Рішення

від 12.06.2013 по справі 918/359/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2013 р.Справа № 918/359/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

при секретарі судового засідання Рудяк Т.О.

розглянувши справу

за позовом ТОВ "Бердичівпиво", м. Бердичів до ТОВ "Рівнеоптіторг", м. Рівне простягнення коштів за участю представників сторін:

позивача - не з'явився.

відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Розглядається вимога ТОВ "Бердичівпиво" про стягнення з ТОВ "Рівнеоптіторг" суми попередньої оплати за товар у розмірі 48 000,00 грн.

Представник позивача в призначене судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи був повідомлений, про причини неявки суду не повідомив. В попередньому судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, витребуваних судом документів не надав, про час та місце слухання справи був повідомлений, про причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень на позов, в зв'язку з чим справа розглядається в порядку статті 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами справи.

Суд, розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне:

17.10.2012 року між ТОВ "Бердичівпиво" (покупець, позивач по справі) та ТОВ "Рівнеоптіторг" (продавець, відповідач по справі) було укладено угоду №9 купівлі-продажу товару.

Відповідно до п.1.1. угоди продавець продає, а покупець купує цукор упакований в мішки по 50 кг.

У відповідності із п. 2.1. договору цукор мав бути поставлений Позивачу протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання коштів на рахунок продавця.

Як вбачається з платіжного доручення №1513 від 18.10.2012 року (копія міститься в матеріалах справи), позивач здійснив попередню оплату за товар на суму 52 600,00 грн.

В свою чергу, відповідач свої зобов'язання за умовами угоди не виконав, товар не поставив.

На направлену претензію № 1 від 29.10.2012 року ТОВ «Рівнеоптіторг» (відповідач) платіжним дорученням № 63 від 23.11.2012 року (копія долучена до матеріалів справи) повернув ТОВ «Бердичівпиво» (позивачу) грошові кошти в сумі 2600,00 грн.

На претензію № 2 від 28.11.2012 року ТОВ «Рівнеоптіторг» платіжним дорученням № 83 від 26.12.2012 року (копія долучена до матеріалів справи), повернуло ТОВ «Бердичівпиво» грошові кошти в сумі 2000,00 грн.

Таким чином, станом на момент розгляду справи сума попередньої оплати сплаченої позивачем за товар складає 48 000,00 грн.

Надаючи правову оцінку вище викладеним обставинам суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі).

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. (п.3 ст. 612 ЦК України)

У разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, (п.1. ст. 615 ЦК України)

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати, (п. 2 ст. 693 ЦК України).

Відповідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги те, що товар за договором відповідачем на адресу позивача поставлено не було, суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми попередньої оплати в розмірі 48 000,00 грн., обґрунтованими наданими до матеріалів справи документами та підлягаючими задоволенню.

Крім того, позивач звернувся до суду з вимогою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в сумі позовних вимог.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Враховуючи, що позивачем не було надано до суду жодних обґрунтованих підстав того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду та доказів сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову, в зв'язку з чим заява про забезпечення позову залишається без задоволення.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 1, 12, 22, 33, 49, 66, 75, 82-85 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнеоптіторг» (61166, м.Харків, пр-т Леніна, буд. 40, код: 38212461, розрахунковий рахунок №26001000297224 в AT « Ерсте Банк», МФО 380009) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бердичівпиво» (13306, Житомирська область, місто Бердичів, вулиця К. Лібкнехта, будинок 114, розрахунковий рахунок № 26005012684001 в AT "Індекс-Банк", МФО 302537, код: 31227801) суму попередньої оплати в розмірі 48 000,00 грн., судовий збір в сумі 1 720,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 17.06.2013 р.

Суддя Прохоров С.А.

справа №918/359/13