Ухвала

від 10.09.2013 по справі 825/2187/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/2187/13-а(в 3-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Скалозуб Ю.О. Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

У Х В А Л А

Іменем України

10 вересня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,

при секретарі - Грабовській Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом Приватного багатопрофільного підприємства "СІА" до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2013 року позивач - Приватне багатопрофільне підприємство "СІА" звернувся з позовом до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень, в якому просив визнати протиправними податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові ДПС № 0000072200 від 03.01.2013 року та № 0000082200 від 03.01.2013 року.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 червня 2013 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було порушено норми матеріального та процесуального права.

У судове засідання сторони та їх представники не з'явилися, причини неявки суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду м. Києва від 26 червня 2013 року - без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що у позивача наявні всі первинні документи на підтвердження господарської операції з його контрагентом, щодо придбання товарів (автозапчастин), а також щодо їх подальшої реалізації, дана операція була відображена в бухгалтерському та податковому обліку позивача, що підтверджується відповідними картками рахунку та податковими деклараціями. Окрім того, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2013 року, яка набрала законної сили, встановлено протиправність прийнятого рішення про проведення позапланової перевірки ПБП «СІА». Відповідачем, натомість, не доведено, а судом не встановлено, наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагентів, як обов'язкової ознаки для визнання правочину недійсним та застосування адміністративно-господарських санкцій.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено колегією суддів, ПБП "СІА" є юридичною особою, зареєстроване 27.06.2000 року виконавчим комітетом Чернігівської міської ради, включене до ЄДРПОУ та як платник податків перебуває на обліку в ДПІ у м. Чернігові.

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців основним видом економічної діяльності ПБП "СІА" (за КВЕД) є: 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів (а. с. 48).

На підставі наказу від 04.12.2012 року № 3721 виданого ДПІ у м. Чернігові, головним державним податковим ревізор-інспектором відділу особливо важливих перевірок управління податкового контролю ДПІ у м. Чернігові ДПС, інспектором податкової служби 1-го рангу, Роговець Інною Григорівною та старшим державним податковим ревізор-інспектором відділу перевірок фінансових установ та контролю за операціями у сфері ЗЕД управління податкового контролю ДПІ у м. Чернігові ДПС, інспектором податкової служби 1-го рангу, Веселою Вікторією Петрівною згідно із пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20. пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПБП "СІА" з питань достовірності, повноти нарахування податку на додану вартість по податкових деклараціях з податку на додану вартість за червень, серпень, вересень та жовтень 2011 року та податку на прибуток за відповідні періоди при проведенні господарських взаємовідносин з ПП "Баварія-Ф".

ПБП "СІА" проінформовано про проведення позапланової невиїзної перевірки письмовим повідомленням від 04.12.2012 року № 12887/10/232-315, яке направлено суб'єкту господарювання рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Перевірка проводилась з 05.12.2012 року по 11.12.2012 року, про що складено Акт від 14.12.2012 року № 2732/22/30977519 (а. с. 14-31).

У ході проведення перевірки ДПІ у м. Чернігові встановлено порушення п. 138.1, п. 138.2, п.138.4 ст.138, п.п.139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок па прибуток на загальну суму 92260 грн., в тому числі по періодах: II кварталі 2011 року на 17181 грн., у ІІ-ІІІ кварталі 2011 року на 56978 грн., у ІІ-ІV кварталі 2011 на 92260 грн.; п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 та п. 200.1, п.200.2 ст. 200 Податкового кодексу від 02.12.2010р. № 2755-VІ, в результаті чого занижено податок на додану вартість за червень 2011 року на суму 14940 грн., за серпень 2011 року на суму 18822 грн., за вересень 2011 року на суму 15784 грн. та за жовтень 2011 року на суму 30680 грн.

Не погоджуючись з висновками Акта перевірки, позивачем в порядку, встановленому п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України надані заперечення від 21.12.12 на акт перевірки (а. с. 32-35).

До заперечень додані завірені копії документів щодо підтвердження дійсності (товарності) господарських операцій між підприємством та контрагентом.

У відповіді на заперечення від 28.12.2012 року № 14018/10/22-315 ДПІ у м. Чернігові зазначило, що аргументи, викладені в запереченні не є достатньо обґрунтованими та не можуть бути враховані при визначенні результатів перевірки (а. с. 36-38).

На підставі акта перевірки від 14.12.2012 року № 2732/22/30977519 ДПІ у м. Чернігові було прийнято:

- податкове повідомлення-рішення від 03.01.2013 року № 0000072200, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 92260,00 грн. (а. с. 12);

- податкове повідомлення-рішення від 03.01.2013 року № 0000082200, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 96549,00 грн. (у т. ч. за основним платежем - 80226,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 16323,00 грн.).

Позивач провів процедуру адміністративного оскарження дій та рішень відповідача до вищестоящих органів у порядку п. 56.2 - п. 56.10 ст. 56 Податкового кодексу України. Рішенням від 23.05.13 вих. № 3317/6/99-99-10-01-15 заступника Міністра доходів та зборів України А.П. Ігнатова скарга позивача залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін. (а. с. 43-47).

Вважаючи прийняті повідомлення - рішення неправомірними, позивач оскаржив їх до суду.

Обговорюючи правомірність позовних вимог, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до п . 198.1 та 198.2 Податкового кодексу України (далі - ПК України) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.4 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту, відповідно до п. 198.6 ПК України, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 цього ж Закону).

Відповідно до п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником)

Розділом ІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на прибуток.

Відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п.139.1.1 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності.

Отже, до складу валових витрат можуть бути віднесені витрати, які безпосередньо пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг).

З матеріалів справи вбачається, що основним видом діяльності ПБП "СІА" є оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів.

При перевірці податкової правосуб'єктності учасників даної господарської операції, судом встановлено, що у відповідності до виду діяльності, між ПБП "СІА" (покупець) та ПП "Баварія-Ф" (продавець) у перевіряємий період був укладений договір з придбання автозапчастин.

На момент укладання договору позивач та його контрагент у відповідності до вимог чинного законодавства були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та як платники ПДВ, установчі документи яких не були визнані в судовому порядку недійсними та був відсутній вирок суду щодо можливих зловживань з боку його посадових осіб.

Судом встановлено, що контрагент позивача - ПП "Баварія-Ф", зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, основним видом діяльності якого є (відповідно до КВЕД) 51.90.0 Інші види оптової торгівлі та є платником податку на додану вартість (53-54 Т.1).

На виконання зазначеного договору ПП "Баварія-Ф" були виписані на адресу ПБП "СІА" податкові накладні, що були надані відповідачу на перевірку та відображена в акті від 14.12.2012 року № 2732/22/30977519: № 326 від 24.10.2011 року, від 01.06.2011 року, № 2 від 02.06.2011 року, № 3 від 02.06.2011 року, № 4 від 03.06.2011 року, № 5 від 03.06.2011 року, № 6 від 03.06.2011 року, № 7 від 06.06.2011 року, № 8 від 06.06.2011 року, № 9 від 08.06.2011 року, № 10 від 08.06.2011 року тощо (т.1 а.с. 123 - 250).

Також позивачем було надано видаткові накладні: РН - 0108-19 від 01.08.2011 року, РН - 0108-20 від 01.08.2011 року, РН - 0508-08 від 05.08.2011 року, РН - 1808-04 від 18.08.2011 року, РН - 1808-06 від 18.08.2011 року, РН - 2908-02 від 29.08.2011 року, РН - 0509-11 від 05.09.2011 року, РН - 0310-20 від 03.10.2011 року, РН - 1210-15 від 12.10.2011 року тощо.

Оплата грошових коштів ПБП «СІА» на користь ПП «Баварія - Ф» підтверджується платіжними дорученнями: від 16.08.2011 року № 985, від 06.09.2011 року № 994, від 29.08.2011 року № 988, від 02.09.2011 року № 996, від 05.09.2011 року № 995, від 02.09.2011 року № 997, від 05.10.2011 року № 1017, від 07.09.2011 року № 99, від 04.11.2011 року № 1037 тощо.

Колегія суддів звертає увагу, що усі дослідженні первинні документи, надані позивачем, містять усі необхідні реквізити, передбачені Податковим кодексом України та Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

На підтвердження реальності укладеної угоди та використання придбаного товару у власній господарській діяльності позивачем було надано відповідні договори купівлі-продажу з іншими контрагентами позивача та підтверджуючі ці господарські операції необхідні первинні документи, що відповідає вимогам ст. 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

При дослідженні фізичних, технічних та технологічних можливостей контрагента позивача та самого ПБП "СІА" для здійснення даних господарських операцій, варто врахувати довідку від 23.12.2010 року, відповідно до якої за позивачем значиться нерухоме майно на праві приватної власності (тип об'єкта: нежиле приміщення, опис об'єкта: приміщення магазину площею 41,8 кв.м. по вул. Щорса, буд. 48, м. Чернігів, Чернігівська обл.).

Крім того, судом першої інстанції правомірно було наголошено, що у акті перевірки відповідачем встановлено, що у складі податкового зобов'язання ПП "Баварія-Ф":

- у червні 2011 року були включені податкові накладні, видані на адресу наступних підприємств: 30977519 ПБП "СІА" сума податкових зобов'язань з ПДВ 14940, 4 грн. (стор. 7 акту перевірки);

- у серпні 2011 року були включені податкові накладні, видані на адресу наступних підприємств: 30977519 ПБП "СІА" сума податкових зобов'язань з ПДВ 18822,16 грн. (стор.13 акту перевірки);

- у вересні 2011 року були включені податкові накладні, видані на адресу наступних підприємств: 30977519 ПБП "СІА" сума податкових зобов'язань з ПДВ 15783,5 грн. (стор.18 акту перевірки); 9

- у жовтні 2011 року були включені податкові накладні, видані на адресу наступних підприємств: 30977519 ПБП "СІА" сума податкових зобов'язань з ПДВ30679,83 грн. (стор. 23 акту перевірки).

З наведеного вбачається, що контрагент позивача декларував всі господарські операції з позивачем, сплачував за цими операціями податки і дані, що містяться в поданих контрагентом деклараціях були розміщені в базі даних ДПС України.

Перевіряючи правильність проведення відповідачем перевірки ПБП "СІА" слід зазначити, що відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом. Аналогічно, згідно абзацу 2 п. 75.1 Податкового кодексу, документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Пункт 79.1 ст. 79 Кодексу передбачає, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

При цьому, судом встановлено, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.04.13 у справі № 825/396/13-а, яка набрала законної сили, встановлено, що начальником ДПІ у м. Чернігові ДПС ОСОБА_5 прийнято рішення про проведення позапланової перевірки ПБП "СІА", оформленого Наказом № 3721 від 04.12.12, без направлення письмового запиту на отримання податкової інформації. За таких обставин, колегія суддів прийшла до висновку про порушення ОСОБА_5, під час винесення оскаржуваного наказу, положень ПКУ, що є підставою для визнання протиправним та скасування наказу (а. с. 41-42).

Таким чином, вказані обставини встановлені судовим рішенням у справі № 825/396/13-а, що набрало законної сили, ухваленим в адміністративній справі, в якій брали участь ті самі особи - не підлягають доказуванню при розгляді цього спору в силу ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, при цьому дане рішення суду має преюдиціальне значення.

Відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Як на підставу для встановлення нікчемності укладеного договору та порушення норм ПК України позивачем, відповідач посилається на Акти від 21.01.2012 року № 130/23-30/31635757, від 26.10.2011 року № 2070/23-306/31635757 та від 22.12.2011 року № 2497/23-30/31635757 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП "Баварія Ф" (код за 30635757) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за червень, серпень, вересень та жовтень 2011 року", згідно яких, ПП "Баварія Ф"відсутнє за юридичною адресою та має стан 9. ВОВПЗ по обслуговуванню Орджонікідзевського району м. Харкова ВПМ Чугуївської ОДПІ за результатами проведених заходів відносно діяльності ПП "Баварія Ф" код 31635757 встановлено, що ПП "Баварія Ф" код 31635757 зареєстровано за юридичною адресою: Харків 61106, вул. Плиткова, буд.12 (адреса масової реєстрації). Під час здійснення неодноразових виходів на податкову адресу підприємства з метою вручення запиту щодо надання копій документів та пояснень з приводу взаємовідносин з контрагентами посадових осіб даного підприємства встановлено не було.

Аналізом податкової звітності з ПДВ за червень 2011 року (декларації №9005382982) та розрахунку з додатком №5 (№9005382981) "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" (розділ "податкові зобов'язання"), уточнюючого розрахунку за червень 2011 наданого за вересень 2011 (№9007301852) наданих ПП "Баварія Ф" до ДПІ у Орджонікідзевському р-ні м. Харкова на виконання вимог Наказу ДПА України від 18.04.2008р. №266 "Про організацію взаємодії органів податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів" встановлено, що податковий кредит ПП "Баварія Ф" у червні 2011 року сформовано на загальну суму 2523552,7 грн.

При цьому, в ході перевірки встановлено, що у ПП "Баварія Ф" наявні ознаки відсутності факту реального здійснення господарської діяльності.

З даного приводу варто зазначити, що відповідно до правової позиції Вищого адміністративного суду, викладеної в Листі від 02.06.2011 р. N 742/11/13-11, оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Враховуючи те, що колегією суддів встановлено та підтверджено матеріалами справи факт здійснення господарської операції, наявність у позивача та його контрагента податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, встановлено зв'язок між укладеним договором та господарською діяльністю платника податку, усі витрати підтверджені належним чином оформленими первинними документами, підстави для винесення оскаржуваного повідомлення - рішення у посадових осіб контролюючого органу були відсутні.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 червня 2013 року - без змін.

Керуючись ст. ст. 41, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 червня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.Є.Пилипенко

Судді Я.Б. Глущенко

С.Б. Шелест

Головуючий суддя Пилипенко О.Є.

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.