, «згідно розміщеної на офіційному сайті позивача інформації щодо умов наведеної акції, придбання приставки IPTV здійснюється не безкоштовно, а за промо-ціною 1грн.20 коп., при цьому споживачу потрібно здійснити ряд заходів, а саме укласти річну угоду та сплатити 900,00 грн. (в т.ч.ПДВ) авансового платежу за перші шість місяців користування послугою при найвищому тарифному плані користування послугою Інтернет.

Крім того, відповідач зазначає, що «скористатися можливістю отримати безкоштовну IPTV приставку вже існуючі споживачі послуг Підприємства можуть виключно у тому випадку, коли переукладуть діючу угоду та перейдуть на значно вищий тариф послуги Інтернет , для прикладу з тарифного плану "Лайт 50+10" з щомісячною оплатою 80 грн./міс на тарифний план "Безмежний простір" (120 грн./міс.)».

Вищевказана інформація, що міститься в оскаржуваному рішенні, Розпорядженні №4 від 31.01.2013р. "Про початок розгляду справи" та Поданні від 15.02.2013 р. "Про попередні висновки" у справі №02-27/4 від 31.01.2013р. не відповідає фактичним обставинам справи, змісту інформації, викладеної на офіційному сайті позивача про умови акції та спростовується наявними в матеріалах справи письмовими доказами, що досліджено та оцінено судом.

Відповідно до довідки від 26.03.2013р. № 13/34 в період дії акції «IPTV приставка безкоштовно*» позивач надавав населенню таки види послуг:

1) послуга "Доступ до мережі Інтернет" по тарифних планах Лайт 50+10 (вартість 80 грн./міс), Весняний 100+80 (вартість 85 грн./міс), Преміум 100+80 (вартість 100 грн/міс), Безмежний простір ( вартість 120 грн/міс);

2) послуга «Цифрового інтерактивного телебачення» по тарифних планах: IPTV-Еко (вартість 70 грн./міс), IPTV-Стандарт (вартість 90 грн/міс), IPTV- Преміум (вартість 130 грн/міс), IPTV-Безліміт (вартість 150 грн/міс) ( а.с. 39).

При цьому послуга "Цифрового інтерактивного телебачення", реклама якої була визнана відповідачем недостовірною з наведених вище доводів, взагалі не передбачає необхідності отримання послуги "Доступ до мережі Інтернет" і переходу на тарифний план послуги Інтернет за тарифним планом "Безмежний простір", як помилково стверджує відповідач, оскільки доступ до мережі Інтернет при отриманні послуги "Цифрове інтерактивне телебачення" є похідним і не вимагає укладення окремого договору.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем безпідставно ототожнено послугу з "Надання доступу до мережі Інтернет" з послугою "Інтерактивного цифрового телебачення", що призвело останнього до невірних висновків щодо визначення конкурентного середовища послуги, що рекламувалась, та можливого впливу на споживачів послуги доступу до мережі Інтернет.

За змістом оскаржуваного рішення склад правопорушення, передбаченого ст. 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" відповідач вбачає в тому, що нібито інформація про безкоштовне надання IPTV приставки не підтверджується фактичними даними, тобто є неправдивою інформацією, яка може ввести в оману споживачів та надати неправомірних переваг відносно конкурентів, що чесно розповсюджують інформацію про свій товар (послугу) при цьому відповідач в поданні про початок розгляду справи від 30.01.2013р., розпорядженні №4 від 31.01.2012р., оскаржуваному рішенні посилається на нібито проведене ним дослідження ринку надання послуг в мережі Інтернет, цифрового інтерактивного телебачення в територіальних межах Чернівецької області.

Надані представниками відповідача на вимогу суду документи про проведення дослідження ринку надання послуг до мережі Інтернет та кабельного телебачення за 2010-2012р. не є належним доказами, що підтверджують викладену в оскаржуваному рішенні інформацію про факт проведення такого дослідження, оскільки стосуються періоду, що передував подіям зазначеним в оскаржуваному рішенні і не охоплює конкурентного середовища на ринку надання послуг з цифрового інтерактивного телебачення.

З огляду на викладене, суд вважає вказані документи такими, що не відповідають вимогам ст. 34 ГПК України щодо належності та допустимості доказів. Тому відповідач не надав належних доказів дослідження ним конкурентного середовища на ринку надання послуг з цифрового інтерактивного телебачення .

Надання послуги цифрового інтерактивного телебачення по технології IPTV є ліцензійним видом діяльності.

Відповідачем не надано жодного належного доказу у підтвердження здійснення перевірки чи дослідження інших суб'єктів господарювання на предмет наявності в них відповідних ліцензій на послугу IPTV та наявність конкурентного середовища саме в цьому сегменті послуг.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" відносини, пов'язані із захистом від недобросовісної конкуренції, регулюються цим законом, Законом України "Про захист економічної конкуренції", Законом "Про антимонопольний комітет України", Паризькою конвенцією про охорону промислової власності від 20.03.1883р., яка ратифікована Україною 26.08.2992 р.

Відповідно до інформаційного листа АМК України від 17.02.2009 р. № 21-15/02-1244, №54/01 положення статті 10bis Паризької конвенції необхідно розглядати як норми прямої дії.

При цьому, як зазначено в згаданому інформаційному листі поширення інформації, що вводить в оману, з огляду на положення частини другої ст. 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", має оцінюватися в контексті "дій у конкуренції", тобто на момент поширення окресленої інформації відповідні суб'єкти повинні перебувати у конкурентних відносинах. Тому для кваліфікації порушення за ст. 15-1 необхідно встановити, що поширення інформації, що вводить в оману, відбувалося в конкурентних відносинах і ці дії вплинули або можуть вплинути на наміри певних осіб щодо придбання (замовлення) чи реалізації товарів, робіт, послуг у відповідного суб'єкта господарювання.

Аналогічна позиція викладена в п.п. 14, 24 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України № 15 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства".

Відповідач всупереч наведених вище норм не навів жодного доказу того, що послуга з надання цифрового телебачення за технологією IPTV на момент розміщення рекламного брандмауера перебувала в конкурентних відносинах, а отже те, що дії позивача будь-яким чином вплинули на конкурентні відносини.

Згідно ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідач в порушення вимог ст. 1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренцій" не з'ясував наявності конкурентного середовища та безпідставно застосував норми ст. 15-1 Закону до послуги, яка не знаходиться в конкурентних відносинах.

Як вбачається зі змісту наказу №12/23 від 06.11.2012р "Про проведення рекламної кампанії послуги IPTV" позивач у зв'язку із отриманням ліцензії провайдера програмної послуги по технології IPTV в грудні 2012 - січні 2013р. проводив заходи рекламного характеру - «Новорічна акція від Опенсвіт - IPTV приставка безкоштовно*» на умовах визначених цим наказом, а саме: укладення річної угоди на отримання послуги цифрового інтерактивного телебачення за тарифом IPTV-Безліміт з оплатою авансового платежу на перші 6 місяців надає споживачу право на отримання приставки IPTV за промо-ціною 1грн.20коп з ПДВ, користування послугою цифрового телебачення за фіксованою ціною протягом року та доступу до мережі Інтернет з необмеженою швидкістю ( а.с. 38).

Аналогічна за змістом інформація про суть та зміст рекламної акції була розміщена на офіційному сайті позивача www.opensvit.ua , що підтверджено роздруківками скрін-шотів з архіву сайту ( а.с. 76) та фотокопією сторінки вказаного сайту включеною до змісту оскаржуваного рішення ( а.с. 32).

На підставі первинних бухгалтерських документів судом встановлено, що закупівельна вартість приставки IPTV MAG-250 по який її придбає позивач становить 640,00 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною ТОВ «Телекомунікаційні Технології» №РН-0002578 від 29.10.2012р. (а.с. 80).

Ціна реалізації споживачам приставки IPTV MAG-250 поза межами дії акції становила 799,00 грн. з ПДВ, що доводиться первинними бухгалтерськими документами позивача: видатковими накладними №РН-0000061 від 30.10.2012р, та № РН-0000063 від 31.10.2012р. ( а.с. 78-79) та бухгалтерською довідкою.

Загальні вимоги до реклами визначається ст. 8 Закону України "Про рекламу".

Частина 3 вказаної статті визначає вимоги до реклами про проведення конкурсів, лотерей, розіграшів призів, заходів рекламного характеру тощо та визначено вичерпний перелік відомостей, що повинна містити реклама таких заходів: а саме, інформацію про строки та місце проведення цих заходів та вказувати інформаційне джерело, з якого можна дізнатися про умови та місце проведення цих заходів.

Суд вважає обґрунтованим твердження позивача про те, що інформація, про рекламний захід "Новорічна акція від Опенсвіт - IPTV приставка безкоштовно*", що була розміщена на брандмауере ТЦ "Формаркет" повністю відповідає вимогам реклами рекламних заходів, що наведені в ч.3 ст. 8 Закону України "Про рекламу".

Відповідач помилково надав переваги аналізу вихопленого з загального контексту рекламного брандмауеру речення «IPTV приставка безкоштовно», що призвело до безпідставного ототожнення змісту інформації про рекламний захід зі змістом інформації щодо реклами конкретного товару, передбаченої ст. 15 Закону України "Про захист прав споживачів" та ч.1 ст. 8 Закону України "Про рекламу", та стало причиною невірних висновків про недостовірність викладеної в рекламі інформації.

Також при постановлені оскаржуваного рішення відповідачем не враховано норми спеціального законодавства, що регламентує порядок надання послуг в телекомунікації, а саме Закону України "Про телекомунікації" та постанови КМ України від 11.04.2012 р. №295 "Про затвердження Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг" (надалі Правила).

Пунктом 4 Правил встановлено, що оператори та провайдери повинні мати ліцензії на провадження відповідного виду діяльності у сфері телекомунікації та/або користування радіочастотним ресурсом України. Провайдери програмної послуги, які надають абонентам можливість переглядати пакети програм, використовуючи для передачі таких програм ресурси багатоканальних телемереж, повинні мати відповідні ліцензії, що видаються Національною радою з питань телебачення і радіомовлення.

На виконання вимог Закону України "Про телекомунікації" та п.4 згаданих Правил позивача внесено до державного реєстру операторів та провайдерів у сфері телекомунікації . що підтверджено відповідним листом Національної комісії з питань регулювання зв'язку України ( а.с. 25).

Відповідно до п.5 Правил оператори, провайдери надають споживачам послуги відповідно до Законів "Про телекомунікації", "Про захист прав споживачів", цих Правил, нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері телекомунікації. Оператори, провайдери самостійно визначають перелік послуг, що надають споживачам (п.6 Правил), а споживач має право обирати оператора, провайдера та послуги, що ним надаються ( п.7 Правил).

Статтею 63 Закону України "Про телекомунікації" та пунктом 14 Правил визначено загальні вимоги щодо надання та отримання послуг в телекомунікації: 1) укладення договору відповідно до основних вимог, встановлених НКРЗІ; 2) оплати послуг споживачем. Надання програмної послуги абонентові здійснюється на підставі угоди, укладеної між абонентом і провайдером такої послуги відповідно до Закону України "Про телебачення і радіомовлення".

Згідно п.15 Правил до укладення договору оператор, провайдер зобов'язаний безоплатно надати споживачеві для ознайомлення вичерпну інформацію про зміст, якість, вартість та порядок надання послуг, зокрема: перелік послуг, що надається оператором, умови надання послуг, порядок зміни умов надання послуг, тарифи, тарифні плани на послуги із зазначенням мінімального строку їх дії, умови і порядок оплати послуг тощо. Зазначена інформація повинна надаватися споживачеві у доступній формі шляхом розміщення у місцях продажу послуг, довідково-інформаційних, сервісних службах оператора, провайдера, на його сайті.

Відповідно до п.16 Правил надання послуг здійснюється на замовлення споживача на підставі укладеного договору.

За таких обставин, суд вважає правомірними доводи позивача, про те що специфікою надання послуги та нормами права обумовлено обов'язкове звернення споживача до ППФ "Фенікс ВТ" для укладення договору та попереднього отримання необхідної для цього інформації. Зазначене виключає можливість «ведення в оману» споживачів шляхом розміщення реклами на рекламному брандмауері оскільки, послуга не може бути придбана безпосередньо за місцем розміщення реклами, моменту придбання передує обов'язкове ознайомлення споживача з умовами надання послуги та надання для ознайомлення та підписання письмового договору на отримання такої послуги.

Згідно вимог ст.ст. 208, 211, 626, 628, 640, 647 Цивільного кодексу України та згаданих вище норм законодавства України, що регламентує порядок надання послуг телекомунікації, місцем укладення договору є місце розташування виконавчого органу позивача, моментом укладення договору є погодження сторонами всіх істотних умов договору.

Статтями 6, 627 Цивільного кодексу України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Законом України "Про захист економічної конкуренції" встновлені правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності, забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин.

В статті 1 вказаного нормативного акту наведене поняття недобросовісної конкуренції - це будь-які дії в конкуренції, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності. Терміни, які вживаються для цілей цього закону, визначаються Законом України "Про захист економічної конкуренції".

Поняття економічної конкуренції визначено в статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", це змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.

Відповідно до статті 10-bis Паризької Конвенції актом недобросовісної конкуренції вважається будь-який акт конкуренції, що суперечить чесним звичаям у торгівельних та промислових справах.

В п.3 ч.3 вказаної статті наведений перелік заборонених антиконкурентних дій, в тому числі такими вважаються вказівки чи ствердження, використання яких при здійсненні комерційної діяльності може ввести громадськість в оману щодо характеру, способу виготовлення, властивостей, придатності до застосування чи кількості товарів.

Наведені вище норми цивільного права, конкурентного законодавства та "Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг" спростовують намагання відповідача розтлумачити сприйняття споживачем зірочки біля слова «безкоштовно», виключно як способу отримати безкоштовну приставку.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що проведена позивачем рекламна акція щодо надання споживачам нового виду послуг телекомунікації із застосування протоколу ІР не виходить за межі чесних звичаїв у торгівельних та промислових операціях, визначених конкурентним законодавством, а є здобутою завдяки власним досягненням перевагою за рахунок освоєння нових прогресивних технологій.

Отже дії позивача не суперечать критеріям чесних звичаїв визначених Паризькою конвенцією та не входять до кола визначених нею антиконкурентних дій.

Відповідно до ст. 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав та законних інтересів суб'єктів господарювання. Кожен суб'єкт господарювання має право на захист своїх законних прав та інтересів в тому числі шляхом визнання недійсними актів органу владних повноважень, що суперечать законодавству та ущемляють його права.

Відповідно до ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" юрисдикція господарських судів поширюється на правовідносини, що виникають у сфері застосування законодавства про економічну конкуренцію.

Стаття 1 ГПК України надає право кожній особі звернутися до господарського суду, якщо рішенням чи дією органу влади у сфері захисту економічної конкуренції порушені її права та інтереси.

Враховуючи вищенаведений системний аналіз норм матеріального права та спеціального законодавства, що регламентує правовідносини в сфері надання послуг телекомунікації, оцінку наявних у справі доказів у їх сукупності та взаємопов'язаності суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий сбір у розмірі 1 147,00 грн. слід покласти на відповідача, з вини якого спір доведений до розгляду у судовому порядку, а 573,50 грн. судового збору повернути позивачу як внесений в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним рішення №19 Адміністративної колегії Чернівецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 28.02.2013 року "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладання штрафу".

3. Стягнути з Чернівецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (58003, м. Чернівці, вул. Маяковського, 33, код 21423905) на користь приватного підприємства фірми "Фенікс ВТ" (58029, м. Чернівці, проспект Незалежності, 114А, офіс 218-1, код 33979194) 1 147,00 грн. судового збору.

4. Повернути приватному підприємству фірмі "Фенікс ВТ" (58029, м. Чернівці, проспект Незалежності, 114А, офіс 218-1, код 33979194) сплачений згідно платіжного доручення №380 від 07.05.2013 р. та внесений в більшому розмірі, ніж встановлено законом судовий збір в сумі 573,50 грн.

За згодою представників сторін в судовому засіданні 27.06.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Оформлене у відповідності до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України рішення підписане 01.07.2013 року.

Суддя М.О. Гурин