Постанова

від 19.06.2013 по справі 925/201/13-г

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2013 р. Справа№ 925/201/13-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Рєпіної Л.О.

Тищенко А.І.

за участю представників сторін:

від прокуратури: Белікова С.О. - посв. №015614;

від відповідача 1: не з'явився;

від відповідача 2: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства «Фрей»

на рішення Господарського суду Черкаської області від 11.04.2013 року

у справі № 925/201/13-г (суддя Васянович А.В.)

за позовом Прокурора м Черкаси в інтересах держави

до 1. Черкаської міської ради

2. Приватного підприємства «Фрей»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

Державної інспекції сільського господарства у Черкаській області

про визнання недійсним рішення та договору оренди земельних ділянок.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор м Черкаси в інтересах держави ( далі - прокурор) звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до Черкаської міської ради (далі - відповідач 1) та Приватного підприємства «Фрей» (далі - відповідач 2), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державної інспекції сільського господарства у Черкаській області (далі - третя особа) про визнання недійсним рішення Черкаської міської ради №5-784 від 10.06.2010 р. «Про надання приватному підприємству «Фрей» земельних ділянок в оренду по вул. Героїв Сталінграда, біля житлового будинку №38 та ін.», визнання недійсним договору оренди земельних ділянок площею по 100 кв.м. по вул. Героїв Сталінграду, біля житлового будинку №38, на розі вул. Добровольського, 19 та вул. Гоголя, 578, по вул. Петровського (навпроти будинку №163) та по вул. Енгельса, 116 в м. Черкаси від 24.06.2010 р. укладеного між відповідачами.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 11.04.2013р. у справі № 925/201/13-г позов задоволено повністю. Визнано недійсним рішення Черкаської міської ради №5-784 від 10.06.2010 р. «Про надання приватному підприємству «Фрей» земельних ділянок в оренду по вул. Героїв Сталінграда, біля житлового будинку №38 та ін.». Визнано недійсним на майбутнє договір оренди землі від 24.06.2010 р. укладеного між Черкаською міською радою та приватним підприємством «Фрей», який зареєстрований в Черкаській регіональній філії ДП «Центр ДЗК» 30.06.2010 р. про що у Державному реєстрі земель вчинено запис №041080100055. Стягнуто з Черкаської міської ради 1 147,00 грн. судового збору в доход Державного бюджету України через державну податкову інспекцію у м. Черкасах за розгляд справи в господарському суді Черкаської області. Стягнуто з Приватного підприємства «Фрей» 1 147,00 грн. судового збору в доход Державного бюджету України через державну податкову інспекцію у м. Черкасах за розгляд справи в господарському суді Черкаської області.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Приватне підприємство «Фрей» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 11.04.2013р. у справі №9925/201/13-г та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва неповно з'ясував обставини справи, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми процесуального права.

Крім того, апелянт зазначив, щодо неправомірності пред'явлення позову прокурором в інтересах держави в якості позивача.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.05.2013р. у справі №925/201/13-г, скарга прийнята до розгляду та порушено апеляційне провадження.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2013р. «Про зміну складу колегії суддів» в зв'язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відпустці було доручено розгляд апеляційної скарги у справі №925/201/13-г колегії суддів у складі: Сулім В.В. - головуючий суддя, суддів Рєпіна Л.О., Тищенко А.І.

Представники відповідачів та третьої особи в засідання Київського апеляційного господарського суду 19.06.2013р. не з'явилися, були належним чином повідомлені про місце та час розгляду апеляційної скарги, що підтверджується відміткою відділу діловодства на зворотному боці ухвали Київського апеляційного господарського суду від 27.05.2013р.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 13.08.2008 № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року").

Крім того, враховуючи, що судом явка уповноважених представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалася, відповідачі та третя особа не скористалися належними їм процесуальними правами приймати участь в судовому засіданні 19.06.2013р., Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності представників відповідачів та третьої особи за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду Черкаської області від 11.04.2013р. підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Приватного підприємства «Фрей» - без задоволення, з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статусу позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 1, ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України державні та інші органи мають право звертатися до господарського суду у випадках, визначених законодавчими актами України.

Згідно зі ст. 5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Так, відповідно до Указу Президента України від 13.04.2011 р. за №459/2011 «Про Державну інспекцію сільського господарства України» є Державна інспекція сільського господарства України.

Статтями 6, 9, 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», передбачено повноваження вищезазначеного центрального органу виконавчої влади, визначено способи здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, а також встановлено повноваження державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель, не передбачено повноважень щодо звернення центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, до суду про визнання незаконними (недійсними) рішень органів державної влади та місцевого самоврядування щодо розпорядження землею, визнання недійсними правочинів щодо відчуження чи передачі у користування земельних ділянок державної та комунальної власності, а також її повернення з чужого незаконного володіння.

Не передбачено таких повноважень і Положенням про Державну інспекцію сільського господарства України.

З огляду на викладене та зважаючи на те, що чинним законодавством України визначено орган, уповноважений державою здійснювати функції контролю за використанням та охороною земель, однак у вказаного державного органу відсутні повноваження щодо звернення до Господарського суду, Київський апеляційний господарський суд не приймає як належне твердження скаржника, щодо неправомірності пред'явлення позову прокурором в інтересах держави в якості позивача.

06.04.2010 р. Черкаською міською радою було прийнято рішення за №5-639 «Про надання дозволу приватному підприємству «Фрей» на розробку проекту відведення земельних ділянок та містобудівного обґрунтування під розташування магазинів», згідно якого було надано дозвіл приватному підприємству «Фрей» розробити проект відведення земельних ділянок під розташування магазинів орієнтованою площею 400 кв.м., в тому числі: по вул. Героїв Сталінграда,14, на розі вул. Добровольського, 19 та вул. Гоголя, 578, по вул. Петровського (навпроти будинку №163) та по вул. Енгельса, 116 в м. Черкаси, орієнтованою площею 100 кв.м. кожна, які відносяться до міських земель, не наданих у власність чи користування.

10.06.2010р. Міською радою було прийнято рішення за №5-784 «Про надання приватному підприємству «Фрей» земельних ділянок в оренду по вул. Героїв Сталінграда, біля житлового будинку №38 та ін.», було затверджено проект відведення земельних ділянок та надано другому відповідачу земельні ділянки в оренду на 49 років (без права передачі їх в суборенду) під розташування магазинів за рахунок земель загального користування - вулиць Черкаської міської ради площею по 100 кв.м. по вул. Героїв Сталінграду, біля житлового будинку №38, на розі вул. Добровольського, 19 та вул. Гоголя, 578, по вул. Петровського (навпроти будинку №163) та по вул. Енгельса, 116.

24.06.2010 р. між Черкаською міською радою (орендодавець) та Приватним підприємством «Фрей» (орендар) було укладено спірний договір оренди землі, згідно умов якого орендарю було передано в оренду на 49 років вищезазначені земельні ділянки.

Згідно ст. ст. 6, 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до 2 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України встановлено, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі:

- розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб;

- використання земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, та спеціального водокористування відповідно до отриманих спеціальних дозволів (ліцензій);

- використання релігійними організаціями, які легалізовані в Україні, земельних ділянок під культовими будівлями;

- будівництва об'єктів, що в повному обсязі здійснюється за кошти державного та місцевих бюджетів;

- надання земельних ділянок державним та комунальним підприємствам, бюджетним установам;

- надання земельних ділянок підприємствам, установам і громадським організаціям у сфері культури і мистецтв (у тому числі національним творчим спілкам та їх членам) під творчі майстерні;

- надання земельних ділянок в оренду для реконструкції кварталів застарілої забудови, для будівництва соціального та доступного житла, якщо конкурс на його будівництво вже проведено;

- розміщення іноземних дипломатичних представництв та консульських установ, представництв міжнародних організацій згідно з міжнародними договорами України;

- надання земельної ділянки, викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності для забезпечення таких потреб;

- надання земельної ділянки замість викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності та повернення такої земельної ділянки колишньому власнику чи його спадкоємцю (правонаступнику), у разі якщо така потреба відпала;

- будівництва, обслуговування та ремонту об'єктів інженерної, транспортної, енергетичної інфраструктури, об'єктів зв'язку та дорожнього господарства (крім об'єктів дорожнього сервісу);

- створення озеленених територій загального користування;

- будівництва об'єктів забезпечення життєдіяльності населених пунктів (сміттєпереробних об'єктів, очисних споруд, котелень, кладовищ, протиерозійних, протизсувних і протиселевих споруд);

- передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів, для сінокосіння і випасання худоби, для городництва;

- надання земельних ділянок особам взамін тих, що були викуплені (примусово відчужені) для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування;

- розміщення інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції;

- надання земельної ділянки, викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності для забезпечення таких потреб;

- надання земельної ділянки взамін викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності та повернення такої земельної ділянки колишньому власнику або його спадкоємцю (правонаступнику) у разі, якщо така потреба відпала;

- поновлення договорів оренди землі;

- надання земельних ділянок в інших випадках, визначених законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 134 Земельного кодексу України земельні торги не проводяться при наданні (передачі) земельних ділянок громадянам у випадках, передбачених статтями 34, 36 та 121 цього Кодексу.

Згідно абз. 3 п. 1 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України у разі прийняття відповідними органами рішення про погодження місця розташування об'єкта або про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки до 1 січня 2008 року передача в оренду таких земельних ділянок із земель державної та комунальної власності здійснюється без проведення земельних торгів (аукціонів).

Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи відповідачу 2 передавалися в оренду земельні ділянки вільні від нерухомого майна, про що було зазначено в п. 3 договору оренди землі від 24.06.2010 р.

При цьому, Київський апеляційний господарський суд відзначає, що матеріали справи не містять будь яких належних та допустимих доказів того, що станом на момент прийняття оскаржуваного рішення №5-784 від 10.06.2010 р. та укладення оспорюваного договору оренди землі від 24.06.2010 р., а також на момент прийняття судом першої інстанції оскаржуваного рішення, на земельних ділянках знаходилось будь - яке нерухоме майно, яке належало б саме відповідачу 2.

Оскільки оскаржуване рішення, а також рішення про надання дозволу на розробку проекту відведення земельних ділянок та містобудівного обґрунтування під розташування магазинів були прийняті після 01.01.2008 р., відтак проведення земельних торгів при передачі другому відповідачу в оренду земельних ділянок по вул. Героїв Сталінграду, біля житлового будинку №38, на розі вул. Добровольського, 19 та вул. Гоголя, 578, по вул. Петровського (навпроти будинку №163) та по вул. Енгельса, 116 в м. Черкаси було обов'язковим згідно наведених вище норм закону.

Однак, як правильно встановлено судом першої інстанції спірним рішенням було надано земельні ділянки другому відповідачу не на конкурентних засадах, земельні торги (аукціон) не проводилися, що є порушенням вимог ст. 124 Земельного кодексу України.

При цьому, Київський апеляційний господарський суд відзначає, що відповідно до ст.136 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент прийняття спірного рішення) органи державної влади або органи місцевого самоврядування, уповноважені приймати рішення про відчуження земельних ділянок державної чи комунальної власності, або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису), визначають перелік таких земельних ділянок для продажу на земельних торгах окремими лотами.

Земельна ділянка, виставляється на земельні торги окремим лотом після:

а) визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками;

б) визначення вартості лота, при чому вартість земельної ділянки дорівнює її нормативній грошовій оцінці;

в) виготовлення технічного паспорта об'єкта продажу.

У технічному паспорті містяться відомості про:

а) розміри земельної ділянки;

б) місце розташування (адресу);

в) форму власності (державна чи комунальна);

г) грошову оцінку земельної ділянки або прав на неї (оренди, суперфіцію, емфітевзису) та оцінку розташованого на ній об'єкта нерухомого майна і стартову ціну лота;

ґ) природний і господарський стан земельної ділянки;

д) цільове призначення земельної ділянки;

е) містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки;

є) інвентаризаційний опис будівель і споруд (для забудованої земельної ділянки).

Технічний паспорт об'єкта продажу (лота) та документація із землеустрою, необхідна для підготовки земельної ділянки до аукціону, виготовляються на замовлення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування чи державних органів приватизації, відповідно до їх повноважень щодо продажу земель, та після укладення договору купівлі-продажу об'єкта продажу (лота) передаються безоплатно покупцю цього об'єкта продажу (лота).

Тобто, як правильно встановлено судом першої інстанції рішення №5-784 від 10.06.2010 р. було прийнято Черкаською міською радою з порушенням порядку передачі земельних ділянок в оренду, встановленого Земельним кодексом України.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо задоволення позовних вимог в частині визнання недійсним рішення Черкаської міської ради №5-784 від 10.06.2010 р. «Про надання приватному підприємству «Фрей» земельних ділянок в оренду по вул. Героїв Сталінграда, біля житлового будинку №38 та ін.».

Крім того, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині визнання недійсним договору оренди земельних ділянок площею по 100 кв.м. по вул. Героїв Сталінграду, біля житлового будинку №38, на розі вул. Добровольського, 19 та вул. Гоголя, 578, по вул. Петровського (навпроти будинку №163) та по вул. Енгельса, 116 в м. Черкаси від 24.06.2010 р. укладеного між відповідачами, з огляду на наступне.

Згідно ч. 2 ст. 16 Закону України «Про оренду землі» укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Відповідно до п. 2.26 постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.05. 2011 р., № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» у вирішенні спорів про визнання недійсними договорів оренди земельної ділянки суди мають з'ясовувати наявність на момент укладення оспорюваного договору оренди рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки, оскільки його відсутність суперечить вимогам пункту 5 частини четвертої статті 15 Закону України «Про оренду землі» та пункту 3 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 р. N 677.

Так, оскільки рішення від 10.06.2010 р. за №5 - 784, на підставі якого було укладено спірний договір оренди землі від 24.06.2010 р., було визнано судом першої інстанції недійсним, що в свою чергу є підставою для визнання недійсними вказаного договору оренди.

При цьому, Київський апеляцій господарський суд не приймає як належне твердження скаржника, що визнання рішення Черкаської міської ради від 10.06.2010р. за №5/784 не може бути підставою для визнання спірного договору оренди недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення (ч. 1 ст. 236 Цивільного кодексу України).

Крім того, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо визнання недійсним спірного договору на майбутнє, оскільки повернути вже здійснене за договором оренди землі від 24.06.2010 р. укладеного між Черкаською міською радою та приватним підприємством «Фрей» неможливо.

Відповідний висновок зазначено також в п. 2.29 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р., № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин».

При цьому, Київський апеляційний господарський суд відзначає, що судом першої інстанції були дотримані та враховані вказівки викладені в постанові Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.05. 2011 р., № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин».

Приймаючи до уваги викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в повному обсязі.

Таким чином, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та встановлення в рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд розглянув всебічно, повно та обґрунтовано в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, належним чином перевірив правовідносини, що виникли між сторонами, та вірно застосував норми матеріального та процесуального права.

Доводи апелянта щодо неправильного застосування норм процесуального права не знайшли свого підтвердження.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що прийняте господарським судом рішення відповідає ст. ст. 43, 85 Господарського процесуального кодексу України, вимогам щодо законності та обґрунтованості, підстав для скасування чи зміни рішення, в тому числі, з мотивів, наведених в апеляційній скарзі не вбачається.

За таких обставин, рішення Господарського суду Черкаській області від 11.04.2013р. у справі №925/201/13-г підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Приватного підприємства «Фрей» - задоволенню не підлягає.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 -105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Фрей» залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаській області від 11.04.2013р. у справі №925/201/13-г - залишити без змін.

3. Матеріали справи №925/201/13-г повернути до Господарського суду Черкаській області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Сулім В.В.

Судді Рєпіна Л.О.

Тищенко А.І.