Рішення

від 04.03.2014 по справі 596/129/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 596/129/13-ц Головуючий у 1-й інстанції Лисюк І.О. Провадження № 22-ц/789/197/14 Доповідач - Бахметова В.Х. Категорія - 51

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2014 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Бахметової В.Х.

суддів - Гірського Б. О., Ткач О. І.,

при секретарі - Майка Р.Ю.

з участю представника державної установи "Тернопільський обласний лабораторний центр Державної санітарно-епідеміологічної служби України"

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою державної установи "Тернопільський обласний лабораторний центр Державної санітарно-епідеміологічної служби України" на рішення Гусятинського районного суду від 19 квітня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до державного закладу "Гусятинська районна санітарно-епідеміологічна станція" Міністерства охорони здоров'я України, ліквідаційної комісії державного закладу "Гусятинська районна санітарно-епідеміологічна станція" Міністерства охорони здоров'я України, державної установи "Тернопільський обласний лабораторний центр Державної санітарно-епідеміологічної служби України", Державної санітарно-епідеміологічної служби України про визнання незаконним звільнення та зобов'язання працевлаштування позивача,-

ВСТАНОВИЛА:

В січні 2013 року ОСОБА_1 звернулася до Гусятинського районного суду із позовом до ДЗ "Гусятинська районна санітарно-епідеміологічна станція" МОЗ України, ліквідаційної комісії ДЗ "Гусятинська районна санітарно-епідеміологічна станція" МОЗ України, ДУ "Тернопільський обласний лабораторний центр Державної санітарно-епідеміологічної служби України", Держсанепідемслужби України про визнання незаконним звільнення та зобов'язання працевлаштувати, посилаючись на те, що з 25 березня 2004 року вона працювала на посаді лікаря-гігієніста в санітарно-епідеміологічній службі в Гусятинському районі. З 10 вересня 2012 року по 13 січня 2013 року вона перебувала на лікарняному у зв'язку із вагітністю та пологами, а з 14 січня 2013 року доглядає за дітьми до досягнення ними трьохрічного віку. Наказом головного державного санітарного лікаря в Гусятинському районі №35-к від 18 грудня 2012 року її звільнено із займаної посади у зв'язку з ліквідацією підприємства. Вважає такі дії незаконними, просить визнати незаконним та скасувати наказ головного державного санітарного лікаря в Гусятинському районі №35-к від 18 грудня 2012 року в частині її звільнення.

Уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просила суд зобов'язати відповідачів прийняти її на рівнозначну посаду в Державній установі "Тернопільський обласний лабораторний центр Держсанепідемслужби України"

Рішенням Гусятинського районного суду від 19 квітня 2013 року позов задоволено частково:

"Визнано незаконним та скасовано наказ Головного державного санітарного лікаря Гусятинського району - головного лікаря державного закладу "Гусятинська районна санітарно-епідеміологічна станція" Міністерства охорони здоров'я України від 18 грудня 2012 року в частині звільнення ОСОБА_1 з посади помічника лікаря-гігієніста у зв'язку з ліквідацією закладу на підставі п.1 ст.40 КзпПУ.

Зобов'язано державну установу "Тернопільський обласний лабораторний центр Державної санітарно-епідеміологічної служби України" (ідентифікаційний код 38480231; м. Тернопіль, вул. Федьковича, 13) прийняти ОСОБА_1 за переведенням з державного закладу "Гусятинська районна санітарно-епідеміологічна станція" Міністерства охорони здоров'я України на рівнозначну посаду в державну установу "Тернопільський обласний лабораторний центр Державної санітарно-епідеміологічної служби України" відповідно до її кваліфікації та спеціальності.

Стягнуто з державної установи "Тернопільський обласний лабораторний центр Державної санітарно-епідеміологічної служби України" (ідентифікаційний код 38480231; м. Тернопіль, вул. Федьковича, 13) на користь держбюджету Гусятинського району (одержувач: УДКУ у Гусятинському районі, код ЄДРПОУ суду 02886568, банк одержувача: ГУДКСУ в Тернопільській області, МФО 838012, р/р 31216206700116, код класифікації доходів бюджету: 22030001, код отримувача коштів (код за ЄДРПОУ): 37373001) судовий збір в розмірі 114 гривень 70 копійок.

В задоволенні решти вимог - відмовлено."

В апеляційній скарзі ДУ "Тернопільський обласний лабораторний центр Державної санітарно-епідеміологічної служби України" просить скасувати вказане рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам у справі, порушення норм матеріального та процесуального права.

ДУ "Тернопільський обласний лабораторний центр Державної санітарно-епідеміологічної служби України" зазначає, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про те, що ДУ "Тернопільський обласний лабораторний центр Держсанепідемслужби України" є правонаступником ДЗ "Гусятинська районна санітарно-епідеміологічна станція", оскільки Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 21 вересня 2012 року № 176-0 ліквідована вся система органів санітарно-епідеміологічної служби, яка була в підпорядкуванні МОЗ України. Держсанепідемслужбою України утворено нові територіальні органи влади та визначено їхні повноваження, згідно поставлених цілей та завдань. ДУ "Тернопільський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України" не може нести відповідальність за бездіяльність ліквідаційної комісії ДЗ "Гусятинська районна санітарно-епідеміологічна станція" по працевлаштуванню ОСОБА_1, оскільки вони не є правонаступником та власником майна ліквідованого закладу. Крім того, державна установа, в особі керівника, не була повідомлена про вивільнювання працівників, яким потрібне першочергове працевлаштування. Позивач не зверталася із заявою про прийняття на роботу в загальному порядку, встановленому трудовим законодавством для укладення трудового договору.

В судовому засіданні представник ДУ "Тернопільський обласний лабораторний центр Державної санітарно-епідеміологічної служби України" апеляційну скаргу підтримав, зіславшись на обставини викладені в ній.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника апелянта, перевіривши доводи апеляційної скарги за матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що мало місце реорганізація в системі МОЗ і ОСОБА_1, як особа, що користується гарантіями в силу ст. 184 КЗпП, є незаконно звільненою. Суд захистив її порушені права шляхом скасування наказу про її звільнення, посилаючись на те, що вона підлягала працевлаштуванню шляхом переведення у новостворений структурний підрозділ - У "Тернопільський обласний лабораторний центр Державної санітарно-епідеміологічної служби України".

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він суперечить нормам матеріального та процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що з 25 березня 2004 року ОСОБА_1 працювала на посаді помічника лікаря-гігієніста державного закладу "Гусятинська районна санітарно-епідеміологічна станція МОЗ України".

З 10 вересня 2012 року ОСОБА_1 перебувала на лікарняному зв'язку з пологами та народженням двійнят.

Наказом Головного державного санітарного лікаря Гусятинського району від 18 грудня 2012 року №35-К ОСОБА_1 звільнено у зв'язку з ліквідацією підприємства на підставі ч.1 ст.40 КЗпП України.

ОСОБА_1 є матір'ю трьох малолітніх дітей - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1), ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2) та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_3).

Згідно з ч.3 ст.184 КЗпП України звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - ч.6 ст.179) з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням.

Відповідно до п.3 Декларації про загальні засади державної політики України стосовно сім'ї та жінок, схваленої постановою ВРУ від 05 березня 1999 року №475 ХІV, держава захищає материнство та дитинство і визнає пріоритетність інтересів матері та дитини в суспільстві.

Указом Президента України від 09 грудня 2010 року №1085 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади", утворено Державну санітарно-епідеміологічну службу України, на яку покладено функції з реалізації державної політики у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення (як самостійний орган центральної виконавчої влади).

Згідно п. 5 вказаного Указу встановлено, що міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, що утворюються шляхом реорганізації інших центральних органів виконавчої влади, є правонаступниками органів, які реорганізуються.

На виконання вказаного Указу, постановою КМУ від 28.03.2011 року №346 "Про ліквідацію урядових органів" ліквідовано Державну санітарно-епідеміологічну службу.

На зазначену дату вказана служба функціонувала в системі Міністерства охорони здоров'я України.

Указом Президента України від 06 квітня 2011 року №400 затверджено Положення про Державну санітарно-епідеміологічну службу України, яким визначено, що штатний розпис, кошторис Держсанепідемслужби України затверджує Голова Держсанепідемслужби України за погодженням із Міністерством фінансів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2011 року №1184 "Про затвердження граничної чисельності працівників територіальних органів центральних органів виконавчої влади" визначена гранична чисельність працівників територіальних органів Держсанепідемслужби. Міністерство охорони здоров'я зобов'язано здійснити заходи щодо ліквідації бюджетних установ, працівники яких здійснюють функції, передбачені положенням про центральні органи виконавчої влади; та спільно з Державною санітарно-епідеміологічною службою забезпечити скорочення у 2012 році щокварталу не менше ніж 6 тисяч працівників установ і закладів державної санітарно - епідеміологічної служби, які функціонують у системі Міністерства охорони здоров'я.

Постановою КМУ від 28 грудня 2011 року №1382 "Про утворення територіальних органів Державної санітарно-епідеміологічної служби" утворено Головне управління Держсанепідемслужби у Тернопільській області, якому, згідно розпорядження КМУ від 03 жовтня 2012 року № 744 "Про передачу цілісних майнових комплексів державних закладів, підприємств, установ та організацій до сфери управління Держсанепідемслужби" передано цілісний майновий комплекс - приміщення державного закладу "Гусятинська районна санітарно-епідеміологічна станція МОЗ України" та іншу матеріально-технічну базу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2012 року №1050 "Про деякі питання Державної санітарно-епідеміологічної служби", зобов'язано Міністерство охорони здоров'я України спільно з Державною санітарно-епідеміологічною службою України утворити державні установи Державної санітарно-епідеміологічної служби для проведення лабораторних та інструментальних досліджень.

Вимоги вказаних Постанов КМУ знайшли своє продовження в Наказі Міністерства охорони здоров'я України від 21 вересня 2012 року №176-О "Про ліквідацію бюджетних закладів, установ і організацій, що належать до сфер управління Міністерства охорони здоров'я України", яким ліквідовано державну установу "Тернопільська обласна санітарно-епідеміологічна станція", та державний заклад "Гусятинська районна санітарно-епідеміологічна станція"; і пунктом 3.8. визначено проведення заходів щодо передачі основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, заборгованостей та документів від юридичних осіб, які ліквідуються до Держсанепідемслужби України в особі її відповідних державних установ, що належать до сфери управління Держсанепідемслужби України або територіальних органів у порядку, встановленому законодавством України, за актом приймання-передачі.

Крім цього, наказом Державної санітарно - епідеміологічної служби України від 28 листопада 2012 року №119 утворено державну установу "Тернопільський обласний лабораторний центр Держсанепідемслужби України", на яку покладено виконання функцій з проведення лабораторних та інструментальних досліджень і випробувань у сфері санітарного та епідеміологічного благополуччя населення.

Проаналізувавши в системному зв'язку вищевикладені нормативні акти встановлено, що у 2011 році Кабінетом Міністрів України проведено реформування центральних органів виконавчої влади з метою оптимізації системи вказаних органів та підвищення державного управління. Проведено ліквідацію ряду урядових органів, створення нових центральних органів виконавчої влади з відповідною структурою по вертикалі.

Відповідно в системі органів Міністерства охорони здоров'я України були ліквідовані державні заклади, установи та організації СЕС і створено на місцях дві юридичні особи взамін однієї - обласні лабораторні центри Держсанепідемслужби та головні управління Держсанепідемслужби в областях, замість однієї санітарно-епідеміологічної станції, яка існувала в системі Міністерства охорони здоров'я України.

Аналізуючи в сукупності обставини справи, КЗпП України, нормативні та відомчі акти, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що наказ Головного державного санітарного лікаря Гусятинського району від 18 грудня 2012 року №35-К щодо звільнення ОСОБА_1 у зв'язку з ліквідацією підприємства на підставі ч.1 ст.40 КЗпП України є законним, тому в цій частині рішення слід скасувати та ухвалити нове.

Судом встановлено, що відповідач Держсанепідемслужба України не довела, що при проведенні реорганізації в системі СЕС нею та її структурами в області було дотримано вимоги трудового законодавства щодо гарантування прав ОСОБА_1 на працевлаштування при ліквідації установи, в якій вона працювала, оскільки згідно Указу Президента України від 09 грудня 2010 року №1085 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" Держсанепідемслужба України була визнана правонаступником ліквідованих державних органів і зобов'язана забезпечити працевлаштування осіб, які працювали на місцях в структурних підрозділах СЕС Міністерства охорони здоров'я України.

Отже, враховуючи те, що на момент ліквідації державного закладу "Гусятинська районна санітарно-епідеміологічна станція МОЗ України" ОСОБА_1 перебувала на лікарняному у зв'язку з пологами та народженням дітей, а статтею184 КЗпП їй гарантовано обов'язкове працевлаштування, тому її права порушені та підлягають захисту шляхом зобов'язання центрального органу виконавчої влади, який наділений правом визначення штатного розпису територіальних юридичних осіб, працевлаштувати ОСОБА_1 відповідно до її кваліфікації та спеціальності.

Крім цього, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у штатних розписах двох новостворених територіальних органах Держсанепідемслужби у Тернопільській області: державній установі "Тернопільський обласний лабораторний центр Держсанепідемслужби України" та у Головному управлінні Держсанепідемслужби у Тернопільській області відсутні посади, які займала позивачка. Також відсутні і вакантні місця, оскільки штат було заповнено при їх створенні у 2012 році.

Тому рішення суду слід скасувати і щодо її поновлення на роботі та ухвалити нове.

Враховуючи вищевикладене, рішення суду не відповідає вимогам ст.213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, оскільки суд належним чином не перевірив доводів позивача та відповідача, не дав належної оцінки доказам у справі, неповно з'ясував обставини справи, що призвело до неправильного вирішення спору та в силу вимог ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення

Керуючись ст. ст. 307, 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШила:

Апеляційну скаргу державної установи "Тернопільський обласний лабораторний центр Державної санітарно-епідеміологічної служби України" задовольнити частково.

Рішення Гусятинського районного суду від 19 квітня 2013 року скасувати.

Постановити нове рішення, яким частково задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1.

Відмовити в позові ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу № 35 від 18 грудня 2012 року Головного державного санітарного лікаря Гусятинського району - головного лікаря державного закладу "Гусятинська районна санітарно - епідеміологічна станція " щодо звільнення ОСОБА_1 з посади помічника лікаря - гігієніста за п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку з ліквідацією закладу.

Зобов'язати Державну санітарно-епідеміологічну службу України, індефікаційний код 37508109, м.Київ, вул. Грушевського,7) працевлаштувати ОСОБА_1 на посаду відповідно до її кваліфікації та спеціальності.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області В.Х. Бахметова