Постанова

від 03.07.2013 по справі 825/2187/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2013 року Справа № 825/2187/13-а

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Скалозуб Ю.О.. при секретарі Селивоні О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу

за позовом приватного багатопрофільного підприємства "СІА"

до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби

про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень

за участю

представників сторін:

від позивача Сальви В.О., довіреність від 04.02.2013.

від відповідача Коляди І.В., довіреність від 10.06.2013 № 1022/9/10-010

Веселої В.П.. довіреність від 17.06.2013 № 7891/9/10-010, -

В С Т А Н О В И В:

До Чернігівського окружного адміністративного суду 05.06.013 надійшов адміністративний позов приватного багатопрофільного підприємства "СІА" (далі - ПБП "СІА") до Державної податкової інспекції у м. Чернігові (далі - ДПІ у м. Чернігові), в якому позивач просить визнати протиправним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові ДПС № 0000072200 від 03.01.13 р. та визнати протиправним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові ДПС № 0000082200 від 03.01.13 р.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що між позивачем та приватним підприємством "Баварія-Ф" (далі - ПП "Баварія-Ф") укладено договір з купівлі-продажу автозапчастин, що підтверджується наданими відповідачу необхідними первинними документами.

В обґрунтування своїх вимог щодо необґрунтованості та безпідставності спірних податкових повідомлень-рішень позивач зазначив, що за наявності всіх необхідних первинних документів щодо фінансово-господарських взаємовідносин ПБП "СІА" з ПП "Баварія-Ф" та податкових накладних оформлених у повній відповідності з чинним законодавством, позивач вважає, що мав повне право на формування витрат та податкового кредиту.

Враховуючи зазначене, позивач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення - необґрунтоване та прийняте з порушенням вимог чинного законодавства, а тому, підлягає скасуванню.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги, посилаючись на обставини, зазначені у позові з наданням додаткових пояснень.

Представники відповідача проти позову заперечили та просили у його задоволенні відмовити, пояснивши, що спірні податкові повідомлення-рішення відповідають вимогам чинного законодавства. Надавши заперечення проти позову представники відповідача наголосили на тому, що відповідно до акта перевірки контрагента позивача встановлено, що фінансово-господарська діяльність останнього здійснюється поза межами правового поля, а взаємовідносини між ПП "Баварія-Ф" та контрагентами є такими, що вчинені без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами, а отже є нікчемними.

Враховуючи зазначене, відповідач вважає, що господарські взаємовідносини між позивачем та ПП "Баварія-Ф", не спричинили реального настання юридичних наслідків, оскільки документи, отримані ПБП "СІА" від контрагента, не можуть мати податкових наслідків, а тому позивачем неправомірно сформовано витрати та податковий кредит.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ПБП "СІА" є юридичною особою, зареєстроване 27.06.2000 виконавчим комітетом Чернігівської міської ради, включене до ЄДРПОУ та як платник податків перебуває на обліку в ДПІ у м. Чернігові.

При цьому, згідно Виписки з Єдиного державного реєстру юридичнимх осіб та фізичних осіб-підприємців (а. с. 48) основним видом економічної діяльності ПБП "СІА" (за КВЕД) є:

45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів.

Судом встановлено, що на підставі наказу від 04.12.2012 року № 3721 виданого ДПІ у м. Чернігові, головним державним податковим ревізор-інспектором відділу особливо важливих перевірок управління податкового контролю ДПІ у м. Чернігові ДПС, інспектором податкової служби 1-го рангу, Роговець Інною Григорівною та старшим державним податковим ревізор-інспектором відділу перевірок фінансових установ та контролю за операціями у сфері ЗЕД управління податкового контролю ДПІ у м. Чернігові ДПС, інспектором податкової служби 1-го рангу, Веселою Вікторією Петрівною згідно із пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20. пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПБП "СІА" з питань достовірності, повноти нарахування податку на додану вартість по податкових деклараціях з податку на додану вартість за червень, серпень, вересень та жовтень 2011 року та податку на прибуток за відповідні періоди при проведенні господарських взаємовідносин з ПП "Баварія-Ф".

ПБП "СІА" проінформовано про проведення позапланової невиїзної перевірки письмовим повідомленням від 04.12.2012 року № 12887/10/232-315, яке направлено суб'єкту господарювання рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Перевірка проводилась з 05.12.2012 року по 11.12.2012 року, , про що складено акт від 14.12.2012 № 2732/22/30977519 (а. с. 14-31).

В ході проведення перевірки ДПІ у м. Чернігові встановлено порушення п. 138.1, п. 138.2, п.138.4 ст.138, п.п.139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок па прибуток на загальну суму 92260 грн., в тому числі по періодах: II кварталі 2011 року на 17181 грн., у ІІ-ІІІ кварталі 2011 року на 56978 грн., у ІІ-ІV кварталі 2011 на 92260 грн.; п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 та п. 200.1, п.200.2 ст. 200 Податкового кодексу від 02.12.2010р. № 2755-VІ, в результаті чого занижено податок на додану вартість за червень 2011 року на суму 14940 грн., за серпень 2011 року на суму 18822 грн., за вересень 2011 року на суму 15784 грн. та за жовтень 2011 року на суму 30680 грн.

Не погоджуючись з висновками акта перевірки, позивачем в порядку, встановленому п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України надані заперечення від 21.12.12 на акт перевірки (а. с. 32-35). До заперечень додані завірені копії документів щодо підтвердження дійсності (товарності) господарських операцій між підприємством та контрагентом.

У відповіді на заперечення від 28.12.2012 № 14018/10/22-315 ДПІ у м. Чернігові зазначило, що аргументи, викладені в запереченні не є достатньо обґрунтованими та не можуть бути враховані при визначенні результатів перевірки (а. с. 36-38).

На підставі акта перевірки від 14.12.2012 № 2732/22/30977519 ДПІ у м. Чернігові було прийняте податкове повідомлення-рішення від 03.01.2013 № 0000072200, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 92260,00 грн. (а. с. 12) та податкове повідомлення-рішення від 03.01.2013 № 0000082200 яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 96549,00 грн. (у т. ч. за основним платежем - 80226,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 16323,00 грн.).

Позивач провів процедуру адміністративного оскарження дій та рішень відповідача до вищестоящих органів у порядку п. 56.2 - п. 56.10 ст. 56 Податкового кодексу України. Рішенням від 23.05.13 вих. № 3317/6/99-99-10-01-15 заступника Міністра доходів та зборів України А.П. Ігнатова скарга позивача залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін. (а. с. 43-47).

При цьому, ДПІ у м. Чернігові при перевірці витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, встановлено, що за період з 01.04.2011р. по 31.12.2011р. ПБП "СІА", задекларувало витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у сумі 926626 грн., у тому числі за II квартал 2011 року в сумі 198403 грн., за ІІ-ІІІ квартали 2011 року у сумі 510950 грн., за ІІ-ІV квартали 2011 року у сумі 926626 грн.

Перевіркою повноти визначення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за період з 01.04.2011 р. по 31.12.2011 р. по операціях ПП "Баварія-Ф", встановлено їх завищення всього у сумі грн. 401130, у тому числі за II квартал 2011 року в сумі 74702 грн., за ІІ-ІІІ квартали 2011 року у сумі 247731 грн., за ІІ-ІV квартали 2011 року у сумі 401130 грн.

Від ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова відповідачем отримано акти від 21.01.2012 року № 130/23-30/31635757, від 26.10.2011 року № 2070/23-306/31635757 та від 22.12.2011 року № 2497/23-30/31635757 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП "Баварія Ф" (код за 30635757) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за червень, серпень, вересень та жовтень 2011 року", згідно яких, ПП "Баварія Ф"відсутнє за юридичною адресою та має стан 9. ВОВПЗ по обслуговуванню Орджонікідзевського району м. Харкова ВПМ Чугуївської ОДПІ за результатами проведених заходів відносно діяльності ПП "Баварія Ф" код 31635757 встановлено, що ПП "Баварія Ф" код 31635757 зареєстровано за юридичною адресою: Харків 61106, вул. Плиткова, буд.12 (адреса масової реєстрації). Під час здійснення неодноразових виходів на податкову адресу підприємства з метою вручення запиту щодо надання копій документів та пояснень з приводу взаємовідносин з контрагентами посадових осіб даного підприємства встановлено не було.

Аналізом податкової звітності з ПДВ за червень 2011 року (декларації №9005382982) та розрахунку з додатком №5 (№9005382981) "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" (розділ «податкові зобов'язання»), уточнюючого розрахунку за червень 2011 наданого за вересень 2011 (№9007301852) наданих ПП "Баварія Ф" до ДПІ у Орджонікідзевському р-ні м. Харкова на виконання вимог Наказу ДПА України від 18.04.2008р. №266 «Про організацію взаємодії органів податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів» встановлено, що податковий кредит ПП "Баварія Ф" у червні 2011 року сформовано на загальну суму 2523552,7 грн.

При цьому, в ході перевірки встановлено, що у ПП "Баварія Ф" наявні ознаки відсутності факту реального здійснення господарської діяльності.

Отже, виходячи з наведеного, ДПІ у м. Чернігові вважає, що ПБП "СІА" безпідставно сформовано витрати у вказаних податкових періодах по взаємовідносинам з ПП "Баварія Ф" (код 31635757).

Таким чином в порушення п.138.1, п.138.2, п.138.4 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ зі змінами та доповненнями, підприємством ПБП "СІА" завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на загальну суму 401130 грн., в тому числі по періодах: ІІ квартал 2011 року на суму 74702 грн., ІІ-ІІІ квартали 2011 року на суму 247731 грн., ІІ-ІV квартали 2011 року на суму 401130 грн.

Перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.04.2011р. по 31.12.2011 р. встановлено його заниження на загальну суму 92260 грн., в тому числі по періодах: II кварталі 2011 року на 17181 грн., у ІІ-ІІІ кварталі 2011 року на 56978 грн., у ІІ-ІV кварталі 2011 року на 92260 грн. у зв'язку з порушеннями викладеними в пп.3.1.2 п. 3.1 розділу 3 акту перевірки.

Перевіркою правильності визначення податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП "Баварія Ф", ДПІ у м. Чернігові встановлено, що відповідно до використаних при перевірці первинних документів ПБП "СІА" придбало у ПП "Баварія Ф" автомобільних запчастин на загальну суму 481356 грн., в т.ч. ПДВ 80226 грн.

У зв'язку з порушеннями викладеними в п. 3.1.2 акту перевірки, ДПІ у м. Чернігові вважає, що ПБП "СІА" не мало права для включення сум по взаємовідносинам з ПП "Баварія Ф" до складу податкового кредиту, які згідно викладених в акті перевірки порушень не встановлюється реальність факту здійснення по описаних операціях.

Таким чином, ДПІ у м. Чернігові зазначає, що ПБП "СІА" до податкового кредиту за червень, серпень, вересень та жовтень 2011 року включено суму податку на додану вартість у розмірі 80226 грн., що не підтверджується актами "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта "1" господарювання ПП "Баварія Ф" (код за ЄДРПОУ 316335757) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за червень, серпень, вересень та жовтень 2011 року".

В зв'язку з зазначеним, документи отримані ПБП "СІА" від ПП "Баварія Ф" не можуть мати податкових наслідків.

Таким чином, в порушення п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ зі змінами та доповненнями в ПБП "СІА" зменшується сума податкового кредиту по деклараціям з ПДВ за червень 2011 року на суму 14940 грн., за серпень. 2011 року на суму 18822 грн., за вересень 2011 року на суму 15784 грн. та за жовтень 2011 року на суму 30680 грн.

У зв'язку з порушеннями викладеними в акті перевірки, ДПІ у м. Чернігові зроблено висновок, що підприємством було порушено п. 200.1 п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ, в результаті чого ПБП "СІА" занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету за червень 2011 року на суму 14940 грн., за серпень 2011 року на суму 18822 грн., за вересень 2011 року на суму 15784 грн. та за жовтень 2011 року на суму 30680 грн.

Перевіряючи правильність проведення відповідачем перевірки ПБП "СІА" слід зазначити, що відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом. Аналогічно, згідно абзацу 2 п. 75.1 Податкового кодексу, документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Пункт 79.1 ст. 79 Кодексу передбачає, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

При цьому, судом встановлено, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.04.13 у справі № 825/396/13-а, яка набрала законної сили, встановлено, що начальником ДПІ у м. Чернігові ДПС Уляненком Ф.М. прийнято рішення про проведення позапланової перевірки ПБП "СІА", оформленого Наказом № 3721 від 04.12.12, без направлення письмового запиту на отримання податкової інформації. За таких обставин, колегія суддів прийшла до висновку про порушення Уляненком Ф.М., під час винесення оскаржуваного наказу, положень ПКУ, що є підставою для визнання протиправним та скасування наказу (а. с. 41-42).

Таким чином, вказані обставини встановлені судовим рішенням у справі № 825/396/13-а, що набрало законної сили, ухваленим в адміністративній справі, в якій брали участь ті самі особи - не підлягають доказуванню при розгляді цього спору в силу ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, при цьому дане рішення суду має преюдиціальне значення.

Відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Отже, з огляду на зазначене, суд погоджується з твердженням позивача, що матеріали і документи, які, на думку відповідача, є доказами порушень податкового законодавства з боку позивача, отримані відповідачем не у спосіб та з порушенням порядку, встановлених Податковим кодексом, відповідно не можуть визнаватись, як допустимі докази.

Також суд зазначає, що відповідно до п. 85.4. ст. 85 Податкового кодексу України, при проведенні перевірок посадові особи органу державної податкової служби мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів (обов'язкових платежів), порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до п. 86.7. ст. 86 цього Кодексу, у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до органу державної податкової служби за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

А відповідно до абз. 2 п. 44.6 ст. 44 Кодексу, якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

З аналізу зазначених норм права вбачається, що відповідачем під час розгляду ним питання про прийняття рішення не були взяті до уваги обставини, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у запереченні позивача, оскільки не були повністю враховані документи, що підтверджують показники, відображені ПБП "СІА" у податковій звітності, не надані під час перевірки, а саме завірені копії бухгалтерських та податкових документів в спростування висновків акту перевірки і підтвердження реальності здійснення операцій між ПБП "СІА" та ПП "Баварія-Ф" за вказані в акті періоди.

Отже, зважаючи на вищенаведене, під час дослідження фактичних обставин нарахування податкового зобов'язання, судом враховано, що згідно пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи із врахуванням визначення терміну "податкове зобов'язання", вказаного в пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Так, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити визначені 201.1 cт. 201 Податкового кодексу України вимоги.

В силу пп. 9.1.3 п. 9.1 ст. 9 Податкового кодексу України податок на додану вартість відноситься до загальнодержавних податків та зборів, та враховуючи, що податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу (пп. 14.1.178 п. 14.1 ст. 14 Кодексу), саме пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно, в даних правовідносинах враховується п. 44.1 ст. 44 Кодексу, яким встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Як встановлено вище, основним видом діяльності ПБП "СІА" є оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів.

Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має суто економічні властивості, що неможливо без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків. Тому така ознака результатів господарської діяльності, як цінова визначеність, наявна в абсолютній більшості випадків, хоча в некомерційній господарській діяльності можливе безкоштовне надання результатів останньої.

При перевірці податкової правосуб'єктності учасників даної господарської операції, судом встановлено, що у відповідності до виду діяльності, між ПБП "СІА" (покупець) та ПП "Баварія-Ф" (продавець) у перевіряємий період був укладений договір з придбання автозапчастин.

На момент укладання договору позивач та його контрагент у відповідності до вимог чинного законодавства були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та як платники ПДВ, установчі документи яких не були визнані в судовому порядку недійсними та був відсутній вирок суду щодо можливих зловживань з боку його посадових осіб.

Судом встановлено, що контрагент позивача - ПП "Баварія-Ф", зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, основним видом діяльності якого є (відповідно до КВЕД) 51.90.0 Інші види оптової торгівлі та є платником податку на додану вартість (53-54 Т.1).

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає про протиправність висновку податкового органу про безтоварний характер угод укладених ПБП "СІА" з ПП "Баварія-Ф", а отже, господарські операції ПБП "СІА" з контрагентом ПП "Баварія-Ф" мали реальний характер та були вчинені між право дієздатними особами.

При цьому, при дослідженні фізичних, технічних та технологічних можливостей контрагента позивача та самого ПБП "СІА" для здійснення даних господарських операцій, врахувавши всі докази у справі в їх сукупності, суд прийшов до висновку про їх реальність, оскільки згідно довідки від 23.12.2010 за позивачем значиться нерухоме майно на праві приватної власності (тип об'єкта: нежиле приміщення, опис об'єкта: приміщення магазину площею 41,8 кв.м. по вул. Щорса, буд. 48, м. Чернігів, Чернігівська обл..).

При цьому, слід зауважити, що на виконання зазначеного договору ПП "Баварія-Ф" були виписані на адресу ПБП "СІА" податкові накладні, що були надані відповідачу на перевірку та відображена в акті від 14.12.2012 № 2732/22/30977519.

Також, позивачем було наголошено, що придбання автозапчастин було здійснено з метою їх подальшого використання в господарській діяльності ПБП "СІА", на підтвердження чого позивачем було надано відповідні договори купівлі-продажу з іншими контрагентами позивача та підтверджуючі ці господарські операції необхідні первинні документи, що відповідає вимогам ст. 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", відповідно до якої господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, суд приходить до висновку, що дана господарська операція спричинила реальні зміни майнового стану ПБП "СІА".

Крім того, суд звертає увагу, що у акті перевірки відповідачем встановлено, що у складі податкового зобов'язання ПП "Баварія-Ф":

- у червні 2011 року були включені податкові накладні, видані на адресу наступних підприємств: 30977519 ПБП "СІА" сума податкових зобов'язань з ПДВ 14940, 4 грн. (стор. 7 акту перевірки);

- у серпні 2011 року були включені податкові накладні, видані на адресу наступних підприємств: 30977519 ПБП "СІА" сума податкових зобов'язань з ПДВ 18822,16 грн. (стор.13 акту перевірки);

- у вересні 2011 року були включені податкові накладні, видані на адресу наступних підприємств: 30977519 ПБП "СІА" сума податкових зобов'язань з ПДВ 15783,5 грн. (стор.18 акту перевірки); 9

- у жовтні 2011 року були включені податкові накладні, видані на адресу наступних підприємств: 30977519 ПБП "СІА" сума податкових зобов'язань з ПДВ30679,83 грн. (стор. 23 акту перевірки).

А отже, з наведеного вбачається, що контрагент позивача декларував всі господарські операції з позивачем, сплачував за цими операціями податки і дані, що містяться в поданих контрагентом деклараціях були розміщені в базі даних ДПС України.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому, відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

І оскільки в силу абзацу "а" п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг, тому необхідно врахувати п. 198.2 ст. 198 Кодексу, яким встановлено дату виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту.

Також, суд зазначає п. 198.3 ст. 198 Кодексу яким визначається податковий кредит звітного періоду та п. 200.1 ст. 200 Кодексу щодо визначення та розрахунку суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України, і враховує, що згідно п. 198.6 ст. 198 Кодексу не відноситься до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Сукупний аналіз вищезазначених норм свідчить про те, що право на податковий кредит виникає у платника податків лише після одержання податкової накладної, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містить у собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ - дана обставина представником відповідача не оспорювалась.

Крім того, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, на підтвердження вищезазначених норм чинного законодавства та реальності вчинення господарських операцій, позивачем було надано рахунки фактури, податкові накладні, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, видаткові накладні, довіреності, картки рахунку: 631: контрагенти: Баварія-Ф за 2011 р., звіти по банківських операціях.

Враховуючи вказане, суд дійшов до висновку, що суму витрат та податкового кредиту позивач сформував правомірно, оскільки, в судовому засіданні встановлено, що сума ПДВ входить до складу договірної суми, сплаченої контрагенту ПП "Баварія-Ф", при наявності належно оформлених податкових накладних, виписаних останнім на адресу ПБП "СІА".

З пояснень представників позивача та представника відповідача вбачається, що ДПІ у м. Чернігові не були взяті до уваги вищезазначені документи.

Факт передачі товару підтверджується наявними видатковими накладними де встановлено підписи відповідальних осіб (в матеріалах справи).

Вказані видаткові накладні повністю відповідають вимогам, встановлених до первинних документів, які пред'являються п. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п. 2 Положення про документальне - забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88.

Крім цього, суд звертає увагу, що підставою ДПІ у м. Чернігові для донарахування позивачу ПДВ з підстав не підтвердження зустрічними звірками постачальників товару у ланцюгу постачання сплати податку не ґрунтуються на нормах чинного законодавства є протиправним, оскільки платник податків не може нести відповідальності за порушення його контрагентом податкового законодавства.

З урахуванням досліджених господарськихоперації, суд прийшов до висновку, що за належних доказів ДПІ у м. Чернігові не мала підстав для винесення оскаржуваних позивачем податкових повідомлень-рішень.

Отже, дослідивши матеріали справи, суд погоджується із обґрунтуваннями позивача про те, що висновки ДПІ у м. Чернігові, викладені в акті перевірки - є безпідставними, оскільки згідно первинних документів та даних бухгалтерського обліку підприємства, фінансово-господарська діяльність відбувалась на законних підставах, що підтверджує дії платника податку в правовому полі. І тому виключення вищевказаних сум зі складу витрат та податкового кредиту, та відповідно визначення суми податкового зобов'язання по податку на прибуток та податку на додану вартість - є незаконними.

Суд також вважає, що ні Податковий кодекс України, ні інші законодавчі акти з питань оподаткування не ставлять право позивача на витрати та податковий кредит в залежність від дотримання вимог податкового та іншого законодавства іншими суб'єктами господарювання.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд вважає, що обставини, на які посилається відповідач як підставу своїх правомірних дій, не знайшли свого обґрунтування в ході судового розгляду та не підтверджуються матеріалами справи.

Приписами ч.3 ст.2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень від 03.01.2013 № 0000072200 та № 0000082200 та не надав доказів порушення ПБП "СІА" п. 138.1, п. 138.2, п.138.4 ст.138, п.п.139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок па прибуток на загальну суму 92260 грн., в тому числі по періодах: II кварталі 2011 року на 17181 грн., у ІІ-ІІІ кварталі 2011 року на 56978 грн., у ІІ-ІV кварталі 2011 на 92260 грн.; п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 та п. 200.1, п.200.2 ст. 200 Податкового кодексу від 02.12.2010р. № 2755-VІ, в результаті чого занижено податок на додану вартість за червень 2011 року на суму 14940 грн., за серпень 2011 року на суму 18822 грн., за вересень 2011 року на суму 15784 грн. та за жовтень 2011 року на суму 30680 грн.

Встановивши, на підставі досліджених доказів та їх правової оцінки, підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами наданих контрагентом позивачу, відображення таких операцій в бухгалтерському обліку позивача та надання для перевірки всіх необхідних первинних документів, які відповідають вимогам законодавства, суд вважає, що ДПІ у м. Чернігові було неправомірно винесено оскаржувані податкові повідомлення - рішення та констатуючи спірність формування відповідачем податкового зобов'язання позивачу по податку на прибуток та податку на додану вартість, згідно вимог Податкового кодексу України, враховуючи ст. 19 Конституції України та ч. 1 ст. 11, ст.ст. 71, 72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд визнав, що податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові від 03.01.2013 № 0000072200 та № 0000082200 - підлягають скасуванню, а позовні вимоги ПБП "СІА" - задоволенню.

Всі здійснені позивачем документально підтверджені судові витрати по справі згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 69-71, 94, 158-163, 167 КАС України, Чернігівський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові ДПС № 0000072200 від 03.01.13 р.

Визнати протиправним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові ДПС № 0000082200 від 03.01.13 р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного багатопрофільного підприємства "СІА" (код 30977519) 1889,00 грн. (одна тисяча вісімсот вісімдесят дев'ять гривень 00 коп.) судового збору відповідно до задоволених вимог, сплаченого плвтіжним дорученням від 03.06.2013 № 236 у сумі 1889,00 грн. на р/р 31216206784002, отримувач: УДКСУ у м. Чернігові Державний бюджет, код ЄДРПОУ 38054398, банк ГУ ДКСУ у Чернігівській області. МФО 853592 .

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Ю.О.Скалозуб