Рішення

від 20.06.2013 по справі 596/129/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 596/129/13-ц Головуючий у 1-й інстанції Лисюк І.О. Провадження № 22-ц/789/709/13 Доповідач - Костів О.З. Категорія - 51 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2013 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Костіва О.З.

суддів - Кузьми Р. М., Жолудько Л. Д.,

при секретарі - Демченко С.В.

з участю представника апелянта - Державної установи

«Тернопільський обласний лабораторний центр Державної

санітарно-епідеміологічної служби України» - Литвин Ж.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою Державної установи «Тернопільський обласний лабораторний центр Державної санітарно-епідеміологічної служби України» на рішення Гусятинського районного суду від 19 квітня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Державного закладу «Гусятинська районна санітарно-епідеміологічна станція» Міністерства охорони здоров'я України, Ліквідаційної комісії Державного закладу «Гусятинська районна санітарно-епідеміологічна станція» Міністерства охорони здоров'я України, Державної установи «Тернопільський обласний лабораторний центр Державної санітарно-епідеміологічної служби України» Державної санітарно-епідеміологічної служби України про визнання незаконним звільнення та зобов'язання працевлаштувати позивача,-

В С Т А Н О В И Л А:

В січні 2013 року ОСОБА_2 звернулася до Гусятинського районного суду із позовною заявою до ДЗ «Гусятинська районна санітарно-епідеміологічна станція» МОЗ України, Ліквідаційної комісії ДЗ «Гусятинська районна санітарно-епідеміологічна станція» МОЗ України, ДУ «Тернопільський обласний лабораторний центр Державної санітарно-епідеміологічної служби України» Держсанепідемслужби України про визнання незаконним звільнення та зобов'язання працевлаштувати позивача.

Заявлені вимоги позивачка мотивувала тим, що 25 березня 2004 року вона прийнята на роботу в санітарно-епідеміологічну службу в Гусятинському районі на посаду помічника лікаря-гігієніста. З 10 вересня 2012 року по 13 січня 2013 року вона перебувала на лікарняному у зв'язку із вагітністю та пологами, а з 14 січня 2013 року доглядає за дітьми до досягнення ними трьохрічного віку. Однак, в цей час наказом головного державного санітарного лікаря в Гусятинському районі №35-к від 18 грудня 2012 року її звільнено із займаної посади у зв'язку з ліквідацією підприємства. Вважає такі дії незаконними, просить визнати незаконним та скасувати наказ головного державного санітарного лікаря в Гусятинському районі №35-к від 18 грудня 2012 року в частині її звільнення. Під час підготовчої частини судового розгляду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій вона просила зобов'язати відповідачів прийняти її на рівнозначну посаду в Державній установі «Тернопільський обласний лабораторний центр Держсанепідемслужби України».

Рішенням Гусятинського районного суду від 19 квітня 2013 року позов задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано наказ Головного державного санітарного лікаря Гусятинського району - головного лікаря Державного закладу «Гусятинська районна санітарно-епідеміологічна станція» Міністерства охорони здоров'я України від 18 грудня 2012 року в частині звільнення ОСОБА_2 з посади помічника лікаря-гігієніста у зв'язку з ліквідацією закладу на підставі п.1 ст.40 КЗпПУ.

Зобов'язано Державну установу «Тернопільський обласний лабораторний центр Державної санітарно-епідеміологічної служби України» (ідентифікаційний код 38480231; м. Тернопіль, вул. Федьковича, 13) прийняти ОСОБА_2 за переведенням з Державного закладу «Гусятинська районна санітарно-епідеміологічна станція» Міністерства охорони здоров'я України на рівнозначну посаду в Державну установу «Тернопільський обласний лабораторний центр Державної санітарно-епідеміологічної служби України» відповідно до її кваліфікації та спеціальності.

Стягнуто з Державної установи «Тернопільський обласний лабораторний центр Державної санітарно-епідеміологічної служби України» (ідентифікаційний код 38480231; м. Тернопіль, вул. Федьковича, 13, на користь держбюджету Гусятинського району (одержувач: УДКУ у Гусятинському районі, код ЄДРПОУ суду 02886568, банк одержувача: ГУДКСУ в Тернопільській області, МФО 838012, р/р 31216206700116, код класифікації доходів бюджету: 22030001, код отримувача коштів (код за ЄДРПОУ): 37373001) судовий збір в розмірі 114 (сто чотирнадцять) гривень 70 копійок.

В задоволенні решти вимог - відмовлено.

ДУ «Тернопільський обласний лабораторний центр Державної санітарно-епідеміологічної служби України» подала на вказане рішення апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вказує, що судом неповно встановлено фактичні обставини справи та дано невірну оцінку доказам. Зазначає, що суд прийшов до помилкового висновку про те, що ДУ «Тернопільський обласний лабораторний центр Держсанепідемслужби України» є правонаступником ДЗ «Гусятинська районна санітарно-епідеміологічна станція», що не відповідає дійсності. Відповідно до наказу від 21 вересня 2012 року № 176-0 Міністерством охорони здоров'я України ліквідована вся система органів санітарно-епідеміологічної служби, яка була в підпорядкуванні МОЗ України. Держсанепідемслужбою України утворено нові територіальні органи влади та визначено їхні повноваження, згідно поставлених цілей та завдань. ДУ «Тернопільський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України» не може нести відповідальність за бездіяльність ліквідаційної комісії ДЗ «Гусятинська районна санітарно-епідеміологічна станція» по працевлаштуванню ОСОБА_2, оскільки вони не є правонаступником та власником майна ліквідованого закладу. Крім того, державна установа, в особі керівника, не була повідомлена про вивільнюваних працівників, яким потрібне першочергове працевлаштування. Позивач не зверталася із заявою про прийняття на роботу в загальному порядку, встановленому трудовим законодавством для укладення трудового договору. Просить рішення скасувати та постановити нове.

В судовому засіданні представник апелянта - Литвин Ж.Б. апеляційну скаргу підтримала, зіславшись на мотиви, викладені в ній.

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, хоча була належним чином повідомлена про день та час розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення сторін, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи із наступних міркувань.

Задовольняючи позов частково суд першої інстанції виходив із того, що мала місце реорганізація ДЗ «Гусятинська районна санітарно-епідеміологічна станція», тобто, існували підстави для переведення ОСОБА_2 до одного з відділень, в тому числі Гусятинського відділення ДУ «Тернопільський лабораторний центр Держсанепідемслужби України», однак, без згоди ОСОБА_2 її було звільнено без переведення на іншу роботу, за наявності такої можливості.

Колегія суддів вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, що в силу п.3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового.

Судом встановлено, що з 25 березня 2004 року позивачка працювала на посаді помічника лікаря-гігієніста Державного закладу «Гусятинська районна санітарно-епідеміологічна станція МОЗ України».

З 10 вересня 2012 року ОСОБА_2 перебувала на лікарняному зв'язку з пологами та народженням двійнят.

Наказом Головного державного санітарного лікаря Гусятинського району від 18 грудня 2012 року №35-К, ОСОБА_2 звільнено у зв'язку з ліквідацією підприємства на підставі ч.1 ст.40 КЗпП України, .

ОСОБА_2 є матір'ю трьох малолітніх дітей - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1), ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2) та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_3).

Указом Президента України від 09 грудня 2010 року №1085/2010 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади», утворено Державну санітарно-епідеміологічну службу України, на яку покладено функції з реалізації державної політики у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2011 року №1184 «Про затвердження граничної чисельності працівників Територіальних органів центральних органів виконавчої влади», постановлено, що Міністерству охорони здоров'я слід здійснити заходи щодо ліквідації бюджетних установ, працівники яких здійснюють функції, передбачені положенням про центральні органи виконавчої влади.

Міністерству охорони здоров'я разом з Державною санітарно-епідеміологічною службою слід забезпечити скорочення у 2012 році щокварталу не менше ніж 6 тисяч працівників установ і закладів державної санітарно - епідеміологічної служби, які функціонують у системі Міністерства охорони здоров'я, до досягнення затверджено цією постановою граничної чисельності працівників територіальних органів Державної санітарно - епідеміологічної служби.

Наказом Держсанепідемслужби України від 12 червня 2012 року №64 затверджено положення про Головне Управління Держсанепідемслужби у Тернопільській області.

Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 21 вересня 2012 року №176-о «Про ліквідацію бюджетних закладів, установ і організацій, що належать до сфер управління Міністерства охорони здоров'я України», прийнято рішення про ліквідацію закладів та установ, зокрема, ДУ «Тернопільська обласна санітарно-епідеміологічна станція», ДЗ «Гусятинська районна санітарно-епідеміологічна станція».

Постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2012 року №1050 «Про деякі питання Державної санітарно-епідеміологічної служби», постановлено Міністерству охорони здоров'я України з Державною санітарно-епідеміологічною службою України з метою забезпечення проведення лабораторних та інструментальних досліджень і випробувань у сфері санітарного та епідеміологічного благополуччя населення вирішити питання щодо утворення у встановленому порядку відповідних державних установ служби із загальною чисельністю працівників не більше як 22 461 осіб.

На виконання вказаної постанови Кабінету Міністрів України, Наказом Державної санітарно - епідеміологічної служби України від 28 листопада 2012 року №119 утворено Державну Установу «Тернопільський обласний лабораторний центр Держсанепідемслужби України», на яку покладено виконання функцій з проведення лабораторних та інструментальних досліджень і випробувань у сфері санітарного та епідеміологічного благополуччя населення.

Наказом МОЗ України від 18 січня 2013 року № 7-о внесено зміни до наказу МОЗ України від 21 вересня 2012 року № 176-0 «Про ліквідацію бюджетних установ і організацій, що належать до сфери управління МОЗ України».

Згідно витягу з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 03 грудня 2012 року ДУ «Тернопільський обласний лабораторний центр Держсанепідемслужби України» являється юридичною особою.

На виконання розпорядження КМУ від 03 жовтня 2012 року № 744 «Про передачу цілісних майнових комплексів державних закладів, підприємств, установ та організацій до сфери управління Держсанепідемслужби», актом приймання-передачі від 08 лютого 2013 року передано Держсанепідемслужбі України в особі Головного управління Держсанепідемслужби України в Тернопільській області приміщення ДЗ «Гусятинська районна санітарно-епідеміологічна станція МОЗ України» та іншу матеріально-технічну базу.

Згідно штатного розпису ДУ «Тернопільський обласний лабораторний центр Держсанепідемслужби України» на 2013 рік посади помічника лікаря-гігієніста, яку обіймала ОСОБА_2 не передбачено.

В силу вимог ст.ст.10, 11, 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно з ст. 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Відповідно до п.1 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Зазначена норма передбачає декілька самостійних підстав для розірвання з працівником трудового договору з ініціативи власника, як-от: ліквідацію; реорганізацію; банкрутство; перепрофілювання підприємства, установи, організації; скорочення чисельності працівників; скорочення штату працівників.

Визначення юридичної особи, поняття ліквідації юридичної особи та порядок її ліквідації міститься в ст.ст.80, 104, 110, 111 ЦК України, ст.ст. 62-66, 79-92 ГК України, ст.ст. 1-22 Закону України «Про господарські товариства».

Виходячи з аналізу норм ст.ст. 104, 105, 110 ЦК України ліквідація є такою формою припинення юридичної особи за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами у передбачених ними випадках, у результаті якої вона припиняє свою діяльність (справи і майно) без правонаступництва, тобто без переходу прав та обов'язків до інших осіб.

Відповідно до ч.2 ст.104 ЦК України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Наказом МОЗ України від 21 вересня 2012 року № 176-о ліквідовано юридичну особу - ДЗ «Гусятинська районна санітарно-епідеміологічна станція».

Зі змісту наказу вбачається, що здійснено повну ліквідацію юридичної особи з вчиненням належних дій за такої обставини. Правонаступника в даному наказі не визначено.

Відповідно до ч.3 ст.105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

Як установлено по справі, процедура ліквідації ДЗ «Гусятинська районна санітарно-епідеміологічна станція» перебуває на стадії завершення.

Відповідно до додатку до наказу МОЗ України від 21 вересня 2012 року № 176-о створено ліквідаційну комісію.

ДУ «Тернопільський обласний лабораторний центр Державної санітарно-епідеміологічної служби України» є санітарно-профілактичним закладом охорони здоров'я, згідно статуту, затвердженого наказом Держсанепідемслужби України 28 листопада 2012 року. В статуті про правонаступництво не зазначено.

Згідно з виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 03 грудня 2012 року - ДУ «Тернопільський обласний лабораторний центр Держсанепідемслужби України» являється юридичною особою без взяття на себе прав і обов'язків іншої особи.

Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про те, що мала місце реорганізація ДЗ «Гусятинська районна санітарно-епідеміологічна станція».

В даному випадку відбулась ліквідація ДЗ «Гусятинська районна санітарно-епідеміологічна станція», яка є такою формою припинення юридичної особи за рішенням органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами у передбачених ними випадках, у результаті якої вона припинила свою діяльність без правонаступництва, тобто без переходу прав та обов'язків до інших осіб.

ДУ «Тернопільський обласний лабораторний центр Держсанепідемслужби України» є новоствореною юридичною особою, яка не являється правонаступником прав та обов'язків іншої юридичної особи.

Згідно з роз'ясненнями, викладеними в п.19 постанови Пленуму ВСУ №9 від 06 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів», розглядаючи трудовий спір, пов'язаний зі звільненням за п.1 ст.40 КЗпП України, суд має з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема: ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників; чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника; які є докази щодо змін в організації виробництва і праці; про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника за його згодою на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації; чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

Згідно з ч.3 ст.184 КЗпП України звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - ч.6 ст.179) з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням.

Відповідно до п.3 Декларації про загальні засади державної політики України стосовно сім'ї та жінок, схваленої постановою ВРУ від 05 березня 1999 року №475 ХІV, держава захищає материнство та дитинство і визнає пріоритетність інтересів матері та дитини в суспільстві.

Згідно роз'яснень п.9 Пленуму ВСУ №9 від 06 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів», не може бути визнано, що власник або уповноважений ним орган виконав цей обов'язок по працевлаштуванню, якщо працівниці не було надано на тому самому або на іншому підприємстві іншої роботи, або запропоновано роботу від якої вона відмовилась з поважних причин (наприклад, за станом здоров'я).

ДЗ «Гусятинська районна санітарно-епідеміологічна станція» та ліквідаційна комісія не вжили ніяких заходів щодо працевлаштування ОСОБА_2

Відповідно до ст. 240 1 КЗпП України у разі, коли працівника звільнено без законної підстави або з порушенням встановленого порядку, але поновлення його на попередній роботі неможливе внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації, орган, який розглядає трудовий спір, зобов'язує ліквідаційну комісію або власника (орган, уповноважений управляти майном ліквідованого підприємства, установи, організації, а у відповідних випадках - правонаступника), виплатити працівникові заробітну плату за весь час вимушеного прогулу. Одночасно орган, який розглядає трудовий спір, визнає працівника таким, якого було звільнено за п.1 ст.40 цього Кодексу. На такого працівника поширюються пільги і компенсації, передбачені ст.49-3 цього Кодексу для вивільнюваних працівників, а його зайнятість забезпечується відповідно до Закону України «Про зайнятість населення».

Як слідує із змісту п.36 Правових позицій щодо розгляду судами окремих категорій цивільних справ Розділ ХІV «Трудове право», Пленум ВС зазначає, що при невиконанні ліквідованим підприємством, установою, організацією обов'язку по працевлаштуванню його може бути покладено на юридичну особу, яка є їх власником або якій передано їх майно.

Оскільки ДУ «Тернопільський обласний лабораторний центр Держсанепідемслужби України» не є правонаступником ДЗ «Гусятинська районна санітарно-епідеміологічна станція», тому на неї не можна покладати обов'язок по працевлаштуванню позивача.

Таким чином, колегія суддів вважає, що трудові права ОСОБА_2 порушені та підлягають захисту шляхом зобов'язання ліквідаційної комісії ДЗ «Гусятинська районна санітарно-епідеміологічна станція» працевлаштувати останню на роботі, яка відповідає її рівню освіти.

Враховуючи вищенаведене, рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, що є підставою для його скасування та ухвалення нового.

Керуючись п.2 ч.1 ст.307, ст.ст.309, 313, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Державної установи «Тернопільський обласний лабораторний центр Державної санітарно-епідеміологічної служби України» на рішення Гусятинського районного суду від 19 квітня 2013 року - задовольнити.

Рішення Гусятинського районного суду від 19 квітня 2013 - скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_2 до Державного закладу «Гусятинська районна санітарно-епідеміологічна станція» Міністерства охорони здоров'я України, Ліквідаційної комісії Державного закладу «Гусятинська районна санітарно-епідеміологічна станція» Міністерства охорони здоров'я України, Державної установи «Тернопільський обласний лабораторний центр Державної санітарно-епідеміологічної служби України» Державної санітарно-епідеміологічної служби України про визнання незаконним звільнення та зобов'язання працевлаштувати позивача - задовольнити частково.

Зобов'язати ліквідаційну комісію Державного закладу «Гусятинська районна санітарно-епідеміологічна станція» Міністерства охорони здоров'я України працевлаштувати ОСОБА_2 на рівнозначну посаду відповідно до її кваліфікації та спеціальності.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення вступає в законну силу з моменту проголошення, однак може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області О.З. Костів