Рішення

від 02.07.2013 по справі 2027/11739/2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/790/2021 / 13 Головуючий 1 інстанції - Скотар А.Ю.

Справа № 2027/11739/2012 Доповідач - Івах А.П.

Категорія: із договорів кредиту

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Івах А.П.,

суддів - Ізмайлової Г.Н., Пшенічної Л.В.,

при секретарі - Варюшичевій А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційними скаргами ПАТ «АКБ «Базис»» та ОСОБА_1 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 29 січня 2013 року у справі за позовом ПАТ «АКБ «Базис»» до ОСОБА_3, ОСОБА_1 про звернення стягнення на майно та за зустрічними позовами ОСОБА_3 до ПАТ «АКБ «Базис»», треті особи: ОСОБА_1, приватний нотаріус ХМНО ОСОБА_4, про визнання договору іпотеки недійсним та ОСОБА_1 до ПАТ «АКБ «Базис», треті особи: ОСОБА_3, приватний нотаріус ХМНО ОСОБА_4, про визнання правочинів недійсними, -

в с т а н о в и л а:

26 липня 2012 року ПАТ «АКБ «Базис»» звернулось у суд з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та застави.

На обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначав, що 23 квітня 2007 року між банком та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 38/07 - ФО, згідно якого останній отримав споживчий кредит у сумі 1 600 000 доларів США і зобов'язався до 20 травня 2011 року погасити суму отриманого кредиту у повному обсязі зі сплатою 14 % річних.

Пунктом 1.2 кредитного договору передбачалось, що кредит надається шляхом видачі окремих траншів на підставі письмової заяви позичальника за умови наявності кредитних ресурсів.

Свої зобов'язання за кредитним договором позивач виконав у повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредит у розмірі 1 600 000 доларів США.

Відповідно до п. 4.1 кредитного договору ОСОБА_1 зобов'язався погашати заборгованість по наданому кредиту та сплачувати відсотки відповідно до графіку погашення кредиту (додаток № 9 від 21 квітня 2011 року до кредитного договору) та умов договору.

Починаючи з 20 травня 2011 року ОСОБА_1 порушуються умови кредитного договору щодо своєчасного погашення заборгованості за кредитом, яка станом на 19 липня 2012 року склала - 1 600 000 доларів США, що за курсом НБУ становить - 12 788 800 грн.

Відповідно до п. 3.3 кредитного договору позивач зобов'язався нараховувати відсотки щомісяця в останній робочий день поточного місяця, за кожний календарний день, виходячи з фактичної кількості днів у році, починаючи з дня списання суми кредиту з рахунка банку. ОСОБА_1 умови кредитного договору в частині сплати відсотків за користування кредитом також порушувались і станом на 19 липня 2012 року сума заборгованості за нарахованими та непогашеними відсотками склала - 267 266, 47 доларів США, що за курсом НБУ становить - 2 136 260, 89 грн.

Згідно п. 4.4 кредитного договору була встановлена пеня за порушення термінів повернення основної суми боргу та відсотків за користування кредитом з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, розрахованої за кожний день прострочення. Розмір пені по основному боргу становить - 251 044, 44 доларів США (станом на 19.07.12р. за курсом НБУ - 2 006 598, 24 грн.), розмір пені по нарахованих процентах - 17 769, 46 доларів США (станом на 19.07.12р. за курсом НБУ - 142 031, 30 грн.).

На підставі п. 5.2 кредитного договору банк має право у випадку недотримання позичальником умов кредитного договору стягнути штраф у розмірі 1% від суми кредиту за кожне порушення. У разі користування кредитними коштами понад строк, встановлений договором, банк має право нарахувати позичальнику штраф у розмірі 3% за кожний місяць від суми простроченої заборгованості, а також за недотримання строків сплати нарахованих відсотків - у розмірі 10% від суми несплачених відсотків за кожен місяць.

Сума штрафу по основному боргу складає 192 000 доларів США (станом на 19.07.12р. за курсом НБУ - 1 534 656 грн.), штрафні санкції по основному боргу - 576 000 доларів США ( станом на 19.07.12р. за курсом НБУ - 4 603 969 грн.), штрафні санкції по нарахованих процентах - 134 895, 19 доларів США (станом на 19.07.12р. за курсом НБУ - 1 078 217, 24 грн.).

Загальна заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором станом на 19 липня 2012 року складає 3 038 975, 56 доларів США, що за курсом НБУ становить - 24 290 531, 69 грн.

З метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1 за кредитним договором, між банком та ОСОБА_3 26 квітня 2007 року було укладено договір іпотеки № 3-32/07 - ФО, згідно умов якого остання передала банку в іпотеку нерухоме майно: нежитлові будівлі літ. «А-2», загальною площею 1 383, 1 кв. м., літ. «Б-1», загальною площею 103, 2 кв. м., літ. «В-1» загальною площею 70, 5 кв. м., літ. «Г-1» загальною площею 36 кв. м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1. Предмет іпотеки розташований на земельній ділянці несільськогосподарського призначення загальною площею 0, 4225 га, яка надана для будівництва кафе та подальшої експлуатації. Вартість об'єкту іпотеки становить 51 454 600 грн.

Також на забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1 за кредитним договором № 38/07 - ФО від 23 квітня 2007 року, 8 червня 2007 року між банком і позичальником був укладений договір застави № 3-53/07 - ФО, згідно якого ОСОБА_1 передав банку у заставу товари в обороті вартістю 6 539 750 грн., що знаходяться за адресами: АДРЕСА_2, Торгівельний центр біля станції метро «ім.. Академіка Барабашова» - павільйон № 35601/н-06 та по АДРЕСА_3

Позивач просив задовольнити позовні вимоги та звернути стягнення на предмет іпотеки та застави.

У вересні 2012 року ОСОБА_3 звернулась до суду із зустрічним позовом до ПАТ «АКБ «Базис»» та просила визнати недійсним іпотечний договір № № 3-32/07 - ФО, посвідчений 26 квітня 2007 року приватним нотаріусом Харківського МНО ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за № 1503 зі змінами та доповненнями.

4 грудня 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою до ПАТ «АКБ «Базис»» та просив:

- визнати недійсним кредитний договір № 38/07 - ФО, укладений 23 квітня 2007 року між ним та банком, зі змінами та доповненнями;

- визнати недійсним іпотечний договір № 3-32/07 - ФО, укладений 26 квітня 2007 року між банком та ОСОБА_3, зі змінами;

- визнати недійсним договір застави № 3-53/07 - ФО, укладений 8 червня 2007 року між ним та банком, зі змінами та доповненнями;

- визнати недійсним договір поручительства № П-13/07 - ФО від 8 червня 2007 року, укладений між ОСОБА_5, ПАТ «АКБ «Базис»» та ОСОБА_1 з додатковою угодою № 1 від 12.02.08р. та договором про внесення змін від 08.02.10р.;

- застосувати наслідки недійсності правочину, зобов'язавши кожну із сторін повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання кредитного договору № № 38/07 - ФО від 23 квітня 2007 року зі змінами та доповненнями.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 29 січня 2013 року позовні вимоги ПАТ «АКБ «Базис»» до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про звернення стягнення на майно задоволені частково:

- з ОСОБА_1 на користь банку стягнута заборгованість за договором про надання кредитної лінії № 38/07-00 від 23 квітня 2007 року у сумі - 2 886 310 , 91 доларів США (що станом на 19.07.12 р. за офіційним курсом НБУ становить - 23 070 283, 15 грн.) шляхом звернення стягнення на предмет застави за договором застави № 3-53/07- ФО від 8 червня 2007 року та продажу предмету застави на публічних торгах; з ОСОБА_1 стягнутий судовий збір - 3 306 грн.; в іншій частині у задоволенні позовних вимог - відмовлено;

- зустрічний позов ОСОБА_3 до ПАТ «АКБ «Базис»» про визнання договору іпотеки недійсним задоволений повністю: визнано недійсним іпотечний договір № 3-32/07 - ФО від 26 квітня 2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Харківського МНО ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за № 1503 зі змінами та доповненнями;

- у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ПАТ «АКБ «Базис»» про визнання правочинів недійсними - відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ «АКБ «Базис»» просить рішення Московського районного суду м. Харкова від 29 січня 2013 року змінити в частині, що стосується задоволення зустрічного позову ОСОБА_3 про визнання недійсним іпотечного договору № 3-32/07 - ФО від 26 квітня 2007 року, а саме: визнати недійсними пункти 1.2, 1.5 та 1.3 договору № 3 від 8 лютого 2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського МНО ОСОБА_4, зареєстрованого в реєстрі за № 134, про внесення змін до іпотечного договору № 3-32/07 - ФО, посвідченого 26 квітня 2007 року приватним нотаріусом Харківського МНО ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за № 1503; в іншій частині рішення суду - залишити без змін.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги представник ПАТ «АКБ «Базис»» посилається на порушення судом першої інстанції при ухваленні рішення норм матеріального права та неповне з'ясування усіх обставин, що мають значення для справи.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 в особі свого представника просить рішення Московського районного суду м. Харкова від 29 січня 2013 року змінити в частині задоволення позовних вимог ПАТ «АКБ «Базис»» та стягнення з ОСОБА_1 на користь банку заборгованості за кредитним договором, а саме: відмовити у задоволенні позовних вимог ПАТ «АКБ «Базис»» до ОСОБА_1 про стягнення пені по основному боргу - 251 044, 44 доларів США, що станом на 19.07.12р. за офіційним курсом НБУ становить 2 006 598, 24 грн.; про стягнення штрафу по основному боргу у розмірі 1% - 192 000 доларів США, що станом на 19.07.12р. за офіційним курсом НБУ становить 1 534 656 грн.; про стягнення штрафних санкцій у розмірі 3% - 576 00 доларів США, що станом на 19.07.12р. за офіційним курсом НБУ становить 4 603 968 грн.; в іншій частині рішення суду - залишити без змін.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_6 в особі свого представника посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, що сторонами були заявлені у суді першої інстанції, дослідивши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга ПАТ АКБ «Базис» задоволенню не підлягає, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні з підстав, передбачених п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, виходячи з наступного.

Частково задовольняючи позовні вимоги ПАТ АКБ «Базис» щодо звернення стягнення на предмет застави за договором застави № 3-53/07 - ФО від 8 червня 20078 року в рахунок погашення заборгованості за договором кредитної лінії № 38/07-00 від 23 квітня 2007 року, яка складає 23 070 283, 15 грн. та відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання правочинів недійсними, суд першої інстанції виходив із того, що доводи ОСОБА_1 стосовно протиправності видачі банком кредиту в іноземній валюті за відсутності індивідуальної ліцензії, нарахування відсотків і пені за договором в доларах США та впливу світової фінансової кризи, яка унеможливила сплату по кредиту в доларах США - не ґрунтуються на законі, суперечать положенням, викладеним у п. п. 10-12, 15-16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ за № 5 від 30.03.12р. «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» і не можуть бути підставою для визнання договору недійсним, а також з того, що ОСОБА_1, на порушення умов основного кредитного договору № 38-07-ФО та додаткових угод до нього, зобов'язання належним чином не виконував.

При цьому суд вважав за необхідне стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 1 600 000 доларів США, заборгованість за відсотками у розмірі 267 266, 47 доларів США, пеню по основному боргу - 2 006 598, 24 грн., штраф по основному боргу - 1% від суми кредиту, що становить 192 000 доларів США, штрафні санкції по основному боргу - 3% від суми боргу.

Однак, повністю погодитися з висновком суду першої інстанції у цій частині не можна, оскільки суд не у повній мірі дослідив обставини, що мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За вимогами ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором застави, як це передбачається нормою ч. 1 ст. 590 ЦК України.

З огляду на викладене судова колегія погоджується з рішенням суду про звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості.

У загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед банком увійшли і нарахування штрафних санкцій по основному боргу у розмірі 1% та окремо 3% від суми боргу, з чим судова колегія погодитися не може через наступне.

Так, п. 4.4 договору про надання кредитної лінії № 38/07-ФО від 23 квітня 2007 року передбачається за порушення термінів повернення заборгованості по кредитній лінії і/чи відсотків за її використання сплачувати банку додатково до встановленої процентної ставки по кредитній лінії пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ (що діяла в період наявності простроченої заборгованості) від суми зазначеної заборгованості, розрахованої за кожний день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості.

У відповідності до вимог цього пункту договору позивачем нарахована пеня у розмірі 251 044, 44 доларів США, що станом на 19 липня 2012 року за офіційним курсом НБУ (100 доларів США - 799, 3 грн.) становить еквівалент 2 006 598, 24 грн.

Вказана сума пені судом правильно включена в загальну суму заборгованості.

Разом з тим, суд не звернув належної уваги на те, що за порушення позичальником строків виконання зобов'язань, взятих на себе за договором про надання кредитної лінії, банком одночасно нараховано пеню та штраф у розмірі 1% від суми боргу, а крім того ще й 3% штрафних санкцій - також від суми основного боргу.

Отже, банк просить застосувати до боржника подвійну цивільно-правову відповідальність одного й того ж виду за одне й те ж саме порушення договірного зобов'язання (прострочення виконання грошового зобов'язання), що суперечить вимогам ч. 1 ст. 61 Конституції України та ч. 3 ст. 509 ЦК України, згідно з якими ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а зобов'язання має ґрунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

При цьому слід враховувати, що за змістом ст. 549 ЦК України пеня та штраф є різновидами неустойки як юридичної відповідальності, а не окремими видами штрафних санкцій.

Договором про внесення змін № 9 від 26 квітня 2010 року до кредитного договору № 38/07-ФО від 23 квітня 2007 року сторони передбачили, що у випадку недотримання позичальником умов основного договору, останній сплачує банку штраф:

-у розмірі 1% від суми кредиту за кожне порушення;

-у разі користування кредитними коштами понад строк, встановлений договором, у розмірі 3% за кожний місяць від суми простроченої заборгованості за кредитом.

За таких обставин, суд за одне і те саме порушення, а саме: порушення термінів повернення заборгованості по кредитній лінії, застосував як пеню так і штраф.

З урахуванням пріоритетності штрафних санкцій, передбачених сторонами у договорі, судова колегія вважає за доцільне застосувати вимоги п. 4.4 договору та погодитися з висновком суду щодо нарахування пені по основному боргу у розмірі 251 044, 44 доларів США, що станом на 19 липня 2012 року становить - 2 006 598, 24 грн.

В частині стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь банку штрафу у розмірі 192 000 доларів США (1 534 656 грн.) та 576 000 доларів США (4 603 969 грн.) рішення суду першої інстанції підлягає зміні з відмовою у позові.

З рішенням суду в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_3 про визнання іпотечного договору № 3-32/07-ФО від 26 квітня 2007 року (а. с. 97, том 1) недійсним судова колегія погоджується.

Визнаючи недійсним іпотечний договір № 3-32/07-ФО від 26 квітня 2007 року зі змінами та доповненнями, суд виходив із того, що ОСОБА_3 при укладенні спірного договору та договору про внесення змін № 3 від 8 лютого 2010 року до іпотечного договору №3-32/07-ФО від 26 квітня 2007 року не мала права власності на майно, яке передавала в іпотеку. При цьому суд керувався положеннями Закону України «Про іпотеку», ст. ст. 203, 215 ЦК України.

Висновок суду в цій частині ґрунтується на основі всебічного, повного та об'єктивного дослідження наявних у справі доказів, відповідає вимогам ст. ст. 57, 59, 64 ЦПК України.

Згідно іпотечного договору № 3-32/07-ФО від 26 квітня 2007 року (а. с. 97-100) предметом договору є об'єкт незавершеного будівництва з відсотковою готовністю нежитлових будівель: кафе літ. „А-2" - 45%, кафе літ. „Б-1" - 30%, кафе літ. „В-1"- 26%, котельня літ. „Г-І - 26 %, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Об'єкт незавершеного будівництва розташований на земельній ділянці загальною площею 0,4225 га (кадастровий № 63 10137500:05:031:0023) по вулиці Гвардійців Широнінців (територія парку Перемоги), будинок без номера у м. Харкові, яка надана для будівництва кафе з літнім майданчиком та експлуатації об'єкта на підставі:

- Рішення XVIII сесії Харківської міської ради XXIV скликання від 24.12.2003 року № 269/03 «Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об'єктів», Рішення XXI сесії Харківської міської ради XXIV скликання від 28.04.2004 року № 47/04 "Про внесення змін до рішень сесій Харківської міської ради», Рішення XXVII сесії Харківської міської ради IV скликання від 24.11.2004 року № 187/04 "Про внесення змін до рішень сесій Харківської міської ради" та Рішення X сесії Харківської міської ради V скликання від 27.12.2006 р. № 223/06 «Про продовження строків будівництва (реконструкції) об'єктів»;

- Договору оренди земельної ділянки, укладеного 25 січня 2005 року між Харківською міською радою та ОСОБА_3, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_7, 25 січня 2005 року за реєстровим № 440, зареєстрованого у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах " в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі (книга №4) від 4 березня 2005 року за № 7556/05.

Після закінчення будівництва предмета іпотеки і набуття права власності на нього він залишається предметом іпотеки відповідно до умов цього договору.

Право власності на об'єкт незавершеного будівництва зареєстровано 24 квітня 2007 року Комунальним підприємством «Харківське міське бюро технічної інвентаризації" на підставі:

- договору оренди земельної ділянки, укладеного 25 січня 2005 року між Харківською міською радою та ОСОБА_3, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_7, 25 січня 2005 року за реєстровим № 440, зареєстрованого у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах " в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі (книга №4) від 4 березня 2005 року за № 7556/05;

- проекту кафе з літнім майданчиком по АДРЕСА_1. Зведений кошторисний розрахунок Арх. № 555/05, виконаний Приватною фірмою "ТАЄР" (код ЄДРПОУ: 21226122);

- дозволу № 05/694 від 8 грудня 2005 року на виконання будівельних робіт, виданого інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю м. Харкова;

- опису об'єкта незавершеного будівництва, виданого Комунальним підприємством "Харківське міське бюро технічної інвентаризаціі" 8 лютого 2007 року за № 1200499;

- зведеного висновку комплексної державної експертизи по робочому проекту "Кафе з літнім майданчиком по АДРЕСА_1" № 250-05/1 (250-05) від 15.11.2005 року, виданого Харківською обласною службою української державної інвестиційної експертизи (ХОСУ "Держінвестекспертиза"), (код ЄДРПОУ 0463618189);

- договору підряду №11 на виконання будівельних робіт, укладеного 5 грудня 2005 року з ТОВ «Промстроймаш» (код ЄДРПОУ '58а 24) ОСОБА_3;

- витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 14355524, виданого 24.04.2007 р. Комунальним підприємством «Харківське міське бюро технічної інвентаризації", реєстраційний номер об'єкта: 17960315, номер запису: 6881 в книзі 1;

- витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 14355623, виданого 24.04.2007 р. Комунальним підприємством "Харківське міське бюро технічної інвентаризації".

Вартість предмета іпотеки за домовленістю сторін визначено в сумі експертної оцінки у розмірі 3 024 950 грн., виконаною 19.03.2007 року ТОВ "Дельта-Консалтинг" (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 4402/05 від 02.12.2005 р.) код за ЄДРПОУ 32236602.

Відповідно до договору про внесення змін № 3 від 8 лютого 2010 року до іпотечного договору № 3-23/07-ФО від 26 квітня 2007 року (а. с. 105-106, том 1) предметом іпотеки є нерухоме майно: нежитлові будівлі: літ. "А-2" загальною площею 1383,1 кв. м., літ. "Б-1" загальною площею 103, 2 кв. м., літ. "В-1" загальною площею 70,5 кв. м., літ. "Г-1" загальною площею 36,0 кв. м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, які належать іпотекодавцеві на праві приватної власності на підставі набраного законної сили рішення господарського суду Харківської області, справа № 38/291-08 від 9 грудня 2008року. Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданий Комунальним підприємством "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" від 30.12.2008 року за № 21453230 (дата прийняття рішення про реєстрацію права власності: 30.12.08р.), реєстраційний № 25992820, номер запису: 6881 в книзі: 1.

Предмет іпотеки розташований на земельній ділянці несільськогосподарського призначення загальною площею 0,4225 га, кадастровий номер 6310137500:05:031:0023 в АДРЕСА_1, яка надана для будівництва кафе та подальшої експлуатації об'єкта на підставі:

- Рішення XVIII сесії Харківської міської ради XXIV скликання від 24.12.2003 року № 269/03 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об'єктів", Рішення XXI сесії Харківської міської ради XXIV скликання від 28.04.2004 року № 47/04 "Про внесення змін до рішень сесій Харківські міської ради", Рішення XXVII сесії Харківської міської ради IV скликання від 24.11.2004 року № 187/04 "Про внесення змін до рішень сесій Харківської міської ради" та Рішення X сесії Харківської міської ради V скликання від 27.12.2006 року № 223/06 "Про продовження строків будівництва (реконструкції) об'єктів";

- Договору оренди землі, укладеного 25 січня 2005 року між Харківською міською радою та ОСОБА_3, посвідченого ОСОБА_7, приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, 25.01.2005 року № 440, зареєстрованого у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі (книга №4) від 4 березня 2005 року за № 7556/05.

Згідно з Витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно № 25022093, виданого 13.01.2010 року Комунальним підприємством "Харківське міське бюро технічної інвентаризації», загальна вартість предмета іпотеки становить 51 454 600 грн. 00 коп., реєстраційний номер об'єкта 25992820, номер запису: 6881 в книзі: 1."

На час укладення договору про внесення змін №3 від 8 лютого 2010 року до іпотечного договору №3-32/07-ФО від 26 квітня 2007 року рішення господарського суду Харківської області від 9 грудня 2008 року (а. с. 2-3, том 2), на підставі якого було визнано право власності за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 на нежитлові приміщення, які нею були передані в іпотеку, постановою Вищого Господарського Суду України від 27 січня 2010 року (а. с. 4-6, том 2) було скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27 травня 2010 року (а. с. 7, том 2) позов ОСОБА_3 про визнання за нею права власності на нежитлові приміщення (предмет іпотеки) залишено без розгляду.

Тож висновок суду про те, що вказані нежитлові приміщення не можуть бути предметом іпотеки є обґрунтованим.

За ст. 5 Закону України «Про іпотеку» предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна, що належать іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація.

ОСОБА_3 як фізична особа-підприємець, на момент укладення іпотечного договору та внесення до нього змін і доповнень не могла бути власником нерухомого майна, і воно не могло їй належати на праві господарського відання.

Отже, спірне нерухоме майно не може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства не може бути звернене стягнення, а тому воно не могло бути предметом іпотеки, на що позивач при укладенні спірного іпотечного договору уваги не звернув.

Доводи апеляційної скарги позивача за первісним позовом висновків суду першої інстанції не спростовують, судова колегія вважає, що суд першої інстанції у цій частині ухвалив рішення таке, що відповідає вимогам ст. ст. 213, 214 ЦПК України, в мотивувальній його частині навів мотиви, з яких вважав встановленою наявність фактів, якими ОСОБА_3 обґрунтовувала позовні вимоги.

Підстав для задоволення апеляційної скарги ПАТ АКБ «Базис» судова колегія не вбачає.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 судова колегія задовольняє частково.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, судова колегія, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ПАТ «АКБ «Базис»» - відхилити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Московського районного суду м. Харкова від 29 січня 2013 року змінити в частині визначення розміру заборгованості з 2 886 310, 91 доларів США, що станом на 19 липня 2012 року за офіційним курсом НБУ складає 23 070 283 грн., до 2 118 310, 91 доларів США, що станом на 19 липня 2012 року за офіційним курсом НБУ (100 доларів США - 799, 30 грн.) становить 16 931 659 грн.

Рішення в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ АКБ «Базис» штрафу по основному боргу у розмірі 192 000 доларів США, що станом на 19 липня 2012 року за офіційним курсом НБУ (100 доларів США - 799, 30 грн.) становить еквівалент 1 534 656 грн. - 1 % від суми кредиту та у розмірі 576 000 доларів США, що станом на 19 липня 2012 року за офіційним курсом НБУ становить 4 603 968 грн. - 3% від суми основного боргу - скасувати.

У цій частині позовних вимог ПАТ АКБ «Базис» - відмовити.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржене в касаційному порядку шляхом подачі скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -